Цього разу йтиметься про цінники на продукт, який усьому “голова”. З’явилася інформація, що середня вартість пшеничного хліба в Україні досягла 52 гривні за кілограм, а житнього – 45-48 гривень.

Про це стало відомо завдяки інформації від дослідницького інституту “Украгропромпродуктивність”.

Найбільше зростання цін спостерігається у сегменті житньо-пшеничних сортів хліба. У лютому 2025 року в українських супермаркетах встановилися такі ціни: буханець пшеничного хліба вагою 650 грамів коштує від 37,50 до 43,10 гривень, житній хліб вагою 950 грамів — від 32,10 до 38,45 гривень, а батон 500 грам5 — від 2.

Найвищі ціни зафіксовані в мережі Ашан, найнижчі – у Megamarket.

У структурі собівартості виробництва хліба 30% становить вартість борошна, 25% — витрати на енергоносії, 20% — логістика та упаковка, 15% — оплата праці та 10% — амортизація обладнання.

Експерти прогнозують подальше щомісячне зростання цін на хліб на рівні 1,5-3%. На кінець року очікується загальне подорожчання хлібобулочних виробів на 20-25%.

Під Бахмутом хлібина врятувала життя воїну, ворожа куля продірявила машину, рюкзак і застрягла у хлібі. Про це написав журналіст Богдан Кутєпов та оприлюднив фото.

«Хліб лежить серед купи закривавленого одягу, спорядження та зброї. Таких куп у лісосмугах під Бахмутом зараз дуже багато. Це одна з них. Медики, рятуючи життя бійця, зрізають з нього одяг та спорядження, щоб мати доступ до ран, а іноді — аби пересвідчитися, що не проґавили на тілі маленької дірочки від уламка, через яку по дорозі до стабпункту боєць може непомітно стікати кров’ю. Це лише точка перегрузки. Відправивши »трьохсотих« далі по етапу, їхні автомати й гранати розряджають, підписують де чиє і потім слідом за еваками передають в частини, до яких належать поранені. А одяг — так і лежить купою, поки його не вивезуть десь подалі», – написа журналіст.

Він написав, що по дотичній куля продірявила каску, а її власник вижив, куля загалом продірявила машину, рюкзак і застрягла в хлібі.

Як інформує “Obozrevatel”, відповідне фото було опубліковано в соціальних мережах. Як там опинився гризун, невідомо.

“Купуєш хліб, а там подарунок”, – йдеться в повідомленні.

На опублікованому в мережі знімку можна побачити, що покупець тримає в руці упаковку із хлібом. Під плівкою знаходиться миша, очевидно, вже мертва. Де, коли було зроблено фото та як на таке “доповнення” відреагували продавці магазину, не повідомлялось.

Про це свідчать дані на порталі Міністерства фінансів.

Зокрема, середня ціна хліба пшеничного (650 грамів) у січні становила 25,20 грн, а станом на 17 лютого зросла до 27,70 грн.

До того ж минулого року за нього потрібно було віддати 20,46 грн.

Окрім того, більш ніж на 2 гривні подорожчав 600-грамовий “Хліб пшеничний Цар Хліб нарізка”. У січні 2022 року в середньому за нього потрібно було віддати 23,40 грн, а в лютому вартість підскочила до 25,70 грн.

Зазначимо, що у квітні 2021 року за такий хліб платили в середньому 21 гривню.

Як вибрати якісний та смачний хліб:

Уникайте хліба, до складу якого входять поліпшувачі;
Купуйте хліби традиційної рецептури. Зазвичай до українських пшенично-заварних хлібів не додають поліпшувачів;
Хліб має бути неоднорідного кольору – десь світліший, десть темніший;
Якісний хліб повинен мати хрустку скоринку;
Якщо постукати по скоринці хліба знизу, то звук має бути дзвінким. Якщо звук глухий – це означає, що хліб непропечений і в ньому може з’явитися грибок;
Скоринка повинна не відлущуватися від хліба, а відриватися разом з м’якушем.

Про це розповів “Фактам” президент ГО “Українська організація захисту споживачів послуг” Олег Тітамир.

