Про це він написав у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Богослов нагадав, що на Першому Вселенському соборі було вирішено, що всі християни святкуватимуть Пасху Христову в один день. “Вирішили слідувати Олександрійській пасхалії. Алгоритм такий: спочатку має настати весняне рівнодення, далі має настати повний місяць, а найближчої неділі після цього – Великдень”, – пише священник.
Він нагадав, що рівнодення настає 21 березня. Повний місяць, згідно з астрономічним календарем, настане 28 березня.
“Виходить, Пасха Христова повинна бути наступної неділі, тобто 4 квітня. Але у нас чомусь Великдень буде аж 2 травня”, – підкреслює священник.
За його словами, причина в тому, що за основу обчислення у нас береться “умовне рівнодення, тобто 21 березня за старим стилем – день, який фактично не є рівноденням, а в нинішньому столітті спізнюється на 13 днів”.
“Тому я – за новий стиль і за нову пасхалію. Тому що треба жити не фантазіями, а реальністю. І щоб зберігати вірність рішенням Першого Вселенського собору, Великдень треба святкувати всім християнам разом”, – заявив священник.
Саме в цей день Богородицю привели до церкви, щоб вона служила Господу. Тоді Марії було всього три роки.
Батьки Пречистої Діви Марії святі Йоаким і Анна, будучи бездітними, дали обіцянку: якщо в них народиться дитина, то віддадуть Її на службу Богові в Єрусалимський храм. Господь вислухав їхні молитви: у них народилася донька.
У минулі часи цей день називали “воротами зими” і говорили: “Введення прийшло – зиму привело”.
Від Введення до Благовіщення не можна копати землю, бо вона спочиває і на літо сили набирається.
]]>
Папа римський Франциск закликав усіх християн світу спільно помолитися за закінчення пандемії коронавіруса. З такою ініціативою глава Римсько-католицької церкви виступив у традиційному недільному зверненні до віруючих «ангел господній», яке в третій раз поспіль через карантин транслювалося онлайн і в телеефірі, пише TUT.by.
«У ці дні випробування, коли все людство зіткнулося із загрозою пандемії, хочу запропонувати всім християнам возз’єднатися у зверненні до небес. Запрошую всіх глав церков, всіх християнських громад, християн усіх конфесій звернутися до Всевишнього, помолившись одночасно.
Запрошую вимовити „Отче наш“ 25 березня опівдні», — сказав Франциск. Він також оголосив, що в п’ятницю, 27 березня, особисто здійснить молитву з балкона собору Святого Петра. «На пандемію вірусу ми хочемо відповісти пандемією молитви і співчуття», — додав понтифік.
]]>
Молитва до святого Великомyченика Георгія (Юрія)
“Святий Великомyчениче й Чудотворче Георгіє! Глянь ласкавим оком на мене й проси милосердного Бога, щоб не карав мене за мої тяжкі гріхи, а щоби поступив зі мною по безконечному Своєму милосердю: нехай за Твоїми молитвами, святий Великомученику Георгіє (Юріє), я завжди одержую від Бога здоров’я душі й тіла, благословення в усіх своїх працях та змаганнях, а передовсім прощення моїх гріхів і ласку видержати в доброму до кінця.
Будь при мені, святий Великомученику, по всі дні мого життя, будь при мені особливо в годині смерті й допоможи в останній вирішальній боротьбі, щоб я разом з Тобою міг(-ла) у вічності славити в Тройці одного Бога. Амінь.”
“О всехвальний, святий великомученику і чудотворцю Юрію! Зглянься на нас скорою твоєю поміччю і вблагай чоловіколюбця Бога, хай не осудить нас, грішних, у беззаконнях наших, а простить їх нам з великої Своєї милості.
Не зневаж молінь наших, але випроси нам у Христа Бога нашого, тихе і благовгодне життя, здоров’я душевне й тілесне, землі плодючість і достаток у всьому; і нехай не на зло обернемо блага, даровані нам з милості всещедрого Бога, а для слави святого імені Його і в прославлення сильного твого заступництва; щоб зміцнив Він державу нашу вічним миром і благословенням.
Вислухай нас, мученику Христовий, Юрію, і моли за нас неперестанно Триіпостасного Владику всіх Бога, щоб з великої благодаті Його і чоловіколюбства, твоєю ж допомогою і заступництвом, знайдемо милість разом з ангелами і архангелами і всіма святими праворуч правосудячого Судді стати, і Того славити з Отцем і Святим Духом нині й повсякчас, і навіки віків. Амінь.”
