Про це у своєму Telegram повідомила нардеп від “Слуги народу” Ольга Василевська-Смаглюк.

“Мій Закон про врегулювання простроченої заборгованості 4241 (так званий “колекторський закон”) щойно підписано Президентом! Відтепер жодні погрози, неетична поведінка, порноколажі, кількагодинний автододзвін, взаємодія з третіми особами без їхньої згоди – заборонено!”, – написала нардеп.

Нагадаємо, згідно з законом, буде створено публічний Реєстр колекторських компаній. Його буде вести Національний банк. Усі колекторські компанії повинні будуть у ньому зареєструватися.

Нацбанк буде здійснювати нагляд за колекторами і їхньою поведінкою щодо боржників. Він також розглядатиме звернення громадян.

Банки й фінансові компанії, як каже закон, повинні будуть повідомляти клієнтів про залучення колекторів при прострочці платежів. Це повинно відбуватися ще на етапі підписання договору про надання кредитних коштів.

Кредитора зобов’язують публікувати інформацію про колекторську компанію на своєму сайті.

До літній парі в Запоріжжі прийшли колектори, під час спілкування з якими господареві квартири стало погано. Йому викликали “швидку”, однак він помер до її прибуття. Про це в середу, 3 квітня, повідомляє Forpost.

Дружина померлого стверджує, що колектори не показали жодних документів чи рішень суду, погрожували, “розмахували руками”.

За словами сусідів, в під’їзд зайшли кілька невідомих, відразу пішли в квартиру, на питання не відповідали, тільки сказали, що живуть тут.

Квартира, яку намагаються відібрати колектори, оформлена на сина літньої пари, він в даний момент працює за кордоном. На квартиру узяли доларовий кредит в одному з банків. Коли цей банк збанкрутував, все його майно було розпродано, в тому числі, продали і цю квартиру.

Відзначається, що зараз триває судовий процес. Господар квартири знаходився за кордоном і йому не повідомили про продаж і переході права власності.

Над справою працюють слідчі.

В ході проведення слідчих заходів стало ясно, що всі громадяни працювали в колекторському агентстві і займалися вибиванням боргів. Останнім їх адресою стало селище Вишній Лісок, в якому проживає Євдокія Кузьмівна Стародубова, яка і є неплатником по кредиту.

Сама Стародубова в даний момент проходить госпіталізацію з сильним отруєнням грибами. 13 липня, за словами Стародубової, колектори виїхали на її адресу для стягнення боргу, приїхали, погрожували і, побачивши на плиті грибний суп, попросили,щоб жінка пригостила їх.

Євдокія Кузьмівна пригостила і навіть сама сіла за стіл зі стягувачами.

Як результат: три трупи, сама Євдокія встигла вчасно викликати фельдшера, який оперативно зробив їй промивання шлунка. Вона пояснила слідству, що зібрала гриби в лісі і готувала для себе, тому і їла разом із загиблими. Самі загиблі після отруєння відчували найсильніші муки, не могли дістатися до дороги або викликати допомогу по телефону, так як у них почався параліч, а через деякий час зупинка дихання з наступною болісною смертю.

Справа в тому, що багато фінансистів перейшли на нові форми роботи з колекторськими компаніями і більше не дотримуються непорушного правила: віддавати колекторам кредити лише на 60-й або 90-й день прострочення.

«На більш ранніх стадіях є сенс передавати угоди в роботу колекторським агентствам в разі, якщо внутрішні служби банку не можуть встановити контакт з клієнтом. Тоді дійсно немає сенсу витрачати дорогоцінний час. Передача угод в роботу колекторам може значно прискорити процес пошуку нових даних і встановлення контакту з клієнтом», – пояснила директор департаменту по роботі з проблемними активами і адміністративного управління одного з банків.

У ряду банків колектори перейняли на себе функції call-центрів. І дзвонять людям не на етапі подачі в суд або виселення, а як нагадування про пропущений платіж. Але дзвінки і СМС-повідомлення з колекторських агентств не значать, що кредит пішов до них на обслуговування. Якщо людина затримав кредитний платіж на лічені тижні, то в більшості випадків він залишається в банку. Перепродувати його будуть лише на 60-90-й день заборгованості (в залежності від політики кредитора).

Зіткнувшись чотири роки тому з хвилею неповернень по роздрібних кредитах, банки бояться далеко від себе відпускати позичальників, хочуть їх контролювати навіть на початкових стадіях неплатежів.

