Постачальниця харчів для Збройних сил України Тетяна Глиняна, зокрема яєць по 17 гривень, після розголосу у ЗМІ продала три готелі у Хорватії. За даними місцевих видань, вона “випадково та необережно” залишила біля будинку сумку із понад пів мільйоном гривень, яку швидко вкрали.
Про це йдеться у матеріалі slobodna dalmacija.
За інформацією журналістів, Тетяна має будинок у Стомариці в Брелі. Коли вона продавала свої готелі, то нібито “випадково та необережно залишила сумку перед будинком”. За її словами, сумка із грошима зникла миттєво.
Як встановили правоохоронці, перед будинком бачили лише вантажівку комунального підприємства, яка не має жодного відношення до зниклих речей. У поліції журналістам розповіли, що українка написала заяву про шахрайство.
“10 січня до Макарського відділку поліції надійшло повідомлення про втрату сумки, яка була залишена без нагляду в районі Брела, в якій були комп’ютер, гроші та інші речі. Триває кримінальне розслідування”, – йдеться у журналістському запиті.
За неофіційними даними, у зниклій сумці були ноутбук, USB, п’ять мобільних телефонів, особисті документи, банківські картки та сумка з 16 тис. євро. Загальна сума збитків становить 27 тис. євро (1 134 000 грн).
“Чи перебувала Тетьєна під час нашого прибуття в будинку площею 545 квадратних метрів, з якого тільки двір має понад 300 квадратних метрів і який вона купила в 2016 році в чоловіка з Брельї, який живе в Німеччині, нам залишається невідомим, але будинок не був порожнім, тому що всі вікна на горищі були відчинені, а перед будинком, який має щонайменше 10 камерами, стояла біла Toyota з українськими номерами”, – зазначили хортватські журналісти.
]]>
У Хорватії арештували тридцятирічного Марчелло Пассера, італійського туриста, підозрюваного у вбивстві 40-річної українки Ніни Гришак, яка проживає в Італії, інформує Agenzia Italia з посиланням на хорватську щоденну газету La Voce del Popolo di Rijeka.
Трагедія сталася минулого тижня у містечку біля Умага (Хорватія).
Чоловік постав перед хорватськими судовими органами. Під час слухання суддя підтвердив арешт чоловіка на 30 днів (він відбуватиме його у в’язниці в Пулі) до завершення слідства. Наприкінці йому буде оголошено обвинувальний акт.
Марчелло та Ніна орендували будинок в Умагу, де жінка часто проводила відпустку зі своїм чоловіком, також українцем, з яким розлучалася. Цього року вона відпочивала з 30-річним італійцем. Як пояснили виданню в поліції, між подружжям виникла бурхлива сварка, після чого чоловік кинувся на жінку, якій завдав кілька ударів, які виявилися смертельними.
Україна була ще жива, коли прибула підмога, але невдовзі померла. Також слідчий суддя постановив провести розтин тіла загиблого.
У Ніни Гришак залишилися дві доньки: доросла та неповнолітня. У Медолі, де вона прожила близько десяти років, її добре знали, і серед іншого вона також допомагала муніципалітету приймати біженців зі своєї країни.
Як стало відомо “Вікнам”, Ніна Гришак, родом з Калуша, уже багато років проживала в Італії. На її сторінці у соцмережі родині загиблої висловлюють численні співчуття.
]]>
Кількість загиблих внаслідок аварії польського автобуса із паломниками під Загребом зросла до 12.
Про це повідомляє PAP.
Речник МЗС Польщі підтвердив, що у лікарні помер ще один постраждалий внаслідок аварії автобуса, відтак кількість загиблих зросла до 12. Він уточнив також, що усі загиблі – громадяни Польщі.
Прем’єр Польщі Матеуш Моравецький розповів, що мав телефонну розмову з хорватським колегою Андреєм Пленковичем та доручив польським консульствам організувати підтримку для родин, постраждалих в аварії.
Представники хорватського уряду вже приїхали на місце.
За попередньою інформацією, аварія сталася через те, що втомлений водій на мить заснув під час руху.
]]>
У хорватській столиці Загребі в ніч проти 11 березня з неба впав невідомий об’єкт. Було чутно звук вибуху.