Постраждає хлібопекарська галузь
Експерт зазначає, що вже зараз через ціну на газ багато підприємств працюють собі у збиток. Також вплинуло і подорожчання сировини на внутрішньому ринку.

“І тут грає роль, крім космічної ціни на газ, те, що 80% зернових йдуть на експорт, а ціни на сировину, що залишилася для внутрішнього ринку, наближаються до експортних, світових. Вже сьогодні істотне зростання собівартості хлібопекарської продукції призводить до того, що багато підприємств працюють в нуль, а деякі — зі збитковими показниками”, – повідомив Тітамир.

Можливий дефіцит хліба
Якщо підприємства піднімуть ціни на свою продукцію, то невелика кількість українців зможе купувати хліб по 40-50 гривень за буханець. Це призведе до скорочення продажів і дефіциту хліба.

“У той же час, багато хлібозаводів не можуть підняти ціни на продукцію, оскільки вони зафіксовані контрактами з рітейлерами. Та й при нинішній купівельній спроможності населення, навряд чи хтось буде купувати хліб за ціною 40-50 грн за буханець, тоді, швидше за все буде, катастрофічне скорочення продажів”, – вважає експерт.

За його словами, в цю ситуацію має втрутитися держава.

“Якщо держава терміново не втрутиться в ситуацію, всі ці фактори можуть призвести до перебоїв у виробництві хліба і його дефіциту на прилавках магазинів і супермаркетів, а то і взагалі — до закриття хлібозаводів”, – додає Тітамир.

Про це йдеться у матеріалі “Апострофа”.

За словами голови “Союзу українського селянства” Івана Томича, те, що на зерновому ринку України назрівають проблеми, було ясно ще влітку.

“Оцінивши ситуацію, трейдери прийняли рішення якнайбільше скуповувати якісну пшеницю II-III класів і вивезти її, поки не піднявся шум”, – зазначив він.

А в тому, що якісного зерна на внутрішньому ринку сьогодні мало, винний уряд, який цю проблему “проспав”.

“Так само, як і з газом, але тут ситуація ще складніша, тому що якісної пшениці II класу практично немає. При тому, що до нового врожаю ще дуже далеко, і в нас уже виникає дефіцит”, – констатував експерт.

Іван Томич прогнозує, що ціни на хліб із вересня 2021 року до вересня 2022-го зростуть до 35%. А це – втричі більше, ніж уже “звичне” зростання на 10-12% на рік. Тобто, якщо сьогодні буханець хліба коштує 20 гривень, наступної осені його ціна зросте до 25-28 гривень.

Дефіцит зерна позначиться і на якості продукції. Експерт вважає, що найближчим часом на нас чекає звуження асортименту хлібобулочних виробів на полицях магазинів.

“Якісного хліба буде менше. Крім цього, зменшиться кількість та погіршиться якість макаронних виробів”, – каже Іван Томич.

Детальніше дивіться в матеріалі “Апострофа”: З урожаєм, але без хліба: як бездіяльність Кабміну призвела до дефіциту пшениці.

Олена Руденко

Фото опублікували в Telegram-каналі “Х**вий Дніпро”.

Так, невідомо, коли саме це сталося і в якому магазині було куплено хліб. На фото видно, що це хліб “Петриківський” нарізаний.

“Як вам такий хліб із мочалкою всередині? Смачного”, – йдеться в пості.

У мережі користувачі з іронією відреагували на такий продукт. Також вони пишуть, що, мабуть, мочалку випадково залишили на деку або у формі, де замішують тісто.

Це подарунок від заводу. З найкращими, так би мовити
Поїв, і відразу за собою прибрав. Заради вашої ж зручності
Щоб туди мочалка потрапила і залишилася ціла це треба бути дуже везучим. Так що мені здається це підстава просто і все
Я працював на цьому хлібозаводі і на жаль подібна ситуація може бути цілком реальною.

«Ми бачили 2020 рік з зростаючими цінами на хліб, і подорожчання хліба і хлібобулочних виробів в 2021 році. Але подорожчання хліба, яке почалося на початку поточного року, зараз сповільнилося», — розповідає Дорошенко.

За словами експерта, хліб в українських супермаркетах влітку якщо і подорожчає, то трохи.