]]>
Страсний тиждень 20198 (або Страсна седмиця) розпочався 22 квітня і триватиме до Великодня. В останній день Cедмиці – 28 квітня – православні відзначають світле свято Великдень. Вважається, що в цей період потрібно ходити на богослужіння і максимально очиститися до світлого свята Великодня.
Слово “стpaсти” в перекладі зі старослов’янської означає “мyки”, “стpaждання”. Тому християни в ці дні дотримуються найсуворішого посту, не танцюють, не співають. Але багато моляться, часто бувають в церкві і готуються до Великого свята.
Страсний тиждень: що можна і не можна робити в ці дні
Головним в ці дні вважається – більше молитися, щиро каятися, надавати допомогу близьким, а розваги і повсякденне суєту залишити на потім. Це допоможе підготувати душу до зустрічі Світлого Великодня і зрадіти з чистими думками і серцем.
Під час Страсного тижня потрібно дотримуватись Великого посту, який закінчується на Великдень. У понеділок можна їсти сирі овочі та фрукти, а також хліб, мед і горіхи. Рекомендується їсти один раз на добу – ввечері. У вівторок так само як і в попередній день, дозволено сирі фрукти та овочі, мед, горіхи та хліб. Бажано їсти лише ввечері.
У середу можна також їсти хліб, овочі та фрукти, холодну сиру їжу без масла. У четвер дозволяється їсти гарячу рослинну їжу з олією двічі на день. У п’ятницю потрібно взагалі утриматися від прийому їжі. У суботу можна один раз на день поїсти гарячої рослинної їжі, але без олії. А уже у неділю, 28 квітня, на Великдень, знімаються всі обмеження на прийом їжі.
Страсний тиждень: що не можна робити
Кожен день Страсної седмиці – великий і святий. У всіх церквах здійснюються особливі служби.
Понеділок, вівторок і середа Страсного тижня присвячені останнім бесідам Христа з учнями і народом. А в четвер починається читання Страстей Христових, щоб люди згадали та вшанували Його стpaждання.
У Великий понеділок (22 квітня) – потрібно закінчити всі роботи по дому: відремонтувати, пофарбувати, прибрати. У Великий вівторок (23 квітня) потрібно закінчити всю роботу, яка пов’язана з одягом – прання, прасування тощо. У Велику середу (24 квітня) з дому виносять останнє сміття. Також починають готувати яйця до фарбування, запасаючись усім необхідним.
У Чистий четвер (25 квітня) прийнято купатися до сходу сонця. У церквах запалюють свічки, які потрібно зберегти і принести додому, так як така свічка буде захищати будинок від пожежі протягом всього року. Також в цей день починають пекти паску.
У Страсну п’ятницю (26 квітня) не можна нічого робити по дому, а також співати, танцювати і навіть просто слухати музику. На згадку про мyки Христа забороняється їсти до того моменту, як увечері в церкві під час богослужінь винесуть Плащаницю.
У Велику суботу (27 квітня) готують все для святкового столу, а також продовжують фарбувати яйця.
Закінчується Страсний тиждень Великим Воскресінням (28 rdsnyz) – Великоднем. В цей день закінчується Великий піст.
]]>
Боярин Кирило перебував на службі в ростовських князів, володів значним статком, але не нехтував і звичайними сільськими працями, так як жив у селі. Жорстокий голод і монголо-татарська навала довели ростовського боярина до злиднів, передає Корупція.Інфо
Можливо, що свавільні московські намісники, які розпоряджалися в Ростові, наказали йому покинути місто, і тоді родина оселилася в селі Радонеж недалеко від церкви Різдва Христового. Кирило і Марія були людьми добрими і богоугодними. Вони допомагали бідним і хворим, приймали мандрівників. У такомі дусі вони виховали і своїх дітей – Стефана, Варфоломія і Петра.
Коли Варфоломій, майбутній ігумен Радонезький, попросив у батьків благословення на чернечий шлях, вони вмовили сина доглянути іх у старості і випробувати на твердість його рішення. Син погодився, щоб не нарушати батьківської волі і зберегти отцівське благословення.
З часом дух чернецтва передався від сина і до батьків. За звичаєм тих часів, благочестиві пари, у старості приймали чернечий постриг і йшли в монастир, щоб провести залишок свого земного життя в подвигах покаяння і молитви.
Бояри Кирило і Марія прийняли постриг і оселилися в Хотьковому монастирі, який був розміщений у чотирьох кілометрах від Радонежа.
Бояри-схимники з миром відійшли до Господа не пізніше 1399 року.
]]>
У Великій Британії сталася неприємна історія. Мусульманська опікунська сім’я в Лондоні забороняла прийнятій дівчинці-християнці носити хpестик, їсти м’ясо і згадувати Різдво.
