Замість парт – поле, відра і картопля. Саме так проходить осінь школярів села Віллі, що на Рівненщині. Навчання дітей там дистанційне, а Інтернету просто немає. Все через те, що в опорному ліцеї деякі вчителі відмовляються вакцинуватися. Відтак від 5 до 11 класу уроки онлайн, але третина учнів просто не може під’єднатися.

Про це 6 жовтня йдеться у сюжеті ТСН.19:30.

Восьмикласник Тарас показує, яка цьогоріч вродила картопля. Її збирати допомагає, хоча мав би зараз бути на третьому уроці. У нього “дистанційка”, але вчитися онлайн просто не має змоги.

“Нема телефону, поламався. І як же вчитися?”, – каже школяр.

А про комп’ютер, як і більшість дітей у Віллі та довколишніх селах, Тарас хіба мріє. Купувати дорого. Та якби навіть учні тут і мали потужні гаджети – ситуації б це не вирішило.

“Я зайти на урок не можу. Бо коли я захожу на їхній урок, у мене або просідає Інтернет, що я не можу зайти, або мене просто викидає з тої зустрічі”, – каже учень 9 класу Михайло Боднар.

Дев’ятикласник Михайло за півтора тижня “дистанційки” до жодного уроку так і не під’єднався. Як і його сестра п’ятикласниця, каже матір.

“Часом буває таке, що ми туди й зайдем. Але 20 секунд воно видно щось там працюють, а далі вже кружечок-крутиться-крутиться і в нас немає зв’язку”, – каже матір школярів Світлана Боднар.

“Третина мабуть таких, що мають проблеми з інтернетом”, – каже директорка Соснівського ліцею Людмила Веремчук.

А навчаються в ліцеї від 5 по 11 – саме ці класи нині вдома – понад 320 учнів. “Дистанційка” тут, бо не набралося 80% вакцинованих педагогів. Відмовлялися від щеплень.

“Дехто з релігійних міркувань, було ще питання страху, люди не довіряли вакцині. Ми запрошували медпрацівників до закладу, пропонувалася будь-яка вакцина на вибір”, – каже директорка Соснівського ліцею Людмила Веремчук.

Та кілька вчителів ще так і не наважилися. Відтак навіть вакциновані вчителі бачать своїх учнів, тих хто зміг доєднатися до уроку, лише на екрані ноутбука. А хотіли б за партами.

“Хочу бачити їхні очі. Бачити, що дітям зрозуміло, що незрозуміло”, – каже вчителька інформатики та математики Марія Вознюк.

“На жаль, чогось іншого запропонувати неможливо. Тут варіант простий, аби були вакциновані, діти прийшли до школи, питання було би знято”, – каже керівник управління освіти Рівненщини Петро Коржевський.

Інтернет в такі села педагоги самі ж не проводитимуть, кажуть в управлінні освіти. Це питання глобальніше – інфраструктури.

“Взагалі у нас в Україні лише близько 40 шкіл не мають доступу до Інтернету взагалі ніякого. Як правило, це місцевості гірські, або дуже гірські так скажемо, або віддалена сільська місцевість”, – каже керівник головного управління загальносередньої дошкільної освіти МОН Юрій Кононенко.

Але ж це не означає, що діти не мають вчитися. Педагоги дзвонять, переказують, радять як правильніше опрацювати матеріал і де його черпати – вдаються до різних вигадок, щоби освітній процес не зупинився для тих, хто на “дистанційці” без інтернету чи гаджетів.

Загалом же в Україні нині понад 900 шкіл середньої та старшої ланки на “дистанційці”, бо в закладах не вакцинувалося 80% вчителів. А от ще минулого тижня таких було понад 3 тисячі, кажуть в Міністерстві освіти.

“Я вже більше хочу в школу, ніж тут збирати картоплю і на дистанційному сидіти”, – каже учениця 7 класу Софія Кручок.

Так каже семикласниця Соснівського ліцею на Рівненщині. І в закладі сподіваються, що учні уже невдовзі сядуть за парти. Бо з початку “дистанційки” вчителі почали вакцинуватися активніше і вже нарахували 72%.

Як зазначається, хлопцю під час польових робіт картоплекопалка відірвала руку до плеча. Завідувач центральної оперативної диспетчерської служби швидкої допомоги Станіслав Лінік розповів, що на місце події виїжджали медики, які встановили діагноз “травматична ампутація лівої верхньої кінцівки”.

Потерпілого екстрено госпіталізували у Луцьк.

Проте після того, як луцькі медики стабілізували стан хлопця його транспортували в Київ, у Національний інститут хірургії та трасплантології імені О.О. Шалімова.

Обставини події встановлюються.

