“Усім дівчатам, які стежать… ніколи не сумнівайтесь, що ви цінні та могутні та заслуговуєте на кожну нагоду та можливість у світі“, – твітувала Клінтон 9-го листопада.

Це повідомлення отримало понад 600 000 ретвітів та понад мільйон лайків.

Другим найпопулярнішим твітом виборчої кампанії стала хвалькувата репліка Клінтон у відповідь на твіт Трампа, у якому той заявив, коментуючи офіційну підтримку Клінтон Бараком Обамою, що лише cам Обама і хоче перемоги Клінтон.

“Видали свій обліковий запис“, – відрізала Клінтон Трампу у повідомленні, яке тоді багатьом коментатором видавалось влучним підсумком абсолютної безперспективності сподівань республіканця перемогти.

Цей твіт Гілларі поширили понад 500 000 разів та залайкали понад 700 000 раз.

Нарешті третім найпопулярнішим твітом кампанії стало повідомлення майбутнього переможця виборів Дональда Трампа.

“Сьогодні ми творимо велич Америки!“, – твітнув Трамп зранку у наступний після виборів день.

Переможе Клінтон:

Долар зміцниться проти інших валют розвинених ринків, якщо демократи будуть домінувати в Конгресі.
Валюти ринків, що розвиваються, вже врахували перемогу Клінтон, яка матиме нейтральний, позитивний ефект на валюти всіх країн, за винятком Росії, стверджує Societe Generale. Більше за інших валют ринків, що розвиваються виграє мексиканський песо.

Китайський юань зміцниться помірно, у відповідь на перемогу Клінтон, так як валюти, чутливі до перспектив світової торгівлі, чекає зростання «полегшення», стверджує Шон Келлоу, стратегічний спеціаліст Westpac Banking Corp.

Переможе Трамп:

У цьому випадку долар послабиться проти основних валют, а мексиканський песо покаже найгіршу динаміку проти «зеленого».

Навіть після початкового «шоку» від перемоги Трампа долар продовжить падати, так як валюти розвинених ринків, включаючи євро, ієну, фунт і франк будуть зростати, через побоювання, що Китай почне скидати американські активи, а ФРС відстрочить посилення монетарної політики.

Однак через 3-9 місяців після виборів долар почне зростати, так як республіканці будуть знижувати податки і приймати інші бюджетні стимули, намагаючись прискорити зростання економіки, вважає Bank of America.

Негативний настрій Трампа по відношенню до Китаю послабить острівної юань на 3% до кінця року, а в довгостроковій перспективі валюта продовжить поступове зниження.

Небажання інвесторів йти на ризик, після перемоги Трампа, позначиться на валютах країн, що розвиваються, з-за побоювань, що його протекціоністська політика може вплинути на ринки, що розвиваються, обмеживши імпорт. Може постраждати і корейська вона, за намірів Трампа зосередити війська біля кордонів Північної Кореї.

Радниця Гілларі Клінтон з питань зовнішньої політики Лора Розенберґер розповіла «Голосу Америки» про те, що буде робити Адміністрація Клінтон у разі її перемоги відносно України та Путіна.

“Ми бачили, що вона підходить до Путіна з позиції сили, вона чітко бачить його наміри, вона вірить, що Америка має йому протистояти”

Про Клінтон

Лора Розенберґер (Laura Rosenberger – прим. ГА) майже всю свою кар’єру працювала у Державному департаменті, де вона спеціалізувалася на питаннях національної безпеки, прав людини, Китаю, Кореї та Балкан. Понад рік тому вона приєдналася до кампанії Гілларі Клінтон, де надає поради з широкого спектру питань зовнішньої політики, а також здійснює комунікацію з діаспорою США.

В інтерв’ю «Голосу Америки» Розенберґер розповіла, що Гілларі Клінтон розглядає питання російської агресії в Україні з точки зору порушення міжнародного права та готова, у разі перемоги, надавати Україні всебічну підтримку та рішуче протистояти Володимиру Путіну.

«Гілларі Клінтон багато разів говорила про важливість підтримки України в її намаганнях захистити себе від Росії, захистити свій суверенітет і територіальну цілісність. Це – питання міжнародного права, це питання забезпечення стабільності міжнародної системи і це питання поваги до волі українського народу. Це надзвичайно важливо для неї. Клінтон говорила, що розгляне усе, що Україні необхідно, як з точки зору її економіки, так і оборони».

Питання надання летальної зброї, за словами радниці, також буде «серйозно розглянуте».