«Банку набагато вигідніше отримати ситуацію, коли позичальник все-таки виплатить кредит самостійно, нехай і з деякими затримками. Тому якщо клієнт відчуває труднощі, але при цьому хоче виконати всі свої зобов’язання перед банком, останній піде назустріч. Наприклад, можлива реструктуризація кредиту або оформлення кредитних канікул», – пояснив директор департаменту стягнення кредитів однієї з фінустанов.

Втім, з колектором, що працюють в режимі банківського call-центру, навіть не варто намагатися про щось домовлятися. Він може лише зафіксувати проблему, що у людини змінилися життєві обставини, наприклад, його звільнили з роботи. Звіт про те, що позичальник не в змозі платити в колишніх обсягах, відправиться в банк, після чого доведеться їхати до відділення фінустанови і на місці домовлятися про зміну графіка виплат або про продаж застави.

Колекторська компанія може пропонувати людям свої програми розстрочок тільки після того, як на 60-90-й день прострочення викупить у банку його кредити. Найчастіше так чинять з дрібними роздрібними кредитами (кеш-кредити, карткові кредити тощо.) І рідше – з заставними позиками на кшталт автокредитів або іпотек.

Курс валют високий, ціни ростуть з кожним днем, а з грошима у простих українців все гірше і гірше. Люди все частіше беруть кредити, позики, розстрочки. На жаль, після цього нерідко приходять колектори.

Колектори погрожували викраденням дитини

Так сталося і в житті киянки Олександри і її рідних. Після одного дзвінка їх спокійне життя перетворилося на справжнє пекло, і тепер вони бояться виходити з дому.

У перший день по телефону погрожували самій Олександрі. Потім взялися за її дитину. Зламали сторінку в соцмережах, зробили скріншот, написали вульгарності і відправили розсилку 658 людям. Потім почали дзвонити до її восьмирічної доньки, погрожували викрасти дівчинку і відрізати руку. Це дуже сильно вдарило по психіці дитини. Причина цих жахливих розборок – нібито непогашений борг.

Трильйон гривень позики – за 2017 рік

Людей, до яких приходять з погрозами колектори, в Україні все більше. За оцінками експертів, за минулий рік в позику приватні і корпоративні клієнти взяли близько трильйона гривень, і це лише в офіційних установах. А скільки люди заборгували один одному, взагалі важко уявити. За оцінкою Євгена Невмержицького, економічного експерта, сума кредитів за останній рік збільшилася.

Позасудові розправи або просто рекет?

Відповідно до закону, повертати борги повинна Державна виконавча служба після відповідного рішення суду. Однак до суду найчастіше не доходить, і борги вибивають колектори.

Як пояснив директор департаменту Виконавчої служби Олексій Воробйов, колекторами можуть бути юристи або навіть не юристи, які здійснюють діяльність по стягненню боргів, але без суду і без надання їм від держави делегованих функцій примусу. Йдеться про позасудові розправи.

Чи законні дії колекторів?

За словами юриста Дмитра Головко, в Україні статус колекторів юридично не визначено, спеціального закону немає. Але це не зупиняє колекторів, їх кількість збільшується, і вони все частіше діють проти всіх правил.

Крім фінансової плати за свої послуги, колектори зазвичай претендують ще на 10% -30% від суми, яку вони вибили з боржника.

Але нерідко жертвами стають люди, які нікому нічого не винні, як Олександра і її сім’я. Жінка ніколи не брала кредитів. Їй і її дочки загрожують і знущаються через кредит, який взяв її дядько, з яким жінка кілька років не спілкується. Вона не підписувала ніяких документів, навіть не підтверджувала його особистість під час оформлення кредиту. Тобто ніякого відношення до боргу дядька Олександра не має.

Однак це мало цікавить колекторів. Вони, не розбираючись, вибивають з людей гроші за всяку ціну. Вони можуть ховатися під назвами «адвокатське бюро», «фінансова організація», «юридична допомога». А іноді все разом, ще й під одним юридичною адресою. При цьому говорити офіційно про своє нелегальному бізнесі колектори не вирішуються. В офіс часто не запрошують, а вважають за краще про все домовлятися на вулиці.

Журналістів, які за легендою мали невеликий бізнес, і їх партнери заборгували, співробітник однієї з колекторських контор переконував, що вони працюють виключно в правовому полі. Перевірять документи, підготують позов до суду. Також обіцяють повний супровід протягом усього процесу. Але колектор натякнув, що до суду, швидше за все, справа не дійде, а людина просто погасить борг після спілкування з ними.

Як колектори «домовляються» з боржниками?