«Хліб буде потрохи рости в ціні, але незначно. Я думаю, в червні, липні і серпні може додатися близько 2−3% до ціни хліба. Основні коливання ціни хліба в цьому році вже відбулися», — зауважує глава асоціації.

Про це виданню “ГолосUA”повідомив економічний експерт Олег Пендзін.

«Незалежно від ситуації на світовому ринку з ціною пшениці хліб в Україні дорожчає щомісяця на 1-1,5%. І якщо на даний момент в Україні загальна інфляція 7,5%, то за рік хліб в Україні подорожчав на 12,5%», – повідомив економіст.

Експерт повідомив, що поки на світовому ринку зростає ціна пшениці, хліб в Україні буде продовжувати дорожчати. Ситуація не зміниться до червня 2021 року.

Пендзин припускає, що якщо урожай пшениці буде хороший – ціна хліба може знизитися.

«На світовому ринку ціни на пшеницю ростуть, але вони будуть рости приблизно до червня 2021 року. У червні, я прогнозую, зміняться прогнози на урожай, який збирають в Європі. І якщо там буде урожай пшениці хороший, то зерно почнуть швидко продавати за зниженою ціною. Якщо на європейському континенті урожай чекатимуть поганий, то ціна пшениці триматиметься, щоб пізніше продати за хорошою ціною», – сказав економіст.

Про це пише Четверта студія з посиланням на спільноту «Гаряча лінія міста Львова».

«Село Зарудці, Львівської області, просимо розгорнути дорогу до села. Люди не можуть заїхати в село і виїхати», – йдеться у даному повідомленні.

Такаж ситуація на Франківщині. До села Семенівка уже два дні не довозять ні хліб, ні пошту, адже ні виїхати з села, ні заїхати в нього через вітер та стіну зі снігу неможливо.

У сільському магазині закінчились і дріжджі. Тому люди варять вареники.

Такої негоди тут не було щонайменше кілька років. І доки триматиметься такий поривчастий вітер, а це за прогнозами щонайменше кілька днів,  про виїзд до траси можна забути.

На початку 2021 року українців чекає неприємна новина, адже слід готуватися до подорожчання головного продукту – хліба. Буханець пшеничного коштуватиме 20-24 грн за кілограм.

Чому подорожчає хліб пояснив генеральний директор асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” Руслан Сластен в ефірі “Україна 24”. За його словами причиною стало підвищення мінімальної зарплати до 5000 грн.

Фахівець прогнозує, що ціна пшеничного хліба цілком може піднятися до 20-24 грн за кілограм. Зростання в 5% означає додатково 1-1,5 грн на вартості цього хліба.

“Зростання ціни на пшеницю і відповідно на борошно як складову вже зіграло свою роль і надалі не буде впливати на зростання вартості хлібу. Цілком можливо, що в січні через подорожчання комунальних платежів, а також через підвищення мінімальної зарплати очікується зростання вартості хліба, але в межах до 5%”, – сказав він.

“На 4-6% зросте в ціні соняшникова олія, оскільки менший урожай соняшнику, припиниться зниження цін на курятину, на неї відновлюється попит, подорожчають яйця”, – спрогнозував в коментарі “Сегодня” Олег Пендзин.

Економіст Олексій Дорошенко підкреслив, що об’єктивним є лише подорожчання хліба і борошна, оскільки зерно тепер коштує дорожче.

Але ціни на інші товари і послуги підстьобне активне зростання курсу долара, що почалося. Насамперед це позначиться на ліках, в тому числі на українських, оскільки в них є імпортні компоненти.

З цієї причини продовжить дорожчати і паливо. “Але зростання цін на товари повсякденного попиту, передусім на продукти, стримає низька купівельна спроможність населення, тому воно виявиться нижчим, ніж могло б бути – в середньому 1,5% за квартал”, – упевнений Олексій Дорошенко.

Про це редакції Фіртки розповіла Христина Гунчак. Жінка зазначає, що хліб купила у середу, а вдома після розрізання виявила у ньому цвях.

“Я купила його у фірмовому кіоску “Цар Хліб” по вулиці Мазепи. Звернулася у службу підтримки. Вони вибачились та запропонували новий хліб”, – зазначила Христина Гунчак.