“Вона також вірить у посилення трансатлантичних відносин і пошук шляхів посилення НАТО, посилення відносин між США і Європою”

Також вона сказала, що оскільки Путін не реагує на санкції, які були запроваджені, Адміністрація Гілларі Клінтон у разі, якщо Путін не буде і далі виконувати Мінські зобов’язання та демонструвати ознаки зміни курсу, буде їх посилювати.

Перед тим, як піти з посади Державного секретаря Гілларі Клінтон, розповіла її радниця, підготувала Бараку Обамі доповідну записку, в якій описала погрози, що надходитимуть від Володимира Путіна.

«Путін навіть здійснював персональні атаки на Клінтон, коли вона була Державним секретарем. Він її звинуватив у тому, що вона підбурювала післявиборчі протести в Росії. Ми бачили, що вона підходить до Путіна з позиції сили, вона чітко бачить його наміри, вона вірить, що Америка має йому протистояти», – сказала Розенберґер.

Чи не призведе такий тиск на Росію до конфронтації та навіть ядерної війни, чим на днях лякав російський депутат Володимир Жириновський, поцікавився «Голос Америки».

“Раніше багато громад голосували за республіканців, як от за Рейгана, який потужно протистояв Радянському Союзу в розпал Холодної війни. Я думаю, що Дональд Трамп покінчив з домінуванням республіканців у цьому питанні”

На це Лора Розенберґер відповіла, що Клінтон буде виходити з позиції сили, бо «Володимир Путін відповідає на силу, він розуміє силу, це мова, якою він розмовляє». Також, додала вона, що Клінтон не бачить відносини з іноземними лідерами, як чорні чи білі та готова співпрацювати з Росією там, де існують спільні інтереси.

«Але коли Путін підриває наші інтереси навколо світу, ми маємо йому протистояти», – сказала вона.

Насправді, підкреслила Розенберґер, вона більше переживає, що ядерна війна може початися, якщо президентом США стане Дональд Трамп.

«Ми бачили як він розсилав злісні твіти у три ночі. Мені дуже не хочеться побачити, що станеться, якщо Дональд Трамп матиме доступ до ядерних кодів, і з ким він захоче розв’язати війну. Це може звучати божевільно, але люди мають бути цим занепокоєні», – міркує радниця Клінтон.

Щодо ідеї створення Міжнародного трибуналу для покарання винних у збитті «Боїнга» в небі над Україною, Розенберґер сказала, що «збиття літака Малайзійських авіалінії – трагедія та злочин».

Клінтон заявляла, «що відповідальні за це мають понести покарання», і вона, у разі, якщо стане Президентом, розгляне найоптимальніший варіант це зробити.

«Я думаю, останні результати розслідування тільки підтвердили висновки, до яких більшість з нас вже давно дійшли», – додала вона.

Також вона зазначила, що Дональд Трамп продовжує заперечувати причетність росіян до збиття «Боїнгу» і, наскільки вона бачить, досі не змінив свою точку зору.

Розенберґер розповіла Голосу Америки, що Гілларі Клінтон завжди була прихильницею ідеї розширення НАТО, у чому вона вбачає «великий елемент посилення стабільності в Європі».

«Вона також вірить у посилення трансатлантичних відносин і пошук шляхів посилення НАТО, посилення відносин між США і Європою. Вона також вірить, що люди мають самі визначати своє майбутнє. Грузини, українці мають мати право голосу щодо свого майбутнього і цей голос повинні поважати», – сказала радниця Гілларі Клінтон.

“Її зустріч з Порошенком … ознакою, наскільки важливими вона вважає ці відносини, наскільки важливою вона вважає роботу з українським урядом”

Відповідаючи на питання, чи приїде Гілларі Клінтон в Україну – Барак Обама не здійснив жодного візиту за два президентські терміни – Розенберґер сказала, що про це говорити ще зарано, але «її зустріч з Президентом Порошенко в Нью-Йоку за лаштунками Генеральної асамблеї ООН була прямою та важливою ознакою, наскільки важливими вона вважає ці відносини, наскільки важливою вона вважає роботу з українським урядом».

Також, сказала Розенберґер, іншою метою цієї зустрічі було «дати зрозуміти українцям, а також усім, включно з Володимиром Путіним, що Сполучені Штати підтримують Україну та український народ».

Під час виборчої кампанії Лора Розенберґер також проводить зустрічі з етнічними громадами. З українцями вона зустрічалася щонайменше двічі – в Пітсбурзі та Філадельфії. Вона поділилася з «Голосом Америки» своїми враженнями від цих зустрічей.

