Що загрожує українцям через нові правила

Адвокатка Світлана Саража, яка спеціалізується на питаннях нерухомості, пояснює: у такого рішення можуть бути свої ризики. Якщо позбавити можливості відстоювати свої майнові права у суді, це може призвести до зловживань із боку влади.

“Якщо дивитися на законодавство в інших країнах, то чіткої аналогії ми не знайдемо. У США, якщо держава хоче примусово викупити ділянку, у кожному штаті є своя процедура узгодження. Десь це може бути губернатор штату, а десь треба звертатися до суд. У нас же, якщо ухвалити необдуману процедуру, можуть бути значні ризики”, – каже Саража.

Також є проблема і з оцінкою вартості землі та будинків, якщо вони вже збудовані на цій території. За словами адвокатки, вже зараз виникають проблеми, коли оцінка нерухомості відбувається на підставі раніше внесених до реєстру цін. Бувають ситуації, коли ці ціни не відповідають ринковим (вони можуть бути як меншими, так і вищими за реальну оцінну вартість).

“Якщо компенсація відбуватиметься виходячи з реєстрів, то така оцінка може виявитися нижчою або внизу ринку. Є питання, чи зможе людина купити собі рівноцінну ділянку недалеко від того, яку у неї примусово викуплять”, – каже адвокат.

Нардеп, член фракції “Європейська солідарність” Микола Княжицький критичніше оцінює документ. На своїй сторінці у Facebook зазначив, що така процедура може призвести до рейдерства. “Закон про примусовий викуп для інфраструктури є вже давно, і там виключно судова процедура. І власник не дізнається про втрату власності з газет – він бере участь у судовій справі, де може захистити власність чи захистити право на справедливе відшкодування вартості своєї власності. А коли вони під це забиратимуть приватні санаторії у Карпатах, то ніхто не зможе навіть слова вставити”, – зазначив він.

Співрозмовники OBOZREVATEL у профільному комітеті Ради зазначають: хоч автори законопроекту – Микола Кириченко та Денис Герман (обидва представники фракції “Слуга народу”) насправді про таке рішення просить міністерство розвитку громад територій та інфраструктури.

“Десь доведеться будувати об’єкти інфраструктури, десь треба відновлювати. А якщо земля у приватній власності, суди у нас роками можуть тривати”, – пояснюють співрозмовники. При цьому ніхто не може виключати, що рішення про передачу землі комунальному підприємству завжди відбуватиметься чітко за прописаною процедурою.

Як працюватиме нова процедура

У законопроекті пропонують під час воєнного стану та протягом 10 років після його закінчення без дозволу власників забирати землю (і нерухомість на ній), якщо на цій території потрібно побудувати об’єкти критичної інфраструктури першої та другої категорії. До цих категорій належать об’єкти, поломка яких може призвести до катастрофічної ситуації на рівні держави або регіону.

Забирати майно зможуть: без рішення суду;
без урахування обтяжень прав на земельні ділянки та нерухомості на них;
без згоди землевласників, землекористувачів, органів управління об’єкта державної та комунальної власності.
без складання акта приймання-передачі земельних ділянок з комунальної державної власності;
без відшкодування втрат лісогосподарського виробництва та збитків землекористувачам; з виплатою грошової компенсації за вилучення земельних ділянок та нерухомості на них;
Вирішуватиме, яку землю забиратимуть Кабмін. Землю передадуть у державну чи комунальну власність (їм розпоряджатиметься комунальне чи державне підприємство). Компенсація у документі передбачена протягом місяця після того, як землю та нерухомість на ній заберуть.

“Грошова компенсація здійснюється підприємством, установою та організацією, що належать до державної та комунальної власності, якій передано земельну ділянку у постійне користування для будівництва або реконструкції об’єктів критичної інфраструктури І та ІІ категорії критичності шляхом внесення коштів на банківський рахунок власника земельної ділянки”, – йдеться у текст законопроекту.

Тобто землю та нерухомість на ній можуть передати комунальному підприємству, державному підприємству, а протягом місяця на ваш рахунок надійде компенсація. Відмовитись від такої “угоди” або подати до суду буде неможливо.

