А місцеві жителі не дрімають: кліщі відчувають запах теплокровної істоти за 10 метрів, і вже під час вашого наближення готові до контакту. Вони не стрибають, не літають, не падають з дерев. Вони сидять на травинках або кущиках і витягають свої лапки вперед. Жертва нічого не підозрює і проходить, дивлячись на хмаринки, а кліщ – цап! – і швиденько біжить одягом вгору, пірнає під комір і присмоктується в теплому затишному місці.

Кліщі завжди вибирають ділянки з ніжною шкірою: за вухами, в волоссі, під пахвами, в паховій області.

Спочатку кліщ впорскує в ранку слину, яка знеболює її, “цементує” вхід, щоб міцно триматися, і починається кровосмоктання.

Кліщ може поглинути таку кількість крові, що перевищує його власний об’єм у 100 разів. Але найжахливіше, що іксодні кліщі є переносниками небезпечних вірусів і бактерій, що викликають кліщовий енцефаліт і хворобу Лайма. Обидва захворювання вражають центральну нервову систему.

Тому, коли збираєтесь до лісу, на луг, до річки, ретельно підготуйтеся до зустрічі з цими маленькими монстрами.

Одяг вибирайте світлий. На світлому добре помітні навіть найменші особини.

Штани й рукави куртки повинні бути на резинці. На голові – кепка, капюшон, хустка.

Через кожні 2 години оглядайте себе й інших, особливо дітей.

Не забувайте й про домашніх улюбленців. Вони також можуть постраждати від кліщів.

– Якщо ви виявили на собі кліща, що присмоктався, не намагайтеся витягнути його самі, – застерігає інфекціоніст Тетяна Петрусенко. – Тим більше, не копирсайтеся в рані. Відразу ж звертайтеся до травмпункту. Там вам нададуть адекватну медичну допомогу.

Не чекайте, коли буде з’їдено шашлик, відразу збирайтеся і їдьте до лікарні. Найближчої. А перед виїздом на пікнік запасіться адресою і телефончиком найближчого травмпункту. На всяк випадок.

А висмикнутого у вас кліща не завадить здати на аналіз, чи, бува, не заражений він вірусом або бактеріями.

Якщо ви не помітили кліща одразу, таке часто буває, алгоритм дій той самий – у травмпункт. Тим більше, якщо на місці укусу ви нікого не бачите (кровосос міг відвалитися або влізти під шкіру), а є червона пляма у вигляді кільця. Не баріться, це може бути проявом хвороби Лайма.

Кліщовий енцефаліт починається з гострої форми – температура, сплутаність свідомості, біль у всьому тілі. Наслідки дуже невеселі.

Збираючись на природу, підберіть також акарицидні (проти кліщів) засоби. Вони зараз є у продажу в великому асортименті.

У Волинській області після укусу кліща українка заразилася на енцефаліт. Відомо, що перші симптоми у неї стали проявлятися тільки через кілька тижнів.

Про цю історію стало відомо завдяки повідомленню Центру громадського здоров’я в соціальній мережі Facebook.

“39-річна жінка на початку серпня після прогулянки в лісі отримала укус кліща, якого вилучила самостійно. За кілька тижнів у неї з’явилися запаморочення, головний біль, діарея. Температура тіла підвищилася до 38° С. На наступний день жінка звернулася за медичною допомогою, була госпіталізована до інфекційного відділення. За результатами лабораторного дослідження отримано позитивний результат на кліщовий вірусний енцефаліт”, – зазначено в повідомленні.

Стан постраждалої оцінюють як середньої тяжкості, від енцефаліту вона ніколи не вакцинувалася. Кліщовий енцефаліт – гостре інфекційне вірусне захворювання, що характеризується ураженням центральної нервової системи. Хвороба може призвести до інвалідності, а в окремих випадках – до летального результату. Основним джерелом збудника інфекції вважається іксодовий кліщ.

Як уберегти себе і своїх близьких?

Медики нагадують, що, збираючись на прогулянку, перш за все потрібно подбати про відповідне вбрання. Найбезпечнішим буде одяг з довгими рукавами світлого кольору, який прилягає до тіла. Для захисту від кліщів потрібно використовувати репелент (акарицид) – спеціальний засіб від паразитів. Він може бути у вигляді аерозолю або мазі. Для правильного ефекту слід дотримуватися вимог інструкції.