«Ми збирали разом дуже різноманітних лідерів етнічних громад. Це були американці ірландського, українського, албанського, арабського, китайського походження в одній кімнаті. Ми мали розмови про питання, які їх усіх хвилюють і щодо яких вони мають спільне бачення, яким має бути майбутнє нашої країни. Мене це надихнуло», – сказала Розенберґер.

«Я думаю, що ці вибори зруйнували багато стереотипів. Раніше багато громад голосували за республіканців, як от за Рейгана, який потужно протистояв Радянському Союзу в розпал Холодної війни. Я думаю, що Дональд Трамп покінчив з домінуванням республіканців у цьому питанні. Ці громади занепокоєні тим, як Дональд Трамп говорить про Росію, заявлену ним політику відносно Росії, України, наших союзників по НАТО. І це найбільше відчувають східноєвропейські громади. Вони розуміють загрозу. Вони розуміють, скільки всього необхідно зробити, щоб протистояти Володимиру Путіну, вони бачать, що Дональд Трамп не готовий просувати американські інтереси. Він не готовий стояти разом з нашими союзниками та партнерами, а також є просто наївним у відносинах з Володимиром Путіним», – розповіла вона «Голосу Америки».

 

– 5 жовтня російські ЗМІ за підсумками переговорів у Росії Нуланд з Сурковим повідомили, що вони нібито домовилися посилити тиск на Україну в питанні виконання мінських домовленостей. Мирослава, з вашої точки зору, є ознаки того, що США посилюють тиск на Україну?

– Сполучені Штати послідовно виступають на підтримку України. На сьогодні всі дипломатичні зусилля спрямовані на припинення агресії Росії в Україні. Україна пішла на підписання Мінських угод, і в певний період вони мали сенс, щоб призупинити активну стадію війни і дати можливість українським військам перегрупуватися і посилитися. На сьогодні ж “Мінськ”, ясна річ, не працює. Але це єдиний дипломатичний механізм, за яким з Росією взагалі можна вести переговори. Якщо США сьогодні і тиснуть на Україну, то тільки в рамках виконання Мінських угод, які, на жаль, недосконалі і не приведуть до вирішення конфлікту.

Завдання сьогодні для української дипломатії – шукати нові шляхи і формати переговорів і угод. Для світу Росія вже перетворилася на країну-вигнанця. Зокрема, з останнім блокуванням резолюції Ради безпеки ООН по Сирії. Отже, цим треба скористатися і домагатися не лише посилення тиску на Росію, але й можливого виключення Росії з Радбезу ООН. Не може країна, яка порушує всі міжнародні норми, залишатися в групі цивілізованих країн, які повинні дбати про безпеку світу. Парадокс, що саме Росія сьогодні очолює Раду безпеки ООН. Цей міжнародний нонсенс повинен припинитися. І Україна як один із засновників ООН може й повинна стати двигуном реформ в ООН.

– В українських ЗМІ також з’явилася інформація, що президент США Барак Обама перед тим, як залишити свою посаду, намагається чинити тиск на президента України Петра Порошенка, змушуючи його до “компромісу” з Москвою. Судячи з усього, така інформація виходить з адміністрації президента України. Як вважаєте, чи може Петро Олексійович вступати в протистояння з владою США? І чи доцільно це?

– У мене немає такої інформації. В адміністрації США питанням України опікується віце-президент Байден. Якщо на президента України і чиниться тиск, то, швидше за все, в питанні посилення боротьби з корупцією і проведенні реформ. В інтересах самої України – змінитися. Посилившись економічно і політично, Київ матиме більше аргументів відстоювати свої інтереси, і США тут є союзником України.

– Судячи з виступів Порошенка, він більше підтримує Хіларі Клінтон, а не Дональда Трампа. Як вважаєте, це правильний вибір? Хто з цих кандидатів може бути більш вигідним Україні?

– Як на мене, вибір тут для України майже однозначний. Підтримка Путіним Трампа та бізнес-інтереси останнього в Росії, вихваляння Путіна за його “лідерство” роблять президентство Трампа для України не просто небажаним, але навіть небезпечним.

У Клінтон також не ідеальний послужний список, але вона, принаймні, має досвід міжнародної політики, є відповідальним державним діячем і розсудливим політиком. Ці президентські вибори в США – це розрив усіх шаблонів. Але їх результати без перебільшення визначать майбутнє не тільки США, але й світу.

– У кого з кандидатів у президенти США, на вашу думку, зараз більше підтримки?

