Зокрема, профільний міністр освіти вдався до маніпуляції, згадавши про опозиційні фракції, повідомляє vseosvita.ua.

Історія України — обов’язковий компонент для кожного українця. Депутати окремих опозиційних фракцій використовують деякі речі та деякі контекстні питання з історії України в якихось своїх політичних амбіціях. Але вивчати історію під примусом вважаю неприпустимим. Вивчення історії України має починатися з родини. Де батьки свідомо маленького українця або україночку мають навчати історії. Відтоді будуть патріоти, відтоді будуть українці. А якщо це тільки під іспит — можна зазубрити, а через два тижні все позабувати. Кожен українець має знати історію України, незалежно від того, чи складати йому НМТ, ЗНО і все інше, — сказав Шкарлет.

Окрім того, міністр додав, що тест із історії України є одним із наборів до вступу, зазначивши, що «вагові коефіцієнти саме на гуманітарні спеціальності для історії України в тому наборі, де є історія України, будуть більшими, ніж для всіх інших».

На зауваження журналістки, що за таким принципом тоді можна не складати як обов’язкові іспити з української мови та математики, міністр сказав наступне:

Не можна так сказати про українську мову та математику, оскільки на сьогодні найбільша прогностична валідність вивчення української мови та математики закріплена законом і вивчається повністю весь цикл у школі. Коли історія України буде вставлена в ДПА, то зовсім буде інша картина і ситуація, — прокоментував Шкарлет.

Міністр висловив думку, що у нас вільна країна, і кожен, хто хоче, може обрати для вступу іспит із історії України.

У вас є діти, які будуть вступати? Хай оберуть історію. У нас вільна країна. Тоді вам не шкода дітей, які будуть вступати на медичні спеціальності та готували хімію та біологію? Чи десь є діти кращі, десь є діти гірші? Тому й треба дати вибір дитині, батькам свідомо відповідно до того напряму, куди він хоче вступати, вибрати свою спеціалізацію. Для чого ми тоді будуємо стандарт старшої профільної школи? Ми в Євросоюз ідемо чи куди? Ми будуємо стандарт старшої профільної школи, де дитина чітко має профілізуватися залежно від того, технічний у неї склад розуму чи гуманітарний, хоче вона бути медиком чи нанотехнології якісь розробляти… Це різні варіанти, різні освітні моделі. Якщо ми йдемо до європейської, то й треба давати нашій дитині європейський вибір до того, до чого в неї є схильності, як вона має навчатися, — сказав міністр освіти і науки.

Як відомо, цьогоріч у НМТ обов’язковими будуть лише два предмети — українська мова та математика. Історії України, яка торік була третім обов’язковим предметом, немає у списку. Тепер її можна складати за бажанням, що спровокувало численні дискусії у суспільстві. Зокрема, більшість українців переконані, що обов’язковими під час НМТ мають бути українська мова та історія України, адже саме ці предмети формують у дітей національну свідомість.

Нагадаємо, Міністерство освіти і науки шукає фінансування для проведення вимірювання «освітніх розривів» у школах. Проте освітяни знають про прогалини кожного свого учня й без проведення масштабного дослідження, зауваживши, що доцільніше не шукати прогалини, а дуже серйозно думати над змістом освіти та методиками навчання.

Про це заявив міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет в ефірі національного телемарафону. І додав, що змушувати складати цей предмет обов’язково випускників не варто.

Чому історія України не є обов’язковою на НМТ
Шкарлет вважає, що вивчення історії України школярем, незалежно від того, чи складатиме він цей предмет на НМТ, залежить перш за все від свідомості батьків і випускника як громадянина України.

Тут не може бути примусу. Не можна історію насаджувати, робити обов’язковою. Це має бути свідома позиція – вчити історію своєї держави. І незалежно, чи є вона обов’язковим предметом, чи ні. Громадянин має її знати,
– наголосив міністр.

При цьому акцентував, що війна має підштовхувати ще більше до знання історії своєї держави та патріотизму.

Вступна кампанія – 2023: коротко
НМТ міститиме завдання з трьох предметів. Два обов’язкові – українська мова, математика – та один предмет на вибір – історія України, іноземна мова (англійська, німецька, французька або іспанська), біологія, фізика, хімія.
На складання тесту абітурієнти матимуть 180 хвилин. Учасники НМТ можуть самі розподіляти час між блоками.
У МОН запланували дві сесії НМТ – 2023: основну і додаткову.
Основна відбудеться у червні, додаткова – у червні – липні. Участь у додатковій сесії можуть взяти ті абітурієнти, які через поважні причини не могли складати тести під час основної.
Тести випускники складатимуть у спеціально обладнаних комп’ютерних аудиторіях навчальних закладів – тимчасових екзаменаційних центрах (ТЕЦ). Їх створять як в Україні, так і в деяких країнах за кордоном.
Реєстрація на НМТ – 2023 відбудеться у квітні.
Підтвердження участі у тесті та остаточний вибір місця проходження НМТ запланували на травень.
Вступна кампанія у виші запланована на липень – серпень.

Про це повідомив керівник Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Валерій Бойко під час пресконференції на тему: “Пояснити 30%: як українці оцінюють освіту та вступ в умовах пандемії”, передає Укрінформ.

“Майже 20% наших абітурієнтів не склали тест з історії України. Це діти, які абсолютно не володіють картографічними вміннями. І які абсолютно не орієнтуються в історичній хронології, не в тому понятті – що, де, коли і як відбувалося, а вони не здатні розташувати події, між якими відстань 10-20 років”, – сказав Бойко.

Він зазначив, що ці діти не здатні аналізувати елементарну діаграму і співвідносити дату на ній з варіантом відповіді. За його словами, такі абітурієнти, здобувши повну загальну середню освіту в умовах незалежності, не спроможні пригадати або пам’ятати чотири канонічні події, які привели до незалежності України.

“З точки зору суспільствознавчого компоненту наші діти демонструють більш загрозливі і більш невтішні результати ніж ті, які демонструють з математики”, – сказав Бойко.