На прогулянці необхідно триматися ближче до центру стежки і не заходити в траву – саме там кліщів найбільше. Протягом і після прогулянки потрібно ретельно оглянути себе і близьких, а по поверненню додому перевірити одяг і всю поверхню шкіри. Відчути укус кліща неможливо – він виділяє спеціальну анестезуючу речовину.

Щороку пік активності кліщів припадає на травень, тож саме цього місяця слід бути уважними й дотримуватися правил безпеки, щоби не стати жертвою цих комах надворі.

Про це розповідає ТСН.

Як відомо, великі кліщі здебільшого полюють на тварин, а малі – на людей. Серед них є такі, які можуть переносити хворобу Лайма. Якщо не помітити укус такого хворого кліща і вчасно не пролікуватися, можна стати інвалідом.

Зазначається, що хвороба Лайма дає про себе знати як звичайна застуда. Розпізнати її можна хіба за кільцеподібним почервонінням навколо місця ураження, але іноді цієї головної ознаки може не бути. Отож, якщо ви помітили на собі слід від укусу кліща, варто дослідити цю комаху та з’ясувати, чи була вона інфікованою.

Сезон кліщів відкрито. Поміж них є павуки, що здатні викликати хворобу Лайма. Недуга може уражати різні органи та системи.

Якщо укус кліща не помітити, а хворобу Лайма не лікувати – це призведе до інвалідності, йдеться у  випуску ТСН.

Розповідає: великі кліщі нападають лише на тварин, а от менші становлять загрозу для людей. “Оце почервоніння, куди буде кров стікати, тільки вона може передавати хворобу Лайма, більше ніхто, – розповідає Небогаткін. – Тільки дівчатка ссуть кров, а хлопчики ні”.

Олександру Кравчук кліщі кусали тричі. Востаннє  – 10 років тому. Через три роки після укусу, дівчина втратила слух, зір на 90%. Лікарі діагностували розсіяний склероз. “Ніхто не зв’язував це з кліщем”, – розповідає Олександра, й додає, що лише додаткові дослідження вказали на хворобу Лайма, з якою дівчина боролася майже півтора року.

Хвороба Лайма проявляється як звичайна застуда. Розпізнати її можна лише за кільцеподібним почервонінням навколо місця ураження. Але у Саші цієї головної ознаки не було.

Хвороба Лайма часто переховується під неврологічними, серцевими та ревматологічними проявами – каже інфекціоністка Вікторія Клюс. У цьому підступність недуги. Лікарка радить чітко дотримуватися алгоритму, якщо кліщ таки укусив.

“Протягом 72 годин треба пропити антибіотик одноразово. Якщо це був кліщ присмоктуваний, бачите, що був збільшений у розмірі, тобто напився крові, то краще всього пропити”, – зазначає лікарка.

Кліща витягувати краще у травмпункті, а для відчайдухів є навіть спеціальні гаджети.

Павук, що потрапив на тіло – поступово повзтиме по ньому. За пів доби десь присмокчеться і якщо не знайдете – може місяць пити вашу кров. Тож фахівці радять до лісу вдягати світлі речі й довгі брюки. Більшість людей сам момент присмоктування кліща взагалі не відчувають, і виявити павука можна лише при ретельному огляді тіла.

“З себе все знімаєте і дивитеся, отам носки – лінія, по цій лінії дивитися, перший, куди потрапить, то це місце. Потім впадини під коліном, потім лінія трусів, лінія бюстгальера та лінія волосся”, – радить Небогаткін.

Медики радять ходити витоптаними стежками, бо там важче підхопити кліща, а також кожні дві години себе оглядати й обов’язково обробляти себе та своїх домашніх тварин засобами проти кліщів.

Інфікування людини відбувається через заражених кліщів.
Починаючи з 1989 року, на Прикарпатті зареєстровано понад 164 (21% від всіх населених пунктів області) неблагополучних територій щодо Лайм-бореліозу. Протягом останніх років спостерігається постійне збільшення чисельності іксодових кліщів на території області, інформує “Галку” Головне управління Держпродспоживслужби в Івано – Франківській області.