Жителька Іванівки Олена Аксьонова зберігає всю городину і лаштує з неї теплі та насипні грядки. Робить так, бо помітила, що земля на місці, де раніше усе спалювала, стала менш родючою. Про переваги такого методу та про те, чи збільшує він врожайність, Олена розповіла Суспільному.

Олена Аксьонова – жителька Іванівки. Переїхала сюди 5 років тому з Чернігова. Минулого року вона повністю відмовилася від спалювання сухої рослинності. На початку було інакше.

«Ми намагалися спалити все, що нам заважало – дошки, кущі, траву. Палили ми прямо на городі», – розповідає жінка.

Вона на власному досвіді пересвідчилася, що спалювання шкодить землі під вогнищем, – три роки на тому місці погано росла городина. Відтепер все, що сусіди зазвичай спалюють, – залишає на городі – це цінне добриво. Експериментувати почала минулого року з теплими грядками

«Тепла грядка називається тому, що вся органіка перегниває і віддає тепло землі», – пояснює Олена Аксьонова.

На одній грядці Олена вже вирощує полуницю, на іншій планує садити огірки. Для цього викопує траншею, на дно вкладає сире гілля, далі – суху рослинність, яка зимувала на її городі з минулої осені. На кінець все засипає землею.

«Даємо нашій грядці відпочити тиждень. Вона трошки осяде і можна буде користуватися. Я планую саджати огірки, тому що вони люблять тепло, а грядка почне працювати і віддавати своє тепло і органіку корінцям – будуть дуже смачні огірки».

Картоплю Олена вирощує на насипних грядках. В основі – гілки малини та ожини, зверху – листя.

«Я знайшла цю ідею в інтернеті, але там саджали картоплю в солому. На той час в мене не було соломи і я вирішила, чому б не саджати в те, що у мене є на городі».

Переваги такої грядки: картоплю не треба підгортати чи сапувати, на ній не заводяться жуки, бо зазвичай вони живуть в землі, а тут лише листя. З посадкою ж впорається навіть дитина.

«Трохи розкопуємо, не треба глибоко, кладемо картопельку і присипаємо листям – все. Першого року виросла дуже велика картопля. З цієї грядки я зібрала два ящики картоплі, а посадила сюди 13 штук».

Цього року цей спосіб випробує і сусідка Олени.

Цьогоріч у сезон збору врожаю картоплі ціна за один кілограм товарного продукту доходила до 12-ти гривень. Перекупники в селах не могли заповнити фури картоплею, оскільки вона не вродила у більшості домогосподарств. Головною причиною слабких врожаїв вважають аномальну посуху. Проте на український ринок зайшла іноземна картопля.

Фермер Григорій Ткаченко, розповідає, що найбільше неврожаям української картоплі радіють білоруси та росіяни.

“Я розмовляв із білорусами, так вони у захваті від нашої політики – ми їм дали можливість заробити на нас. Наступного року білоруси мають наміри серйозно збільшити посівні площі під цю культуру. Зрозуміло, що під виглядом продукції з Білорусі до нас іде і картопля з Росії”, — розповідає фермер.

У фермерському господарстві “Напорівське” цьогорічний врожай вважають значно гіршим за минулі роки, однак ціна на продукцію з горою перекрила всі витрати. Загалом середній врожай тут склав близько 30 т/га.

“Картопля рентабельна завжди, але в цьому році вона дуже рентабельна. Пов’язано це, зрозуміло, з неврожаєм”, — каже Григорій Ткаченко.

Для більшості фермерів картопля – не основна культура, її вирощують ті, хто має відповідне обладнання та технології. Проте вітчизняна бульба — поза конкуренцію у якості з тією ж білоруською чи російською, стверджують виробники.

“Картопля — це стратегічна культура, тому ніколи немає проблем із її реалізацією, є проблеми з ціною. Білоруська і російська картопля ж не конкурентна нашій, вони не можуть дати таку якість, як даємо ми. Вони дають вал, але не якість”, — пояснює фермер.

Разом із тим, через імпорт від сусідів експерти прогнозують у наступному році обвал цін на картоплю — до півтори гривні за кілограм. У перспективі це може призвести до ще більших скорочень посівів під картоплю і появи дешевої імпортної продукції.

Чоловік знепритомнів і впав між грядки. Коли на місце прибула бригада медиків, потерпілий уже не подавав ознак життя. Попри зусилля білих халатів, реанімувати його не вдалося. Про цей трагічний інцидент на картопляному полі інформує видання «Високий вал». Цей факт журналістам підтвердили у Головному управлінні Нацполіції у Чернігівській області.

Правоохоронці відкрила кримінальне провадження. Тривають слідчі дії та експертиза.