Про це повідомляють Jutarnji List і 24sata.
Невдовзі після 23:00 10 березня біля студентського гуртожитку імені С. Радича на землю впав невідомий предмет, що спричинило потужний вибух.
На місці терміново приїхали патрулі поліції, які виявили вирву на зеленій зоні за адресою Ярунська 6б. Як пишуть ЗМІ, після падіння на дорозі утворилася вирва шириною три метри і глибиною один метр.
Неподалік також виявили два парашути. Про постраждалих наразі не повідомляються.
Пошкоджено кількох транспортних засобів, які були припарковані поруч. У поліції Загреба запевнили, що причини для занепокоєння для громадян немає. Усі деталі інциденту встановлюються.
]]>
Про це повідомляє агентство АР з посиланням на хорватську владу. Трагедія трапилася близько 6-ї ранку за місцевим часом недалеко від міста Славонський Брод.
На оприлюднених місцевими ЗМІ фото видно, що автобус був перевернутий і лежав на узбіччі. Рух по трасі якийсь час було заблоковано.
Автобус прямував із Німеччини в Косово. У салоні перебувало 67 пасажирів, серед яких – 15 дітей.
Всіх постраждалих госпіталізували, восьмеро з них, зокрема й дитина, отримали серйозні травми.
Водія заарештували. За словами заступника місцевого прокурора Славка Праньїча, чоловік сказав, що на мить заснув за кермом.
Агентство відзначає, що траса, де трапилася аварія, є ключовою для Хорватії. Влітку дорога зазвичай перевантажена, оскільки по ній перевозять туристів і іноземних робітників.
]]>
Про це Володимир Зеленський написав у Твіттер.
Український президент побажав, щоб всі біди залишилися у минулому році.
“Висловлюю глибокі співчуття Хорватії в зв’язку з жертвами землетрусу. Україна молиться за всіх, хто постраждав від цього лиха, бажає сили і стійкості”, – зазначив у соцмережі глава держави.
Варто зауважити, що вчора у Хорватії стались декілька землетрусів, в результаті яких загинули шестеро людей. Смертельні випадки трапилися у населених пунктах Майське Поляне та Петриня
]]>
Про це інформує Хорватська астрономічна федерація.
Як стало відомо, сьогодні у небі над цими країнами вибухнув метеорит.
Науковці зауважили, що це був болід великої яскравості.
Камера відеореєстратора вдало зафільмувала згоряння боліда.
Зазначається, що після вибуху в столиці Хорватії – Загреб, було пролунав гучний звук, а в деяких будинках затряслися вікна.
Наразі точне місце розташування метеорита невідоме, проте цілком ймовірно він міг впасти десь над північною Хорватією.
]]>
Медики одразу сказали: шансів вижити у дівчат не багато. Та батьки наполягли на операції.
]]>
На урочистостях була присутня перша леді України Марина Порошенко і міністр закордонних справ Павло Клімкін, а також прем’єр-міністр Хорватії Андрій Пленкович, міністр оборони країни, глави МВС і МЗС, передає “Українська правда”.
На фото з церемонії можна побачити курйозну деталь: у назві консульства на табличці є помилка.
“Тим часом на фото можна помітити, що на табличці дипмісії є помилка: назва установи українською написана як “Почесне консульство УКРАЇНА в Хорватії”. При цьому хорватською мовою запис зроблено без помилок: тут назву нашої держави вказано не в називному, а в родовому відмінку, тобто України”, – повідомляє видання.
]]>
Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив Олександр.
За його словами, першою на сполох забила Оксана Русаловська.
“Чудово, коли європейські країни беруть українських дітей. Але уряд Хорватії сподівається, що робить добру справу і впевнене в чесному відборі учасників поїздки. Я показала синові пост депутата Краматорської міської ради Лілії Кисліциній, яка повезла дітей до Хорватії – сиріт, дітей, позбавлених батьківського опіки, дітей, батьки яких служать в АТО. Яке ж було його здивування, коли на фото він впізнав знайомих хлопців. Це діти дуже заможних людей нашого міста і діти друзів самої депутатки. Діти, які абсолютно не потрапляють ні під одну категорію із зазначених – “сирота”, “дитина батьків, службовців в АТО”, “дитина, позбавлена батьківського піклування”, – зазначила вона на своїй сторінці в Facebook.
