Про це пише strana.ua.

Зазначається, що Богдан спершу разом зі своєю дівчиною та другом курили кальян в одному із київських закладів громадського харчування. Згодом керівника Офісу Зеленського помітили на фестивалі “Білі ночі”. Там він спочатку танцював, а потім фотографувався із прихильниками біля вуличного фудкорту.

Четверту річницю прийняття закону активісти зустріли з новою проблемою – стрімким поширенням кальяну та електронних сигарет, які бізнесмени вважають “легальною” заміною цигарок у приміщеннях.

Мене як некурця до прийняття закону дратувала прокуреність численних залів, де я збирався з друзями – починаючи від маленьких кафе і закінчуючи концертними майданчиками на тисячу й більше осіб.

У 2016 році я стикнувся з прокуреністю іншого типу – кальянною.

У закладі в центрі Києва, в якому грав мій гурт, його власники настійливо просили нас рекламувати їхні послуги, в тому числі кальян: “Скажіть публіці, що наші кальяни – найдешевші в місті”.

Ми абстрактно оголосили про дешеві ціни в меню, але публіка й без нашої підказки замовила кальян… і решту концертного часу довелося провести в його диму.

У 90-х цю екзотику привезли з Єгипту перші багатії, потім підхопили любителі “травки” (марихуани) та інших нелегальних і легальних речовин. Нині кальян у ресторані – це звичний пункт меню.

Приїхавши додому з концерту я почав вивчати питання безпечності кальянів та прочитав інформаційний листок Всесвітньої організації охорони здоров’я (далі – ВООЗ) за 2015 рік.

Наведу цитати з цього документа:

“Дим кальяну – токсичний і містить канцерогенні речовини, важкі метали, чадний газ та інші небезпечні сполуки…

Курець дихає канцерогенними речовинами, в тому числі специфічними для тютюну: це нітрозаміни, поліциклічні ароматичні вуглеводні (ПАВ), формальдегід і бензол.

Крім того, внаслідок спалювання вугілля виділяється оксид вуглеводню (СО) і канцерогенні ПАВ.

Дослідження ВООЗ підтверджують, що куріння кальяну викликає порушення функцій серця, легень, провокує втрату свідомості, отруєння чадним газом, є фактором ризику виникнення онкологічних захворювань, порушує психічне здоров’я.

Звикання до диму кальяну таке саме, як звикання до цигарок, тому що в кальянній суміші присутній той самий нікотин, який викликає залежність.

Навіть “безнікотинові” чи “безтютюнові” суміші для куріння кальянів також є небезпечними, адже окрім нікотину вони містять ті ж самі токсиканти, які мають таку ж біологічну активність, що й вироби на основі звичайного тютюну”.

Цю вражаючу інформацію доповнив Костянтин Красовський, завідувач сектору контролю над тютюном Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ України:

“На перший погляд, різниця між димом кальяну і сигаретним димом лише в приємному, “м’якому” запаху першого і неприємному – другого.

Кальян популярний за рахунок новітньої суміші, яку стали в нього класти – так званого маасселю (mu’essel). Це суміш тютюну з медом, фруктами та гліцерином.

Кому ж не захочеться подихати медом та фруктами, долучившись до близькосхідної екзотики?

Насправді вдихати будь-які продукти згорання, хоч би й ароматизовані – згубно. Дим кальяну проходить через воду, яка фільтрує речовини, що формують запах тютюнового диму. Рідина – вода або алкоголь – охолоджує дим і ніби додає йому пікантності. Але про тютюн і продукти згорання вугілля, які йдуть прямісінько в легені, курці воліють не думати.

85% тютюнового диму складаються з газів, які не мають кольору, смаку і запаху й не затримуються водою. Тому, перебуваючи у приміщенні, де курять кальян, ви одразу не відчуєте небезпеки.

Вода в кальяні охолоджує тютюновий дим, завдяки чому курці кальяну затягуються глибше, токсичні речовини диму потрапляють у нижні частки легень, що підвищує ризик важких респіраторних захворювань.

При курінні кальяну тютюнова суміш нагрівається за допомогою горіння вугілля. Це значно підвищує вміст у повітрі чадного газу, який викликає головний біль, отруєння і запаморочення.

