У лікарнях області – дефіцит кисневих балонів. Не виключено, що до завершення поточного тижня в регіоні може статися медичний колапс

Відомо, що станом на сьогодні, 8 березня, у ЗСУ на коронавірус активно хворіють 1 294 військовослужбовців.

Повідомляється, що від початку пандемії побороти недугу вдалося 16 273 особам. Померли від ускладнень хвороби 49 військових.

Також повідомляється, що вчора у медичні заклади потрапили 34 військовослужбовців.

Варто зауважити, що від початку вакцинальної кампанії у Збройних силах України першу дозу вакцину вже отримали 2 796 осіб.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це повідомив Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків під час етеру на радіо «Західний полюс».

«Немає кисню, а самі установки розраховані на його певну кількість. Є багато хворих, тому тут є проблеми», – зазначив Руслан Марцінків.

За його словами, також лікарні сьогодні відчувають проблеми з ліками, бо їх ніде закупити. Поки користуються тими, які придбали про запас. Нині на лікуванні в міських медичних закладах перебувають 405 пацієнтів, в реанімаційних відділеннях – 36, більше сотні хворих – на кисневій терапії. Мер стверджує, якщо ситуація з захворюванням на коронавірус в місті погіршиться, місцева влада готова одночасно розгорнути ще 300 ліжко-місць у поліклініках і залучити медиків до лікування.

Водночас, Марцінків звернувся до підприємців з проханням відмовитись цього року від корпоративів.

«Йдуть новорічно-різдвяні свята. Маю прохання у цей непростий час обмежити контакти. Нічого страшного не буде, якщо ми кошти від корпоративів віддамо на благодійність чи на закупівлю концентраторів в лікарні», – переконаний міський голова.

Як повідомляло агентство, через нестачу кисню Івано-Франківська ЦМКЛ призупинила прийом пацієнтів. Тим часом Калуський «Карпатнафтохім» увійшов на ринок медичного кисню і готовий забезпечити ним половину потреб прикарпатських медичних закладів, а це до 180 т на місяць. Проблема – відсутність транспорту для перевезення кисню до лікарень.

Станом на 26 листопада в Івано-Франківській області COVID-19 лабораторно підтвердили у 34 045 випадках, в Україні цей показник сягає 677 189 випадків, за останню добу зафіксовано 15 331 випадок.

Усі пацієнти відділень для хворих на COVID-19 кажуть, що дихати – то є щастя, бо без кисневої маски вони наче йдуть на дно, захлинаючись водою.

За словами львів’янина В’ячеслава Семененко, який перехворів на коронавірус і нещодавно виписався з лікарні, з десяти палат життєво необхідний кисень був в двох.

Волонтерка Леся Литвинова, яка допомагає знайти концентратори тим, хто задихається, каже, що ситуація із отриманням кисню хворим наче у кошмарному сні. За день приймає близько 400 благань – “хочемо дихати”.

“Ті цифри, які заявляються про кількість вільних місць з доступом кисню, не мають нічого спільного з дійсністю. Що робити з пацієнтами, які після виписки залишаються киснезалежними, наша держава теж не спромоглася подумати. Я знаю людей, які тижнями стоять в черзі на госпіталізацію”, – каже Литвинова.

В Україні від COVID-19 пацієнтів лікують не навмання. Існують чітко прописані правила, протоколи. Це десь 50 друкованих аркушів, на яких чітко описано, як потрібно лікувати хворих легкого, середнього чи важкого ступеню тяжкості. І рекомендації, наприклад, у середніх і важких хворих перевіряти рівень цукру в крові, у багатьох він зашкалює.

Лікарка-пульмонологиня Світлана Гук каже, що ситуація суттєво погіршується: “От скільки виписалося, стільки заповнюється. Так було і на тому тижні, і на цьому. Але киснезалежних під час надходження дуже зросла. Серпень-вересень були пацієнти, яким дихати треба киснем було інколи. А зараз більшість з них надходять і вони мають бути на постійній кисневій підтримці”.

Вона розповідає, що одна з величезних проблем – люди намагаються подолати вірус самотужки: “Те, що я бачу в нашому відділенні, побільшала кількість людей, які засиджуються вдома. Вони довго температурать, щось собі приймають. Якісь там сусіди щось рекомендують. Такі пацієнти потрапляють в досить важкому стані”.