Як уточнює місцеве видання tehnopolis.com.ua, головний спеціаліст міського відділу освіти Краматорська Сергій Сергєєв заявив, що спочатку в список дітей на відпочинок до Хорватії повинні були включити 31 дитину – по одній з кожної школи. У список повинні були потрапити діти, які досягли різних успіхів, перемог в конкурсах, на олімпіадах і т. д. Але при цьому пріоритет могли отримати діти переселенців, діти, позбавлені опіки або з малозабезпечених сімей. Акцент на цьому робився, але не більше. Тобто, могли отримати пріоритет, а могли і не отримати.
За його словами, незабаром в відділ освіти дали вже нову рознарядку – 22 людини. Так, в пріоритеті виявилися діти, у яких були закордонні паспорти, а ніяк не сироти або інші потребуючі школярі. Через тиждень список був скорочений ще раз – для поїздки в Хорватію відібрали всього 15 чоловік. За словами Сергія Сергєєва, всі діти, котрі відправилися в Хорватію, були з того списку, який спочатку надали школи.
Видання додає, що не зрозуміло, чому, за словами нардепа Марії Іонової, в Хорватії відпочивають діти-сироти, а в Краматорську на відпочинок збирали обдарованих дітей.
]]>
Збірні Хорватії та Росії на Чемпіонаті світу не змогли визначити переможця матчу в основний час, пише “24 канал“.
Не вистачило їм і екстра-тайму. Тож довелося пробивати післяматчеві пенальті, в яких перемогли хорвати.
“Слава Україні, давай, давай!” – каже Віда на відео, а Вукоєвич додає: “Ця перемога за “Динамо” і за Україну. Хорватія, вперед!”.
Відео звернення Віди і Вукоєвича:
]]>
“Пам’ятаєте Олейникова? Він на вкрадені у довірливих дурників гроші відкрив ресторан у Хорватії”, – пише Голуб.
“Розвів хом’ячків вперше, коли зробив із себе “жеpтву режиму” і вдруге, коли тупо вкрав гроші. На вкрадені гроші придбав ресторан у Хорватії. А тоді довести, що він кидaла було неможливо. Скільки ще вилізе кидал у наш складний час”, – зазначив журналіст Петро Терентьєв.
Зокрема, ще в 2016 році бізнесмен оголосив про банкрутство своїх інвесткомпаній FTBN Wealth Management і OPAYZ.com, і відмовився від зобов’язань перед вкладниками.
Після повідомлення про банкрутство Олейников пішов із соціальних мереж, перестав відповідати на дзвінки і листи і будь-яким чином підтримувати зв’язок із вкладниками.
Згідно з даними одного з джерел Forbes, на момент оголошення банкрутства в розпорядженні бізнесмена було близько 700 тисяч євро.
За інформацією порталу denis-oleinikov.in.ua, в 2017 році Олейников побудував будинок і відкрив ресторан у Хорватії.
“Людина, яка кинула на гроші купу вкладників Opayz, FTBN відчуває себе дуже і дуже непогано: будинок готовий, діти займаються тенісом із хорошим тренером, ресторан працює”, – йдеться в повідомленні.
В українських медіа, у дискусіях політиків та експертів часто згадують про успішний хорватський досвід.
Звісно, перш за все згадують військово-визвольні операції “Блискавка” та “Буря” на початку травня і на початку серпня 1995 року, які дозволили завдяки добре спланованим і матеріально забезпеченим діям повернути абсолютну більшість територій, окупованих ще з далекого 1991 року.
Тому 5 серпня, день проведення операції “Буря” щороку відзначається в Хорватії на державному рівні як свято перемоги у Вітчизняній війні (а в сусідній Сербії в той самий час проводяться поминальні заходи щодо жертв війни та біженців з Хорватії).
Та Україні, яка також мріє повернути окуповані території, варто знати, що передувало цій даті та що країна пережила після неї.
Отже, 5 серпня 1995 року начебто справедлива перемога постукалася в двері країни, що билася на смерть за збереження свого державного суверенітету та територіальної цілісності.
