Ми деякий час зустрічалися, але більше нічого про свою дитину мій молодий чоловік нічого не говорив. Час минав, ми ставали все ближче і ближче один до одного, і одного разу я сама попросила, щоб Денис познайомив мене з Іваном. І як я була здивована, коли побачила, що хлопчикові, який ріс без мами було всього одинадцять місяців.

Малюк мені відразу сподобався, в мені прокинулися якісь невідомі материнські почуття і я стала постійно просити Дениса про зустріч з його сином.

Так мало-помалу я і переїхала в будинок коханого чоловіка і стала виховувати його сина. У півтора року Іванко називав мене мамою, а я душі в ньому не чула. Незабаром Денис зробив мені пропозицію і ми одружилися. Спільних дітей мені, звичайно ж, теж дуже хотілося, але я відкладала це, хотіла, щоб Іванко насолодився моєю любов’ю з повна, адже він так довго жив без мами.

Минуло чотири роки. Наш тато Денис став приділяти нам все менше і менше часу. Спочатку я не звертала на це уваги, у чоловіка був власний бізнес, який завжди вимагав його присутності. Хіба мало що там могло статися, значить так треба, думала я.

Але як то раз, гуляючи з сином, я побачила свого коханого Дениса з молодою дівчиною. Вони йшли по вулиці в обнімку, в її руках був букет. Чоловік не бачив нас, але я зробила фото на телефон, щоб було чим довести свої домисли при майбутній розмові.

Увечері я чекала чоловіка і дуже нервувала. Під час вечері я без слів показала Денису фотографію на своєму телефоні. Він, злегка поперхнувшись, відклав тарілку і спокійно так заявив: – Так. Ти перестала цікавити мене, як жінка. У мене є інша. Раз вже ти дізналася про це, давай розлучимося. Раніше я мовчав про це, тому що мене влаштовує, як ти виховуєш мого сина. Я була здивована такою прямоти, але зараз важливі були мої почуття, а доля дитини. – Я піду тільки за однієї умови: Іванко залишиться зі мною. – Подивимося кого він сам вибере.

Денис продовжив вечеряти. На наступний день чоловік привів додому свою коханку. Вона незадоволеним поглядом окинула і мене, і Івана. Було видно, що в силу свого віку вона не готова бути матір’ю, тим більше для чужої дитини.

Денис покликав сина і сказав: – Синку, ми з твоєю мамою розлучаємося, і вона переїжджає. Ця тітка тепер буде твоєю новою мамою. Іванко злякався, кинувся до мене і закричав: – Мамо, тільки не віддавай мене їм … Я заспокоїла свого малюка, обіцяючи йому, що ми завжди будемо разом. Іван пішов грати в свою кімнату. Коханку Денис попросив вийти і почекати його в машині. А наша розмова продовжився.

Денис вразив мене, розповівши те, про що я стільки років не знала: – Іван мені не рідний син, у мене не може бути дітей. Ми з дружиною зробили ЕКO з використанням дoнорcького матеріалу. Коли виникла загрoза зaгuбелі матері або дитини при пoлoгах, вона вибрала жuття дитини і взяла з мене обіцянку знайти йому гарну маму. Я цю обіцянку виконав. Забирай Іванка, якщо хочеш, з тобою йому буде краще, я оформлю все документально і буду допомагати грошима.

Звичайно Іванка я забрала. Анітрохи про це не шкодую. Хлопчик у мене росте розумний і вихований і нічого, що в ньому немає ні краплі мого.