На Прикарпатті сезон активності кліщів триває з ранньої весни і до листопада, але впродовж року є два найбільші піки активності – у квітні-травні та серпні-вересні. Зараз розпочинається весняний пік активності, тож людям потрібно бути обережними та знати, як від них вберегтися і що робити, якщо вони все ж таки присмокталися до тіла.
Кліщі присмоктуються до людини не лише під час перебування на природі – в лісі чи на лузі біля річки. Вони можуть уражати й в приміській зоні та в місті: в парках, скверах, зелених газонах, на садово – городніх ділянках. Ці комахи можуть потрапити до житла і з букетами польових квітів, домашніми тваринами, одягом чи речами.
Кліщі підстерігають здобич сидячи на листі нижніх гілок кущів або у високій траві. Лісові кліщі малорухливі і за все життя не проповзають і десяти метрів. Вони підіймаються на травинку або стебло куща на висоту до півметра і терпляче чекають, коли поруч пройде жертва. Не має під собою підстав думка, яка існує в народі, що кліщі нападають на жертву зверху з дерев.

Як же вберегтися від укусів кліщів?

Збираючись на відпочинок, потрібно одягатися у світлий однотонний одяг з довгими рукавами, який щільно прилягає до тіла. На голову потрібно одягти хустинку, кепку, капелюх. Обираючи місце, де плануєте відпочивати, стежте, щоб поблизу не було високої трави, щоб місце не було захаращене і добре освітлювалося сонцем. Повернувшись додому, слід відразу зняти одяг, білизну, варто все випрати та випрасувати. Не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати у ньому. Витрушування одягу не рятує від кліщів. Якщо ви брали зі собою на відпочинок домашніх тварин, то їх теж слід оглянути перед тим, як впустити в помешкання.
Добрий результат дає використання засобів, що відлякують кліщів, – репелентів. Але їх слід наносити відповідно до інструкції.
Кліщ присмоктується протягом 15-20 хвилин. У цей час він виділяє анестезуючу рідину, яка робить укус майже безболісним, тому людина нічого не відчуває. Лише згодом виникає відчуття болю, свербіння або дискомфорт у місці укусу. Через 2-3 дні у місці присмоктування з’являються припухлість, свербіж, почервоніння, а сам кліщ збільшується у розмірах за рахунок випитої крові. Кліщ може триматися на тілі людини або тварини до 12 діб, і увесь цей час смоктати кров.
Що швидше помітите кліща, то легше його видалити. Із збільшенням тривалості присмоктування кліща, ймовірність зараження збільшується. Ризик зараження на хворобу Лайма залежить від тривалості присмоктування. Якщо комаха була на тілі менше ніж добу, вірогідність інфікування доволі мала, проте після третьої доби наближається до 100%. Тривалість інкубаційного (прихованого) періоду під час хворобі Лайма становить від однієї до 60 діб, найчастіше – 14 діб.

При виявленні на тілі кліща краще звернутись в лікувально-профілактичний заклад для його видалення, адже інфікування людини може відбутися при випадковому роздавлюванні кліща чи розчісування місця укусу та втиранні в шкіру зі слиною чи тканинами кліща збудника інфекції.

Самим ефективним і безпечним способом видалення кліща є використанням пінцета. При самостійному видаленні кліща необхідно дотримуватися наступних вимог: перед витяганням кліща шкіру слід обробити будь-яким антисептиком. Необхідно захопити кліща пінцетом (з тупими або заокругленими кінцями) якомога ближче до шкіри і витягти його помірним рівномірним зусиллям, спрямованим суворо вертикально, не застосовуючи жодних викручувальних рухів. Після вилучення шкіру повторно обробити антисептиком. Важливо постаратися під час вилучення не розчавити кліща. Після видалення кліща місце присмоктування слід змастити розчином йоду, спиртом, горілкою або одеколоном. Якщо хоботок залишився у ранці, його видаляють стерильною голкою. Після видалення кліща слід ретельно помити руки з милом.

Особам, яких вкусив кліщ, необхідно звернутися до лікаря-інфекціоніста або стежити за самопочуттям та щоденно вимірювати температуру тіла протягом двох тижнів. У разі будь-яких ознак захворювання: підвищення температури тіла, почервоніння, припухлості на шкірі в місці укусу – слід негайно звертатися до лікаря.

