Купи мертвих бджіл на українських пасіках змусили ТСН.Тиждень почати нове розслідування. Біда ця – глобальна. Щоб зберегти цих комах-трудівниць, від яких залежить велика частина урожаїв, світ навіть запровадив День бджоли: 20 травня. Гинуть бджоли від отрутохімікатів, якими оприскують поля аграрії. Але цього року сталося дещо дивне – йдеться про так звану “хімічну війну” проти українців, про яку ми не здогадуємось.

Все почалося з мільйонів убитих комах. Хіміки були першими, хто побачив у мертвих бджолах сліди великої біди. Вони просто шукали причину масової загибелі цілих вуликів.

На пасіках Зеленого гаю, що на Запоріжжі бджолярі збирають гори змертвілих комах. Ними устелена вся земля. У пасічника Анатолія із 47 вуликів лишилось не більше десятка. Десятки тисяч маленьких трудівниць ще змогли дістатись до свого дому аби потім впасти замертво.

Його сусід через дорогу – молодший колега Сашко – на бджоляра учився в університеті. Аби розширити пасіку, їздив на заробітки у Чехію. Нині усі його гроші  – спопелились.

Обидва пасічники показують на ріпакове поле неподалік, що нібито оброблялося без попереджень та ще й удень, коли бджілки трудяться, а не вночі, як цього вимагає закон. Вони офіційно зареєстровані, тож викликали поліцію, держспоживслужбу, щоби притягнути до відповідальності фермера.

“Фермер не дає зразку аналізу, що цим препаратом оброблялося. Бджола ще тримає його. І довести неможливо”, – скаржиться голова асоціації пасічників України Володимир Стретович.

У Держспоживслужбі, яку щороку завалюють сотнями таких скарг, визнають недосконалість системи і закону.

“Встановлено, яка діюча речовина застосовувалась. На цьому у нас все і закінчується, бо фермер не хоче надати інформацію про те, яким препаратом проводилася обробка. Що такий пасічник виграє суд, збитки і фізичні моральні, ну таких випадків, мабуть, і немає”, – каже директор департаменту харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби України Борис Кобаль.

І так стається щороку. Але цього року мор почався на місяць раніше, коли на полях ще нічого не квітнуло і не оброблялося. Окрему лабораторію для “розтину” бджіл у токсикологічному центрі відкрили минулого року. Так багато стало звернень.

Аналіз мертвих бджіл з Кіровоградської області здивував експертів-хіміків. Знайомі всім пестициди  вбили цьогоріч лише 20% бджіл. Усіх інших знищило те, що заборонено усіма законами і правилами для обробки полів. Цю речовину використовують лиш для протруєння насіння, щоб шкідники не поїли його у землі. І дістатись під ґрунт бджоли не могли

Але  виявилось – ми всі жертви зміни клімату. Потужні вітри у купі з пересохлим без води ґрунтом означають

Негода в Україні: у Харкові вітер повалив дерева та паралізував рух автомобілів
пилову бурю.

“Пилова буря переносить ці токсичні речовини. І таким чином бджоли могли потрапляти під цю хмару пилу, а для бджілки не обов’язково з’їсти це. Можливо мати на крильцях, на лапках. Вона прилітає у вулик і вона роздає оцей токсичний препарат усій бджолиній сім’ї”, – каже професор, директор харчової та хімічної  безпеки імені академіка Л.І. Медведя МОЗ Микола Проданчук.

Весна нам подарувала чимало суховіїв по всій країні. Ми бачили навіть  у містах. А тепер здогадайтесь, чим ми дихали,  і пригадайте бджіл. Але це лише половина виявленої нами правди. Є дещо значно підступніше в цій неоголошеній хімічній  війні проти України.

Алла Гринько більше 30 років досліджує пестициди та агрохімікати. Каже: майже 70% – фальсифікат. Часто це китайські підробки в обгортках відомих виробників.

Алла Гринько більше 30 років досліджує пестициди та агрохімікати. Каже: майже 70% – фальсифікат. Часто це китайські підробки в обгортках відомих виробників.

“Бувають заявлені одні діючі речовини, а ми виявляємо зовсім інші. Ми промоніторили в Україні багато продукції білоруського нібито походження на основі фіпроніла. Рекомендується оброблювати сади. Обробляти картоплю. Село масово закупило інсектициди на основі фіпронілу, який недозволено використовувати у вигляді наземної обробки”, – каже завлабораторії “Токсикологічний дослідницько-випробувальний центр фізико-хімічного аналізу” Алла Гринько.

Усе це потрапляє у нашу країну, а потім і вам у руки, на поля  селян, на городи дачників. І ви й гадки не маєте, що труїте не просто шкідників чи бджіл, а й себе. Хтось  безкарно завозить сюди хімічну зброю і спокійнісінько спостерігає, як ми його застосовуємо  у власному домі. Ще й отримує за це гроші.

В Україні агрокомпанія створила “карту бджоляра”. На ній позначені усі зони, де росте ріпак чи сонях, а де акація та липа. А ще контакти агронома чи лісника, що за них відповідає. Більше 1000 господарів вуликів  із п’яти областей тут теж вже зареєструвалися і позначили координати своєї пасіки.

