Про це повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. За його словами, Національний банк України та правоохоронці повинні втрутитися, щоб припинити цю практику, пише СЮГ.

«Звернення перевірили. Так, правда, аферисти знову прокинулися та заробляють на громадянах додаткову маржу собі в кишені. Однак, виявилося, що ситуація є ще гіршою і попри неодноразові доручення комітету, правоохоронці вперто не помічають нелегальні обмінники, навіть позначені яскравими рекламними вивісками», — зазначив Гетманцев.

За словами Гетманцева, надійшли численні скарги від громадян щодо подвійних курсів обміну валют на долар залежно від року емісії. Ці обмінники навіть відкрито порушують закон, працюючи без ліцензії, і поліція не реагує на ці порушення.

«Звернення перевірили. Так, правда, аферисти знову прокинулися та заробляють на громадянах додаткову маржу собі в кишені. Однак, виявилося, що ситуація є ще гіршою і попри неодноразові доручення комітету, правоохоронці вперто не помічають нелегальні обмінники, навіть позначені яскравими рекламними вивісками», — заявив голова комітету.

Гетманцев закликав Національний банк України та Нацполіцію провести перевірки та вжити негайних заходів щодо порушників закону. Він також попросив громадян фотографувати обмінники, які порушують правила, і надсилати ці матеріали до комітету або правоохоронних органів.

Про те, чи варто українцям переживати через інфляцію, в ефірі національного телемарафону розповів економіст, радник президента України з економічних питань Олег Устенко.

“Я думаю, все, що стосується інфляції, то такого рівня дефіцит, який є в Україні (а це приблизно близько 30% нашого валового внутрішнього продукту) – ти не можеш його перекривати просто коштом друку коштів. І це розуміють і в Національному банку, і Національний банк ніколи б на це не пішов… Я впевнений з високою долею вірогідності, що цей механізм не буде застосовано в Україні… Це неможливо і плюс все ж таки в нас залишаються наші союзники і партнери, які багато разів заявляли з приводу підтримки по всім напрямкам, в тому числі по фінансовим. Так, це нервова така ситуація, але впевнений, що вона буде тим чи іншим чином вирішена”, – зауважив експерт.

Як повідомляється, вартість мінімального набору для життя працездатного українця зросла до суми, яка первишает 3,2 тисячі гривень.

При цьому, пронози говорять про те, що до кінця 2017 року, споживчий кошик може вирости в ціні ще на 10% через інфляцію.

Зокрема, вартість мінімального набору товарів і послуг, який був встановлений Кабміном восени 2016 року, збільшилася в середньому на 16% і становить зараз 3246 грн.

Ця цифра приблизно відповідає офіційній інфляції. Однак, окремі позиції товарів і послуг серйозно подорожчали.

Наприклад, продукти, які складають основну частину споживчого кошика подорожчали майже на 19%, проїзд – на 21%.

У той же час майже не змінилися ціни на одяг і взуття – зростання менше 1%, постільна білизна – зростання на 2,5%. А вартість меблів і побутових послуг росла в три рази повільніше, ніж інфляція. Також різко подорожчали і культурні заходи, на 15%.

Зростання зарплатні в середньому на 5-15% не вплинуло на якість життя українців.

Таку думку висловила голова експертно-аналітичного центру HeadHunter Україна Катерина Мащенко, пише Politeka.

За її словами, таку незначну надбавку “з’їла” інфляція. При цьому в найближчому майбутньому роботодавці в Україні не збираються підвищувати зарплатню співробітникам.
Як розповіла Мащенко, більшість роботодавців воліють мотивувати не всіх працівників, а лише найбільш цінні кадри: тих, хто виконує плани і показує високу результативність праці.
Експерт уточнила, що згідно з результатами опитування hh.ua лише кожен п’ятий українець заявив, що його зарплата в новому році зросла. А для 75% українців якість життя не поліпшилася.
“Це, насамперед, пов’язано з тим, що компанії незначно підвищують зарплатню – в середньому на 5-15%, що поглинається інфляцією та загальним подорожчанням життя в Україні”, — підсумувала Мащенко.

Про це пише сайт fakty.ictv.ua

Мінімальну зарплату в 2017-му піднімати більше не будуть, у той же час пенсії і прив’язані до прожиткового мінімуму виплати перерахують 1 травня.

Виплата через втрату годувальника та допомога малозабезпеченим

У разі смерті одного з батьків, одинока мати або батько мають право на щомісячну пенсію на дитину до 18 років (для студентів до 23 років).