Лікар опублікував пам’ятку, в якій розповідається, як уникнути укусів кліщів, пише Politeka.net.

Комаровський наполегливо рекомендує правильно одягатися: на людині повинні бути довгі брюки, довгі рукави з гумками. Сорочку потрібно заправляти в штани, останні у свою чергу в шкарпетки, а шкарпетки – в чоботи. Також людина повинна надіти шапку чи капюшон.

Від кліщів допомагають репеленти, які потрібно застосовувати зовнішньо.

Прогулянку треба здійснювати подалі від чагарників. Також варто регулярно оглядати одяг і тіло.

Після повернення додому дітям потрібно провести повний огляд навколо вух, у вухах, на лінії росту волосся, під пахвами, в пупку, в області талії, паху і промежині, під колінами і між пальцями ніг.

В областях, де існує велика ймовірність зараження кліщовим енцефалітом, потрібно пройти завчасну вакцинацію.

В Україні дуже рано прокинулися дрібні членистоногі тварини – кліщі, родичі павуків та скорпіонів. Крім того, останнім часом вони надзвичайно розплодилися.

Співробітники Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника пояснили у Facebook, чому це сталося. А також нагадали, як не підчепити кліща.

Ці створіння з’являються вже за температури вище 8°C, тому їх можна підчепити навіть за теплої зими. І мешкають скрізь, де є дерева, трави і чагарники.

В цьому році вампіри, які можуть переносити до 150 небезпечних захворювань, включаючи кліщовий енцефаліт, хвороба Лайма і пироплазмоз тварин, прокинулися вже в лютому. Фахівці пояснюють пробудження взимку, а також тотальне зростання чисельності іксодових кліщів глобальним потеплінням.

Також на кількість паразитів впливають пожежі: там, де постійно випалюють траву, кліщі розмножуються у величезній кількості. А там, де екосистеми збалансовані і не піддаються тотальному щорічного випалюванню, членистоногих монстрів набагато менше.

Кліщі горять у вогні, однак виживають їх яйця. Причому полум’я знищує природних ворогів кліщів: турунів, великих мурах, ос та інших. Крім того, гинуть дрібні ссавці, птахи, ящірки і жаби, які теж харчуються кліщами.

Щоб кліщ не причепився, під час прогулянок у лісі, а також на лузі і навіть поруч з будинком, де вже зеленіє трава, потрібно бути уважним. Час від часу слід оглядати себе, використовувати репеленти (акарициди).

У разі виявлення кліща його обережно видаліть, місце укусу обов’язково змастіть антисептиком, а помийте руки з милом. Видаленого кліща обов’язково помістіть в чистий посуд, покладіть туди ж пучок трави і щільно закрийте кришку. Але дістати його з тіла неушкодженим – задача не з легких.

Цього року людей, в яких через укуси кліщів діагностували хворобу Лайма, значно більше, ніж торік. У 2017 році за аналогічний період це інфекційне захворювання виявили у 166 осіб.

Із 87 осіб, в яких хворобу Лайма діагностували у серпні – 72 львів’ян. 28 з них кліщі покусали у Львові (у Сихівському парку, на Високому Замку, Левандівці тощо), інших – у різних районах Львівщини та інших областях, де львів’яни перебували на відпочинку.

«Кліщів, які переносять хворобу Лайма, є досить багато. Із 100 кліщів, які ми перевіряли в лабораторії у липні, кожен четвертий був інфікований. У серпні з 23 кліщів – сім були позитивні. Не дивлячись на те, що літо закінчилося, кліщі не зникли. Ми виявляємо їх і у вересні, але статистика за цей місяць буде пізніше. Торік останній випадок хвороби Лайма діагностували у листопаді», – сказала Ірина Куліш.

Цього року кліщі на Львівщині активізувалися дуже рано. Перші повідомлення про укуси кліщів почали надходити ще наприкінці березня. Є вони і у вересні.

Хвороба Лайма – це інфекційне захворювання, яке може мати хронічний або гострий перебіг і уражати серце, суглоби, нервову систему і шкірні покриви. Тож якщо помітили на тілі кліща чи червоні плями невідомого походження, обов’язково проконсультуйтеся з лікарем.