Спочатку у службі підтримки зазначили, що по фото не можливо зрозуміти, чи це хліб з їхнього підприємства. Зазначили, що з вигляду він не їхній. Проте, після детального опису місця, де жінка купила батон, у “Цар Хлібі” пообіцяли зв’язатися з нею у телефонному режимі.

По калюжах і бруду жінка карабкалась, щоб хоч якось себе прогодувати. Її бачили автомобілісти і перехожі, проте допомога пенсіонерці прийшла нескоро. Про це повідомив криворіжанин Валентин Шушарін на своїй сторінці в Facebook.

“Сьогодні вранці їду я в магазин і спостерігаю картину: в районі НКГОК по пішохідному переходу через дорогу на руках повзе жінка по калюжах і бруду. Зупинившись і підійшовши до неї, дізнався, що вона повзе в магазин (приблизно 500м) за хлібом. Попросив її залишитися на зупинці, сходив і придбав їй хліба”, – розповів Шушарін.

Вже опісля чоловік з’ясував, що старенька проживає неподалік. Її квартира знаходиться на другому поверсі, скористатися інвалідними кріслом вона не може – його просто нікому спустити. Сусіди втомилися допомагати жінці, тому їй доводиться розраховувати тільки на себе.

“Найбільше мене вразило те, що переді мною їхали дві машини і просто її об’їхали, а потім ще проїхали кілька машин. Що ми хочемо змінити, якщо ми просто проїжджаємо повз такого видовища і їдемо далі? Це не реклама, просто ми такі люди”, – поділився автор публікації.

Криворіжанин закликає всіх небайдужих надати бабусі посильну допомогу. Бабуся зрадіє продуктам і примітивній побутовій хімії. Знайти її можна за адресою: вулиця Збагачувальна, 82.

У Києві собака на ім’я Арчі приніс господарці шматок чорного хлібу, в якому було заховано коштовну золоту каблучку з дорогоцінним камінням. Про це повідомила господарка собаки Жанна Ярославна у Facebook.

“Сьогоднi гуляла зi своїм собакою   Арчi принiс менi скибку чорного хлiба.    Трохи менше половини хлібини. Поклав бiля моїх нiг i почав гавкати.  Плеснула його по мордi,   бо злякалась що хлiб отруїли. Поведінка собаки здивувала, бо він не їсть хліб взагалі. Вирішила подивитись уважніше, що він знайшов. Взяла хлібину до рук, розламала. Моєму здивуванню не було меж. Золота каблучка і явно з дорогоцінним камінням”, – розповіла господарка.

Після чого жінка віднесла каблучку до ломбарду, щоб оцінити її вартість. Як з’ясувалося, прикраса виготовлена з білого золота та оздоблена діамантами та сапфірами.

“Поверну власницi якщо надасть оригінальну бірку до цього виробу,  підтвердить розмір, вагу чистоту діамантів і т.д.. Для мене розмір завеликий.  Не пес  а металошукач”  – додала Жанна.

Зростання цін на пшеничний хліб пов’язане зі скороченням виробництва і подорожчанням сировини – цукру, яєць, масложирової продукції, повідомляє “УНІАН“.

Аналітики вбачають, що до подорожчання також призвело зростання цін на енергоносії та пально-мастильні матеріали.

Крім того, на вартості хліба позначилося скасування державного контролю цін, яке набуло чинності 1 липня 2017 року.

У майбутньому експерти прогнозують подальше скорочення обсягів ринку хліба і, як наслідок, подорожчання цієї продукції.

Про це пише блогер Дмитро Майданюк, передає Знай.

Дмитро Майданюк пише, що, як він зауважив, останнім часом за наше здоров’я почали “хвилюватися” виробники хліба – того, що ми вживаємо щодня, святого продукту, популярного продукту, які поки ще можуть собі дозволити, як звичайні пенсіонери, так заможні бізнесмени.

Багато з нас, напевно, помічали, що ввечері куплений свіжий, ще гарячий хліб до наступного вечора покривається пліснявою. Також цікавим є той факт, що часто зверху спечений хліб присипають борошном. За словами блогера, для чистоти аналізу він купував хліб в різних магазинах і кіосках. Що їх об’єднувало: в усіх торгових точках ще теплий хліб упакований в пакет. Реакція пояснюється сама собою: свіжий хліб + сире борошно + волога, яка випаровується з хліба, + пакет. Все це створює ідеальні умови для утворення цвілі.