“Якщо в радіусі трьох кілометрів на цьому чи на іншому полі буде відбуватися обприскування, то йому прийде повідомлення. Тоді і тоді буде обприскування такими-то препаратами”, – каже керівник соціально-інвестиційного відділу агрокомпанії Василь Мартюк.

Олег Беззубко привіз сюди на заробіток 40 вуликів. Каже, всі в плюсах. Йому – мед, фермеру – запилення, а отже – більше врожаю. Канадійці так працюють вже півстоліття. Фермер платить пасічнику, бо економічний ефект від співпраці – відчутний. Європа це теж давно зрозуміла і взялася за свої нововведення. Зокрема зменшення токсичності препаратів.  І, якщо в них отруту заборонили, вгадайте, куди її продадуть.

“Ці всі препарати йдуть на наш ринок. І використовуються нашими фермерами. І відповідно в останні роки збільшилась кількість бджіл які гинуть”, – стверджує доцент національного університету біоресурсів природокористування України Леонора Адамчук.

Заборонити хімічну навалу Україна наразі не здатна.

“На превеликий жаль уже 5 років в Україні діє закон, який не дозволяє нові пестициди випробувати і застосувати їх у наших агрокліматичних умовах. Важливо не просто замінити щось токсичне на щось токсичне. Світ іде в такому напрямку, що всі нові покоління, зокрема пестицидів, є більш безпечними і для довкілля, і для людини”, – стверджує професор Микола Проданчук.

Та навіть якщо депутати просто зараз ухвалять закон, який це дозволить, на дослідження і реєстрацію нових засобів підуть роки, розказують у науковому центрі превентивної токсикології. Тож, робити це треба було б навіть не сьогодні, а позавчора.

“Якщо ви хочете експортувати продукт до ЄС, ви повинні визначити план контролю. Ветеринарні ліки, пестициди. Влада має показати, що така система  працює, лише тоді Україна посідає місце в європейській спільноті”, – стверджує головний технічний директор харчової безпеки та інновацій європейської мережі лабораторій Курт Пітер.

А закриті європейські ринки для нас означають мільярдні збитки. Та головне – хворе населення. Бо ми теж, ніби пчілки, несемо отруту у власні оселі.

Як передає Інформатор, пожежа розпочався 14 березня близько 16:00. Загальна її площа становить понад тисячу квадратних метрів, через що був присвоєний ранг підвищеної складності.

Під час пожежі пролунало кілька вибухів. На першому поверсі, де був осередок пожежі, зберігалися бочки з хімічними речовинами, які готували на утилізацію.

О 17:09 пожежу вдалося локалізувати. За попередніми даними, ніхто в результаті НП не постраждав.

Всього на його території знаходиться понад 200 тисяч тонн відходів зі ртуттю, випаровування яких навіть в невеликих дозах можуть призвести до серйозних порушень здоров’я.

У поштовому відділенні міста Старокостянтинів Хмельницької області стався витік невідомої хімічної речовини. Розлив небезпечної рідини ліквідовували за допомогою двох одиниць техніки та восьми рятувальників.

Як з’ясувалося пізніше, небезпечною речовиною виявився Норіл, який знаходився в одній з посилок. Через механічне пошкодження пластикова тара розгерметизувалася, і її зміст потрапив у навколишнє середовище.
Норіл використовується для захисту сільськогосподарських культур від шкідників.

Сьогодні 12.10.2018. Перечинський ЛХК скидає в потік Домарадж якусь чорну рідину. Цікаво, то біле, чорне. Ужгородці чекайте темну воду в своїх будинках, тому Домарадж стікає в річку Уж, з якої Ви п’єте, і готуєте їжу. Приєднуйтесь для вирішення цієї проблеми, скільки нас будуть труїти? В день, і як приходить ніч, то ще сильніше! , – йдеться в повідомленні.

Про це журналістам Громадського повідомив речник Державної прикордонної служби Олег Слободян. За його словами, упродовж 7 вересня на погане самопочуття поскаржився 41 український прикордонник.

«Що стосується прикордонників, то насправді 41 прикордонник звернулись зі скаргами на погане самопочуття до медиків, це запаморочення, нудота, першіння в горлі, у декого — висипи на шкірі. Із них п’ятеро потребують більш детального обстеження, тому вони направленні до нашого Одеського шпиталю і там більш кваліфіковано і глибоко будуть вивчені причини, які спровокували ці симптоми», – розпопвів Слободян.

Нагадаємо, що у ніч на 24 серпня на півночі Криму стався викидотруйних хімікатів з кислотонакопичувача заводу «Кримський титан». 30 серпня кримські екологи та експерти дійшли висновку, що джерелом випаровування міг стати вміст кислотонакопичувача заводу через спеку і відсутність води з Північно-Кримського каналу. В Армянську металеві предмети покриваються іржею, з дерев опало листя, в повітрі стоїть стійкий запах кислоти, на газонах іноді лежать мертві птахи. Через забруднення повітря збільшилась кількість звернень жителів в медустанови, в аптеках утворився дефіцит сорбентів і марлевих пов’язок. Окупанти вирішили зупинити роботу заводу на два тижні а також евакуювати дітей і жінок.