Профільне міністерство розробило законопроект, який через кілька років повинен запустити процес масової реновації “хрущовок”.

Мінрегіонбуд розробив новий законопроект. Головне нововведення: щоб знести старий будинок, більше не потрібен дозвіл всіх мешканців, достатньо 75%. Саме таку норму просили в Конфедерації будівельників.

Прохідні кімнати, крихітна кухня, низькі стелі і застаріла проводка — в таких умовах живуть мільйони власників “хрущовок” в Україні. Деякі будинки “вже не врятувати”, інші ще кілька років тому треба було ремонтувати і вже зовсім скоро вони приєднаються до “безнадійних” будівль.

Як буде проходити реконструкція за новим законом:

-75% мешканців повинні дати згоду:
-Реконструкцію повинні підтримати місцеві депутати;
-Визначити, якою буде площа нового житла, повинна місцева влада;
-На час будівництва мешканців можуть відселяти або в новий будинок, або в тимчасове житло.

Проблема старого житла в першу чергу повинна хвилювати його власників, впевнений ріелтор Максим Бабуряк. Більшість українців квартири отримали безкоштовно, водночас і зобов’язання утримувати їх. У платежах за утримання будинку капітальний ремонт не включений, тому, по ідеї, кожні 10-15 років українці повинні були самі збирати шестизначні суми для ремонту або заміни ліфтів, утеплення стін, реконструкції, зміцнення, заміни вікон в під’їздах і т.д.

Що ще змінить новий закон:

-враховує можливість здійснення реконструкції застарілого житла різної поверховості, а не тільки 5-поверхівок;
-визначає замовниками проектів реконструкції виконавчі органи сільських, селищних і міських рад;
-розширює перелік можливих джерел фінансування проектів;
визначає алгоритм ухвалення рішення про реконструкцію або знесення;
-удосконалює процедуру видачі компенсації власникам застарілого житла;
-передбачає різні варіанти відселення жителів при реконструкції, максимальну відстань, на яку буде відбуватися відселення, й інші питання.

Щоб привести до норми 2-парадну столичну “хрущовку” виділять 3 млн грн. За ці гроші хочуть замінити вікна, стояки, встановити індивідуальний пункт обігріву на будинок.

“Сумніваюсь, що у цю суму можна вкластись. Щоб провести комплексну реконструкцію, необхідне масштабне фінансування. Гарний приклад, те що німці зробили зі своїми “хрущовками” у 90-х. Тоді Берлін взяв кредит на 90 мільйонів марок під 4,5 відсотків на 20 років. За ці гроші їм вдалося провести комплексну реновацію. В Україні ж пропонують на квадратний метр виділяти 1 тисячу гривень”, – каже експерт.

За його словами, в Україні вже є приклади точкової реконструкції, на якій зробили політичну кар’єру багато чиновників.

“Так, наприкінці 90-х у Києві реконструювали “хрущовку”. Все закінчилося “облизуванням фасадів” і спробою замінити проводку в будинку. Про тепломодернізацію, заміну комунікацій мова не йшла”, – додав Анатолій Топал.