Про це пише Varta1.

У неділю, 30 липня, в селі Тріскині, що на Рівненщині, прощалися з Іваном Козельцем.

Він пішов захищати Україну на другий день великої війни. 26 липня 2023 року 27-річний воїн загинув.

Віддати останню шану захиснику зібралося все село, але заупокійне богослужіння проводили не в Тріскинях.

Леонід Долід, староста Ремчицького старостинського округу №6, куди входять і Тріскині, каже, що отець Василій відмовив у похованні, бо «не співслужить з ПЦУ»:

«Мама загиблого Івана Козельця звернулася до місцевого священика отця Василія, щоб дозволив відслужити у храмі літургію за загиблим сином. Хотіли, щоб відспівували священники Православної церкви України, але в храмі села Тріскині. Храм є сільський, жителі його всі разом будували в 1990-х роках. Проте він у категоричній формі відмовив. Потім обіцяв подумати та надати відповідь до 11 години ранку 29 липня. Вона знову до нього звернулась і він сказав, що храм для поховання не надасть.» – сказав Леонід Долід.

Щоб провести заупокійну службу, воїна в закритій труні везли за 14 км — у Свято-Покровський храм міста Сарни. Жителі Тріскинь кажуть, що це не перший випадок відмови священника рідним загиблих захисників. Леонід Долід запевняє, що реагуватиме на ситуацію та радитиметься з громадою щодо подальших рішень:

«Однозначно реакція на це буде. Люди вже говорять, що потрібно скликати збори, це питання вирішувати. Думаю, що завтра я зі священником зустрінусь. Можливо, правильно буде провести зустріч не лише з ним, а й з прихожанами цієї церкви. Оскільки вони підтримують священника в його рішеннях.»

Отець Василій почав служити у Свято-Миколаївському храмі УПЦ навесні 2022 року. Він наполягає, що жодних конфліктів з матір’ю загиблого воїна не мав:

«Мама загиблого вчора була в мене в дворі. Хлопчинку цього я особисто знав ще до того, як священником став. І я не ворог ні родинам, ні людям. Я мамі сказав, що він є хрещений у цій церкві, було б дуже доцільно, і так само ж люди хочуть, щоб ми відспівували.»

Проте служити разом із представниками Православної церкви України отець Василій відмовився, бо «не має на це права»:

«Я сказав, що я з представниками ПЦУ не співслужу. Я просто поки не маю на це право такого. Доки в нас немає єднання, то ми не можемо разом співслужити.»

Він додав, що мама не наполягала надати храм, а тому він запропонував їй, що священники УПЦ можуть відспівати.

«Я відмовив, тому що, рахую, і по деяких джерелах, це є спланована акція, щоб дальше розвивати тут ворожнечу.» – додав отець Василій.

«В нас є соборний розум. І люди, навіть ті, хто сьогодні прийшов, вони були проти. Я попередзвонював усіх людей, які є постійними прихожанами, які ісповєдуються та причащаються. Вони кажуть: «Батюшка, ми не хочемо, щоб у нас тут таке було»» – утонив отець Василій.

Представники Сарненського РТЦК та СП з’ясували, що отець Василій не перебуває на військовому обліку. Тож йому вручили повістку на виклик у ТЦК.

У Рівному 42-річний уродженець Луганської області у військовій формі у неділю, 4 червня, увірвався до храму. Він агресивно поводився та погрожував, через що віряни викликали поліцію.

Про це повідомляє патрульна поліція Рівненської області.

Інцидент стався на вулиці Басівкутській. Там до храму намагався увірватися неадекватний чоловік, який був одягнений у військову форму. Він лаявся та погрожував вірянам, а тому ті викликали поліцію.

Підозрюваний на місці інциденту поводився зухвало та відмовлявся називати свої дані. Також він лаявся та ображав патрульних.

“Чоловік був одягнений у військову форму, тож патрульні для ідентифікації особи чоловіка звернулися до Рівненського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки”, – йдеться у повідомленні.

Підозрюваним виявився 42-річний уродженець Луганської області, який не має жодного стосунку до військових. Також він був у стані алкогольного сп’яніння – 1,82 проміле.

Патрульні склали адміністративні матеріали — протокол за статтею 173 (Дрібне хуліганство) та за ч. 2 ст. 178 (Поява у громадських місцях у нетверезому стані) КУпАП.

У Львові у храмі Володимира і Ольги, що на вулиці Симоненка, 5а, померла жінка. Сталось це під час служби.

