Про це повідомила режисер в Народному Домі м. Винники Мирослава Сидор, передає Укрінформ.

Вікторія Ковальчук перебувала у реанімації у вкрай важкому стані.

26 березня вона розповідала, що коронавірусом хворіє вся родина – її мати, вона та син. Син Вікторії на її сторінці у Facebook писав, що у четвер вона потрапила до реанімації.

“Сьогодні у Львові від нещадного ковіду упокоїлась відома львівська художниця Вікторія Ковальчук – неймовірно талановита, світла, чуйна. Небайдужа людина, красива і дуже добра жінка. Важко повірити і прийняти. Львів збіднів на ще один щедрий, неповторний талант. Дуже жаль і боляче”, – зазначила Сидор.

Вікторія Ковальчук – українська художниця-ілюстраторка. Працювала в напрямках: книжкова графіка, станкова графіка, плакат, дизайн, сценічний костюм тощо. Народилася в Ковелі, жила і працювала у Львові. Оформила близько 200 книжок різних жанрів, серед них понад 30 книг для дітей.

Художниця розробила оригінальне оформлення українського Букваря, який отримав диплом І-го ступеня на Всеукраїнському конкурсі “Мистецтво книги” у 2000 році і був названий найкращою книгою року. Буквар отримав 9 перевидань загальним накладом понад 200 тисяч примірників.

Ми підготували читачеві дивовижну історію Яєї Кусама, чий неповторний і унікальний стиль робіт просто вражає.

Зараз Яєї Кусама 87 років, але вона все ще працює над своїми картинами, перебуваючи в психіатричній клініці. Вона багато годин проводить у своїй студії, не встаючи з інвалідного крісла. Художниця каже, що хоч вона стара, але має намір створити багато нових робіт, більше, ніж її вдалося створити в далекому минулому, так як в її свідомості повно картин.

Всі роботи Яєї відрізняються яскравими фарбами і великою кількістю маленьких кружечків і цяточок. Сама художниця називає свої картини «самопригніченням» – нескінченним повторенням ліній і точок.

Знамениті яскраві горошини Кусама можна побачити всюди: на нарядах від іменитих дизайнерів і навіть на автобусах в її рідному місті Мацумото. Її виставки були настільки популярні, що їх організаторам часто доводиться вживати заходів, щоб люди не затоптали один одного в чергах.

Народилася мисткиня в 1929 році в досить суворій і заможній родині. Ще в юному віці художницю відвідували різні слухові і зорові галюцинації, і вона боролася з ними, створюючи візерунки з повторюваних ліній і точок, щоб абстрагуватися від думок, що рояться в її голові. Для дівчини заняття малюванням стало терапією, яку сама вона називає «арт-ліками».

Мама Яєї була дуже проти того, щоб її дочка була художницею. У дитинстві вона весь час забороняла їй малювати і постійно викидала її роботи. Яєї Кусама каже, що в дитинстві для неї кожен день був боротьбою проти матері, і саме тому вона стала божевільною.

Через три роки після закінчення Другої світової, Кусама поїхала в Кіото, щоб вивчати ніхонга – традиційний живопис з дуже суворими правилами, але всією душею зненавиділа її.

В молодості у Кусама вийшло зв’язатися з американською художницею Джорджією О’Кіф, яка в листі назвала дівчину дуже талановитою та перспективною.

Після цього Кусама вирішила відправитися в США. У 1957 році її вдалося отримати візу і полетіти в Америку. Там вона змогла організувати власну виставку, але Америка не виправдала очікувань художниці. Її заощадження швидко скінчилися, і їй довелося спати на вулиці і шукати їжу в сміттєвих баках.

Незважаючи на всі труднощі, художниця не кидала свою творчість, адже вона допомагала впорається з її неврозом.

У Нью-Йорку Яєї змогла познайомитися з Енді Уорхолом і Марком Ротко. Як стверджує сама Кусама, Уорхол в один з періодів своєї творчості наслідував її картинам.

У шістдесяті роки Кусама провокувала місцеву громадськість тим, що розмальовувала голих людей в своєму фірмовому стилі на Бруклінському мосту і в Центральному парку.

Кусама прославилася не тільки своїми картинами, а й дотепними висловами і гаслами. Зокрема, вона запропонувала президенту Річарду Ніксону переспати з нею, якщо той припинить війну з В’єтнамом.

Поступово інтерес до творчості Яєї Кусама згас, і вона була змушена повернутися до Японії, де і живе зараз в психіатричній лікарні. Але художниця не припиняє творити, тим більше що в наші дні її роботи виставляються в музеях і галереях по всьому світу, а колекціонери готові віддати за них мільйони.