Тому потрібно за перших ознак хвороби звертатися до лікаря. У разі, якщо сатурація, яку можна виміряти за допомогою пульсоксиметру, нижча за 92, ще й висока температура, треба терміново викликати “швидку”. Щоправда, за правилами, якщо у людини немає тесту на COVID-19, спочатку її відвезуть до так званої сортувальної лікарні.

Від вірусу, який з’їдає легені, тепер змушені лікувати і травматологи. Їх просто благають змінити тимчасово свій фах.

“Лікарів взагалі не вистачало і в мирному нашому житті. Хто взагалі має лікувати COVID-19? Інфекціоніст. Але скільки їх там є? Долучили пульмонологів. Скільки тих пульмонологів? Але все ж таки навіть травматолог має вищу медичну освіту. Вони справляються”, – каже лікарка-пульмонологиня Світлана Гук.

Головне, навіть якщо назбирали “ковідні” медбригади, – без кисню вони безсилі.

“Я впевнена, що десь в регіонах люди просто навіть не потрапляють в лікарні. І вони гинуть від задухи. Від того, що в них немає кисню”, – додає Світлана Гук.

У Львівському обласному госпіталі ветеранів війн та репресованих, який знаходиться у Винниках, сталася нештатна ситуація з киснем. Про це ввечері в п’ятницю, 20 листопада, у Facebook написав мер Львова Андрій Садовий.

“Попередньо мова йде про вибух при заправці. Кільком пацієнтам, які потребують штучної подачі кисню, необхідна термінова евакуація в інші медзаклади. Серед пацієнтів є й важкі”, – зазначив мер.

За його інформацією, на місце виїхали бригади швидкої допомоги. Львівська лікарня швидкої допомоги і 8 лікарня висловили готовність прийняти пацієнтів.

“Не думав, що новий “ковідний” корпус на Миколайчука, який ми тільки що відкрили, знадобиться так швидко”, – написав Садовий.

Пізніше він додав, що в госпіталі тимчасово немає можливості постачати кисень.

“Усього в лікарні 60 киснезалежних хворих. 30 прийме Лікарня швидкої допомоги, п’ять із них у реанімації. 12 осіб везуть у 8 лікарню”, – написав мер Львова.

Львівський обласний госпіталь ветеранів – одна з найбільш завантажених медустанов, де лікують хворих на COVID-19, повідомила прес-служба Львівської обласної адміністрації.

У лікарні 186 хворих, киснева мережа працює з максимальним навантаженням, сказано в повідомленні.

До кінця року в госпіталі планують встановити нову кисневу станцію. Йдеться про бочку об’ємом 5 тисяч літрів кисню. Дві станції і новий кисневий генератор дозволять прокласти додатково 200 кисневих точок і забезпечити лікарню киснем майже на 90%, відзначили в ОДА.

За інформацією прес-служби, у реанімації госпіталю знаходилося 16 хворих, 13 – підключені до апаратів штучної вентиляції легенів.

Кисневі концентратори в багатьох випадках є вкрай необхідними не лише для лікування коронавірусної хвороби, але й у тривалому реабілітаційному періоді. З ними в країні велика проблема

Про це в ефірі телеканалу Obozrevatel TV розповіла волонтерка Дана Ярова, яка нещодавно повідомила, як в одній із лікарень батько помер, віддавши свій кисень хворому на COVID-19 синові. Хоча в Міністерстві охорони здоров’я, зазначимо, цю інформацію не підтвердили.

– Чи якось реагували на ваш пост представники МОЗ чи лікарні, де це сталося?

– Щодо Києва і тієї людини, для якої я вчора (17 листопада. – Ред.) шукала концентратор – це лікарня №8 на Кондратюка. Ми запросили офіційний документ із лікарні з печаткою, він у мене на руках, де написано, що пацієнт такий-то такого-то року народження має таку-то сатурацію і вкрай потребує кисню.

Зі словами лікарів “шукайте, де хочете” його родичі були відправлені шукати кисневий концентратор. Я не знаю, що було б із цією людиною вранці, якби вчора з середини дня йому не відвезли цей концентратор.

Наразі він забезпечений кисневим концентратором. Але він забезпечений не державою, а волонтерськими зусиллями, забезпечений Лесею Литвиновою і її фондом.

За добу чоловікові на концентраторі стало трохи краще, але для людини, яка перебуває в такому стані, на концентраторі необхідно бути щонайменше 5-7 днів.

Ситуація, про яку я писала, відбулась у місті Біла Церква, у міській клінічній лікарні №3. Це інфекційна лікарня, де батько відмовився від своєї добової норми кисню, віддавши її своєму синові. Вона відбулась буквально днями. Так, батько помер.

