Молдова заявила про намір ввести тимчасові обмеження на імпорт зернових та олійних культур з України.

Про це заявив міністр сільського господарства Молдови Володимир Боля під час зустрічі з очільником делегації ЄС у Молдові Янісом Мажейксом.

Про це повідомляє NewsMaker.

Боля заявив про “намір міністерства тимчасово застосувати заходи, які ввели деякі країни ЄС на імпорт зернових і олійних культур з України”.

За словами міністра, уряд має намір компенсувати аграріям акциз на дизельне пальне, яке вони використовують та субсидувати вартість коштів для захисту рослин та добрив.

Центр протидії дезинформації при РНБО України спростовує основні фейки про повернення мита і податків на імпорт.

Так, як повідомляють фахівці, авто з ЄС знову не подорожчали в декілька разів.

“Повернулись витрати на розмитнення, через те, що багато людей зловживали «нульовою» ставкою. Тому Верховна Рада повернула мита й податки на імпорт та розмитнення автомобілів”, – зазначають у ЦПД.

Фейк
Всі продукти з Європи подорожчали, тепер доведеться споживати менше.

Правда
У зв’язку із відновленням логістичних систем, з 1 липня Верховна Рада відновила оподаткування для товарів, що ввозяться платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи. Цей крок допоможе більш дешевим товарам від вітчизняних виробників конкурувати на споживчому ринку.

Фейк
Повертати мита і податки на імпорт нічого, окрім корупції не дасть.

Правда
Очікується, що повернення мита дозволить поповнювати бюджет на щонайменше 3,5 млрд грн щомісяця. Вказані кошти підуть на підтримку ЗСУ та створять нові робочі місця для громадян, які залишилися без роботи під час війни.

Нагадаємо, Центр протидії дезінформації спростував фейки щодо самостійного виїзду дитини з України.

Таке рішення ухвалили на засіданні уряду в середу 7 лютого.

Як зазначив голова Міністерства фінансів Олександр Данилюк, таким чином в Кабміні пропонують стимулювати завезення до України сучасного обладнання.

“Ми вважаємо, що це збільшить і продуктивність праці, і прибутковість, і дозволить створити робочі місця”, – зазначив, представляючи проект постанови, Данилюк.

Відзначимо, рішення ухвалене з триденним доопрацюванням на прохання голови Державної регуляторної служби Ксенії Ляпіної, для того щоб повністю відпрацювати прозорий механізм відшкодування.

При цьому прем’єр-міністр Володимир Гройсман пообіцяв підписати відповідну постанову вже в п’ятницю, 9 лютого.

Що народиться в результаті договір полегшеного алгоритму торгівлі (такі договори Японія укладає з країнами, що розвиваються, країнами, які вона підтримує). Такого роду угоди дають можливість адресних квот (це важливо для молочної групи), дають шанс на нульовий тариф при ввезенні товарів з України. Безумовно, були очікування, що японський регулятор імпорту – Jetro нарешті відкриє офіс в Україні (зараз серед країн-сусідів такого офісу немає тільки у нас). Активну участь у виставках від країни для всіх наших продуктів – теж чекали.

Але коли після такого потужного візиту Президента і команди в зримою видимості результатів проявилися виключно цукерки фабрики президента..

Тільки сліпий або зовсім наївний почне припускати випадковість.

Не випадковість – те, що далі сталося з продукцією. Це мабуть закономірність, так як українські чиновники і були виконавцями цього імпорту.

Тому що якщо б приймаючою стороною був японський бізнесмен – то всі дозвільні документи були б отримані ДО імпорту, а не за фактом.

Не потрібно робити висновки за мене, що української продукції не ради в Японії. Я часто пишу про українських продуктах в Японії, які сприймають із захопленням. Просто потрібно розуміти – Японія має один з найсуворіших фіто санітарних стандартів. По ряду консервантів дозволені дозування суттєво нижчі від європейських і американських. І для того, щоб уникнути ексцесів і стоку потрібно заздалегідь підготуватися до операції. Пропонуючи продукцію, відразу з’ясувати параметри тих допоміжних речовин, які використовує Ваша технологія. Передати досвідчені зразки для попереднього дослідження в японській лабораторії.

І, якщо є необхідність, вирівняти параметри заздалегідь. Але не враховувати строгість для всіх, відсутність виключень в Японії при імпорті можуть тільки укр чиновники – пупи землі.. Що, власне, підтверджує мою версію подій.

***

Про шлях Рошен у Японії.

Найцікавіше що могло статися – сталось з паном Порошенко. Його продукція НЕ отримала дозвіл на роздрібну торгівлю. Це пов’язано з якістю безумовно. Нічого особистого. Але цукерки Рошен у стоці позначені таким написом

個人でのご利用は【業務用食材】の商品知識が無いためのクレームが多く、出品社や当市場の業務妨害にもなりますので禁止となっています。

Що перекладається, як “тільки для особистого використання. Продаж та громадське харчування ЗАБОРОНЕНІ, продукт не отримав допуск на японський ринок.

Але саме цим найголовнішим продуктом я просто впевнена і займалася пані Микольська (торговий представник України або Рошен??)в рамках свого державно візиту тугеза з командою Порошенко.

Країна змінюється, українських чиновників рила і суть – ніколи. І японці відмінно показали – всі рівні. Задоволена. Це до речі великий удар по іміджу Рошен. Хи-Хи – “лідер зі Східної Європи”.

Попередні максимальні значення імпорту зі Словаччини за 26-ти місячну історію цього реверсу  були зафіксовані 21 (41,859 мільйонів кубометрів) і 5 жовтня (41,627 мільйонів кубометрів).