– Всі опитування громадської думки демонструють незначну перевагу Клінтон. Але останній скандал з Трампом, пов’язаний з його сексуальними домаганнями і грубими висловлюваннями щодо жінок, думаю, остаточно переважив шальки терезів на бік Клінтон. У Трампа залишилося мало прихильників в республіканському істеблішменті. Навіть його власний віце-президент втратив аргументи на його захист. Має статися щось екстраординарне, щоб він отримав шанс на перемогу.

– Часто у ЗМІ з’являється інформація про проблеми зі здоров’ям у Клінтон. Як думаєте, це піар-ходи суперників Клінтон чи все ж таки у неї є серйозні проблеми? Як до такої інформації ставляться у США?

– Якщо чесно, я не уявляю, як людина, якій майже 70, може витримувати такий дикий графік кампанії і при цьому залишатися здоровою і в хорошому настрої. Єдина претензія до Клінтон – що вона намагається бути сильною і приховувати свої слабкості. Виборці хочуть бачити живу людину. Але тут я її розумію: перша жінка-кандидат в президенти США проти такого конкурента, як Трамп, – це особливий виклик. Будь-яку слабкість конкуренти використовують проти неї, тому вона повинна залишатися сильною.

– Як вважаєте, чи наважаться Клінтон або Трамп надати Україні летальну зброю?

– Конгрес дав президенту США всі повноваження з цього питання, аж до надання летального зброї. Тому не виключено, що при ще більш агресивній політиці Кремля таке рішення може бути прийнято.

– Як ви оцінюєте сьогоднішню ситуацію на сході Україні? Як Україна може припинити війну на Донбасі?

– Боюся, що Україні доведеться довго жити в умовах війни. Поки Путін при владі у Москві, у Кремля немає жодної політичної волі припиняти цей конфлікт. Він зацікавлений у дестабілізації України і буде продовжувати свою чорну роботу. Єдиний шлях України – посилитися внутрішньо, побудувати свою армію, створити дієву і стабільну економіку, управління і навчитися жити в умовах війни, як це зробив Ізраїль.

– Як щодо Криму? Є зараз, на вашу думку, якісь шляхи для його повернення?

– Я, на жаль, таких передумов не бачу, поки Путін при владі в Росії. Але балтійські країни були окупованими протягом понад 40 років, а сьогодні – вони успішні європейські держави.

– Коли Україна доб’ється деокупації Криму, що робити з росіянами, які там живуть?

– Тут як у старому жарті: дивіться попередню відповідь.

– Що робити з проросійськи налаштованими людьми в Україні? Чи згодні ви з твердженням, що їх досі дуже багато в Україні? І чи є такі настрої, по-вашому, загрозою для України?

– Українське суспільство пройшло складний шлях за останні два роки, і це шлях консолідації та кристалізації нації. Країна робить кроки у правильному напрямку. Вони не такі швидкі і відчутні, як хотілося б, але скажу вам, що велике бачиться на відстані, і я бачу титанічні зміни свідомості. Українці усвідомили себе як нація, стали більш асертивними та впевненими у власних силах. Що ж стосується проросійських настроїв, то це об’єктивна реальність, з якою треба працювати. Повинна бути державна інформаційна політика, треба вимагати виконання законів щодо власного теле – і радіопродукту в медіа, потрібно вдосконалювати навчальні програми і посилювати вивчення власної історії, і з часом свідомість людей зміниться.

– Останнім часом в Україні активно обговорюється тема введення візового режиму з Росією і депортація росіян. Як ви оцінюєте подібні пропозиції?

– Я вважаю, що в умовах війни Україна повинна захищати власні кордони і власну безпеку, і вважаю, що візовий режим з Росією необхідний.

Щодо депортації – це питання кожного окремого випадку, який повинен регулюватися законом. Сьогодні в Україні знайшла притулок велика кількість дисидентів з Росії, тому в цьому питанні треба бути особливо чутливим.

– 4 жовтня на конференції Асоціації армії США у Вашингтоні ряд американських генералів заявили, що війна США і Росії “практично неминуча”. Мирослава, у вас є відчуття, що така війна може виникнути?

– Ми зараз є свідками предтечі холодної війни. І Росія, і США заявляють про загрозу своїй національній безпеці з боку один одного. Політика Путіна призвела до серйозної дестабілізації у світі. Думаю, мало хто візьме на себе сміливість робити якісь чіткі прогнози. Потрібна нова політика стримування, і сподіваюся, що така відповідальна ноша стане посильною новому президенту США. Але я вірю в силу і мудрість жінки і, думаю, мир вдасться зберегти.

