Держспецзв’язку оприлюднили поради для українців, як захистити свої персональну інформацію та особисті повідомлення від злому російськими кіберзлочинцями.

Як зазначають у Держспецзв’язку, війна Росії проти України триває, зокрема, і на інформаційному фронті. Російська кіберагресія вже щонайменше два місяці завдає шкоди державним сайтам України через атаки різних видів.

Через те, що українська система кібербезпеки їм активно протистоїть, жертвами атак можуть стати всі громадяни.

Тому фпхівці Держспецзв’язку підготували 7 простих порад для українців:

Замініть паролі у соцмережах, банківських акаунтах та на всіх сайтах, де може бути ваша персональна інформація. Радимо використовувати складні паролі, що складаються із літер та символів. Це мають бути складні набори, щонайменше 10 знаків.
Налаштуйте двоетапну перевірку при вході у ваш акаунт-соцмережі. Це убезпечить вас від спроби злому акаунту, адже ви отримаєте смс-повідомлення, у якому вас попросять підтвердити вхід в акаунт.
Встановіть антивірус та системно перевіряйте ваш пристрій на наявність загроз, що можуть зашкодити вашим даним.
Зробіть резервні копії важливих документів на окремих пристроях або захищених хмарних сховищах. Злочинці часто шифрують дані на зламаних пристроях без змоги відновлення.
Використовуйте легальне програмне забезпечення. Російські віруси нині часто поширюються через “піратське” програмне забезпечення.
Оновіть застосунки у своєму смартфоні та програмне забезпечення на компʼютері. Це потрібно, адже розробники постійно працюють над покращенням своїх безпекових протоколів.
Не вірте фейкам! Особливо у соцмережах – їх зараз багато, і їхня мета – не тільки посіяти паніку, а й дестабілізувати ситуацію в нашій країні.
Нагадаємо, ввечері 17 березня низка сайтів українських центральних та регіональних медіа зазнали кібервтручання в роботу. На головних сторінках було розміщено російський прапор та георгіївську стрічку.

Кабінету міністрів у тримісячний строк доручено внести на розгляд Верховної Ради законопроекти щодо імплементації положень Конвенції про кіберзлочинність, ратифікованої законом від 7 вересни 2005 року № 2824-IV.
В них потрібно передбачити, зокрема, “запровадження блокування (обмеження) за рішенням суду операторами та провайдерами телекомунікацій визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (інформаційного сервісу)”.
Також Кабмін має передбачити в законопроектах установлення вимог щодо надання операторам та провайдерам телекомунікацій на вимогу правоохоронних органів інформації, необхідної для ідентифікації постачальників послуг і маршруту, яким було передано інформацію.
Також правоохоронним органам мають бути надані повноваження щодо внесення обов’язкових до виконання приписів власникам комп’ютерних даних (операторам та провайдерам телекомунікацій, іншим юридичним і фізичним особам) про термінове фіксування та зберігання комп’ютерних даних, необхідних для розкриття злочину, на строк до 90 днів із можливістю продовження такого строку до 3 років.
Крім того, має бути передбачене запровадження дієвого механізму використання в кримінальному процесі доказів в електронній формі, зібраних у процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності.
Кабінету міністрів також доручено у тримісячний строк підготувати за участю СБУ законодавчі пропозиції щодо визначення обмежувальних заходів стосовно використання на об’єктах критичної інфраструктури програмного забезпечення та телекомунікаційного обладнання, розробленого/виготовленого суб’єктами господарювання держави-агресора, та внести на розгляд Верховної Ради відповідний законопроект.
Національному банку рекомендовано, зокрема, опрацювати за участю СБУ у місячний строк питання щодо розроблення правового механізму блокування (припинення) на території України функціонування електронних платіжних систем суб’єктів господарювання держави-агресора.
Рішення РНБО від 29 грудня 2016 року містить також два таємних пункти.