Випадок потрапив на камеру журналістів “Редпосту”, після чого ролик опублікували на YouTube-каналі видання.
Це сталося в Харкові в холі спорткомплексу “Локомотив”, куди Кличко прибув для участі в засіданні Конгресу місцевої і регіональної влади. Сам захід пройшов 11 лютого.
На відео показано, що мер Києва і голова КМДА стоїть перед металодетектором і дістає наявні при собі предмети, спілкується зі співробітником служби охорони конгресу, жартує про причини постійних сигналів пристрою, який вперто не хоче пропускати візитера, сигналізуючи про наявність чогось металевого.
“Тому що у мене сталеві м’язи, сталеве серце і сталеві кулаки… буду дзвеніти!” – з посмішкою пояснює Кличко сек’юріті, який цікавиться – може, ще щось металеве таки залишилося.
Після цього столичний мер знову перевіряє кишені в куртці, вчергове переступає через “поріг” металошукача… проте той знову став пищати.
Користувачі мережі з гумором коментують ситуацію і жартома називають колишнього чемпіона світу з боксу, мера Києва “залізною людиною”
Пан Кличко, як завжди, – на висоті! Гідна відповідь мера української столиці! Респект.
Кличко – супер – наш герой залізна людина
Dr. Ironfist
– Вибачте, а всі ці діти ваші?
– Так, всі 10 мої. Женя, сідай на стільчик.
Всі діти слухняно сідають на стільці в кабінеті. Робітниця фонду:
– Так, тепер мені необхідно вас зареєструвати в нашій системі. Назвіть мені імена всіх своїх дітей, будь ласка.
– А, ну це легко. Хлопчаків звуть Євген, а дівчат – Євгенія.
Робітниця трохи розгубилася.
– Вибачте, що? Всіх ваших дітей звати Женями?
– Ну так, – відповіла мама. – І, скажу я вам, це дуже зручно. Вранці я кричу: «Женя, вставай», – і всі дітлахи прокидаються. Коли їх потрібно погодувати, то я кажу: «Женя, їсти», – і вони всі вдаються на кухню. Якщо хтось бавиться, то я грізно кричу: «Женя, припини», – і всі діти миттю затихають. Мені здається, що це прекрасна ідея!
Робітниця не підтримала ентузіазму багатодітної мами.
– Але якщо ви хочете покликати тільки одного свого сина або одну дочку, а не всіх десятьох відразу, що ви тоді робите?
– Тоді я кличу потрібну мені дитину по батькові!
]]>Галичани схиблені на їжі.
Всі гештальти, потяги, сексуальні девіації, всі очікування від життя і його система координат – зосереджені в харчах, їх кількості та різноманітності.
З видатками галичан на їжу можуть зрівнятись хіба шо видатки на євроремонти.
Айфони та автівки ніщо, порівняно з палітрою голубців, холодців, шинок і салатів на галицькі свята.
Цілий тиждень до Різдва, під акомпанемент реклами Фесталу по телевізору, молоді і старі галичанки готуються до прийому гостей.
Обсмалені свині лежать копитами до неба.
Галицька свиня як Лєґо, миттєво розлітається на шинки, бочки, ковбаси, кров’янки, шпікачки, відбивні, сальтисони, шкварки, тушені мозки, заливні язики, холодці, рулети з вух, смажені нирки і серця, тушену печінку, запечені ребра та ще з добрий десяток страв, немислимих в решті світу.
Як біблії, розгортаються засмальцовані книжки з рецептами, дрібно списані ручками усіх кольорів, демонструючи численні рецепти пляцків, запіканок, медівників, штрудлів, тортів, наполєонів та вишиванок, перекладанців і рулетів, грибочків, кукурудзок, горішків і сухарів.
Дверцята холодильників підперті штахетами, стримуючи навалу продуктів, куплених “на свята”: два відерця майонезу, варена ковбаса, три слоїчки зеленого горошку, 6 пачок масла.
Вариться капуста на голубці, ноги на холодець, треться хрін на цвітлі, і мак на кутю.
Самогонка давно вигнана і закрита в коморі “бо та сволота і мерлому би з вуха випив”, куплене в магазині вино “сего року дороге купила, по 50 гривнів”.
Випечені 30 бляшок хліба, двері в новій кімнаті, там, де все зимно, вже відкриваються сантиметрів на 30, так щоб тільки пройти боком акуратно і ще докласти харчів.
Десять тарілок холодцю на підлозі, мидниця шинок, випічка, стигне кисіль. З-поміж Евересту вишитих подушок на те все з образів дивиться Матірбожа.
І не дай бог шось з того зачепити ” най, бо то на свята!”
Виміняні дрібні гроші по 5 і по 10 гривень колядникам (10 – то сусідським дітям, з якими не посварені і ближчим родичам).
Ну, ніби згрубша до свят готові.
Решту сі докупи пізніше.
«Психологи вивели фразу «немає такої речі, як жарт» на абсолютно новий рівень: виявляється, ваше почуття гумору може розповісти про вас набагато більше, ніж ви могли собі уявити», – пише психолог Ніл Петерсен у колонці для Psychcentral.
У 2003 році команда дослідників з канадського міста Лондон в провінції Онтаріо створила «Анкету почуття гумору», засновану на ідеї вимірювання того, як люди використовують різні види гумору.
Петерсен пояснює, що дослідники виділили чотири типи гумору:
1. Самопідтримуючий гумор – тип гумору, який ви використовуєте, щоб показати себе у вигідному світлі.
2. Афіліативний гумор – для поліпшення відносин з іншими.
3. Агресивний гумор – щоб виставити себе у вигідному світлі за рахунок приниження інших.
4. Самопринижуючий гумор – для поліпшення відносин з іншими, але за рахунок приниження себе самого.
«З того часу низка досліджень використовували цю анкету, щоб дізнатися, що почуття гумору говорить про людину, і виявилося, що деякі типи гумору більш характерні для щасливих людей, ніж інші», – розповідає Петерсен. Зокрема, це стосується самопідтримуючого і афіліативного типів.
«Наприклад, дослідження, проведене в 2010 році, пов’язує схильність до афіліативного гумору з більш високою самооцінкою, більш високою соціальною самооцінкою та більш низькими рівнями депресії. Тоді як самопринижуючий гумор призводить до протилежних результатів», – зазначає психолог.
Він наводить приклад ще одного дослідження, присвяченого зв’язку між гумором і емпатією. Дослідження виявило, що люди, схильні до афіліативного гумору, виказували великий рівень емпатії, а люди, що використовували самопідтримуючий гумор, краще уявляли себе на місці інших. А ось тим, хто використовував агресивний тип гумору, уявити себе «у чужій шкурі» вдавалося насилу.
«Нещодавні дослідження також розглядали зв’язок між почуттям гумору і грайливістю у дорослих. І знову золота і срібна медалі дісталися афіліативному та самопідтримуючому гумору», – пише Петерсен.
Він пояснює, що в цілому люди, що використовують гумор у позитивному ключі – як по відношенню до себе, так і по відношенню до інших, – щасливіші, а також більш здібні до емпатії.
«Звичайно, це не означає, що ви ніколи не повинні використовувати «негативні» типи гумору або що один самопринижуючий жарт зробить вас нещасним на все життя», – зазначає психолог.
«Тому вперед, жартуйте, але пам’ятайте, що своїми жартами ви можете розповісти про себе більше, ніж хотіли», – підсумовує психолог.