Також співробітники їдальні та адміністрація школи тиснуть на школярку аби та мовчала, повідомили в Telegram-каналі Х*** Харків.

Так, інцидент стався у Новобаварському районі міста.

За словами мами однієї з учениць, донька пішла на обід до їдальні і в макаронах вона знайшла гусеницю. Зазначається, що обід складався з макаронів, відбивної та капустяного салату.

“Мало того, що в неї не попросили вибачення і не повернули гроші, її ще й звинуватили в тому, що вона обмовляє працівників їдальні й сама підкинула туди комаху”, – сказала мама.

Окрім того, вона додала, що однокласники стали на захист доньки та підтвердили: коли вона сіла їсти, гусениця вже була в макаронах. Однак, адміністрація школи сказала дітям мовчати.

“Просимо вас, допоможіть нам і всім дітям ХЗОШ №28, діти повинні харчуватися якісними продуктами та знати, що їхньому здоров’ю нічого не загрожує, а керівництво школи треба якось присоромити, може, у них є хоч якесь сумління!” – написала жінка.

Комаха-шкідник допоможе врятувати планету

Бджолярі добре знайомі з личинками метелика Galleria Mellonella, також відомого як воскова міль. Ця комаха-шкідник відкладає яйця всередині бджолиних вуликів, де личинки вилуплюються і розвиваються за рахунок бджолиного воску. Але, як показує нове дослідження, опубліковане в Current Biology, ці гусениці не тільки здатні знищувати бджолиний віск, а й переробляють пластик – і це, ймовірно, не випадково. Хімічні процеси, очевидно, схожі, і дослідники в захваті від перспективи розробки біотехнологічного вирішення проблеми пластикових відходів, які забруднюють океани, річки і сушу.

Як і багато інших наукових відкриттів, цьому допомогла невелика удача. Співавтор дослідження Федеріка Берточчіні з Національного дослідницького ради Іспанії є бджолярем-любителем. Видаляючи личинок-шкідників з сот в вуликах, вона помітила, що в поліетиленових пакетах, в які вона поклала гусениць, менше ніж за годину з’явилися дірки. Будучи вченим, вона вирішила провести подальші дослідження, взявши собі в помічники біохіміка Паоло Бомбеллі з Кембриджського університету.

Личинки поїдають поліетилен з неймовірною швидкістю

В ході експерименту дослідники залишили 100 гусениць в поліетиленовому пакеті з британського супермаркету. Всього через 40 хвилин в ньому стали з’являтися отвори, а через 12 годин личинки зменшили кількість пластику на цілих 92 міліграма. Це неймовірно швидко – навіть швидше, ніж харчуються пластиком бактерії, відкриті в минулому році, які були здатні до біодеградації пластика зі швидкістю 0,13 мг на добу.

У наступних тестах дослідники розмелювали гусениць в пасту і мазали нею пластик. Пакети руйнувалися аналогічним чином, і це говорить про те, що хімічні речовини в тілі гусениці – ймовірно, в кишечнику – відповідають за цю дію. Дослідники тут же подали патент на своє відкриття.

Бомбеллі заявив:

Якщо один фермент відповідальний за цей хімічний процес, його відтворення в великих масштабах з використанням біотехнологічних методів має бути досяжним. Це відкриття може бути важливим інструментом, яке допоможе позбутися від відходів поліетиленової пластмаси, накопичених на звалищах і в океанах.

Проблема сміття стає критичною

Дійсно, проблема пластикових відходів зростає з кожним днем. Щорічно у всьому світі проводиться близько 80 мільйонів тонн поліетилену, а на те, щоб ця речовина повністю зруйнувалося, йде понад сто років. Зараз вчені шукають природні способи збільшити цю швидкість. Крім бактерій, на даний момент також виявлені руйнуючі пластик гриби.

Природа, можливо, сама почала шукати рішення «пластикової» проблеми, але нам все ще потрібно з’ясувати, як ці істоти справляються з цим, якщо ми плануємо перевести їх біологічні процеси в промисловий масштаб.

Бомбелли говорить:

Гусениця виробляє те, що руйнує хімічний зв’язок, можливо, в її слинних залозах або симбіотичних бактерій в її кишечнику.Наступними кроками для нас буде спроба ідентифікувати молекулярні процеси в цій реакції і подивитися, чи можемо ми виділити відповідальний фермент.

Очевидно, в тому, що гусениці здатні перетравлювати пластик, винна не еволюція. Так вже вийшло, що речовини, які вони виробляють, щоб їсти віск, таким же чином працюють і на виробленому людиною смітті. Назвемо це щасливою випадковістю.