Ризик зараження на хворобу Лайма, як кажуть лікарі, залежить від тривалості присмоктування. Якщо кліщ був на тілі менше ніж добу, ймовірність інфікування доволі мала, проте після третьої доби наближається до 100%. Тривалість інкубаційного (прихованого) періоду під час хвороби Лайма становить від однієї до 60 діб, найчастіше – 14 діб.

Зазначимо, що у середу, 19 вересня, аби мінімізувати укуси кліщів, у парках «Високий замок», «700-річчя Львова», «Замарстинівський», «Снопківський», «Залізна Вода» та зелена зона «Майорівка» проведуть перший етап повторної акарацидної обробки.

20 вересня запланований другий етап акарацидної обробки на територіях парків імені Папи Римського Івана-Павла ІІ, «Личаківський», «Піскові озера», Горіховий Гай», «Скнилівський» та Лісопарку «Погулянка».

Ясна річ, наші домівки не є стерильними. І навіть коли щодня проводити вологе прибирання, пилу не позбутися. Бо пил — це не лише мікрочастки, що летять з меблів чи книг. Це й наші клітини шкіри — скажімо, кожна людина щодня втрачає 1,5 грами відмерлого епідермісу, який стає пилом. А також домівкою та їжею для побутового кліща.

— Додайте до цього епідерміс домашніх тварин, частинки тканин та пуху з одягу чи постілі, цвіль, залишки їжі, пил на гардинах чи на високих шафах, куди важко добратися під час звичайного прибирання — от і маємо, що пил у хаті є завжди, — каже Олена Бачинська, лікар-алерголог. — А у ньому живуть побутові кліщі — істоти, яких не побачиш неозброєним оком (для цього їх треба збільшити у 50 разів). Скажімо, у грамі пилу може жити до 20 тисяч особин.

Найрозповсюдженішими є кліщі “дерматофагоїдес птеронісінус” та “дерматофагоїдес фаріна”. Вони точно є в кожній квартирі. Живуть у килимах, матрацах, оббивці м’яких меблів, подушках, м’яких іграшках.

Саме вони винні у більшості випадків дитячої алергії, а у дорослих викликають хронічний кашель, алергічний риніт, кон’юнктивіт, свербіж шкіри, бронхіальну астму. Особливо вони люблять вологі, затемнені та теплі місця — такою є, скажіно, наша постіль. І хоча пилові кліщі не кусають, не смокчуть кров, не розносять інфекцію, алергени присутні в їх хітіні, а також у продуктах життєдіяльності.

— Чи можна виселити пилового кліща з наших домівок?

— Повністю ні, адже ці кліщі живуть лише поруч з людиною — вони живляться нашим відмерлим епідермісом, волокнами тканин, крихтами їжі. Проте зменшити кількість кліщів цілком можливо. Для цього не дозволяйте пилу накопичуватися — щодня провітрюйте кімнати, робіть вологе прибирання усіх поверхонь (підлогу добре мити міцним розчином звичайної солі — на відро воли 5 столових ложок солі). Слідкуйте за вологістю у квартирі — ці істоти не виносять, якщо вологість є меншою за 40%.

Постільну білизну слід міняти не рідше, ніж раз на тиждень. Причому прати її треба у воді, температура якої не нижче 60 градусів — це вбиває кліщів. А також періодично провітрюйте подушки, ковдри, матраци, виставляйте їх на сонце, а взимку — на мороз. Адже кліщ має прозоре тіло, яке не виносить сонячного світла. Також він не переносить мінусової температури. Подушки з пухом і пір’ям краще замінити на синтепонові або на ті, як мають протиалергенний склад.

Щоб захисити від кліщів меблі, одягайте на них спеціальні чохли, які легко знімати, щоб прати і прасувати. Оскільки звичайний порохотяг не витягує кліщів, краще позбутися килимів, які є справжніми пилозбірниками. А стіни кімнат звільніть від зайвих предметів, на яких може скупчуватися пил — картин, поличок. Важкі гардини та штори поміняйте на жалюзі, які легко миються. Або періть штори раз на тиждень.

Книжкові полиці мають бути закриті скляними дверцятами, не тримайте на поверхні газети, журнали. М’які іграшки слід регулярно прати та виставляти на повітря. Повторюю: так ви не позбудетеся пилових кліщів, але зменшити їх кількість до безпечного стану, щоб організм не реагував алергією.

