Як повідомляє ДСНС у Рівненській області, 28 липня о 02:34 надійшло повідомлення про ДТП на автодорозі «Київ – Чоп» неподалік села Синів Рівненського району за участю вантажного фургона «Mercedes-Benz Sprinter» та автобуса нерегулярних перевезень “Львів-Київ”.

На місці ДТП рятувальники побачили перекинутий на бік вантажний фургон «Mercedes-Benz Sprinter». Вогнеборці з метою недопущення виникнення загорання відключили клеми акумуляторних батарей у фургоні

Серед постраждалих водій фургона. В атобусі нерегулярних перевезень “Львів-Київ”, що перевозив 56 паломників та 2 водії ніхто не постраждав. Автобус повертався зі столиці до Львова.

Як розповідає МВС України, 27 липня у столиці відбулася хресна хода, присвячена 1033-ій річниці Хрещення Київської Русі. Участь у заході взяли понад 55 000 вірян.

Ввечері у страсну п’ятницю, яку католицька і протестантська церква цього року відзначали 10 квітня, Папа Римський Франциск І здійснив хресну ходу на майже порожній площі Святого Петра у Ватикані. Зазвичай ця процесія, у якій щороку беруть участь тисячі паломників з усього світу, відбувається біля стін Колізею в Римі. Однак цього року понтифіка супроводжували лише п’ять ув’язнених з тюрми з італійського міста Падуя, яке сильно постраждало від епідемії коронавірусу, а також п’ять лікарів і медсестер з Ватикану.

Учасники процесії пройшли від обеліска в центрі площі до сходинок собору. Під час ходи були зачитані медитативні роздуми на тему страждань Христа. Цього року вони були написані ув’язненими в тюрмах та родиною жінки, яка стала жертвою домашнього насильства, повідомив Ватикан.

Після ходи Франциск не виголосив промову чи молитву, як зазвичай, а лише кілька хвилин мовчки помолився. Так він вшанував пам’ять жертв пандемії коронавірусу.

Раніше, виступаючи в ефірі італійського телебачення, Франциск порівняв медиків, священників та монахинь, які померли під час пандемії COVID-19, з солдатами, полеглими на війні. “Вони пожертвували своїм життям з любові”, – сказав він.

У Вінниці Українська православна церква Московського патріархату провела хресну ходу Торжество православ’я для боротьби з поширенням коронавірусу COVID-19. Про це напередодні повідомило місцеве видання Vежа.

Як заявили організатори, ця хода – “традиційна реакція церкви на спалахи хвороб, посухи, природні катаклізми, епідемії, і є надзвичайно актуальною в умовах поширення світом коронавірусу”.

Кілька тисяч учасників ходи рушили від Воскресенського храму на Хмельницькому шосе в бік Спасо-Преображенського собору, який віряни Московського патріархату вважають “захопленим”. Після Об’єднавчого Собору в грудні 2018 року головний храм Вінниці, настоятелем якого є митрополит Вінницький і Барський Симеон, перейшов до новоствореної Помісної української церкви.

“На чолі колони рухалися священики, за ними – чоловіки і жінки, які несли великі ікони в масивних дерев’яних конструкціях. Далі – інші віряни. Рухаючись центром міста, учасники колони співали церковні пісні про порятунок. Ходу охороняла поліція”, – йдеться в повідомленні.

У результаті колона дісталася до Спасо-Преображенського собору, де в цей час йшла служба. Тому прихильники російської церкви розмістилися на площі Шевченка. Вони встановили столи, на які поставили найбільші ікони, і провели молебень на чолі з митрополитом УПЦ МП Варсонофієм.

У Києві розпочалася перша хресна хода Православної церкви України (ПЦУ), приурочена до 1031-річчя хрещення Київської Русі. Про це повідомили прес-секретар ПЦУ Іван Сидор на своїй сторінці в Facebook в неділю. 28 липня.

“Вперше йдемо до нашого хрестителя – святого князя Володимира, через ворота дзвіниці Святої Софії. Йдемо єдиною помісною і автокефальною Церквою з нашим Предстоятелем Митрополитом Епіфанієм”, – написав він.

Як повідомляє кореспондент РБК-Україна, попереду колони йдуть військові капелани.