Шість місяців по двох сім’ях
Головна роль у цій історії випала маленькій дівчинці. Рішення про суспільну опіку в дільниці Тауер Гамлетс (одна з багатокультурних дільниць британської столиці) віддало англійську дівчинку під опіку двох вельми побожних сімей, які сповідують іслам.
Дитина потрапила під опіку попри спротив батьків. Описала цю історію італійська газета «Cοrriere della Sera» у номері за 28 серпня.
П’ятирічна дівчинка, рідною мовою якої була англійська, провела в сім’ях опікунів півроку.
«Заборонений бекон»
Одразу, коли дівчинку привезли до першої опікунської сім’ї, їй заборонили носити ланцюжок із хрестиком. Також вона не могла отримати свою улюблену страву — спаґетті карбонара. «Тут не можна їсти бекону, бо це свинина», — почула вона у відповідь.
«Різдво це глупота»
Опікунська сім’я переконувала дівчинку, що Боже Різдво це «глупота», а європейські жінки — «алкοголічки».
У першій із сімей жінка, яка виконувала роль опікунки, носила нікаб, у другому домі жінка ходила в бурці. Обидва рази це були жінки із повністю закритими обличчями. Через це й візуальне спілкування з ними було для дитини ускладнене.
«Children’s Act»
Британське щоденне видання «Thе Tìmes» розкопало таємні документи у цій справі. Куратор сім’ї, який попросив зберегти його анонімність, переказав, що дитина плаче, вона сильно знервована і просить про дозвіл повернутися до свого рідного дому, бо опікуни «не розмовляють англійською».
Дівчинку, каже він, примушували вчитися говорити арабською. Згідно з законом, обираючи родину опікунів, потрібно брати до уваги «релігію, культурні та мовні звичаї, а також расу» дитини, над якою суспільство перебиває у батьків опіку. Такі вимоги викладено у Children’s Act, документі, ухваленому 1989 року.
Повернення додому
Влада дільниці Тауер Гамлетс обмежилася тим, що повідомила для «Daìlу Тélégraph»: сім’ї готують до того, щоб вони ушановували культурну ідентичність прийомних дітей. Досі не було коментарів щодо інциденту, браку пошани до походження, віросповідання та переконань дівчинки, чий випадок описує британська преса.
Уточнення, яка надійшло 30 серпня: згідно з інформацією «Daìlу Тélégraph», суддя Хатун Сапнара — мусульманка — звеліла, щоб дитина повернулася до своєї сім’ї. Британська преса також пише, що родину опікунів вибрав імам Шакіл Беґґа, щодо якого висунуто звинувачення у просуванні ісламського екстpемізму в Англії.
]]>
1) Луї Пастер – винахідник пастеризації
Луї Пастер, винахідник процесу пастеризації (один із найбільших проривів в науці, що допомагає уникати багатьох хворіб), одного разу в поїзді молився вервицю, коли один молодий чоловік критикував його побожність, як вияв браку наукових знань. Щоб розвіяти це упередження, Пастерові довелось просто представитись.
Невідомо правдива ця історія чи ні, однак вона підтверджує численні цитати Пастера про життя і науку:
«Поверхневі знання про науку віддаляють тебе від Бога, а глибокі знання – повертають до Нього… Завжди перевіряй свої пріоритети, переконайся, що Бог завжди на першому місці… Одного дня нащадки сміятимуться з піднесеної безглуздості сучасної матеріалістичної філософії. Чим більше я вивчаю природу, тим більше мене вражає праця Творця».
«Я молюся тоді, коли працюю в лабораторії… Блаженний той, хто несе в собі Бога, ідеал, і хто підкоряється йому: ідеалу мистецтва, ідеалу науки, ідеалу євангельських чеснот, там лежать витоки великих думок і великих вчинків; усі вони відображають світло Нескінченності… Не дозвольте, щоб вас зіпсував байдужий скептицизм… Якби я міг знати все, то мав би віру сільської бретонської жінки».
2) Грегор Мендель – батько генетики
Августинський монах і першовідкривач в генетиці, Грегор Мендель обчислював ймовірність спадковості у монастирському саду. У своїх проповідях він подекуди переплітав тлумачення писання із науковими дослідженнями:
«Після Воскресіння Ісус об’являвся своїм учням у різних формах. Він постав перед Марією Магдалиною у вигляді садівника. Нашому розуму важко збагнути такі прояви Ісуса. Він з’являється як садівник. Садівник садить насіння у підготовлений ґрунт. Ґрунт повинен чинити фізичний і хімічний вплив, щоб насіння рослини проросло. Однак цього недостатньо. Туди треба додати тепло і світло сонця, а також дощ, щоб рослина змогла вирости».