Про це повідомляє lviv.media.

Трагедія сталась у неділю, 23 квітня, о 10:00 під час богослужіння. Відомо, що у церкві жінці раптово стало зле і вона знепритомніла.

Парафіяни викликали медиків і ті намагались реанімувати жінку, проте вона померла.

У поліції Львівської області смерть жінки в храмі підтвердили. Там зазначили, що парафіянка померла природньою смертю.

Про це повідомляють на офіційному сайті єпархії.

Повідомляється, що невідомий чоловік, зайшов у храм і почав все перевертати. “Настоятель храму отець Антоній перебував у алтарі, священник відреагував на шум та попрямував до чоловіка. Настоятель почав робити зауваження, однак невідомий чоловік не реагував на них і ножем порізав священнику горло”.

На кадрах видно, як під час служби Володимир Гундяєв (справжнє ім’я патріарха) послизнувся і, не втримавши рівноваги, звалився на підлогу. Присутні кинулися йому на допомогу, а співачі продовжували виконувати молитву.

“Не встигли ні співробітники охорони, ні служба протоколу, ні єпископи, що стояли поруч. Патріарх забився спиною об ребро кафедри. Літургія продовжилася. Митрополит Григорій і місцевий єпископ Феогност винувато дивляться спідлоба на патріарха і чекають на реакцію”, – написав російський протодіакон Андрій Кураєв.

За його словами, у цьому винні коронавірусні обмеження, через які патріарх не дозволяє торкатися себе та підтримувати на сходах.

Увечері у вівторок, 24 травня, у російській столиці Москві в районі Лефортово спалахнула хрестильня при храмі Петра і Павла – давній церкві, яку було збудовано на початку 17 століття.

Про це повідомляють російські ЗМІ, публікуючи відео з місця події.

За інформацією від місцевих екстрених служб, вогонь охопив будівлю площею 150 квадратних метрів, але споруду храму не зачепив. Пожежникам вдалося локалізувати загорання.

Відомо, що парафіяльний храм у Лефортовському районі Москви був освячений у 1613 році на честь Миколи Чудотворця.

https://youtu.be/Be9Ebd8h_UQ

Про це повідомив місцевий журналіст Василь Чепурний.

“В Катерининській церкві замироточили багато ікон, що підтвердив настоятель храму, секретар єпархіального управління о. Роман Кіник. Щоправда, він дивується, чому зараз цьому надають такого виняткового значення, адже ікона св. Меркурія Бригинського на його раці мироточить уже три місяці”, – наголосив журналіст.

Також Василь Чепурний додав, що краплі мира з’явились на Троїцько-Іллінській іконі, на копії Дубенської ікони (навіть на літографії, тобто на папері – така ікона у вівтарі) і на іконі Вифлеємської Божої Матері.

“До речі, це єдина ікона, на якій Мати Божа посміхається. Тож ці знаки треба розцінювати, як добрі знаки, як свідчення, що Бог з нами – каже отець Роман, який не покидає ні свого храму, ні своєї пастви”, – пояснив чернігівський журналіст.

Віртуальна реальність, технічний прогрес, суперего, ера комфорту… Чи є місце для храму, місця молитви в єдності людей, чи храми мало-помалу сходять на анахронічні маргінес? Пропонуємо кілька аргументів за і проти.

Найчастіше ті, хто відвідує богослужіння «по великих святах» чітко аргументують свою позицію: молитись можна з такою ж користю вдома. Звісно можна, однак приватна молитва – це не молитва спільна, де кожен, молячись за свої потреби, водночас молиться за потреби одне одного. Літургія, в якій Господь щоразу жертвує Себе за нас, неможлива приватно: Він чекає у храмі.

Нерідко причиною «храмової апатії» стає те, що там «довго, нудно і незрозуміло». Варто подумати, а чи сідав хтось з нас за кермо автомобіля, верстата, будь-якої іншої техніки без попереднього навчання, часто такого ж «довгого і нудного»? Чому нудно у храмі? Може варто зайнятись релігійною освітою? Перепустка до участі у церковному життя дається нам під час хрещення, катехиза – під час приготування до Євхаристії, а далі? Щоб повноцінно брати участь у богослужіннях варто бути допитливим, цікавитись символізмом обрядових дійств – що означає той чи інший жест священика, яка його історія, яка роль. Такі знання не тільки розширюють горизонти, а й значно поглиблюють розуміння того, якою є участь кожного вірного у тому, що відбувається в храмах.