“Розмір компенсації за земельну ділянку визначається за експертною грошовою оцінкою земельної ділянки, проведеної відповідно до Закону України “Про оцінку земель”. Розмір компенсації за об’єкти нерухомого майна (відмінні від земельної ділянки) визначається за незалежною оцінкою майна, проведеного відповідно до Закону України” Про оцінку майна, майнових прав та професійну оцінну діяльність в Україні”, – йдеться у документі.

Документ уже рекомендували ухвалити у першому читанні. Однак до нього ще можуть внести правки законодавці. З одного боку, відновлення інфраструктури та будівництво нових об’єктів без можливості викупити землю буде важко. З іншого боку, власник такої землі повинен мати право на ринкову компенсацію та можливість відстояти свої права у тому випадку, якщо виявиться, що насправді потреби забирати цю ділянку немає.

Джерело: Зеленський у Telegram

Деталі: Президент повідомив, що на ранковій селекторній нараді заслухав інформацію про нічні російські удари по Одещині, Житомирщині та інших регіонах. Віце-прем’єр Олександр Кубраков і міністр Ігор Клименко поінформували про наслідки ударів. Також були доповіді головнокомандувача Валерія Залужного та командувача ВПС Миколи Олещука.

Пряма мова: “Російські терористи абсолютно свідомо цілили в інфраструктуру зернової угоди, і кожна російська ракета – це удар не лише по Україні, а й по всіх у світі, хто прагне нормального й безпечного життя.

… Військовим дав доручення посилити захист людей і портової інфраструктури, а МЗС – активізувати контакти з партнерами для збільшення тиску на державу-терориста та продовження нормального експорту українського зерна”.

Передісторія:

Вночі росіяни спрямували “Онікси” і Х-22 на портову і критичну інфраструктуру Одеської області – влучили в зерновий і олійний термінал, пошкодили резервуари та обладнання для завантаження.

Заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Василя Лозинського затримано за підозрою у розкраданні державних коштів.

Віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олександр Кубраков розпорядився підготувати документи про звільнення Лозинського.

Про це повідомили у Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури.

“За інформацією ЗМІ, НАБУ провело обшуки та затримали заступника міністра. Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України надає повне сприяння слідству. Василь Лозинский буде звільнений із займаної посади. Відповідне розпорядження щодо підготовки необхідних документів вже надано віце-премʼєр-міністром з відновлення України Олександром Кубраковим”, – йдеться у повідомленні міністерства.

В Україні склали рейтинг міст по комфорту життя. У лідерах виявилися Вінниця, Харків, в аутсайдерах — Запоріжжя і Кропивницький. “Сьогодні” проаналізувала список і дізналася, де і чому в Україні жити добре.
Рейтинг склали за результататм опитування сайту безкоштовних оголошень olx.ua. Всього було опитано 33 тисячі українців. Вони ставили бали (від 1 до 7) за десятьма критеріями: чистота міста, зручність транспортної інфраструктури, робота комунальних служб, доброзичливість жителів, вартість життя… Максимальна кількість балів, яку міг набрати той чи інший місто, обмежувалося 70, однак вищий бал жоден населений пункт не отримав. Ближче всіх до максимального показника наблизилася Вінниця, набравши “полтинник” — місто став кращим у шести категоріях. Його вважають найчистішим в країні, а вінничан — найбільш чуйними. “Срібло” отримав Луцьк з найкращою, на думку українців, спортивної та розважальною інфраструктурою. На третьому місці — Харків. Замкнули першу п’ятірку Рівне та Львів.
А ось серед аутсайдерів рейтингу — Запоріжжя з поганою екологією і Дніпро, де українців не влаштовує дефіцит спортивних і культурних закладів. Третє місце з кінця поділили Житомир і Херсон. Там відмічені проблеми з екологією, безпекою та інфраструктурою.