«Зерно надприродного життя, освячуючої ласки, очищає від гріха, таким чином готуючи душу людини, а людина має прагнути зберегти це життя своїми добрими ділами. Вона потребує надприродної їжі, тіла Господнього, яке, за умови постійного прийняття, розвиває і приводить до повноти життя. Тому природне і надприродне мають об’єднуватись для реалізації святості для людей. Людині потрібно докласти свій мінімум важкої праці, а Бог дає ріст».
«Воістину, зерно, талант, благодать Бога існують, а людина повинна просто працювати, взяти зерно і принести міняйлам. Щоб ми «могли мати життя і то в повноті».
3) Св. Джузеппе Москаті – першовідкривач лікування діабету інсуліном
Лікар Москаті був одним з перших лікарів, що використовували інсулін для лікування діабету, але його інтелектуальні дари завжди були на служінні ще більшої віри у зціляючу силу Бога, як говорить ця цитата:
«Лише одна наука є непорушною і непохитною, та, яку об’являє Бог, наука прийдешнього світу! У всіх своїх справах дивись на Небо, у вічність життя і душі, не орієнтуйся на те, що пропонують прості людські роздуми, і твоя діяльність буде натхнена на добро».
4) Луї де Бройль – лауреат Нобелівської премії у сфері квантової механіки
Відданий католик Луї де Бройль отримав Нобелівську премію за відкриття у сфері квантової механіки за ідею про хвильові властивості матерії (хвилі де Бройля). Враховуючи його набожність, він присвятив своє відкриття бажанню пізнавати і служити:
«Сама наука, не зважаючи на те, чи це пошук істини чи просто потреба отримати контроль над зовнішнім світом, щоб зменшити страждання чи продовжити життя, це зрештою справа почуттів чи, швидше, прагнення – прагнення пізнавати чи прагнення реалізовувати».
5) о. Жорж Леметр – батько «Теорії великого вибуху»
Отець Жорж Леметр, римо-католицький священик і професор фізики в Лювені, генерував те, що назвали «Теорією великого вибуху». Щодо одвічної боротьби між розумом і релігією, він говорив:
«Як тільки усвідомлюєш, що Біблія не призначена бути підручником з науки, одвічна суперечка між релігією і наукою зникає…».
«Доктрина про Трійцю є набагато глибша, ніж будь-що у теорії відносності чи квантовій механіці; однак, необхідна для спасіння, ця доктрина міститься у Біблії. Якби теорія відносності була необхідною для спасіння, вона була б об’явлена Св. Павлові чи Мойсею».
6) Жером Лежен – винайшов причину синдрому Дауна
Доктор Жером Лежен винайшов трисомію 21 хромосоми, генетичний недолік, що спричиняє синдром Дауна. Працюючи з метою віднайти лікарство, він засуджував використання його винаходу для пренатальних досліджень з метою аборту. Його позиція на захист життя могла коштувати Нобелівської премії, однак Св. Іван Павло ІІ натомість призначив його першим президентом Папської академії життя.
Зараз у Римі триває розгляд справи його канонізації, а його риторика на захист життя сьогодні заслуговує ще більшої уваги, ніж будь-коли раніше:
«Людську генетику можна підсумувати у такому базовому кредо: Напочатку є послання, і послання є в житті, і послання є життям. І якщо послання є людським посланням, тоді життя є людським життям»…
«Вороги життя знають, що для того, щоб знищити християнську цивілізацію, їм спочатку треба знищити сім’ю у її найслабшій точці – дитину. І серед найслабших, вони повинні вибрати найменш захищених – дитину, яку ще ніколи ніхто не бачив; дитину, яку ще не знають і не люблять у звичайному значенні цього слова; яка ще не бачила денного світла, яка не може навіть заплакати з горя».
7) Галілео Галілей – батько сучасної астрономії
Так, цього ерудита епохи Відродження посадили під домашній арешт за те, що він стверджував, що його теорія про будову сонячної системи – незаперечний факт. Однак Св. Роберто Белларміно прихильно ставився до новаторського відкриття генія.
Однак, незважаючи на все, Галілео залишився практикуючим католиком до самої смерті. Його донька стала монахинею. Його особисте свідчення не суперечило такій думці:
«Біблія показує шлях, яким слід іти до Неба, а не те, яким шляхом крутиться небо… Я безмежно вдячний Богові, Котрий був надзвичайно добрим зробити мене тим, хто першим побачив ці дивовижні речі… Я не відчуваю себе змушеним вірити, що той самий Бог, Котрий наділив нас відчуттями, розумом і інтелектом, хотів, щоб ми відмовились від їх використання».
]]>