«Не можу зосередитись на молитві, тому краще не ходитиму, аніж прийти – і думати про вареники». Ще один аргумент проти. Людський мозок справді має здатність швидко переключатись, через те часто буваємо неуважними, розсіяними, але то не означає, що приреченими: Бог вислуховує наші, навіть найбільш недосконалі молитви. Бог присутній там, де люди збираються, щоб славити Його – невидима благодать святого Духа освячує нас, і тоді, коли цього не помічаємо.

Ще одним аргументом «заспаного християнства» є аспект оціночний, мовляв, найбільш набожні ходять до храмів щонеділі, а живуть як хочуть, або ж священик такий-сякий, чого він мене має навчати. Тут це вже справа морального здоров’я: перш за все, яке право хто-небудь має осуджувати? Ми усі Божі діти і люди, грішні за своєю природою. Кожному властиво помилятись, однак лише Бог може судити. Храм – це місце єдності та любові, а не стереотипів, оглядів та осуду.

«Не маю жодного бажання слухати нудні проповіді про те, як маю жити». Є і такі позиції. Насправді у храмі, як ніде інде кожен може отримати відповіді на свої запитання. Буд-яка критика священика чи духовної особи спрямована на те, щоб допомогти і наставити. Навіть якщо вона надто різка або видається суб’єктивною – може Бог устами саме тієї людини хоче промовити до нас. Немає випадковостей у Божому провидінні.

Яким аргументам ви б не надавали перевагу, слід пам’ятати, що Господь завжди присутній у храмі і чекає.

Така поведінка розпорошує увагу вірних, які починають більше стежити за дітьми, а не молитись, і бентежить батьків (це в кращому випадку). Священники по-різному ставляться до таких ситуацій. Деякі не зважають, деякі роблять зауваження або ж просять вийти з храму.

А все починається від того, що дитина не приготована іти до храму. І загалом не йдеться про готовність, пов’язану з віком чи психічним розвитком.

Дозволю собі короткий відступ. Більшість дорослих боїться візитів до дантиста. Бо пам’ятають, як лікар насильно впихав їм руки до рота. Дитина не розуміла, що це для її ж добра. Але як мала розуміти, якщо ніхто не давав для цього шансу? Сьогодні все виглядає дещо по-іншому. Батьки приходять до стоматолога “спробувати”. Дитина сидить собі у кріслі, пограється, подивиться у дзеркало на свої зубки… Що це має спільного з дітьми у храмі? Багато чого.

Дитина приходить до місця, якого не знає і не розуміє. Чому мама каже мовчати? Чому тато не дозволяє бігати? Чому світять свічки і багато квітів?

Дитина приходить до місця, яке їй чуже. І це нормально, що хоче його дослідити.

Чи можна владнати все якось так, щоби дитина, залишаючись сама собою, виявляла пошану до храму? Немає якогось одного рецепту, але цих сім порад можуть допомогти.

Все починається з вечірньої молитви

Дитина мусить чути про Бога, знати, що храм – дім Божий. Візьміть до рук Святе Письмо і прочитайте його дитині ввечері. Скажіть, що у неділю всією сім’єю відвідаєте Бога.

Підіть до храму з дитиною тоді, коли там нікого не буде

Дуже добре розповісти дитині про всі найважливіші місця у храмі і їхнє значення, показати їх. Чому вівтар є таким незвичним місцем і хто там мешкає. Найважливіше – своєю поведінкою виявити пошану до святості цього місця, бо саме з прикладу діти вчаться.

Дивіться пряму трансляцію Літургії разом з дитиною

Це чудовий спосіб пояснити дитині, чому люди клякають, що значить той чи інший жест священника, навчити її молитов. Так дитина бачитиме, що відбувається у храмі в неділю і буде активно брати участь у Службі Божій.

Постарайтесь, щоби дитина сприймала участь у недільній Літургії як винагороду

Недільна Служба – це свято, особлива зустріч з Богом. День перед тим пригадайте дитині: “Бог тебе дуже любить і завтра ми підемо до Нього на зустріч”. Ніколи не шантажуйте дитину: якщо не підеш до храму – будеш мати гріх або погано себе поводитимеш – ніякого інтернету чи телевізора. Бо дитина збудує собі негативні зв’язки. Також не обіцяйте дитині нагороди, якщо буде добре себе поводити в храмі. Бо тоді Літургія буде прикрим обов’язком, за який можна отримати винагороду.