ОСОБЛИВОСТІ. “Сегодня” дізналася у укладачів рейтингу особливості деяких міст. Так, на думку респондентів, найгірше до сусідів відносяться в Житомирі та Івано-Франківську — вони стали одними з найбільш недружніх, а найбруднішими містами українці назвали Херсон і Миколаїв. Разом з тим краща інфраструктура для дітей — у Вінниці та Харкові, а найбезпечнішим визнали Чернівці.
НЕ ПО ГРОШАХ. Експерти відзначають одну цікаву деталь: місце міста в рейтингу не залежить від середньої зарплати в регіоні. Так, наприклад, Київ, де традиційно найвищі зарплати, опинився лише на 9-й позиції, хоча середній оклад у столиці майже вдвічі вище, ніж у Вінниці — 8751 грн проти 4379 грн (дані Держстатистики на жовтень 2016 року). При цьому перша трійка за цим показником серйозно поступається головним аутсайдерам: якщо в Запоріжжі отримують в середньому 5,3 тис. грн, то в Тернополі лише 3,7 тис. грн. Економіст Олександр Охріменко вважає, що позначається ситуація з інфраструктурою і засобами, які на неї витрачаються. “Тут однозначно виграють невеликі міста, що видно на прикладі Вінниці, де за інфраструктурою просто легше стежити. Той же Київ у цьому плані дуже сильно роздутий, та ще й поділений на два береги”, — резюмує він.

Після виборів у 2010 році тут все почало мінятися. Новим сільським головою став місцевий бізнесмен Володимир Керницький, який після 20 років власної справи вирішив віддати готельний бізнес дружині і почав працювати за 2000 грн на місяць. За час його роботи бюджет села з населенням у 3000 людей зріс у 50 разів – з 300 тис. грн до 15 млн грн цього року.

Попередник сільського голови зник безвісти у 2009 році після висунутих у суді звинувачень у корупції. За словами Керницького, його досі не знайшли. Кілька місяців обов’язки виконувала секретарка, а потім переміг на виборах голови сам Володимир Керницький.

При в’їзді до Пасік-Зубрицьких на стовпах висять відеокамери. Кожен відвідувач тут зафіксований у архіві відеоспостереження.

На вуличних ліхтарях блищать сонячні панелі – гордість села. Освітлення на сонячних батареях поставили ще чотири року тому.

На центральній вулиці розташовані усі важливі споруди: сільська рада, школа, церква, футбольне поле і народний дім. Загубитися неможливо.

Приміщення з прапором та великим гербом на фасаді – це і є сільська рада, охорони немає. На другому поверсі розташований кабінет голови, при вході немає ані діловода, ані секретаря. Усі охочі заходять сюди просто постукавши.

«Володимир Михайлович, виберіть плитку для санвузла у садочку», – помітно хвилюючись, каже чоловік у теплій куртці та чоботах і розкладає чотири зразки блідої плитки на столі.

Сільський голова незадоволено хитає головою.

«Все не годиться. Хочеш я наберу «Леокераміку» і тобі розроблять дизайн?» – не чекаючи відповіді, Керницький починає набирати номер телефону.

«Мені набридло жити на Сихові»

Після короткого привітання Володимир Керницький запрошує до себе в кабінет і сам сідає за стіл переговорів. У кабінеті гаряче, як і в коридорі сільської ради.

«Я рідко сиджу у своєму шкіряному кріслі, хочу бути з людьми», – пояснює голова, показуючи на чорне крісло і великий стіл з документами та іконами в кутку.

За столом він продовжує підписувати документи і паралельно розмовляти. Час від часу зупиняється, примружуючись і уточнюючи запитання. Біля робочого столу стоїть порожня скляна попільничка. Пояснює, що дозволяє собі іноді курити тут, але тільки пізно ввечері, коли вже нікого нема.

Свою історію починає з переїзду у Пасіки-Зубрицькі у 1999 році. До того він жив у Львові на Сихові, але вирішив шукати нове житло.

«Я жив на Санта-Барбарі, але мені набридло. Чув, коли мої сусіди лягають спати і коли прокидаються. До Пасік йшов 20 хвилин пішки і мені тут подобалося. У 1994 році купив тут ділянку і почав будуватися, за кілька років переїхав», – пригадує голова.

На запитання Володимир Керницький відповідає коротко і часом навіть різко. Каже, що стиль спілкування виробив ще у час, коли вів бізнес: говорити треба чітко і по ділу, філософських роздумів собі не дозволяє.

«Бюджет був 300 тисяч, тепер 15 мільйонів»

Про свої успіхи голова говорити не хоче, просить вийти на вулицю і говорити з людьми.

«Можу сказати, що коли я почав роботу, то наш бюджет був 300 тис. грн, а цього року він вже 15 мільйонів. Більший, аніж увесь бюджет Сколівського району», – розповідає Керницький.

Насправді бюджет Сколівського району 363 млн грн, на зауваження про перебільшення Володимир Керницький відверто каже: «Значить прибрехав, вибачте, мені таку інформацію давали колеги».