На з’їзді демократів минулого тижня панувало некомфортне відчуття дежавю.  Арена була прикрашена гаслом передвиборчої кампанії Гіларі Клінтон – “Сильні разом”, яке перегукувалося з кличем прихильників збереження членства Великобританії в ЄС. Про це сьогодні на сторінках Financial Times пише оглядач Гідеон Рахман, який додає, що це не просто невдалий збіг. На його думку, існує три паралелі між Brexit і феноменом Дональда Трампа, через які Клінтон варто переживати. Перша з них – це потенціал створення проблеми з імміграції. Друга – це те, як Трамп і Brexit стали способом висловлення протесту проти економічної незахищеності. І третя паралель – прірва між точкою зору еліти і білого робочого класу.

Трамп, як і лідери Brexit, пообіцяв зробити контроль за імміграцію ключовим своїм завданням. У Великобританії прихильники виходу з ЄС вимагали “повернули контроль”. І виборці зрозуміли це як намір зупинити потік іммігрантів з Європи. В цей же час, Трамп спричинив скандал, заявивши, що збирається “збудувати стіну” для зупинки напливу іммігрантів з Мексики. У Великобританії і США імміграція стала сильним символом бажання еліт підірвати стандарти життя робітничого класу завдяки напливу дешевих робітників з-за кордону. Також Трамп і лідери Brexit пов’язували цю проблему із напругою через тероризм. Американський мільярдер закликав заборонити всім мусульманам перетинати кордон своєї країни. Тим часом, у Британії прихильники відмови від членства розвішували на вулицях плакати на тему кризи в ЄС, яка почалася через потік біженців-мусульман з Близького Сходу. У Британії прихильники збереження членства в ЄС так і не знайшли спосіб, як подолати занепокоєння виборців через імміграція. В США демократи можуть теж потрапити в цю пастку. Минулого тижня Клінтон заявила: “Ніякі стіни ми будувати не будемо”. Учасники з’їзду Демократичної партії їй аплодували. Але британський досвід свідчить, що такі заяви можуть бути розцінені як відмову брати до уваги громадське занепокоєння.  Трамп скористався цим, написавши на своїй сторінці в Twitter: “Клінтон бачить світ без кордонів, де робітники не мають жодної сили, роботи і безпеки”.

Мільярдер претендує на роль “лідера бідних” і тих, хто працює на низькооплачуваних посадах. Це може дати йому політичну силу. Щось подібне вже спрацювало в Британії, де прихильники ЄС не змогли перешкодити перетворенню референдуму на спосіб опротестувати оплату праці і стандарти життя. У королівстві більшість людей не бачили підвищення реальної зарплати з часів світової фінансової кризи 2008 року. А деякі регіони країни цілими десятиліттями перебувають у стагнації.

Після референдуму щодо Brexit журналіст Джон Ланкастер написав: “Народитися в багатьох місцях у Великобританії означає стати жертвою цілої низки поразок впродовж життя: не мати доступу до можливостей, освіти, влади”. Те ж саме можна сказати про деякі регіони США, де середня реальна зарплата впродовж останніх десятиліть дуже скоротилася. Тривалість життя білих американців без освіти в коледжі скоротилася з 2000 року. Видання New York Times пов’язувало це з “епідемічними самогубствами і хворобами, пов’язаними зі зловживанням наркотиками чи алкоголем”. Нещодавні опитування показали, що 85% американців вірять, що людям на чолі їхньої країни наплювати на них. А 81% опитаних переконані, що багаті в США багатіють, а бідні – ще більше бідніють.

Найбільша проблема Клінтон в тому, що вона представляє політичний істеблішмент, який, здається, велика частина американців зневажає. Демократи вказують на те, що Трамп байдужий до звичайних людей. Але чим більше американські еліти і “головні ЗМІ” об’єднуються проти Трампа, тим більше вони підкреслюють його імідж кандидата, який “виступив проти системи”.

Дехто вважає, що Трамп не настільки популярний серед білого робочого класу, щоб перемогти у листопаді. Але республіканці можуть усунути цю проблему, якщо забезпечать серйозну явку на дільницях. Знову ж таки, британський досвід це підтверджує. Перемога Brexit була забезпечена тим, що голосувати прийшла велика частина робітників, які впродовж останніх років ігнорували парламентські вибори. Тим часом, CNN повідомляє, що Клінтон істотно випереджає Трампа за популярністю. Такі різкі сплески популярності кандидатів на посаду президента США можуть бути пов’язані з проведенням партійних з’їздів у республіканців, а потім у демократів. Раніше повідомлялося, що Клінтон на посаді президента США не буде проводити “перезавантаження” з Росією, оскільки у неї “надзвичайно фундаментальні протиріччя з Володимиром Путіним”.