Кальяни ніхто не стерилізує після використання, і тому куріння кальяну в публічних місцях – це ризик підчепити туберкульоз, гепатит А, грип, герпес та інші інфекції.

Врешті, якщо курець кальяну – водій, то через викликану чадним газом гіпоксію погіршуються навички управління автомобілем, і тому курці кальяну мають набагато вищий ризик ДТП”.

Його розповідь я почув у грудні 2016 року на прес-конференції Українського Центру контролю над тютюном ГО “Життя”, який допомагає реалізувати Рамкову конвенцію ВООЗ з боротьби проти тютюну, яку Україна ратифікувала у 2006 році.

Представники “Життя” розповіли, що відсутність тютюнового диму в приміщеннях вже стала соціальною нормою.

Але мало хто знає, що курити кальяни в ресторанах прямо заборонено законом.

16 грудня 2012 року набув чинності Закон № 4844-VI “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення окремих положень про обмеження місць куріння тютюнових виробів”, який забороняє куріння електронних сигарет, кальянів та інших тютюнових виробів у громадських та на робочих місцях, зокрема у всіх приміщеннях закладів ресторанного господарства.

Активісти проводять кампанію громадських перевірок кафе, барів та ресторанів на предмет порушення ними прав споживачів і антитютюнового законодавства.

Одразу після прес-конференції нас запросили на такий рейд громадськими закладами.

У розкішному приміщенні східного ресторану на Бессарабці я побачив на власні очі, як на цей заклад інспектори Держпродспоживслужби складають акт про порушення антитютюнового законодавства.

Такі антикальянні заходи можуть здатися безглуздими репресіями, якщо не бути в курсі впливу кальяну на здоров’я. А вплив цей не менший, аніж традиційних сигарет, якщо робити висновки з інформаційного листка ВООЗ та слів Костянтина Красовського.

Питання обмеження паління – комплексне.

Закон захищає не лише здоров’я курця, змушуючи його менше вдихати тютюновий дим, сповнений канцерогенами.

Захищеними є права некурців, які пасивно вдихають цей самий дим. Це не лише відвідувачі, а й працівники ресторанів та інших закладів – підписуючи договір про роботу, вони не зобов’язувалися дихати кальянним та іншим димом. Тож кальян у меню порушує і їхні права.

Якість виконання закону з кожним роком знижується. Це пов’язано із тим, що протягом 2015-2016 років діяв мораторій на перевірки бізнесу і тому споживачі не мали права захистити себе. А недобросовісні заклади через безкарність нехтували законом.

Впродовж листопада-грудня 2016 р. громадські організації та волонтери провели рейди у Києві, Дніпрі, Запоріжжі, Харкові, Одесі та Львові з метою виявлення та усунення порушень законодавства про заборону куріння у приміщеннях закладів ресторанного господарства.

Якщо під час перевірок у приміщенні закладів курили (зокрема кальян), то волонтери надсилали скарги до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

За результатами рейду в шести містах написано близько 120 скарг.

Що робити, якщо ваше право на чисте повітря у громадських закладах порушується?

Кожен споживач має право захистити себе від тютюнового диму в будь-якому закладі громадського харчування, написавши скаргу до Держпродспоживслужби.

Департамент захисту споживачів Держпроспоживслужби має окремий відділ контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства. Цей підрозділ відповідальний за здійснення держконтролю за дотриманням положень закону “Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення”, який забороняє курити тютюнові вироби, кальян та електронні сигарети у приміщені закладів ресторанного бізнесу.

Зразок скарги можна завантажити за посиланням http://bit.ly/skarha1. При написанні скарги важливо вказати назву закладу, його адресу та юридичну особу суб’єкта господарювання. Ця інформація є у фіскальному чеку чи у книзі відгуків та пропозицій, що розташована у куточку споживача закладу та має бути надана на вимогу клієнта. Готову скаргу можна надіслати на електронну адресу Держпродспоживслужби z-elena@consumer.gov.ua або поштою на адресу: вул. Б. Грінченка, 1, м. Київ, 01001.

Тепер і ви знаєте, що коли обкурюють кальяном – можна сміливо жалітися контролюючим службам.

Олег Андрос, кандидат політичних наук, спеціально для “УП. Життя”