Про це повідомляє Telegram-канал Золоті ворота.

“Люди зсередини кажуть, що багато цінностей, дорогих ікон, антикварних книг, старовинного одягу зараз виноситься з Лаври, церкви і бібліотеки спорожніли на очах. Що можуть – замінюють на новостворені копії, або вішають табличку, що забрали на реставрацію.

Перерозподіляється все винесене по будинках і квартирах тих священиків, які користуються особистою довірою Онуфрія (митрополит РПЦ в Україні – ред). Коли буде відновлено повноцінний трафік, це буде вивозитися в Москву. Розподіляється також золото і нал”, – зазначено в повідомленні.

За інформацією Telegram-каналу, настоятель Києво-Печерської лаври митрополит Павло займається пошуком способу транспортування в Москву мощей, яке повинне здійснюватися тільки при певному температурному режимі і рівні вологості. Труднощів додає і їх сильна крихкість.

Повідомляється, що поки є замовлення на транспортування мощей 10 осіб.

Telegram-канал має дві версії того, що відбувається.

Згідно з першою, в лаврі “готують евакуацію”, другий – очільник Російської православної церкви патріарх Кирил, який не має можливості приїхати в Київ, захотів “сувеніри” з лаври.

Про це йдеться у сюжеті програми “Схеми” з посиланням на матеріали моніторингу наукового відділу охорони та моніторингу стану нерухомих пам’яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.
Копії актів наукового відділу журналістам надали колишні працівники заповідника Андрій Римар та Наталія Загрива.
За словами Наталії Загриви, керівництво їх звільнило, щоб “позбутися людей, які ретельно збирали та повідомляли інформацію про незаконні будівництва на території лаври”.

Відповідно до копій складених актів, щонайменше п’ять пам’яток архітектури місцевого значення на території Лаври було перебудовано без проектно-дозвільної документації на замовлення Свято-Успенської Києво-Печерської лаври. Журналісти разом оглянули ці об’єкти та зафіксували на фото усі зміни разом зі спеціалістами.
Йдеться про:
Пам’ятку архітектури місцевого значення “Північна брама” (охоронний № 893/76-Кв), яку на замовлення Свято-Успенської Києво-Печерської лаври було перебудовано в 2014-2015 році.
Пам’ятку архітектури місцевого значення “Дім гостинний та контора” (охоронний №893/55-Кв). Внаслідок капітального ремонту у 2014 році добудовано мансардний поверх.
Пам’ятку архітектури місцевого значення “Брама на територію Ближніх печер” (охоронний № 893/60-Кв), яку протягом 2015 року розібрано та збудовано нову браму.
Пам’ятку архітектури місцевого значення “Вхід до галереї від Ближніх до Дальніх печер” (охоронний №89367-Кв), яку перебудовано у 2015 році.
Пам’ятку архітектури місцевого значення “Лікарня з церквою” (охоронний номер №454/4-Кв). Протягом 2016-2017 років на ній зведено церковну баню.
Такі перебудови пам’яток архітектури можуть призвести до їх втрати, переконують в “Українському товаристві охорони пам’яток історії та культури” – організації, яка понад півстоліття слідкує за дотриманням пам’яткоохоронного законодавства.
Водночас журналісти повідомляють про численні прибудови до пам’яток архітектури та три новобудови на території заповідника.
В кінці Ближньопечерної вулиці – овочесховище, зведене у 2013 році, новий двоповерховий корпус та об’єкт незавершеного будівництва, так званий економічний корпус. Проектно-дозвільної документації до наукового відділу охорони та моніторингу стану нерухомих пам’яток заповідника надано не було.
Головний архітектор Києво-Печерського заповідника Яків Діхтяр визнав, що на території заповідника є порушення під час проведення будівельних робіт. Але кожен випадок, за його словами, має свої причини.
Наприклад, будівництво церковної бані на корпусі-пам’ятці архітектури, де була інфекційна лікарня, не зупинили, бо зводили її в неробочі дні.
Головний архітектор повідомив, що будівництва на території заповідника здійснюються на підставі Плану розвитку території, затвердженого у 2012 році, і який не погоджений із ЮНЕСКО.
“Чому ви так говорите, що ми не помічали? Ми писали і пишемо, в тому числі в ЮНЕСКО. Трапилось як трапилось. Як тільки вихідні дні – вони швиденько там щось роблять, і поступово вийшло те, що вийшло”, – зазначив журналістам головний архітектор заповідника Яків Діхтяр.
Водночас документів на перебудову, капітальний ремонт, реконструкцію, реставрацію чи нове будівництво на 16 об’єктів на території Києво-Печерського заповідника журналістам надане не було.
Із 30 травня журналісти “Схеми” вели переговори з прес-службою Міністерства культури з проханням про інтерв’ю з уповноваженим представником, оскільки Мінкультури – орган виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Однак інтерв’ю не відбулося. Відповіді на запит, надісланий того ж 30 травня, досі немає.
На прохання про інтерв’ю із намісником Лаври Павлом відмовили через відрядження та стан його здоров’я. Відповіді на письмовий запит від УПЦ (МП) також не надійшло.

Про це предстоятель Української православної церкви Київського патріархату розповів в інтерв’ю “Укрінформу”.
“Лавра буде українською. Треба потерпіти”, – сказав він.
Патріарх нагадав, що 1988 року Лавру передали від держави церкві.
“І за три роки я відремонтував Аннозачатіївську церкву, Хрестовоздвиженський храм та корпус на Ближніх печерах. Я відремонтував майже зруйнований 49-й корпус, побудував новий корпус для духовної семінарії. Це все було зроблено мною, за кошти церкви… Але ми пішли звідти, бо тодішня міська влади прислала ОМОН, який вимагав наших захисників покинути її”, – розповів Філарет.
Нагадаємо, Київська міська рада прийняла до розгляду електронну петицію про переведення Києво-Печерської лаври з Московського патріархату у Київський.

Під час Революції гідності, УПЦ МП підтримувала режим Януковича і, за деякими даними, переховувала у Лаврі тітушок.
Нещодавно, стало відомо, що за її підтримки на окупованих бойовиками територіях Донбасу дітям видавали у школах російські підручники.

Настоятель церкви владика Павло у вересні порушив правила дорожнього руху, однак відмовився визнавати провину і назвав журналістів, які висвітлили інцидент “одержимими”.

Про це заявила депутат Київради Тетяни Меліхової з посиланням на активіста-геолога, який багато років домагається реставрації Варязьких печер.

“За словами активіста, жодні роботи стосовно покращення стану Варязьких печер, незважаючи на існуючу Програму з їх збереження, не ведуться. Як геолог за освітою та колишній співробітник Києво-Печерського заповідника він впевнений, що аварійні Варязькі печери зовсім заваляться, якщо їх хоча б не законсервувати”, – переповіла Меліхова.

Вона нагадала, що ще на 35 сесії ЮНЕСКО у травні 2011 року було висунуто до України вимоги щодо вжиття заходів, спрямованих на збереження печер.

Згідно з концепцією Програми збереження Варязьких печер на 2012-2014 роки, вартість виконання першочергових протиаварійних реставраційно-консерваційних робіт становить близько 1,5 мільйона гривень, а загальна вартість робіт з реставрації Варязьких печер складає близько 10 мільйонів гривень.

Меліхова наголосила, що звернулася до Мінкультури та Києво-Печерського національного історико-культурного заповідника з проханням надати інформацію про стан виконання запланованих робіт в рамках затвердженої Програми збереження Варязьких печер.