Можливо, так і прийшли поговорити колектори з власниками квартири на київській Оболоні. У підсумку справа дійшла до кидання гранат. Це був вибух останньої надії, кажуть сусіди. Мовляв, мирних і спокійних людей колектори довели до того, що господар квартири кинув гранату під ноги тим, хто викидав його сім’ю з кредитної квартири. Подробиці цієї справи вивчають органи.

А влада що?

Поки прості українці воюють з колекторами, останні продовжують залишатися поза законом. В Україні працює Державна виконавча служба. Додатково створюється Інститут приватних виконавців. А поки що свавілля так званих «виконавців» влада ніби не помічає. В результаті безкарність колекторів дозволяє їм погрожувати розправою, а залякані українці боятися звертатися в поліцію.

За її словами, встановити даний факт вдалося лише після того, коли переселенців зі сходу України почали обдзвонювати оператори якогось колл-центру, які від імені Мінфіну просили їх уточнити певні персональні дані.

Зазначається, що після звернення кількох переселенців, активісти, що спеціалізуються на юридичній допомозі ВПЛ, встановили, що дзвінки надходять від колекторської фірми “Дельта М Юкрейн”, яка вісім років працює в Україні. Хоча центральний офіс компанії, за її власною інформацією, знаходиться у Києві, вона також має офіс у Москві та контакт-центр у Воронежі.

З’ясувалося, що за підсумками тендеру, саме цю компанію Мінфін обрав в якості підрядника для проведення верифікації.

“Після поста у Фейсбуці Олександра Клюжева з коротким описом ситуації у коментарях відгукнувся віце-прем’єр-міністр Павло Розенко. Крім обіцянки розібратися за наявності запитів з фактами, там було тільки одне посилання — на сайт держзакупівель, з якого й стало зрозуміло, що “Дельта М” — не тільки колектори з сумнівною репутацією, а й переможці цілком офіційного тендера, проведеного Мінфіном”, – зазначає Л.Литвинова.

За її словами, в договорі, укладеному між міністерством та компанією 11 листопада, присутні декілька пунктів, що викликають питання. Так, незважаючи на те, що в ньому прописана “необхідність захисту персональних даних в межах чинного законодавства”, виконавцю надається право залучати до виконання замовлення третіх осіб. Сторони звільняються від відповідальності за наявності “непереборних обставин”, серед яких значаться війна або військові дії. Ще більше запитань викликають технічні вимоги до верифікації. Так, пункт 1.1.1 договору, по суті, передбачає, що замовник надає виконавцю реєстр фізичних осіб-переселенців.

“Цим договором Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов’язання надавати Замовникові послуги з фізичної верифікації за кодом ДК 016:210 — 82.91.1 — послуги агентств зі збирання платежів і послуги бюро кредитних історій, за кодом CPV за ДК 021:2015 — 79940000-5 — послуги колекторських агентств, Згідно з реєстром фізичних осіб, наданим Замовником”, – цитує Л.Литвинова текст договору.

“Іншими словами, Міністерство фінансів передає колекторській фірмі з сумнівною репутацією та чітко простежуваними зв’язками з Росією реєстр переселенців, при цьому наділяючи її повноваженнями, що йдуть урозріз як із законодавством, так і з правами людини. Крім того, дозволяє цій компанії залучати до виконання робіт третіх осіб, а по суті — ділитися отриманою інформацією з будь-якою зацікавленою особою”, – резюмує автор.

За її словами, сьогодні людей і організацій, яких може зацікавити подібний реєстр, стає все більше.

“По суті, база переселенців з набором персональних даних — це і повна база інформації про житло, що пустує, на непідконтрольних територіях; і список адрес, за якими проживають “вороги молодої республіки”; і клондайк для фахівців з афер на ринку житла й землевідведення; і багато чого іншого”, – йдеться в статті.

Л.Литвинова вказує, що результатом пілотного проекту з верифікації ВПЛ стала втрата контролю над реєстром переселенців, результати якого сьогодні спрогнозувати неможливо. Наслідки події, при цьому, торкнуться не Мінфіну, а громадян, які довірили свої персональні дані державі.

У липні ЗМІ повідомляло, що Міністерство фінансів України в рамках верифікації одержувачів соціальних виплат за критерієм перетину кордонів перевірило тільки 155 тис. переселенців з 1 млн 700 тис.

Нагадаємо, Міністерство фінансів України так і не отримало доступу до всіх державних баз даних та реєстрів, необхідних відомству для верифікації одержувачів соціальних виплат. У числі недоотриманого — реєстр цивільних станів, реєстр транспортних засобів, реєстр виборців, реєстр перевірки власників паспортів.