Від прожиткового мінімуму на дитину забирають середньомісячний дохід сім’ї на одну людину. Різницю виплачують щомісяця.

Наприклад:

Сім’я з трьох осіб має сукупний дохід 4 тис. грн. На одну людину – 1333 гривень. При цьому, до першого травня прожитковий мінімум для дитини до 18 років – 1689 гривень.

Відповідно, розмір пенсії становить всього 355 гривні. Після першого травня прожитковий мінімум для дитини до 18 років збільшать до 1777 гривень, якщо дохід сім’ї не зміниться, пенсія зросте до 444 гривень.

Пенсії

Українські пенсіонери отримують не менше +1247 гривень, в травні пенсії піднімуть до 1312 гривень. Пенсія українців залежить від трьох показників: середньої зарплати по країні на момент, коли виходив на пенсію, стажу і співвідношення власної зарплати до середньої.

Як розраховується пенсія:

П = Зп * КЗ * Кс

П – розмір пенсії,

Зп – заробітна плата (середня зарплата за три роки до виходу на пенсію)

Кз- коефіцієнт заробітної плати (співвідношення своєї зарплати до середньої по країні)

Кс – коефіцієнт страхового стажу (кожен пророблений рік множиться на 1,35)

Ще в минулому році міністр соціальної політики Андрій Рева анонсував майбутнє “осучаснення” пенсій з урахуванням нового показника середньої зарплати. Пенсії підвищать з урахуванням середньої зарплати 3764 гривень.

Однак, якщо зарплата, наприклад, була у два рази вище середньої по країні, зараз пенсіонер (зі стажем 35 років) отримує 1800 гривень, а після “осучаснення” буде отримувати 2634 гривні.

Як перерахують субсидії

При розрахунку субсидії в соціальній службі розраховують обов’язковий платіж для сім’ї. Незалежно від того, скільки використовували ресурсів (в межах соціальної норми), платити доведеться фіксовану суму щомісяця. Дохід на одного члена сім’ї ділять на базовий коефіцієнт 2 і прожитковий мінімум, отриману суму множать на 15%.

Наприклад:

Загальний дохід сім’ї з чотирьох осіб – 3200 гривень. За 800 гривень на кожного. Відповідно до зазначеної вище формули, можна розрахувати суму обов’язкового платежу: 800/1544/2 * 15% = 3,8% від загального доходу, тобто за комуналку сім’я віддасть 121,6 гривню. У травні, після зростання мінімалки, ця ж сім’я з мінімальною зарплатою на чотирьох заплатить за комуналку 115,2 гривень, тобто на шість гривень менше.

Від співвідношення доходу сім’ї до прожиткового мінімуму також залежить розмір субсидії. Якщо дохід не змінюється, а прожитковий мінімум зростає – розмір субсидії для українців збільшується.

Про це повідомляє Головне управління статистики в Києві.

“Найбільше – на 8,7% подорожчало молоко, масло – на 5,3%, яйця – на 1,6%, олія соняшникова, сир і м’який сир (творог) – на 1,4%, хліб – на 0,3%. Водночас на 3,6% знизилися ціни на овочі, фрукти та цукор – на 2,6%і 1,8% відповідно”, – йдеться в повідомленні.

Ціни на алкогольні напої підвищилися на 0,6%, на тютюнові вироби – на 0,4%.

Нагадаємо, в Україні на 15,8% подорожчала капуста. Найвища ціна була зафіксована в Донецькій області 5,74 грн за кілограм.

Прискорення інфляції у вересні 2016 року у 1,8% було прогнозованим, однак виявилося нижче, ніж припускав Національний банк України (НБУ). Про це повідомляє прес-служба Нацбанку. За даними регулятора, базовий індекс споживчих цін у вересні виріс на 2%, в першу чергу – через подорожчання одягу і взуття на 10,3%.

“Зміна цін на теплий одяг і взуття безпосередньо не враховуються протягом березня-серпня. Відповідно, у вересні позначилися зміни цін, накопичені за ці місяці. При цьому зростання цін на ці товари був нижче, ніж очікувалося”, – пояснили в НБУ.

Зростання цін і тарифів, що регулюються адміністративно, був зафіксований на рівні 2,8% і відповідає прогнозам. Регулятор пов’язує цей факт з підвищенням вартості житлово-комунальних послуг, а особливо – на електроенергію для населення (на 27,8%).