Бюджет вдалося збільшити коштом інвестицій та податків з місцевого бізнесу.

«Ви пов’язуєте збільшення бюджету тільки з вашою роботою?» – перепитую сільського голову.

«Ні. – швидко заперечує Керницький і голосно видихає. – Я почав робити дороги, інфраструктуру, це почало подобатися людям. Львів вже затісний для бізнес-ініціатив, тому шукають альтернативні привабливі місця, як Пасіки-Зубрицькі».

Зараз на території села Пасіки-Зубрицькі розташовані чотири АЗС, склад соків Sandora, магазин сантехніки та керамічної плитки «Леокераміка», австрійське підприємство Blum, яке виготовляє фурнітуру для меблів.

Коли Володимир Керницький планував зміни у селі, то найперше опирався на свій досвід.

«Спочатку камери відеоспостереження стояли у мене вдома і у нашому готелі у Сокільниках. Я побачив, що це ефективно і встановив їх по усьому селі. Інший приклад: поїхав у Дубай у ОАЕ і побачив підняті перехрестя, водії заїжджають на нього і знижують швидкість. Зробив таке у Пасіках-Зубрицьких, а у Львові зробили це тільки цього року і дуже пишаються», – гордо наводить приклад голова.

Дубай – взагалі улюблене місто Володимира Керницького, хоча був там він лише раз. Каже, що туди слід влаштовувати екскурсійні тури для сільських голів і переймати їхній досвід.

18 грудня Керницький разом з трьома іншими претендентами змагатиметься за місце голови Давидівської об’єднаної громади. За його словами, саме він добився того, що Давидівська об’єднана громада не стала частиною Пустомитівської.

«Якщо вам сказали, що це зробив хтось інший – то вам збрехали. Це була моя ініціатива. Це сподобалося не всім. Ввечері того дня мені подзвонив народний депутат Богдан Дубневич і сказав: «Володя, що ти наробив?» – різко пояснює голова.

Керницький кілька разів натякає, що незадоволений своїм суперником на виборах голови Давидівської громади – Віталієм Дяківим, який очолює Давидівську сільську раду. У розмові він також іронічно зауважує, що ніколи б не пишався 2000 м2 доріжок з бруківки.

Вже без диктофона сільський голова розповідає: кілька місяців тому мав зустріч з усіма керівниками сіл, які тепер увійшли до Давидівської об’єднаної територіальної громади. На тій зустрічі голови нібито домовились, що саме Керницький балотуватиметься на голову об’єднаної громади, а Віталій Дяків буде його заступником, а через 5 років, на наступних виборах, замінить Керницького на посаді. Але молодий голова несподівано для Керницького вирішив теж балотуватися на керівника громади.

«Така зустріч справді була, але я сказав їм тоді, що час договорняків минув і я на таке не згоден», – обставини тієї зустрічі Дяків.

У виборчому бюлетені Керницький і Дяків – справді єдині керівники сільрад, які вирішили боротися за посаду Давидівської ОТГ. Конкуренцію їм складає лише аспірант Української академії друкарства Андрій Баран і Михайло Кравець, помічник депутата Богдана Дубневича.

Говорити про суперників Керницький більше не хоче і переходить на іншу тему.

«У мене нема людини, на яку рівняюся, але мені подобається, як себе веде Гройсман. Ми ніколи з ним не перетиналися, але я не проти зустрічі з ним», – стримано розповідає про симпатію до прем’єр-міністра України.

«У нашому садочку буде таке харчування, яке подобається навіть моїй внучці»

Після годинної розмови у кабінеті, голова запрошує прогулятися на будівництво дитячого садочку. Зараз у Пасіках-Зубрицьких нема власного садка, дітей возять у Львів або залишають вдома. Торік у грудні тут почали будувати великий садочок, який обіцяють закінчити наприкінці 2017 року.

«У нас буде кращий садочок, ніж у Львові, бо я люблю все найкраще. Зробимо тут таке харчування, яке б їла навіть моя внучка. Вона вже в цей садок не піде, бо має 4,5 роки, а от молодший онук – зможе», – каже Керницький, приглядаючись до будівництва.

Садок розташований за сто метрів від сільської ради, поруч є невелике озеро. На цій ділянці сільський голова планує зробити громадський простір. Для цього він навіть запросив начальницю відділу урбаністики ЛКП «Інститут просторового розвитку» Львівської міськради Олександру Сладкову.