Сина зараз лікують. Дуже багато журналістів хочуть із ним поспілкуватися, але я закликаю всіх: поважайте людину. У нього горе, батька вже не повернеш. І він сам у вкрай складному стані за здоров’ям.

– З приводу реакції. Як відреагували на ваш допис?

– Ніяк не відреагували. Не знаю, може, у них щось і відбувається. Але мені скинули інформацію про те, що в Харкові вже протягом двох тижнів не могли розподілити по лікарнях близько ста кисневих концентраторів. Відбувались якісь засідання, наради…

Сьогодні (18 листопада, – Ред.) людина, яка працює в міській адміністрації Харкова, написала мені: “Я не знаю чому, але сьогодні було проведено вкрай важливе засідання, і на ньому дуже швидко розподілили концентратори”.

– Тобто заворушилися після вашого посту?

– Я не знаю, я не можу встановити причинно-наслідковий зв’язок, чи це відбулося через мій пост, чи в МОЗ заворушилися. Але така ситуація відбулася в Харкові. Слава богу, що вони їх розподілили.

Ще за часів війни я дуже добре пам’ятаю ситуації, коли на складах міністерства оборони були кровоспинні турнікети, але їх просто не видавали.

– На жаль, це типово для України – на складах лежать вкрай необхідні товари, а люди їх шукають і навіть помирають.

– Так.

– За вашою інформацією, скільки на Київщині зараз бракує кисневих концентраторів, апаратів штучної вентиляції легень? Наскільки потужно мають долучитися волонтери?

– Я не знаю, як це витримує Леся Литвинова, яка очолює фонд “Свої” і яка закуповує концентратори. Але вже навіть я почала боятися дзвінків від знайомих із проханням “дай концентратор”.

Людину виписують із лікарні з негативним ПЛР-тестом, але в неї ураження легень 80%. Вона без кисню не може існувати. Може, за 3-4 місяці легені відновлять функцію, хай не на 100%, але вона зможе сама дихати.

Людей із сатурацією 70-80 виписують додому із приписом “кисневий концентратор”. І все. Людей виписують у нікуди.

Це дуже розповсюджене явище. У Лесі лежить стопка цих виписок, коли людей із такою сатурацією виписують і кажуть: шукайте самі, де вам взяти кисень, він вам вкрай необхідний.

– Тобто виписують певні ліки, які, здавалося б, можна купити в аптеці, і разом із ним апарат, який важко знайти в Україні і навіть у цілому світі?

– Так! Я проводжу паралелі з тим, що в нас було в армії 2014 року. Але коли в нас була ситуація з армією, нам допомагав весь світ, діаспори. Хто гуманітаркою надсилав, хто так – хто як міг.

На сьогодні люди, які живуть в інших країнах, не можуть нам допомогти, тому що у всіх одна й та сама біда – ковід.

Леся розповідає, що коли вона закупляє концентратори, вона платить за 2-3 місяці вперед, щоб стати в чергу на них. Ми ж їх не виробляємо, їх виробляють інші країни.

Плюс дуже велика проблема з комплектувальними. Після кожного пацієнта потрібно змінювати всі фільтри. Це коштує 2500-3000 гривень. І це теж велика проблема – знайти їх. Їх також немає.

Про це повідомила волонтерка Дана Ярова.

За її словами, в лікарні інфікованим коронавірусом лише на 15 хвилин дають кисневі концентратори, бо їх бракує. А в одній з районних лікарень інфікований чоловік, який віддав свої хвилини на концентраторі синові, помер.

“У районному центрі батько і син потрапили до лікарні. І ті ж 15 хвилин на добу їм давали кисень. Батько відмовився від своїх 15 хвилин на день на користь сина. Батько помер, сина продовжують лікувати. Тільки от не знаю, за померлого батька йому дають ще 15 хвилин кисню чи вже ні”, – написала Ярова.

Вона підкреслила, що 15 хвилин кисню для людини, яка постійно задихається, дуже мало.

“Хто не пережив ознаки задишки під час коронавірусу, не зрозуміє. У мене був концентратор, але на підкірці все одно цей моторошний страх, що наступного разу ти можеш не вдихнути. Я задихалася настільки, що не могла говорити. І ще раз, це я була з концентратором. А тепер уявіть людину, яка задихається добу і їй 15 хвилин дають подихати киснем”, – написала волонтерка.

Позіхання – це один з найдавніших рефлексів, вчені не раз доводили його користь для організму людини.