Навіть, якщо ми явно не бачимо цвіль на продукті, однак вона вже там з’явилася, а цей хліб ми продовжуємо вживати і давати своїм дітям. Коли ми ковтаємо цвіль, вона залишається без кисню, а значить без можливості розмножуватися. Однак частки (міотоксин) цієї гидоти можуть залишатися на стінках шлунка.

Невелика кількість міотоксина знищить печінку, проте якщо накопичується велика кількість цієї речовини, вона може спровокувати цироз. Перші ознаки – це симптоми звичайного отруєння (діарея, блювота і т.д). Потім міотоксин викликає мутацію клітин, що призводить до запальних процесів і онкології.

Хлібний кіоск знаходиться на вулиці Конякіна. «Таблоїд Волині» поспілкувався із продавчинею, яка там працює. Жінку звуть Тамара. За її словами, хліб коштував 11 грн, хлопчик, якому на вигляд років 12, висипав їй купу копійок різними номіналами: «Хлопчик хотів купити хліб, я йому запропонувала три булки на вибір. Він висипав мені гору копійок – одинички, двійки, десятки. Я попросила піти поміняти їх у супермаркет або банк. Я ж йому хліб запропонувала, але я ж не банк, то не моє зобов’язання розгрібати копійки. Чому я зобов’язана? У рамках розумного я можу взяти. Люди приходять з копійками, ми часом самі просимо, як не вистачає». Каже, хлопчик не знав, яка сума там є. «Він толком не знав сам, скільки там їх є. Тож спитай, чи Ви візьмете, скільки можете взяти копійками. Все в рамках розумного. Мама прибігла, каже, що це теж гроші. А якщо я продам черствий хліб – Ви купите? Це ж теж хліб», – сказала жінка.

Всього в Україні сьогодні налічується близько 400 промислових пекарень і приблизно така ж кількість приватних малопотужних хлібопекарень продуктивністю від тонни продукції на рік і більше.

Зараз 90% ринку хліба України займає продукція національного виробника, причому близько 40% виробництва знаходиться в тіні, відзначають аналітики.

50% ринку і внутрішнього виробництва хліба припадає на шість великих компаній-виробників хлібобулочних виробів.

Хліба в Україні в цьому році буде менше, хоча зернових аграрії посіють більше. Причина банальна — далеко не всі озимі благополучно пережили холоди.

«Стан посівів краще, ніж в середньому за п’ятирічку, але дещо гірше, ніж в останні два роки», — повідомила UBR.ua аналітик зернового ринку компанії «УкрАгроКонсалт» Єлизавета Малишко.

Експерт зазначає, що нестійкий температурний режим другої декади лютого привів до утворення крижаної кірки на полях. Тим не менш, побоювання викликають лише посіви озимого ячменю: на деяких ділянках загинуло від 15 до 30% рослин.

Вже зараз зрозуміло — багато площі під зерновими доведеться пересівати, а це додаткові витрати.

Бюджет весняної посівної збільшать та інші проблеми аграріїв — заминка з сертифікацією насіння, подорожчання пально-мастильних матеріалів і добрив та ін. У результаті селяни ризикують виручити від продажу врожаю менше очікуваних $6 млрд.

Ворожіння на зерні
Експерти відзначають, що поки на полях лежить сніг, робити остаточні прогнози рано. Але, станом на кінець лютого можна стверджувати, що більшість сходів озимої пшениці, жита та ріпак перезимували непогано і суттєвих втрат очікувати не варто.

«Льодова кірка тримається на деяких полях довше 40 днів, тому можлива часткова загибель посівів. Поки лежить сніг, важко сказати, який саме відсоток сходів загинув. Попередні дані говорять про те, що поки втрати невеликі», — розповіла Єлизавета Малишко.

Наприклад, по озимому ячменю посіви будуть втрачені на 30 тис. га. Це небагато, враховуючи, що загальна посівна площа під зерновими цього року становить приблизно 14,6 млн га. З них на частку ячменю припадає близько 3 млн га, пшениці — 6,3 млн га і кукурудзи — 4,3 млн га. Решта розподілено між іншими зерновими культурами.

