Останнім хакери почали зламувати електронні кабінети нотаріусів. Від їх імені злочинці почали переписувати майно, знімати обтяження з транспортних засобів.

У лютому зловмисники зламали доступ до особистих електронних кабінетів майже всіх нотаріусів Одеської області. Схема проста: на електронну пошту просто надсилали листа. Вихідна адреса листа НАІС відрізнялась від офіційної лише однією літерою. Тому нотаріуси на вагаючись відкривали “вкладення”. Антивірус програми-шкідника не бачив, бо її перекодували з легальної.

Фахівці впевнені, що у групі працює кваліфікований експерт-реєстратор. А інформатори причаїлись в органах місцевого самоврядування. Після хвилі зламів в квітні НАІС впровадило додатковий рівень захисту – електронний ключ. Переконували, що цей бар’єр хакерам не обійти. Проте уже у червні нотаріус у Херсоні виявив, що хтось попрацював з реєстрами від його імені.

ІТ-спеціалісти пояснили: швидше за все комп’ютер нотаріуса спочатку заразили вірусом, а потім ввійшли в систему паралельно з ним. А от в НАІС у всьому звинувачують самих користувачів. Кажуть, що вони нехтують правилами онлайн-безпеки. Хто винен насправді, поки що не з’ясували.

Експерти переконані, ситуацію могли б вирішити додаткові смс-сповіщення з випадковим паролем для входу. Проте адміни реєстрів не поспішають впроваджувати таке нововведення. Але поки в реєстрах залишаються шпарини, гарантій, що ваше майно не перепишуть на себе злочинці, дати ніхто не може. А особливо, якщо воно вже фігурувало в судових розбірках.

Автор: Ігор Токар

Про це повідомила прес-служба компанії Check Point Software Technologies, що займається ІТ-безпекою.

Зараженню поки не може протидіяти жодна антивірусна програма. Проникаючи в програмне забезпечення пристрою, вірус обирає контакти і надсилає їм зображення.

Користувач, відркивши повідомлення, автоматично завантажує шкідливий додаток. Ще деякий час після цього смартфон працює безперебійно. А розробники вірусу збагачуються на рекламі в зараженому телефоні.

Найбільше від хакерської атаки постраждали жителі Південно-Східної Азії. Відомо, що 280 тисяч американців також стали жертвами вірусу CopyCat.

Про це заявив заступник голови Адміністрації Президента України та колишній директор Microsoft Ukraine Дмитро Шимків, передає “Голос Америки”.

Він, зокрема, підкреслив, що за приблизними підрахунками, в результаті хакерської атаки було виведено з ладу до 10 відсотків приватних, урядових і корпоративних комп’ютерів.

Щоправда, за його словами, це приблизні дані та вони не включають деяких категорій бізнесових комп’ютерів.

“Половина уражених урядових і комерційних комп’ютерів стали зовсім непридатними. Ураження зазнали важливі організації інфраструктури, але загалом бізнесові”, – підкреслив екс-представник компанії Microsoft.

Нагадаємо, хакерська атака вірусу-здирника Petya 27 червня вразила IT-системи компаній України і ряду інших країн, більшою мірою торкнувшись України. Атаки зазнали комп’ютери нафтових, банківських, енергетичних, телекомунікаційних, фармацевтичних компаній, сайти держорганів. Атаки зазнав й медіахолдинг ТРК “Люкс”, до складу якого входить 24 Канал.

Поліція та IT-компанії повідомили, що зараження вірусом Petya.A відбувалося через оновлення програмного забезпечення, випущене компанією M.E.Doc (виробник бухгалтерського програмного забезпечення). 4 липня Українська кіберполіція вилучила сервери M.E.Doc. Згодом у самій компанії підтвердили, що саме через їхнє програмне забезпечення відбувалося розповсюдження віруса-здирника Petya.

Інформація про кібератаку на сайт Кабінету міністрів України була жартом від віце-прем’єр-міністра Павла Розенка.

Про це заявив народний депутат Іван Вінник, передає ТСН.

“У мережі Facebook людина пише, що вона забажає. Це є вимогою українського суспільства щодо публічності. В жодному правовому документі не значиться, що Facebook-акаунт є офіційним інформаційним джерелом профільного міністра”, – підкреслив він.

Відтак, за його словами, жодної відповідальності за свій жарт чиновник не нестиме.

Також політик додав, що органи державної влади від кібератаки не постраждали.

Нагадаємо, раніше сайт “24” повідомляв, що інтернет-сторінка Кабінету міністрів була недоступною. За словами менеджера з інформації та IT-ради підприємців у Кабміні Івана Бердецького, це була нова хакерська атака.

Згодом в уряді наголосили, що Урядовий портал не працював через технічні роботи.

Додамо, 27 червня, комп’ютерні мережі низки українських підприємств та установзазнали масштабної кібератаки Хакерські атаки здійснюють за допомогою вірусу Petya, який використовує недоліки операційних систем і шифрує файли.

Він пояснив, що такі фішингові листи на електронну пошту спонукають отримувача зацікавитися вмістом.

“Після відкриття вкладення запускається скрипт (або скрипти), які інфікують комп’ютер одержувача листа та усі девайси, до яких можуть дотягнутися у внутрішньо-корпоративній мережі. Такий процес може відбуватися роками, інфікуючи тисячі комп’ютерів. Це і є один зі сценаріїв можливо застосованих нині”, – пояснив чиновник.

Також він розповів, що російська компанія IB-Group припускала, що схожу версію вірусу Petya використовувала нещодавно група російських хакерів Cobalt, щоб приховати свої сліди втручання у фінансові інституції світу.

“Я вже давно спостерігаю за діяльністю компанії IB-Group. Слід зазначити, що її тісний зв’язок зі спецслужбами може давати підстави вважати, що така їх заява могла б бути “прикриттям” спланованої операції проти України в кіберпросторі”, – вважає заступник міністра.

Також Турчинов додав, що державні установи, які стали постраждали через хакерську атаку вірусом-вимагачем Petya.A. в Україні, не виконували рекомендацій Національного координаційного центру кібербезпеки.

Він пояснив, що усі установи, які виконали рекомендації центру кіберпезпеки і були включені до захищеного вузла інтернет-доступу не постраждали.

“Зараз фахівці з питань кібербезпеки в оперативному режимі надають допомогу держустановам, які з суб’єктивних причин не увійшли до захищеного контуру, об’єктам критичної інфраструктури, а також банківському сектору”,- додав Тручинов.

Він наголосив, що рішення Національного координаційного центру кібербезпеки має бути обов’язковими для виконання всіма державними установами.

“Йдеться про необхідність всім держустановам увійти до захищеного контуру інтернету та виконували всі вимоги фахівців з кібербезпеки. Також рекомендуємо зробити це і банківським установам, насамперед, державним”,- додав Турчинов.