Про це розповів заступник міністра енергетики Максим Немчинов. Відповідний закон прийняли в українському парламенті.
“Газ відрізняється за кількістю енергії, яку виділяє при згорянні, це залежить від родовища, на якому газ видобули. Різниця калорійності газу в різних регіонах може досягати до 4%, тож споживачі більше не переплачуватимуть за недостатньо калорійний енергоресурс”, — зазначив Немчинов.
З одного боку таке нововведення дозволить контролювати якість блакитного палива, а з іншого — призведе до того, що всім українцям, населенню і бізнесу доведеться встановити нові лічильники або перераховувати обсяги використаного палива за спеціальною формулою.
Ймовірно, така процедура почнеться в травні наступного року і в першу чергу може торкнутися промислових споживачів. Для населення ж є велика проблема, яка пов’язана з урахуванням кВт*год замість кубометрів.
Спеціальний лічильник в Україні знайти практично неможливо, а коли з’явиться новий облік і їх масово завезуть в країну, ціна може неприємно здивувати. Зараз такі прилади обліку коштують до 25 тис. грн.
За словами керівника програм аналітичного центру DiXi Group Романа Ніцовича, для споживача така система дасть низку переваг. Перш за все, споживачі зможуть порівнювати обсяги енергії, які вони отримують від газу, наприклад, з електроенергією.
Якщо є така технічна можливість, споживачі зможуть вибрати, який енергоносій більш вигідний для опалення або підігріву води саме в їхньому випадку. Закон набуде чинності з травня 2022 року.
При цьому поки що законодавча база з цього питання до кінця не прописана. А тому можуть виникнути приховані ризики для споживача, вважає глава Союзу споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
«У законопроєкті прописано, як буде відбувається перерахунок з кубометрів на кіловат-години. Там є два моменти: підвищені норми розрахунку і знижені. Що це означає? Це не роз’яснюється», — дивується експерт.
]]>Перехід до обліку спожитої під час спалювання газу енергії дозволить споживачам більш справедливо сплачувати за блакитне паливо.
Creative abstract oil and gas fuel manufacturing industry business concept: 3D render illustration of the row of metal steel high pressure gauge meters or manometers with brass fittings on tubing pipeline at LNG or LPG natural gas distribution station plant or factory facility with selective focus effect
Не секрет, що його якість у різних регіонах країни різна, а ціни в більшості випадків прив’язані до споживання в кубометрах.
Як відмова від радянської системи обліку газу змінить життя споживачів, трейдерів та державних операторів?
Проблема назріла давно
Два роки знадобилося народним депутатам, аби наважитися імплементувати в Україні загальноєвропейські правила обліку споживання блакитного палива.
Цього тижня Верховна Рада ухвалила в остаточній редакції внесений у грудні 2019 року законопроєкт, який передбачає переведення обліку газу на кіловат-години (кВт-год) замість кубічних метрів.
Такий же підхід використовується при обрахунку використання обсягів спожитої електроенергії.
Чому це важливо? Річ у тім, що газ може відрізнятися за параметром калорійності, тобто за кількістю енергії, яку виділяє при згорянні один і той же обсяг палива. Калорійність газу залежить від родовища, на якому його видобули.
У ЄС споживачі платять не за кубометр газу, а за кількість енергії, яку можна отримати з кубометра при його спалюванні.
“У Європі (у країнах ЄС – ЕП) вже давно запроваджені енергетичні одиниці. На торговельних майданчиках ціни публікуються в євро за МВт-год.
Це означає, що споживачі платять за енергетичну корисність газу, а не за обсяг. Це більш справедливо”, – пояснює голова біржового комітету Української енергетичної біржі Олексій Дубовський.
Розмови про необхідність запровадження такого порядку в Україні ведуться давно, оскільки різні системи обліку газу в Україні та ЄС завдають незручностей трейдерам, які імпортують або експортують газ.
За паливо з ЄС трейдери платять, виходячи з вартості 1 кВт-год енергії. Для перерахунку кубічного метра газу на кВт-год застосовується стандартний коефіцієнт – 10,6.
Оскільки калорійність газу змінюється, то змінюється й коефіцієнт, і в трейдерів часто виникають дисбаланси.
Придбане паливо перераховують на кубометри, а коли трейдер підіймає газ зі сховища та його експортує, то газ знову перераховують на кВт-год. Якщо коефіцієнт змінився, то лише на перерахунку трейдер може отримати збитки.
Дискомфорт відчувають і побутові споживачі, адже газ за калорійністю відрізняється залежно від регіону.
Наприклад, за даними Оператора газотранспортної системи, у вересні найвища калорійність газу була в Івано-Франківській області – 8 374 ккал/куб, найнижча – у Кіровоградській – 8 034 ккал/куб.
Різниця 4% означає, що мешканцю Кіровоградщини для отримання такої ж кількості енергії потрібно спалити на 4% більше газу.