Озимої пшениці в цьому році посіяли більше (приблизно 95% всіх посівів пшениці). Але восени була посуха, потім утворилася крижана кірка. Тому для майбутнього врожаю стануть вкрай важливими весняні дощі.

«Поки ми тримаємо збиральні площі під пшеницею нижче торішніх», — відзначають в УкрАгроКонсалт.

Виконавчий директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олександр Жемойда передбачає, що як мінімум у чотирьох областях від 30% до 70% площ під озимими, ймовірно, будуть пересівати, в тому числі і з-за крижаної кірки.

«Якщо справдяться песимістичні прогнози по озимому ячменю, то посіви ярого можуть бути збільшені до 2 млн га. Якщо втрати не перевищать 15%, то посіви ярого ячменю, за нашими попередніми прогнозами, складуть 1,9 млн га», — зазначила UBR.ua керівник аналітичного департаменту консалтингового агентства ААА Марія Колесник.

За її словами, посіви ярої пшениці залишаться, як і в попередні роки, невеликі — на рівні 150-200 тис. га.

Як відомо, ярова пшениця дає урожай менше, ніж озима, тому її традиційно сіють менше. Зате це завжди продовольче зерно, а якість озимих сортів сильно залежить від погоди.

Тому багато буде залежати від того, чи зможуть дати хороший урожай слабкі посіви, відсоток яких вище, ніж рік тому.

«Ми вважаємо, що врожайність може бути нижче приблизно на 7%. Те ж саме по ячменю. Кукурудза — культура з більш високою рентабельністю, тому прогнози залишаються на рівні минулого року з можливим зниженням, так як вона більш витратна у вирощуванні та її можуть посіяти менше», — кажуть у УкрАгроКонсалт.

Поки в слабкому і розрідженому стані перебуває 18% посівів. Вони потребують особливої уваги і аграріям доведеться витратити більше коштів для обробітку і підживлення рослин.

«Слід відзначити, що різке зростання експорту українського цукру і досить стабільна ціна на нього всередині країни протягом року (без провалів, характерних для профіцитних років) може стимулювати аграріїв розширити посіви цукрових буряків», — зауважила Марія Колесник.

Наприклад, голова Вінницької ОДА Валерій Коровій заявив про плани щодо збільшення посівів, так як цукровий буряк стає експортно-орієнтованою культурою, що збільшує інтерес інвесторів до цієї галузі.

У той же час, остаточне рішення які сіяти пізні культури, аграрії будуть приймати після того, як стане зрозуміло, що буде з зерновими і як змінилася ринкова кон’юнктура.

Руйнівні насіння
Крім традиційних проблем із закупівлею палива, добрив і засобів захисту рослин, вартість яких сильно залежить від коливань валютного курсу, в цьому році з’явилися нові труднощі. Зокрема, тільки 21 лютого Кабмін затвердив порядок проведення сертифікації насіння для посівної.

За словами міністра аграрної політики і продовольства Тараса Кутового, це дозволить видавати сертифікати якості на насіння. Справа в тому, що без державної сертифікації посівного матеріалу аграрії не змогли б через два тижні вийти в поле. Згідно українському законодавству, все насіння, які отримує господарство, повинні супроводжуватись відповідним сертифікатом, що засвідчує їх сортові та посівні якості.

Нагадаємо, аграрії стверджували, що вперше за 70 років посівна опинилася під загрозою зриву, так як процес сертифікації насіння з грудня 2016-го зупинився.

Пізніше початок сертифікації, на думку аграріїв, призведе до підвищеного попиту на автотранспорт, так як після сертифікації дистриб’юторам доведеться ще розвозити насіння по кільком тисячам господарств. Тому ймовірно зросте вартість перевезень, що позначиться і на собівартості насіння.

Зупинка поставок вугілля з ОРДЛО також може привести до зриву посівної. Таку заяву зробив директор профільного департаменту Полтавської ОДА Сергій Фролов. За його словами, насіння для посівної ще треба готувати на елеваторах, які споживають багато електроенергії.