Колона пройде хресною ходою від Софійської площі через Володимирський проїзд, Михайлівську площу і вулицю Трьохсвятительську до парку Володимирська гірка.

Поліція нарахувала 20 тисяч людей. У самі й ж церкві заявили, що вірян було у десять разів більше. За молебнем і провокаціями сьогодні стежили журналісти “24 каналу“.

Періодично у натовпі зустрічалися люди із портретами російського імператора Миколи ІІ. А деінде – й фотографія путінського побратима патріарха Кирила. Дехто ж у молитвах використовував риторику “русского мира”.

Далі більше – одна з учасниць ходи розгортає російський триколор через дорогу від будівлі Кабміну. Щоправда, жінку охрестили провокатором навіть побратими по російській церкві.

Серйозних порушень чи затримань поліція не зафіксувала. А от журналісти зафіксували на відео видачу грошей вірянам.

Ходу охороняли ретельно: 5 тисяч копів вивели на вулиці, Нацгвардію, “поліцію діалогу”. Журналістів зобов’язали ледь не відбитки пальців здавати, акредитовуючись на подію. ЗМІ видавали бейджики із печатками Московського патріархату, при тому робили це у Києво-Печерській лаврі.

За його словами, всі організаційні питання, в тому числі і проїзд учасників ходи, оплачуються громадськими організаціями та фондами.

Він зазначив, що власників цих фондів і організацій можна встановити, отже, можна дізнатися, хто організатор.

«Ми чітко бачимо, що ця хресна хода не організована самою церквою, а організована ззовні, двома депутатами від колишньої Партії регіонів», – сказав отець Сергій (Дмитрієв).

У свою чергу, спікер відділу зовнішніх церковних зв’язків Української православної церкви (Московського патріархату) Микола Данилевич заявив, що хресну ходу організували самі віряни: вони йдуть пішки, парафії їх годують і надають нічліг. Однак він зазначив, що, ймовірно, були люди, які допомагали парафіянам у дорозі.

«Це внутрішня справа церкви. Звичайно, напевно були якісь люди, які в чомусь десь допомагали. Але так щоб це були політики – це неправда», – сказав Микола Данилевич.

Хресна хода УПЦ (МП) почалася 3 липня зі Святогірської лаври, що на Донеччини, а 9 липня на заході країни з Почаївської лаври – обидва ці монастирі належать УПЦ (МП). 27 липня, напередодні святкування Дня Хрещення Русі-України, учасники обох колон мають намір зустрітися в Києві на Володимирській гірці і разом пройти до Києво-Печерської лаври, теж відданої в користування УПЦ (МП), де заплановане урочисте богослужіння.

Громадські активісти і ветерани бойових дій на Донбасі збирають підписи за заборону хресної ходи, бо переконані, що разом із вірянами прийдуть російські провокатори. Частина активістів заявила, що має намір не пустити учасників хресної ходи до Києва.

За словами Артема Скоропадського, 27 липня члени ПС будуть присутні під час хресної ходи у Києві, аби не допустити антиукраїнських провокацій, пише «Обозреватель«.

«Не тільки батальйон ОУН має намір зробити це (не впустити хресну ходу у Київ, – 24). Мені відомо про існування, як мінімум, чотирьох ініціативних груп, які спробують перешкоджати входженню ходи до Києва», – зазначив речник ПС.

На думку Скоропадського, організатори хресної ходи миру можуть спровокувати у столиці криваве побоїще.

«Якщо влада їх все-таки пропустить, якщо вони підуть, як під час гей-параду, в оточенні сотень міліціонерів, тоді немає ніякого сенсу влаштовувати побоїще. Але якщо там з’явиться хоч один імперський прапор, якщо там з’явиться георгіївська стрічка або інша подібна гидота, ми, безумовно, будемо намагатися запобігти спробам провокацій шляхом цивільного затримання», – наголосив він.

Зазначимо, хресну ходу вже не пустили у центр Житомира.

Нагадаємо, всеукраїнська хресна хода, організована Українською православною церквою Московського патріархату, стартувала 3 липня зі Свято-Успенської Святогірської лаври на Донеччині та 9-го – з Почаївської лаври, що на Тернопільщині.