Здавалося б, міжнародна спільнота та увесь цивілізований світ мали ще на початку конфлікту допомогти Хорватії відстояти свою незалежність відповідно до норм і принципів міжнародного права…
Але в житті все було дуже непросто, а часто навіть досить трагічно. І цей життєвий досвід варто враховувати всім, хто займається такою важливою темою, як повернення тимчасово окупованих територій.
Чи не кожен хорват, який пройшов війну, скаже вам: розраховувати треба перш за все на себе.
Якщо ж спитати хорватів про використання контингенту миротворців у цій війні, то коментар буде приблизно таким: вони більше заважали, ніж допомогли. Йдеться про те, що миротворці фактично зафіксували лінію розмежування хорватських військ та тимчасово окупованих сепаратистами територій, а от міжнародного мандата та інколи політичної волі для повернення Хорватії цих територій не було.
Звісно, це стосується виключно проблеми військової реінтеграції, бо з мирною складовою все інакше. Без міжнародної спільноти повернення тимчасово окупованих територій у мирний спосіб було б просто неможливим.
Та повернемося до запитання, що є корисного у досвіді Хорватії для України? Чи є схожість у ситуацій, що відбуваються з різницею у 20-25 років? Автор цих рядків не має сумніву: хорватський досвід безумовно заслуговує на уважне вивчення та використання українською стороною.
Недарма Москва почала так нервувати, коли Хорватія почала співпрацю з Україною з цього питання.
Йдеться про візит до Києва хорватського прем’єра Андрея Пленковича в листопаді 2016 року, де він заявив про готовність передати Україні досвід (увага!) мирної реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Тоді російський МЗС та посол у Хорватії своїми демаршами намагалися зчинити політичну бурю, навмисно перемішавши питання воєнної реінтеграції та мирної, про яку в Києві говорив хорватський прем’єр.
Щоби здолати ту інформатаку, знадобилася титанічна робота. На той час українська позиція домінувала в медійному просторі іноземної держави (на жаль, зараз ситуація змінилася, в Хорватії вже вимальовується російська інформаційна домінація, але це – тема для іншої публікації).
А хорватський досвід перемоги у Вітчизняній війні говорить про необхідність переваги над ворогом у медійній боротьбі. І не тільки у власному, але найголовніше – у міжнародному інформаційному просторі.
Отже, ще на початку 1990-х, перед початком бойових дій, агресор вчинив на Хорватію медіа-напад. По телеканалах, які часто дивилися і хорватські глядачі, йшов потік дезінформації про дії офіційних хорватських органів. В агресії звинуватили хорватську сторону, яка в цей час сама ледь відбивалася від нападників. Державну еліту та всіх, хто її підтримував, звинуватили у фашизмі (нам це щось нагадує, чи не так?)
Нічого дивного. Просто в колишній Югославії вже тоді використовували радянські напрацювання щодо гібридної війни.
Спочатку з’являються блокпости в районах компактного проживання нацменшини, потім з сусідньої країни масово прибувають добровольці (там історично нема козаків, то їх замінили футбольні фанати), а за ними – кадрові військові.
Нацменшина отримує зброю від тих, хто збурює конфлікт, і в якийсь момент стає військово-сепаратистською більшістю.
Вежа у Вуковарі, що стала символом хорватського спротиву
Всі ці дії курували російський генштаб та зовнішня розвідка, югославський напрямок якої очолював перспективний генерал-лейтенант Сергій Іванов, майбутній віце-прем’єр та міністр оборони, а в часи нападу Росії на Україну – керівник президентської адміністрації Путіна. Тож не дивуйтеся схожостям у сценаріях організації війни в Хорватії та Україні.
З метою компрометації хорватських добровольців готувалося багато фейків, зокрема про захисників Вуковара було підготовлено телесюжет начебто про те, що вони вбивали маленьких дітей, відрізали мізинчики і робили таке собі намисто.
Ось вам варіація на тему розіп’ятого хлопчика.
Теорія ведення інформаційної війни вчить, що сто вдало підготовлених пропагандистських статей або телерепортажів ефективніші за сто найсучасніших танків.