Тому зберегти маржу на торішньому рівні аграрії зможуть лише за умови, що світові ціни на їхній товар до моменту збирання врожаю зростуть.

В цьому зацікавлені не тільки селяни, а й всі українці, адже аграрна галузь є одним з найбільших постачальників валюти в країну.

Скільки коштує врожай
Але гарантувати нашим фермерам хороші грошові перспективи сьогодні не може жоден експерт. Зараз, на перший погляд, все добре — на світовому ринку відзначається тенденція до підвищення цін.

«Попит на українське зерно, як продовольче так і фуражне, а також на олійні високий», — говорить Марія Колесник.

За попередніми оцінками аналітиків консалтингового агентства ААА, експорт зерна в поточному маркетинговому році може досягти рекордного показника в 39,5 млн тонн.

Якщо урожай, як і очікується, складе 60 млн т, експорт буде на рівні 33-35 млн т.

«Зараз ціна на українське зерно на умовах FOB в портах Чорного моря коливається в діапазоні $170-180/т в залежності від якісних показників. Тобто, експортна виручка від зернових повинна скласти до $6 млрд», — повідомила UBR.ua Марія Колесник.

Однак, як зазначає Єлизавета Малишко, конкуренція на світовому ринку зерна дуже жорстка, а тому значного збільшення цін очікувати не варто. А при збільшенні витрат аграріїв можна говорити, що прибуток від майбутнього врожаю виявиться нижче, ніж у минулому році.

Повідомляється,що вартість хліба не переглядалися з грудня 2015 року. Відтак, з цього часу істотно зросла в ціні собівартість виготовлення продукту.

Приміром, зерно та борошно за рік зросли в ціні на 14-22%, олія та дріжджі – на 8%, сіль – на 17%. Про це повідомив президент асоціації пекарів України Володимир Череда.

За його словами, найбільше подорожчали електроенергія – на 29% і газ – на 26%.

“Витрати на транспорт зросли на 16.5% і мінімальна зарплата зросла на 15%. А ще хлібопекарська галузь України в питанні формування ціни прив’язана до курсу євро. Ми працюємо повністю на імпортному обладнанні, всі запасні частини, масла, витратні матеріали ми купуємо за іноземну валюту”, – зазначив Череда, пише “Антикор”.

Про це повідомив на прес-конференції в УНІАН президент Всеукраїнської асоціації пекарів (ВАП) Володимир Череда.

Експерт зауважив, що зараз середня ціна хліба в Україні – 10,56 грн, а зменшення виробництва чи споживання останнього не передбачається.

Причинами подорожчання Володимир Череда назвав:

-підвищення цін на борошно – основний інгридієнт, що становить 40% собівартості продукції (вартість вищого гатунка збільшилась – на 13,7%, першого сорту – на 14%, другого – на 17%, і житнього обдирного – на 21%);

-збільшення варості олії та дріжджів на 7%, солі – на 17,2%;

-зростання витрат на електроенергію – на 29,5%;

-підвищення мінімальної зарплати пекарів на 18% та курс валюти.

«Такі сьогодні ринкові реалії, що виробникам хліба необхідно переглядати ціну, і перегляд ціни відбудеться у межах 15-18%. Ось таким буде зростання цін», – зауважив Володимир Череда. Президент Всеукраїнської асоціації пекарів також наголосив, що його дані стосуються промислових підприємств, які працюють на загальних умовах оподаткування та входять до складу асоціації.

«Цьогоріч ми очікуємо гарний врожай. Вже зараз розуміємо, що зерна буде достатньо, щоб забезпечити продовольчі потреби області і сформувати страховий запас пшениці на рік. Повністю збір ранніх зернових плануємо завершити до серпня», – розповів начальник управління агропромислового розвитку ОДА Вадим Удовицький.

На Дніпропетровщині зібрали понад 2 млн. тонн ранніх зернових культур. Більш ніж 1,3 тис. тонн з них – пшениці. Середня врожайність на рівні минулого року – 29,8 ц/га.

На полях області працюють більш ніж 3 тисячі комбайнів. Аграрії вже виконали майже 90% запланованих робіт зі збору ранніх зернових.

джерело http://adm.dp.gov.ua/