Для сімей, які споживають багато палива, його калорійність має велике значення. За системи обліку в кубометрах і низької калорійності газу вони протягом року переплачують тисячі гривень.
Після початку роботи нових правил споживачі платитимуть лише за отриману енергію.
Чекати лишилося недовго
Нову систему обліку планують запровадити з 1 травня 2022 року.
Закон передбачає перехід на облік газу в енергетичних одиницях під час транспортування, зберігання, розподілу, видобування, купівлі-продажу, постачання та споживання, у тому числі – під час митного контролю та оформлення під час переміщення газу через митний кордон України, пояснили ЕП в Операторі газотранспортної системи.
Отже, після 1 травня споживачі будуть отримувати рахунки з кількістю спожитих кВт-год енергії.
“Розрахунки відбуватимуться в кіловат-годинах. Постачальник буде встановлювати ціну за кіловат-годину”, – пояснив ЕП автор законопроєкту Андрій Жупанін.
Проте традиційні кубометри з рахунків не зникнуть. Для зручності споживачів у них вказуватимуть обсяг використаного палива за старими показниками. Зрештою, усі лічильники обраховують саме кубічні метри.
Звідки споживачі зможуть дізнатися про калорійність газу та хто це контролюватиме? Ця інформація доступна на сайті Оператора газотранспортної системи, а контрольні перевірки калорійності щотижня здійснює “Укртрансгаз”.
Перехід на нову систему обліку дозволить автоматично враховувати якість газу. Споживач платитиме за енергію, яку цей газ дає, а не за обсяг. Так вирішується проблема, коли споживачі платять однакову ціну за газ з різною калорійністю, зазначили в Регіональній газовій компанії Дмитра Фірташа.
Також споживачі зможуть порівнювати ціну на газ з вартістю електроенергії і вибирати, яким ресурсом користуватися вигідніше. Наприклад, у червні середня ціна на газ становила 0,28 грн за кВт-год, а електроенергія – 1,36 грн за кВт-год.
У законі також передбачена норма про те, що споживачі не повинні платити більше за газ, який не відповідає стандартам, наприклад, за підвищену теплоту згоряння, бо при його спалюванні калорії не дають потрібного ефекту.
Для реалізації цієї норми уряду потрібно встановити граничну теплоту згоряння газу. Навіть якщо споживач отримає паливо з кращими властивостями, він все одно платитиме за граничною теплотою згоряння.
Технічний регламент Кабмін повинен ухвалити в найближчі місяці. Зміна правил торкнеться й учасників ринку.
Після 1 травня 2022 року Оператор газотранспортної системи та “Укртрансгаз” як оператори газотранспортної системи та підземних сховищ встановлюватимуть вартість своїх послуг, виходячи з енергетичних одиниць.
Послуги, які споживачі замовили до цієї дати, перерахують за новими коефіцієнтами.
Зміниться й система обліку газу на біржових торгах. За словами Дубовського, перебудувати торговельні системи на кВт-год не буде великою проблемою.
Апетити “Нафтогазу” обмежать
Депутати внесли до закону низку нововведень, які не стосуються переходу на нову систему обліку, але мають розв’язати поточні проблеми.
Наприклад, ОСББ, які мають власні газові котельні, укладатимуть угоди на постачання газу одним обсягом, а не двома, як пропонував “Нафтогаз”.
Йдеться про те, що “Нафтогаз” пропонував ОСББ укладати договори, у яких обсяг газу розбивався на дві частини.
Першу частину об’єднання співвласників отримували б за ціною 7,96 грн за кубометр в обсязі середнього рівня споживання цим ОСББ за останні три роки.
Весь спожитий вище цього обсягу газ мав бути другою частиною договору і повинен був поставлятися за ринковою ціною – 16,56 грн за куб м.
Тепер закон встановив, що на весь газ для котелень ОСББ встановлюватиметься єдина ціна.
Крім того, до 1 травня 2022 року заборонено постачати газ для ОСББ на умовах попередньої оплати, надання банківських гарантії та безакцептного списання грошей з банківських рахунків.
Також до закону внесені норми, відповідно до яких до 31 березня 2022 року ціни на газ, який постачальник останньої надії (ПОН) продає побутовим споживачам, бюджетним організаціям, державним та комунальним медичним установам, виробникам теплової енергії, встановлюватиме не ПОН, а НКРЕКП.
Ця норма торкнеться близько 600 тис споживачів Донецької, Херсонської, Полтавської, Одеської та Луганської областей, які втратили “свого” постачальника та перейшли на обслуговування до ПОН, функцію якого виконує “Нафтогаз”.
На вересень НАК встановив для таких споживачів тариф 12 грн за куб м, а в жовтні підвищив його до 16,56 грн за куб м. На листопад компанія зменшила ціну до 7,96 грн лише після того, як зробити це її зобов’язав Кабмін.
]]>