Для України цей урок означає, що крім будівництва “Оплотів” для армії ми маємо взяти на озброєння передові методи протидії російській інформаційній агресії. Треба повсякчас готувати і подавати якісний інформаційний продукт на тимчасово окуповані території.
Боротьба за думки людей на окупованій частині Донбасу має відбуватися безперервно.
Хорватський досвід нагадує про ще один важливий чинник перемоги – бойовий дух військ.
Зрозуміло, що коли захищаєш свій дім, власну родину, цілісність держави – у бійців висока мотивація. Колишні хорватські воїни вам згадають про постійну моральну перевагу в боротьбі з супротивником, хоча в перший рік Вітчизняної війни були величезні проблеми в отриманні озброєнь, і тоді ворог міг тактично перемагати.
В цей час діяло міжнародне ембарго на постачання зброї в регіон конфлікту, тому хорватам доводилося віднаходити приховані канали отримання озброєнь. Тут значний вклад зробила світова хорватська діаспора, яка передавала до Загреба величезні кошти (як бачите, аналогій з Україною є справді чимало!)
Повернемося до питання морального духу.
Нам треба уважно вивчити проблему посттравматичного стресового розладу (ПТСР) серед бійців та цивільного населення з прифронтової смуги. В активній фазі конфлікту ця проблема непомітна. Та щойно наступає мирне затишшя – людський організм може нарешті розслабитися, і починаються величезні проблеми.
Деякі бійці, які страждають на ПТСР, вкорочують собі життя. Були акти самогубства, де одночасно гинули й оточуючі особи. З’являються чисельні небойові втрати…
Хорватія не відразу розпізнала масштабність проблеми ПТСР. Деякі генерали заперечували, мовляв, як боєць-патріот, герой Вітчизни може мати психічне захворювання? Та згодом, коли випадки самогубств зачепили навіть військове командування, проблему почали вирішувати на державному рівні, створивши групи військових психологів та психіатрів.
Дослідження підтвердили, що кожен сьомий боєць раніше чи пізніше захворіє на ПТСР.
Серед воїнів, які отримали поранення середнього або важкого ступеня, відсоток захворювань сягає 43%.
Причому ця проблема не є невиліковною: чим раніше діагностується ПТСР, тим вправнішим буде лікування.
Україні необхідно перейняти хорватський досвід; ще за мого керівництва посольство ініціювало приїзд до Хорватії груп військових психологів та психіатрів з України.
Дуже відповідально до цієї проблеми підійшло керівництво Національної гвардії. Хорватський досвід боротьби з ПТСР варто поставити на потік і в Міноборони.
Ще один важливий чинник хорватської перемоги – динамічне зростання економіки під час війни.
Врешті-решт, збройний конфлікт має свій кошторис витрат, який треба сплачувати. Краще фінансування бойових підрозділів, ніж у супротивника, створює підвалини майбутньої перемоги.
З метою подолання катастрофічної ситуації після окупації наприкінці 1991 року 26% хорватської території було створено уряд національного порятунку, до якого увійшли найкращі представники усіх політичних сил країни. Цей уряд пропрацював рік, але зумів ефективно перевести господарство на рейки військової економіки, зупинити падіння головних промислових та сільськогосподарських показників, налагодити ефективний менеджмент на державних підприємствах та заохотити приватні підприємства працювати з повною віддачею на загальнодержавні інтереси.
Тобто в короткий строк економіку змусили зростати.
А тепер перейдемо до інших чинників, які допомогли військовій реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Потрібно усвідомлювати, що військовим шляхом були повернуті території, розташовані далеко від хорватсько-сербського кордону. Мабуть, є очевидним, що і нам було б легше у військовому сенсі повертати території, де хазяйнують терористи, якби вони не мали прямого доступу до російського кордону.
Звісно, і там були коридори, які пов’язували сепаратистів з територією Сербії, та вони були неширокими, могли прострілюватися, тому порівнювати їх з географічним положенням так званих “Л/ДНР” некоректно.
Є ще один фактор хорватського успіху. Лідери сербських сепаратистів у Хорватії та Боснії (Мілан Мартич та Радован Караджич), своєрідні Плотницький та Захарченко, перед 1995 роком розсварилися з президентом Сербії Слободаном Мілошевичем.