Одяг має значення

Якщо дитина бачитиме, що до храму ви вдягаєте святковий одяг, то розумітиме, що йде на важливу зустріч, зустріч із Богом.

Ідіть на Службу Божу для дітей

Важливо, щоби дитина могла активно брати участь у молитві. У багатьох церквах священники готують спеціальні проповіді для дітей, подекуди діти також залучені до співу.

Укладіть контракт

Йдучи до храму, говоріть з дитиною про те, куди йдете, пригадайте про спільні читання Біблії, про те, як ви ходили храмом.

Контракт завжди передбачає інтереси двох сторін. Тому просячи дитину бути чемною, стояти біля вас, бути тихо, запитуйте також про те, що хотілось би їй.

Не беріть до храму іграшок чи їжі. Не тримайте дітей ввесь час за руку, але й не дозволяйте бігти куди завгодно. Нехай дитина бачить, як ви переживаєте зустріч з Богом. Хочемо цього чи ні, але діти наслідують нас.

А що якщо щось пішло не так. Дитина почала плакати чи бігати по церкві? Реагуйте одразу на “розірвання” контракту, нехай дитина розуміє, що відповідальна за свою поведінку. Можете вийти і запитати, чому дитина вирішила не дотримуватись угоди. Ще раз поясніть, де ви знаходитесь і якої поведінки очікуєте. Спокійно, без підвищеного тону. Поясніть дитині, що вважаєте її дорослою для того, щоби чемно поводитись в храмі. Повірте, дітям, в яких вірять їхні батьки, значно легше повірити в себе.

“Пустіть дітей приходити до мене, не бороніть їм: таких бо Царство Боже”.

Перед цим він завбачливо обробив руки антисептиком, який стояв у церкві біля входу, а також перехрестився.

Пише – джерело.

Запис моменту інциденту з камери спостереження опублікували на сторінці парафії костелу у Facebook.

“Побожний злодій у нашій церкві”, – вказано в підписі до ролика. Чоловік узяв зі столика кілька одноразових захисних масок і сховав їх у кишеню. Після цього він почав виймати гроші з коробки для пожертв і забирати їх собі. На завершення зловмисник надів одну з вкрадених масок і вийшов із костелу.

За даними джерела OBOZREVATEL, особу крадія вже встановлено, його розшукують.

Зокрема, Православна церква України розповіла про те, як правильно причащатися та молитися, а також ознайомила з іншими заходами безпеки в храмах. Про це інформує пресслужба відомства.

У ПЦУ закликали вірян перед походом в церкву вимірювати температуру. Якщо ви контактували із хворим чи погано почуваєтеся, від походу на богослужіння варто відмовитися.

Дезінфікуючі засоби повинні бути при вході у храм, також людина обов’язково повинна бути в захисній масці. Також в церквах мають часто проводити дезінфекції.

Щодо причастя, то його подаватимуть мирянам окремо в руки, перед цим їх потрібно продезінфікувати. Образи цілувати не варто, для вшанування достатньо просто здійснити поклін.

Якщо ж храм буде заповнений (з розрахунку МОЗ не більше однієї особи на 10 квадратних метрів площі храму), решта вірян можуть перебувати біля храму, де служителі церкви мають розмітити дистанцію. По можливості прихід повинен забезпечити трансляцію на вулиці.

Він зазначив: забороняти ніхто не буде, проте просить все ж утриматись від походу у храм, зважаючи на карантин.

Також він наголосив, що скоро велике свято – Великдень, тому це бажання кожної людини – йти на службу Божу у храм, чи ні.

При цьому в УГКЦ переконані: варто залишатись вдома.

1.Якщо ви хворі, просимо залишатися вдома у неділю, свято чи іншого дня. Хворі особи не зобов’язані відвідувати храм, але залишаючись вдома, молитися та брати участь у богослуженнях та молитвах, які транслюються через сучасні засоби комунікації: телебачення, радіо, інтернет.

-Прошу уникати рукостискань та обіймів з іншими парафіянами.

-Цілуючи ікони та хрест на тетраподі, прошу акуратно витирати їх.

-Під час кашлю у церкві, старатися прикривати рот серветкою, намагаючись бути максимально обережними, не наражаючи на небезпеку інших парафіян та священників.

-Приймаючи Святе Причастя, відкривати широко уста, не торкаючись ними ложечки.