«Для нас це перше запрошення від сільського голови. Чесно кажучи, ми були приємно здивовані. Завдання було дуже зрозуміле: зробити відпочинкову зону біля школи, садочка та озера. Працювати разом було дуже легко, попри те, що територія має більше 5 гектарів», – пояснює ZAXID.NET Олександра Сладкова, начальниця відділу урбаністики ЛКП «Інститут просторового розвитку».

Після екскурсії на будівництво Володимир Керницький наполегливо просить зайти у народний дім, який відкрили торік. На його будівництво витратили більше 5 млн грн.

Голова дістає з пальта iPhone 6, аби подзвонити до директорки народного дому Христини і попросити відкрити приміщення.

«Наша Христина дуже талановита, я навіть намагаюся зайвий раз сюди не заходити, мені здається, вона мене боїться. Але роботу вона робить дуже добре», – каже голова.

За кілька хвилин прибігає молода керівниця гуртків Марта і швидко відчиняє народний дім, який у понеділок пообіді зачинений. Сільський голова заходить у світлий просторий хол, залишаючи на сірій блискучій плитці брудні сліди снігу. У приміщенні дуже тепло і чисто.

Відразу при вході розташований сучасний порожній гардероб.

«Діти приходять сюди щодня, у нас багато гуртків. Тут грають шахи, тут танці, тут драмгурток…» – пояснює Марта і по черзі відкриває двері на другому поверсі. Опісля, дівчина веде нас у великий зал зі сценою. На новенькій сцені лежать кілька гарбузів, стоїть сніжно-біле піаніно і по боках висять акуратно скріплені важкі коричневі штори.

Сільський голова повільно підходить до піаніно і відриває його білу кришку, а потім хаотично натискає на кілька клавіш.

«Подарували дітям піаніно. Сам я на ньому нічого, правда, не зіграю. А колись міг на гітарі багато чого. На шестиструнній.» – замріяно пригадує Володимир Керницький.

Між Україною та Польщею продовжать розбудовувати міждержавну інфраструктуру. Про це заявив спікер ВР Андрій Парубій за результатом зустрічі з маршалком сейму Польщі Мареком Кухніцьким у Трускавці. “Ми змогли проговорити і міждержавну співпрацю, зокрема дуже конкретні плани щодо покращення, створення та модернізації інфраструктури між Польщею та Україною. Нові митні переходи, залізничні з’єднання, з’єднання автобанів. Але також ми багато часу віддали для переговорів щодо міждержавної співпраці в ширшому регіональному вимірі”, – повідомив Парубій.

Також, за словами спікера, відбулись обговорення важливих тем щодо перспектив співпраці Європа-Карпати, щодо залучення України в участі у дискусії та форумах Вишеградської четвірки, де з 1 липня Польща починає головувати. Не оминули увагою питання пришвидшення отримання Україною безвізового режими з ЄС, а також можливого членства у Євросоюзі.

Однією з тем обговорення, як заявляв Парубій напередодні, був заклик до поляків не голосувати у сеймі антиукраїнську постанову про геноцид поляків українцями. Голова Верховної ради після зустрічі з польським чиновником зауважив – разом вони погодились, що “повинні шукати порозуміння у складних сторінках нашої історії”.

«Створення дорожнього фонду — американська модель фінансування дорожньої галузі, яка працює в США з 50-х років минулого століття. Вона довела свою ефективність. Ми хочемо запровадити таку модель в Україні», — про це заявив Міністр інфраструктури України Володимир Омелян під час зустрічі у Міністерстві транспорту США за участі керівництва Федеральної авіаційної адміністрації, Федеральної адміністрації автошляхів та Трастового фонду автошляхів, яка відбулась 15 червня 2016 року у Вашингтоні. В США Міністр інфраструктури України перебуває у складі урядової делегації на чолі з Прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом.
Під час зустрічі В.Омелян представив плани щодо реформування інфраструктурної галузі, наголосив на зацікавленості української сторони у поглибленні двосторонньої співпраці. Окрема увага була приділена питанню фінансування аеропортів, розвитку внутрішньої авіації та забезпеченню безпеки на транспорті. Також сторони обговорили питання активізації двосторонніх авіаперевезень.