Тоді Белград навіть скоротив обсяги допомоги маріонетковим арміям на окупованих територіях.
Крім того, в період, коли хорватська армія готувалася до заключної визвольної операції “Буря”, найвище політичне керівництво Хорватії знало, що війська з Сербії не підуть на допомогу сепаратистам. Справа в тому, що Мілошевич отримав запевнення від впливових міжнародних чинників про непритягнення його до відповідальності за розв’язання війни, якщо він перестане військово допомагати сербам в Хорватії та Боснії. А тут ще й зухвалість поведінки Караджича та Мартича…
Тому коли хорватське військо почало масштабну визвольну операцію, головний штаб сепаратистів дістав із сейфа запечатаний в Белграді конверт – офіційний план протидії хорватському наступу.
Дослідники стверджують, що ці директиви містили лише одне слово: “Відступайте”.
Це повністю деморалізувало керівництво т.зв. Республіки Сербська Країна (хорватського аналогу “Л/ДНР”). Цивільне населення отримало наказ терміново пакувати речі та відходити до сербського кордону. Армія сепаратистів чинила лише спорадичний опір.
Хорватські військові тоді свідомо відкрили коридори для проходу цивільного населення та бажаючих армійців. Це забезпечило хорватській стороні швидку і відносно безкровну остаточну перемогу.
В перекладі на українську – це якби Путін відмовився підтримувати ОРДЛО в ході визвольної операції ЗСУ в обмін на зняття санкцій чи гарантії непритягнення до міжнародного суду.
Нині все це звучить абсолютно неймовірно. Але хто знає…
Однак складно заперечити, що тут, тобто у ключовому питанні, український і хорватський сценарії надто сильно відрізняються.
Ще одна важлива деталь: жодна політична сила в Хорватії не виступала за від’єднання сепаратистських територій.
Якщо в Україні часом доводиться чути такі ідеї від політиків, то в Хорватії нікому навіть в голову не спадала така думка. Це в хорватському розумінні – повний ідіотизм, бо за кожний клаптик своєї території хорвати боролися століттями, і віддати їх – зрада вищого ґатунку! Навіть якщо місцеві серби на цих територіях підняли зброю проти хорватської держави.
Хорватський досвід також вчить, що завжди є негідники, які на війні та людських стражданнях заробляють великі гроші. Тому політикам треба бути свідомими, що ця категорія осіб виступатиме за тривалий конфлікт.
І, насамкінець, ще одна важлива деталь. Конфлікт у Хорватії носив виразні ознаки міжнаціонального та міжрелігійного зіткнення – сербів з хорватами, православних з католиками.
На Донбасі ж маємо протистояння більше світоглядного характеру без чіткого розділу за релігійною чи національною ознакою.
Можливо, це дещо полегшує нашу ситуацію, адже протягом свого життя людина може декілька разів переглядати свої світоглядні цінності, але дуже рідко змінює свою національність чи віросповідання.
]]>
Про це повідомляє 24sata.
“Наше (Хорватії. – Ред.) посольство в Словенії на свята розіслало співробітникам міністерства закордонних справ Словенії, до канцелярії прем’єра Церара і президента Борута Пахора шоколадні цукерки з написом “Вітання з Хорватії”, – йдеться у повідомленні.
У словенському уряді розцінили цей жест як “неприйнятну провокацію”, оскільки на коробці цукерок була зображена карта Хорватії, на якій територія Хорватії включає в себе спірні зі Словенією території.
Як відомо, саме Піранська затока є об’єктом територіальних суперечок між Словенією та Хорватією, що призвело до блокування Словенією вступу Хорватії до ЄС.На малюнку, зображеному на коробці цукерок, кордон Хорватії позначений на середині Піранської затоки.
Варто також додати, що обидві країни вирішують справу про делімітацію кордону в Міжнародному арбітражному суді.
У відповідь на такі дії хорватської сторони словенська влада повернула цукерки до посольства Хорватії в пакетах “Я відчуваю Словенію”.
Втім, МЗС Словенії вирішило не відправляти офіційної дипломатичної ноти до Хорватії, щоб уникнути погіршення ситуації у двосторонніх відносинах.
]]>