У цілому, протягом 1-22 жовтня Україна імпортувала з Європи 1,077 мільярдів кубометрів газу, в тому числі, зі Словаччини – 897,5, Польщі – 92,8, Угорщини – 86,9 мільйонів кубометрів.

Як повідомляв УНІАН, голова правління НАК “Нафтогаз України” Андрій Коболєв на днях запевнив, що компанія має достатні запаси газу для успішного проходження опалювального сезону 2016-2017 рр.

“Так, цього газу (в підземних сховищах) достатньо. Як ми і планували, ми закачали трохи більше, ніж 14,5 млрд – це 14,7 млрд кубічних метрів. Україна зараз купує газ виключно з європейського напрямку, і якщо ми продовжимо його купувати з європейського напрямку, ми вважаємо, що цього буде достатньо”, – зазначив він.

За оцінками НБУ, попри сприятливу зовнішньоекономічну кон’юнктуру, експорт товарів за вирахуванням сезонного фактора в травні зменшився на 5% м/м (у річному вимірі зниження експорту прискорилося до 2.3% з 0.2% у квітні).

«Це відбулося переважно за рахунок скорочення поставок зернових культур. Політика Китаю з обмеження імпортних поставок кукурудзи зумовила дворазове скорочення її експорту з України в травні порівняно з попереднім місяцем. В експорті зернових культур кукурудза становить більше ніж 40%, з яких частка Китаю – близько 20%.

Додатковим чинником зниження експорту зернових було введення режиму вагового контролю фур на дорогах в Україні, що спричинило блокування зернового вантажопотоку в деяких південних областях України. Водночас ці фактори були частково компенсовані нарощенням експорту пшениці завдяки високому врожаю. У результаті загальний експорт зернових культур знизився на 20% м/м.

Незважаючи на тимчасові проблеми, 2015/2016 маркетинговий рік має стати рекордним за обсягами експорту зернових, які за очікуваннями сягнуть близько 39 млн. тонн.

Найбільшим імпортером українського зерна, насамперед кукурудзи, з початку поточного маркетингового року є країни ЄС (близько 25% та 50% відповідно). А лідерами щодо імпорту пшениці є Єгипет, Таїланд та Індонезія. Крім зерна, у травні суттєво зріс експорт харчової продукції до ЄС, що може пояснюватися отриманням великою кількістю українських підприємств дозволів на експорт.

У травні експорт продукції машинобудування знизився на 11% м/м. Водночас експорт вагонів продовжив зростати високими темпами (83% р/р) завдяки нарощенню їх поставок до Туркменістану. Однак через досить невисоку частку цієї підгрупи в загальному експорті продукції машинобудування зниження експорту за іншими підгрупами переважило це зростання.

Експорт продукції металургії в травні очікувано збільшився (5% м/м) завдяки сприятливій зовнішньоекономічній кон’юнктурі», – зазначили в НБУ.

Коментуючи ж динаміку імпорту товарів, у Нацбанку зауважили, що в травні другий місяць поспіль тривало його зменшення на тлі слабкого внутрішнього попиту, послаблення ефекту відкладеного попиту на імпортні товари та майже повного призупинення імпорту природного газу. У результаті імпорт товарів знизився на 11% м/м, а в річному вимірі падіння прискорилося до 8.5% (з 1.6% у квітні).

“У травні імпорт деяких товарів сільгосппризначення продовжив скорочуватися внаслідок раннього початку та прискореного проведення посівної кампанії. Так імпорт насіння олійних культур скоротився на 16% м/м, добрив – на 12% м/м.

Прийняття Верховною Радою України в першому читанні законопроекту, що передбачає зниження ставок акцизного збору на вживані автотранспортні засоби, зумовило зниження імпорту легкових автомобілів на 13% м/м у травні.

Імпорт природного газу продовжив скорочуватися (48% м/м) та сягнув рекордно низького значення за 2009 – 2016 роки (менше ніж 100 млн. м3). Станом на 01.06.2016 у підземних сховищах зберігалося 9.2 млрд. м3
газу, що на 10% менше порівняно з відповідною датою попереднього року”, – констатували в НБУ.

За інформацією видання, наглядове відомство дозволило українському підприємству щорічно ввозити в Росію 170 тис. тон (у 2014 році його частка на російському ринку становила 233,2 тис. тонн або 21%) солі і вже поінформувало Федеральну митну службу (ФТС) про допуск його продукції з 10 травня.

За словами голови прес-служби української компанії Юлії Єременко, «Артемсіль» в грудні 2015 року звернулася в Росспоживнагляд за дозволом повернути свою продукцію на російський ринок.

«Ми представили необхідні документи, сертифікати якості, проби солі, але офіційної відповіді від російського відомства ще не отримали», – сказала вона.

Росспоживнагляд призупинив імпорт в Росію харчової солі, виробленої підприємством «Артемсіль» в січні минулого року.

Як пише видання, за даними Асоціації виробників і постачальників продовольчих товарів (Руспродсоюз), в 2013 році на Росію припало 40% (приблизно 0,6 млн тонн) імпорту харчової солі, з них 80% – сіль з України.

Як відомо, у січні 2015 року деякі територіальні управління Росспоживнагляду повідомили роздрібні мережі, що продукція українських «Артемсолі» та «Слов’янської солі», а також білоруських «Мозырьсоли» і «Белкалия» нібито не відповідає вимогам за вмістом різних домішок йоду і органолептичними показниками. У підсумку заборону отримали лише українські компанії, більше року їх взагалі не було на російському ринку.

Джерело – http://zaxid.net/