Дякую за вашу співпрацю в цій дуже важливій справі, і якщо ви чи будь-які члени вашої парафіяльної громади зараз хворі, будь ласка, будьте впевнені в моїх молитвах за швидке одужання. Давайте помолимося за тих, хто уражений коронавірусом, і пам’ятаймо, що Христос наш Спаситель є Цілителем душі і тіла.

Бажаємо Вам благословенної мандрівки Великим постом!

За матеріалом Синоду єпископів УГКЦ

Ікони, вік яких становить 126 років, знайшли на горищі храму села Мар’янівка на Тернопільщині, де проводилися ремонтні роботи. Про це на своєму сайті повідомляє Тернопільсько-Зборівська архиєпархія УГКЦ.

«Напередодні настоятель храму УГКЦ с. Мар’янівка Тернопільського району отець Іван Зозуля, спільно зі старшим братом Петром Костиком та майстрами, які здійснювали підготовчі роботи перекриття храму, віднайшли старовинні ікони, вік яких 126 років», – йдеться у повідомленні.

Також повідомляється, що знайдені образи підтверджують, що головними фундаторами храму була сім’я Романа та Ксенії Малевичів. Планується, що за участі комісії у справах сакрального мистецтва Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ фахівці відреставрують знайдені ікони.

Реліквію, з благословення Архієпископа і Митрополита Івано-Франківського Владики Володимира Війтишина, виставлять для привселюдного почитання в Архікатедральному соборі Воскресіння Христового (м. Івано-Франківськ, м-н Шептицького, 22), пише Фіртка з посиланням на Архієпархію УГКЦ.

Як повідомив парох храму митр. прот. Юрій Новіцький, частка Хреста Господнього перебуватиме в храмі з 27 вересня по 4 жовтня цього року.

«Це прекрасна можливість в ці дні, коли вшановуємо св. Хрест Господа нашого, прийти та помолитися, приклонитися та поцілувати цей хрест, бо ж це – ціна Божої любові до нас», – каже о. Юрій.

B рамках урочистостей в сам день празника – 27 вересня, у святині служитимуться богослужіння за святковим розпорядком:

08:00 – Божественна Літургія за всяке прошення; благословення св. Хрестом, приватна молитва;

10:00 – Божественна Літургія за парафію; благословення св. Хрестом, приватна молитва;

12:00 – Божественна Літургія за парафію; благословення св. Хрестом, приватна молитва;

14:00 – Божественна Літургія за здоров’я; благословення св. Хрестом, приватна молитва;

17:00 – Божественна Літургія; благословення св. Хрестом, приватна молитва.

В усі інші дні (крім неділі) розпорядок богослужінь буде незмінним:

08:00 – Божественна Літургія за всяке прошення; благословення св. Хрестом, приватна молитва;

09:30 – Божественна Літургія за здоров’я (у середу та суботу – за померлих); благословення св. Хрестом, приватна молитва;

18:00 – Божественна Літургія за здоров’я; благословення св. Хрестом, приватна молитва.

Довідково:

Згідно з історією, Рівноапостольний імператор Костянтин, щоб відшукати Хрест, на якому розп’яли Ісуса Христа, направив до Єрусалима свою матір, благочестиву царицю Олену, забезпечивши її посланням до Патріарха Єрусалимського Макарія.

Свята цариця Олена, яка до цього часу була вже в похилому віці, з наснагою взялася за виконання доручення. B Єрусалимі їй вказали на одного єврея, який повідомив, що Хрест заритий там, де стоїть капище Венери. Це капище зруйнували, звершили молитву, почали копати землю. Незабаром були виявлені Гріб Господній і неподалік від нього три хрести, дощечка з написом, і чотири цвяхи, що пронизали тіло Ісуса Христа.

Для того, щоб дізнатися, на якому з трьох хрестів був розп’ятий Спаситель, по черзі поклали хрести на небіжчика. Згідно з переказами, коли був покладений Хрест Господній, мрець ожив і побачивши воскреслого, всі зраділи, що знайдено Животворящий Хрест. Ця урочиста подія відбулася в 326 році. З Константинополя свята Олена привезла з собою частину Животворящого древа і цвяхи. З того часу частини Животворящого хреста Господнього зберігаються в храмах по всьому світу.

У Львові дівчинка намагалася порізати вени в церкві Вознесіння Господнього, що на перехресті вулиць Виговського і Любінській. Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив Ігор Зінкевич. За словами Зінкевича, НП сталася в п’ятницю, 13 вересня, о 15:00. На щастя, трагедії вдалося уникнути.