Істотно підвищилася і вартість освітніх послуг (на 5,3%) за рахунок сезонного подорожчання вартості середньої та вищої освіти. Через серпневу девальвацію гривні також піднялися ціни на імпортні товари – транспортні засоби, фармацевтичну продукцію, медичні товари та обладнання, аудіотехніку, фотоапаратуру та обладнання для обробки інформації.

Більш істотно, ніж очікував НБУ, знизилися ціни на овочі та фрукти, а також на окремі зернові. “Це пов’язано з розширенням пропозиції продукції вітчизняного виробництва. Однак зниження цін на ці товари практично компенсувало подорожчання м’яса та м’ясних продуктів, а також молока і молочних продуктів, яке відбулося через зростання собівартості виробництва і підвищення цін на ці товари на зовнішніх продовольчих ринках. також очікувано продовжили дорожчати тютюнові вироби та алкогольні напої”, – вказали в НБУ.

Нагадаємо, споживчі ціни в Україні у вересні 2016 року зросли після тримісячного падіння (місяць до місяця). Так, інфляція порівняно з серпнем склала 1,8%. При цьому в річному вираженні – до вересня 2015 року – інфляція навіть сповільнилася і склала 7,9%. Для порівняння в серпні 2016 року до серпня 2015 року зростання споживчих цін склало 8,4%.

Зростання споживчих цін в Україні в квітні 2016 року прискорилося до 3,5% в порівнянні з 1% у березні і зниженням на 0,4% в лютому.

Про це йдеться в повідомленні Держстату.

“Істотним фактором, що вплинув на загальний показник інфляції в квітні, була зміна тарифів на природний газ на 48,8%. Це призвело до зростання цін (тарифів) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива в цілому на 20,1%”, – зазначає відомство.

Ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 0,1%.

Найбільше (на 5,4%) подорожчали продукти переробки зернових.

На 3,9-1,0% підвищилися ціни на банани, свинину, цитрусові, соняшникову олію, масло. Водночас суттєво (на 15,2%) подешевшали яйця, на – 3,2-0,8% знизилися ціни на сало, цукор, яблука, овочі, рис, молоко.

Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби зросли на 2,8%, у т.ч. тютюнові вироби – на 3,5%, алкогольні напої – на 1,8%.

Підвищення цін на транспорт у цілому на 2,4% пов’язано з подорожчанням палива та мастил на 5,4%, перевезень залізничним транспортом на 3,3%.

Разом з тим на 2,0% знизилися ціни на автомобілі.

В цілому за чотири місяці цього року споживчі ціни в Україні зросли на 5,1%.

Нагадаємо, що у березні Національний банк пояснив базову інфляцію 1,9% зростанням цін на одяг і взуття.

Джерело – http://www.epravda.com.ua/

Українські копійки стають менш популярними. 1 та 2 копійки решти не завжди дають в магазинах, за 5-50 копійок вже нічого не купиш.

Користувачі «Фейсбуку» помітили, що в будівельному супермаркеті «Епіцентр» набір із 8 металевих шайб із оцинкованого металу продають майже за 18 грн, – повідомляє znaj.ua.

Це говорить про те, що вартість металу круглої форми стала дорожчою за собівартість наших монет. Адже діамет шайб такий самий, як 5 копійок.

«По-перше, не треба забувати, що в цьому супермаркеті більшість цін завищені на 30-40 відсотків, у їхній вартості величезна націнка мережі та вкладені витрати на логістику. По-друге, справді, номінал наших монет став у рази нижчим їхньої собівартості. Це показник того, що інфляція в Україні перейшла всі межі. Тому в майбутньому треба буде обирати із двох шляхів – або відмовлятися від дрібних грошей, або проводити грошову реформу, як нещодавно у Білорусі. Тобто 100 гривень прирівняти до 1000, 50 – до 500 і так далі», – говорить «Знай» економіст Олександр Бойко.

За його словами, викарбувати 5 копійок коштує приблизно 60-70 копійок. 1,2, 10 – 30-50 копійок.

«Однак завищена вартість на карбування монет особливо не впливає на нашу економіку й витрати НБУ, адже випуск кожної купюри коштує менше 5 гривень. Це й компенсує завищені витрати на карбування монет», – пояснює спеціаліст.

Нагадаємо, 2012 року тодішній уряд ініціював законопроект про відмову від 1 та 2 копійок. У пояснювальній записці до нього йшлося, що за ці кошти вже нічого не купиш.

Джерело – http://zik.ua/