Чисті та заквітчані узбіччя – це перше, що привертає увагу при в’їзді у центр Княгининівської громади. Зупинки у вигляді розгорненої книги на опорах-олівцях. Деякі зроблені за технологією габіонів, є навіть зупинка у вигляді сільської кухні.

У центрі уваги тут і безпека. Уздовж траси, яка пролягає селами, встановили камери. За три роки відремонтували 12 кілометрів місцевих доріг, встановили вуличне освітлення.

Школи об’єднали із садочками. Перекрили старі дахи, замінили вікна, приміщення утеплили. Навіть стіни навчальних закладів розфарбували у яскраві кольори. А рік тому громада за свої кошти звела сучасний шкільний стадіон.

Натхненна власними успіхами громада не припиняє креативити. В селі Сирники відкрили бібліотеку під відкритим небом, де замість книжкових полиць холодильники, а читальний зал – це стареньке ретро-авто.

Опікуються в громаді і чистим довкіллям, людей привчають сортувати сміття. Для цього в кожному населеному пункті встановили спеціальні баки, тепер на відходах навіть заробляють.

На території громади розбудовується завод із заморожування ягід, що експортує продукцію за кордон. Це робочі місця для місцевих і хороша можливість відкрити свій ягідний бізнес. В сільський раді діє програма підтримки,25 тис. грн пропонують кожному, хто візьметься за вирощування ягід.

Батюшка Федір Расторгуєв свариться із прихожанами, бо частина жителів Лукашівки почала виступати за Православну Церкву України. Щоб насолити настоятелю, двері у храм заблокували. “Я приїхав, а в храм зайти не можу, як нормальна людина – замінений замок, а через вівтар заблоковані двері”, – каже священик. У приміщені три двері, і одну з них священик після служби просто забув зачинити – так каже місцевий житель Віталій Данилюк. За його словами, двері просто заблокували, аби злодії нічого не винесли. “Ми зробили дві дірки і взяли на цвяхи, що заблокувати – все, що ми зробили”, – пояснив селянин.

На Вінниччині парафіяни заблокували двері в храм, де служить священик московського патріархату. Вчинили так, бо частина села Лукашівка виступає за помісну українську церкву. Тепер і селяни і настоятель чекають суботи. На зборах люди голосуватимуть, який саме священик їм потрібен.

Касир храму нарікає, що настоятель просто розхитує ситуацію, адже громада скоро має вирішувати, до якого патріархату приєднуватись. “У нас практично 80% молоді, і все село за нову українську церкву. А тут збирається 20 бабусь, яких батюшка налаштовує, що Симеон – Юда, що Москва – наша батьківщина”, – каже Світлана Ібер. Поліція в ситуації нічого протиправного не виявила та констатувала, що замок змінив сам священик. “З церкви нічого не викрадено, всі цінності на місці, лише поміняний замок на дверях. Ознак кримінального правопорушення не виявлено”, – пояснив начальник відділення превенції Літинського Петро Додукало.

Поставити крапку у протистоянні селян мають збори. Зі слів голови громади, їх призначили на суботу. “Є 250 дворів, тобто 750 жителів. Збори все покажуть – не можу судити. Молоді багато є, звичайно, вони схиляються до української церкви”, – розповів Лукашівський сільський голова Віктор Медяник. На Вінничині загалом 320 парафій Московського патріархату, з них 20 вже перейшли до автокефальної церкви, ще мінімум про 10 відомо, що вони готуються до приєдання.

– Всіх чомусь переконують, що ОСББ — найвигідніша форма існування будинку, – говорить Тетяна Геннадіївна. – Але не беруть до уваги, що в старих будинках потрібно робити капітальні ремонти та міняти всі комунікації. І все лягає на плечі мешканців, тому що міськрада вже не співфінансує ремонти. А відтак, люди у нас не поспішають створювати ОСББ. Ще один момент, який “замовчується”, – ОСББ є юридичною особою, а будинковий комітет – орган самоорганізації населення, який управляє будинком.

За словами Тетяни Нікітюк, на загальних зборах мешканців будинку вирішили зареєструвати будинковий комітет.

– Віднесли протоколи зборів та всі необхідні документи для реєстрації будинкового комітету у міськраду. В них вказано, що будинковий комітет створений на основі Конституції та Закону про місцеве самоврядування. Але в Департаменті житлового господарства нам зауважили, що такої форми управління як будинковий комітет в законодавстві не існує, – каже вона.

Дійсно, в цьому департаменті зазначили, що згідно із Законом України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” передбачені тільки три форми управління: самостійно, ОСББ та управителі.

– Зараз наші юристи опрацьовують це звернення та готують відповідь, – заважив виконувач обов’язки Департаменту житлового господарства Вінницької міської ради Роман Фурман.

Втім, у Калинівці вже зареєстрували кілька будинкових комітетів і вони ефективно працюють.

– Ми вирішили, що ОСББ ми не будемо створювати, – розповідає член “Будинкового комітету “Власний дім” Людмила Радєвич. – У нас не настільки багаті мешканці, щоб взяти на себе відповідальність за утримання будинку. ОСББ – це суцільна викачка грошей із власників квартир. На кожному кроці: давай, давай, давай. А будинковий комітет дозволяє приймати рішення спільно з міськрадою та шукати найоптимальніший варіант вирішення проблем. Ми тепер не просто господарники, а й самоврядний орган. ОСББ можна порівняти з міні-ЖЕКом, а будинковий комітет – з міні-міськрадою.

За словами Людмили Радєвич, зареєстрували їх будинковий комітет у Калинівський міськраді без проблем. Тим більше, що він не перший.

– Так, у Калинівці вже створено багато таких ОСН. Це звичайна справа, – зазначає староста Дружелюбівки, що входить у Калинівську об’єднану територіальну громаду, Інга Притуляк. – На сесії неодноразово приймали рішення щодо будинкових комітетів. А в Дружелюбівці, наприклад, створили вуличний комітет. У нас багатоповерхівок немає, тому будинкові комітети створювати немає сенсу. А вуличний зареєстрували для будівництва водогону в селі. Європейські донори завжди хочуть, щоб населені пункти представляли якійсь громадські організації, тощо. Дехто створює такі «одноразові» ГО для отримання коштів від європейських організацій. Але ми вирішили, що вуличний комітет – це не тимчасова структура. Завдяки цьому органу ми зможемо не тільки залучати кошти інвесторів, а й активно співпрацювати з виконавчими органами влади та міської радою. Вуличний комітет непідконтрольний владі, але має дорадчий голос на сесії та виконкомі.

Інга Юріївна зауважує, що в Калинівському районі існує багато таких самоврядних організацій. Директор Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації Сергій Волков додає, що й в інших районах теж такі є:

– У Могилів-Подільському районі функціонує 20 вуличних комітетів, у Жмеринському – 16, у Барському – 2, у Хмільницькому – 9 вуличних та кілька будинкових. Це для прикладу. В інших районах теж створюються вуличні та будинкові комітети.

Відомо, що в інших населених пунктах України реєструються ОСН, як альтернатива ОСББ.

– Тому й дивно, що у Вінниці затягують процес реєстрації нашого будинкового комітету. А він тепер вже не єдиний. Ще один створили на вулиці Порика, – наголошує Тетяна Нікітюк.

Мешканці, які реєструють будинкові комітети, запевняють, що згодом вони можуть створити й ОСББ. Якщо будуть вважати, що стан будинку вже дозволяє це зробити.

Нагадаємо, один з голів ОСББ у Вінниці порівняв управительські компанії та ОСББ.