“Люди і поліція, яка вже на той момент прибула на виклик, не дали можливості їй це зробити, дівчинка жива і вже під наглядом медиків”, – пише депутат.

Нагадуємо, У Харкові поліція затримала 34-річного чоловіка, який напав та зґвалтував 12-річну школярку.

Про даний інцидент повідомляє пресслужба поліції Харківської області.

Збоченця спіймали посеред вулиці 12 вересня близько 16-ї години.

“Чоловіка затримали у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Слідчим Індустріального відділу поліції проводиться досудове розслідування за ч.

4 ст. 152 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років. Призначена низка експертиз”, – розповіли в поліції.

11 вересня близько 14 години 12-річна дівчина поверталася зі школи. На вулиці до неї підійшов невідомий, який ударив її в обличчя, затягнув у посадку і зґвалтував.

Наразі обставини події встановлюються.

За словами жінка, у неділю вона, як завжди, прийшла на службу до церкви, але отець Василь, з її слів, відразу виявив агресію, повідомляє ТСН.

“Він схопив мене за руки. Став крутити руки, я вириватися. У церкві були люди, я стала кричати, тому що став ломити пальці”, – розповіла прихожанка. Після того, як її вигнали з церкви, вона поїхала у травмпункт – там діагностували перелом.

Настоятель Василь Захарчук причиною конфлікту назвав те, що жінка не давала іншим віруючим ставити свічки на свічник. Він переконує, що прихожанку не бив, а лише стримував, тому і кинулася на нього з кулаками.

Однак сама потерпіла вважає, що священик їй мститься, бо вона всім розповідає про його двоєженство – мовляв, батько Василь на Івано-Франківщині має матінку і дитину, а тут, у селі Вінницькі Хутори, завів ще одну дружину. У храмі підтверджують, ситуація і справді неоднозначна.

Ніна Купрійчук разом із чоловіком написала скаргу в єпархію – просить, щоб поведінку священика розглянули на церковній раді. Готує подружжя і позов до суду.

Ікону із зображенням усіх сучасних захисників України можна побачити у Свято-Преображенському соборі в Кременці.

Зображені події Майдану та АТО не є власне іконою, вони утворюють немовби фон, слугують її смисловим оформленням, – розповіли у храмі для фейсбук-спільноти «Типовий Кременець».

«У настінному розписі нашого собору ми прагнули відобразити переломний момент сучасної історії української нації. Дати цим подіям певне богословське осмислення та підкреслити виховний момент для сучасних і майбутніх поколінь», – додають священики.

Російське місто Суздаль Володимирської області нещодавно перетворилося на справжнє поле бою – дві церкви не змогли поділити між собою мощі, навіть судилися за них.

Коли рішення на користь однієї з парафій було нарешті прийнято, вилучати святі атрибути прийшли пристави у бронежилетах і касках, компанію їм склали ще півтора десятки поліцейських.

Все це з рештою переросло у сутичку між служителями церкви та вкрай невдоволеними парафіянами. Священики із криками “Фашисти! Бандери!” намагалися відбити мощі, та у них все ніяк не виходило.

У справу втрутилися пристави під молитви та дуже дивні вигуки поруч:

– Не чіпайте владику!

– Путіну треба написати!

– Богородице, діво, радуйся!

Про це застеріг спецпосланець ООН на Близькому Сході Микола Младенов, передає Depo.ua із посиланням на DW.

Для запобігання ескалації насильства необхідно знайти рішення конфлікту навколо Храмової гори в Єрусалимі до найближчої п’ятниці. Про це в понеділок, 24 липня, після свого виступу на закритому кризовому засіданні Ради Безпеки ООН заявив спецпосланець ООН на Близькому Сході Микола Младенов.

“Якщо нинішня криза не буде вирішена до нового циклу п’ятничної молитви, зросте загроза ескалації на місці подій”, – попередив Младенов. На думку спецпосланця ООН, що склалася конфліктна ситуація може мати “потенційно катастрофічні наслідки далеко за межами стін Старого міста Єрусалиму”.

Нагадаємо, що конфлікт між палестинцями та ізраїльтянами навколо Храмової гори різко загострився 21 липня і призвів до численних жертв – протягом 24 годин загинули щонайменше шестеро людей, сотні людей були поранені. Протести спалахнули у відповідь на відмову Ізраїлю прибрати металодетектори при вході на Храмову гору.