А чи знали Ви…

• завдяки позіханню вентилюються легені, прискорюються  обмінні процеси, відновлюється працездатність організму. Цікаво, що поліпшується кровопостачання не тільки головного мозку, але і шкіри обличчя;
• так, позіхання заразливе, але тільки для тих, хто здатний на співпереживання. До такого висновку дійшли американські вчені. Ретельно обстеживши добровольців, вони з’ясували, що при вигляді людини, що позіхає задіються ті зони головного мозку, які відповідають за співпереживання. Вони починали активно працювати, після чого слідує позіхання. До речі, діти до 4-х років не позіхають за вами слідом – вони поки що не здатні до співпереживання.
• позіхання мимоволі змушує людину потягуватися, а значить, дає фізичне навантаження м’язам спини, ніг і рук. Це так само сприяє посиленню лімфотоку в організмі, а лімфа і лімфатичні вузли, як відомо, є природними фільтрами людини;
• це – природна терморегуляція мозку: за рахунок роботи нижньощелепних м’язів посилюється циркуляція крові, а приплив холодного повітря сприяє теплообміну. Тому взимку люди позіхають частіше;
• позіхання – генетична реакція на перевтому і стрес!
• задуха – причина недоотримання мозком кисню. Тому в кімнаті, яку давно не провітрювали, позіхають абсолютно всі. Мозку потрібен кисень в більшій кількості, і він прагне його отримати всіма способами.
• позіхання в середньому триває не більше 6 сек.

Цікаві факти про позіхання:

1. Позіхають не тільки люди, а й тварини;
2. жирафи – єдині з тварин, хто не позіхає;
3. мавпи й леви позіхають тільки тоді, коли голодні;
4. якщо лань або газель починає позіхати під час руху стада, значить, вона дає сигнал, що втомилася, і стадо робить зупинку;
5. собаки обов’язково позіхають у відповідь на позіхання людини. Японські вчені прийшли до висновку, що це емоційна реакція тварини на поведінку господаря, співпереживання йому, оскільки позіхають вони тільки слідом за людиною, а не за собакою.
6. існує легенда, що душа може покинути тіло через…рот. І саме через рот можуть проникнути демони. Тому наші пращури при позіханні прикривали рот, щоб не померти передчасно.
7. позіхають ще не народжені діти в утробі матері;
8. невдале позіхання може привести до вивиху челюсті;
9. чоловіки рідше жінок прикривають рот під час позіхання;
10. найтриваліше позіхання зафіксоване в 1888 році. Згідно з книгою рекордів Гіннесса, доктор Лі повідомив, що 15-річна дівчина позіхала безперервно протягом п’яти тижнів;
11. колективному позіханню піддаються люди, емоційно близькі;
12. психологи і філологи позіхають частіше, ніж інженери та техніки.

Позіхання вивчається вченими багатьох країн: Франції, Бельгії, Канади, Італії, Індії. Проводяться міжнародні наукові конгреси, в 2010 році вперше такий конгрес відбувся у Франції, де вчені обмінювались результатами своїх багаторічних досліджень.  Як повідомляє французьке видання «Монд», по закінченню конгресу,  вчені повинні були заповнити анкету і чесно відповісти на питання, скільки разів вони позіхнули під час доповіді своїх колег…

Міжнародна команда астрономів виявила ознаки наявності іонізованого кисню в галактиці, що розташована на відстані близько 29 мільярдів світлових років від нас.

Вчені вважають, що це найбільш віддалені сліди кисню з відомих на сьогоднішній день. Зокрема, за допомогою телескопа ALMAастрономи спостерігали за галактикою SXDF-NB1006-2, яка була виявлена ще в 2012 році. Вважається, що вона з’явилася приблизно через 700 мільйонів років після великого вибуху.

Вивчивши емісійний спектр (відносну інтенсивність електромагнітного випромінювання за шкалою частот) галактики SXDF-NB1006-2, дослідники виявили ознаки існування в ній кисню. Схоже, що його кількість приблизно в десять разів менша виявленої кількості кисню у Сонці.

Спостерігаючи за галактикою, астрономи здивувалися малій кількості космічного пилу, яка складається з важких елементів, а також повній відсутності емісійних ліній вуглецю.

“У галактиці відбуваються досить незвичайні процеси. Я підозрюю, що майже весь газ в ній іонізований”, – коментує один з авторів роботи.

Водночас, дані, отримані в більш високій роздільній здатності, дають змогу побачити розподіл і рух іонізованого кисню в галактиці і в майбутньому дозволять вивчити її властивості.