Як саме? Докладніше розпитуємо Михайла Андрейчина, президента Всеукраїнської асоціації інфекціоністів, члена-кореспондента НАМН України, та Андрія Бондаренка, доктора медичних наук, лікаря-інфекціоніста вищої категорії.

— То що це за новий сюрприз від кліщів?

М. Андрейчин: — Марсельська, або, як її ще називають, плямиста гарячка — це гостра інфекційна хвороба з групи рикетсіозів. Трохи поясню: рикетсіози — це хвороби, які спричиняються своєрідними внутрішньоклітинними мікроорганізмами (рикетсіями). Скажімо, до групи рикетсіозів належать висипний тиф, гарячка Ку, волинська гарячка. Власне, збудником марсельської гарячки є Riketsia сonorii, яку переносять кліщі.

— Але ж її переносять не всі кліщі, а лише певний вид?

М. Андрейчин: — Основним джерелом інфекції є бурі собачі кліщі. Але вони живуть не лише на собаках, а й на рогатій худобі, котах та багатьох диких тваринах. Насмоктавшись крові, самка кліща відкладає тисячі яєць у щілини собачої будки, тріщини в стінах тощо. Людина інфікується при укусі зараженого кліща або навіть при втиранні в рану чи потраплянні на слизові оболонки очей, носа, рота решток убитого кліща. До речі, кліщі здатні передавати збудника наступним поколінням через свої яйця.

В Україні щорічно реєструються десятки випадків цієї інфекції — переважно в південних регіонах. І навіть за таких цифр марсельська гарячка вважається найпоширенішим рикетсіозом в Україні, хоча насправді випадків є набагато більше, просто діагноз вдається встановити рідко. Пік захворюваності припадає на весну-літо, тому часто цю хворобу ще назвають “літнім тифом”.

А. Бондаренко: — Скажімо, уперше її було виявлено в Україні у 30-40 роках минулого століття. Хворий, який потрапив до лікарні з підозрою на висипний тиф, повідомив, що мав мисливського пса, з якого недавно знімав кліщів. Пригадав, що кілька разів роздусив кліщів. Власне, якщо потім торкнутися пальцем кон’юктиви ока або слизової оболонки носа, відбудеться зараження.

— Як проявляється марсельська гарячка?

М. Андрейчин: — Специфічним симптомом є плямиста висипка. У хворого збільшуються лімфатичні вузли. Ще один специфічний симптом — утворення на місці укусу червоної плями з темно-коричневою кіркою в центрі. Інкубаційний період триває до 18 діб. Хвороба починається гостро — з підвищення температури тіла до 38 — 40 градусів. Гарячковий період може тривати до двох тижнів. На 3 – 4-й день з’являється плямиста висипка, яка швидко поширюється по всьому тілі, можливі численні точкові крововиливи. Висип триває приблизно тиждень, залишаючи після себе пігментацію. Хворі скаржаться на біль голови, загальну слабкість, збільшуються печінка та селезінка. Трапляються ускладнення з ураженням нервової системи й навіть смертельні випадки. Діагноз можна підтвердити з допомогою аналізів. Для дослідження беруть кров хворого, кірки з “чорної плями”, а також самих кліщів. Якщо лікування почати вчасно, людина швидко одужає.

— Чи можна захиститися від марсельської гарячки?

М. Андрейчин: — Якоїсь специфічної профілактики немає. У деяких країнах після укусу кліща з профілактичною метою призначають відповідні антибіотики. Загалом, слід брати на облік дворових собак і обробляти їх інсектицидами. Тими ж препаратами обробляють собачі будки. Власники тварин мають знати про запобіжні заходи: так, перед зніманням кліщів, що присмокталися, необхідно одягнути гумові рукавиці. Маніпуляцію треба виконувати дуже обережно, щоб не роздушити кліща. Видалених кліщів рекомендується знищити шляхом спалювання або інсектицидами.

А. Бондаренко: — Загалом, після укусу будь-якого кліща бажано протягом двох тижнів щоденно замірювати температуру тіла, а в разі її підвищення чи виникнення почервоніння на шкірі обов’язково звернутися до лікаря.