Про смерть воїна повідомив у соцмережі міський голова Коломиї Богдан Станіславський, інформують “Вікна”.

Іван Борейко на війні служив стрільцем 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади.

“”На щиті” додому повертається коломиянин Іван Борейко. Він загинув у боях на Донеччині ще у жовтні 2022 року. Але тільки зараз ми зможемо поховати його у рідному місті. Вічна пам’ять та слава нашому захиснику. Від імені громади висловлюю співчуття рідним та близьким Івана!”, — йдеться у повідомленні.

Про це йдеться у постанові Коломийського міськрайонного суду, пише ТСН.

Чоловік проігнорував усі судові засідання.

У місті Коломия Івано-Франківської області судили чоловіка за те, що він зайнявся сексом біля одного із закладів.

Про це йдеться у постанові Коломийського міськрайонного суду.

За даними суду, інцидент стався наприкінці травня 2023 року о 19:25 біля одного із кафе у місті Коломия. Там пара зайнялась сексом у громадському місці, проте судили саме чоловіка.

У матеріалах справи йшлось, що він на момент вчинення порушення був нетверезим. Порушення припинила поліція та склала протокол на чоловіка. Йому інкримінували статтю 173КУпАП.

Підозрюваний не прийшов на сім судових слухань щодо порушення. А тому суд розглянув справу без його присутності.

Проте Коломийський міськрайонний суд закрив справу, оскільки минули терміни притягнення обвинуваченого до адміністративного порушення.

Про це повідомила пресслужба поліції в Івано-Франківській області, передає Фіртка.
Так, на лінію «102» надійшло повідомлення про те, що мешканка Коломиї ймовірно народила дитину за місцем проживання.

На місце терміново виїхали слідчо-оперативна група та співробітники ювенальної превенції для перевірки інформації. За місцем проживання 38-річну жінку не виявили. Провівши пошукові заходи, поліцейські оперативно розшукали її в Коломиї та доставили до місцевого пологового будинку. Лікарі підтвердили післяпологовий період.

Опитавши породіллю, правоохоронці встановили, що під час вагітності жінка на обліку в лікарів не стояла, народила самотужки за місцем проживання. Після чого новонародженого хлопчика обгорнула одягом та викинула до криниці, що на її подвір’ї.

За допомогою співробітників ДСНС в Івано-Франківській області воду з криниці викачали. Відтак, поліціянти виявили тіло немовляти та терміново направили на судмедекспертизу. Результат — асфіксія внаслідок утоплення.

З місця події вилучили одяг, в який обгорнули новонародженого, та інші речові докази з помешкання жінки.

Слідчі розпочали кримінальне провадження за ст. 117 (Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини) Кримінального кодексу України. Породіллі уже оголосили про підозру.

Раніше 38-річна коломиянка неодноразово притягувалась правоохоронцями до адміністративної відповідальності за ст. 184 та ст. 173-2 КУпАП. Йдеться про невиконання обов’язків щодо виховання дітей. Тому декілька років тому її уже позбавили батьківських прав щодо трьох синів.

Івано-Франківський міський суд обрав запобіжний захід водійці Tesla, яка на смерть збила волонтерку в Коломиї, у вигляді нічного домашнього арешту.

Про це інформує місцеве видання ПІК.

Прокурор на засіданні суду попросив застосувати щодо підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час. Захисник і підозрювана підтримали прохання прокурора.

Суд задовольнив клопотання та застосував щодо підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши їй залишати житло в період від 22 до 07 год. без дозволу слідчого, прокурора або суду.

“В судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м’якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо обвинуваченої запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши їй залишати житло в нічну пору доби, з покладенням на неї додаткових обов`язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження”, – йдеться в ухвалі суду.

У м. Коломия Івано-Франківської області водійка автомобіля Tesla на смерть збила 38-річну волонтерку Юлію Піотровську-Губиляк, її чоловік-військовий Руслан Губиляк перебуває в тяжкому стані.

Про це пишуть “Факти”.

Трагедія сталася 24 лютого. Руслан Губиляк був тяжко поранений на фронті. Після лікування він приїхав додому на реабілітацію. Наступного дня пара пішла до магазину на закупи, де чоловіка та жінку збила Tesla, водійка якої під час паркування не впоралася з керуванням.

38-річна Юлія загинула на місці трагедії, її чоловік, 51-річний Руслан, отримав тяжкі травми та перебуває у лікарні.

Юлія Піотровська-Губиляк від перших днів повномасштабної війни Росії проти України була волонтеркою, її чоловік пішов на фронт захищати Україну. Пара виховувала двох дітей – хлопчика та дівчинку

Засновник волонтерського центру “Локомотив” Ігор Костюк, де допомагала Юлія, розповів, що жінка працювала в аптеці і від перших днів приносила медикаменти. Вона опікувалася як військовими, так і переселенцями. Родина Юлії та Руслана була патріотами України та такими ж виховувала своїх дітей.

“Чоловік пішов боронити Україну на фронті. Там, наскільки я знаю, отримав поранення. Довго лікувався й приїхав додому на реабілітацію. Він приїхав за день до трагедії. Того дня вони з Юлею пішли разом за покупками… Ми, як і всі, бачили повідомлення про те, що Tesla збила двох людей і одна з них загинула. Але навіть подумати не могли, що то була наша Юля. Поки не зателефонувала її сестра… Коли приїхала швидка, Юля ще була жива. Її намагалися врятувати, але вона померла дорогою до лікарні. Залишається тільки молитися, щоб чоловік Юлі Руслан вижив. Поки що він у дуже тяжкому стані й лікарі не дають жодних прогнозів”, – розповів Ігор Костюк.

Троюрідна сестра Юлії Ірина Ярмоленко розповіла, що чоловік волонтерки отримав перелом тазу, його вже прооперували.

Водійка Tesla на момент ДТП була тверезою, їй загрожує до 8 років позбавлення волі.

У Коломиї Івано-Франківської області водійка автомобіля Tesla на смерть збила жінку та травмувала чоловіка. Загиблою виявилась місцева волонтерка Юлія Піотровська, її чоловік-військовий у реанімації.

Про це повідомляє “Волонтерський центр “Локомотив” та місцеві ЗМІ.

За даними поліції, ДТП сталась через те, що водійка Tesla вчасно не загальмувала і автомобіль злетів зі сходової клітки, де перебували люди.

На місці трагедії загинула 38-річна волонтерка Юлія Піотровська. Її 51-річний чоловік, який є військовослужбовцем, отримав травми та перебуває у реанімації.

Без матері залишились двоє дітей.

У Коломиї Івано-Франківської області таксист “задер” ціну до 400 гривень для переселенців.

Про це повідомив очільник Коломиї Богдан Станіславський.

Інцидент стався 7 березня. Випадок зафіксували правоохоронці. За словами міського голови, люди їхали від місцевого військкомату до району “Канада”.

“Попереджаю офіційно: кожен наступний такий випадок буде прирівнюватися до мародерства. Це низько — наживатися на трагедії українців. Закликаю кожного перевізника дотримуватися звичних тарифів на послуги”, – пише Станіславський.

З 29 жовтня на території держави розпочався комплекс заходів з протидії правопорушенням у сфері реалізації спиртовмісних та тютюнових виробів. Правоохоронці перевіряють ринки, магазини, кіоски, місця стихійної торгівлі та інші.
Під час відпрацювань у Коломиї поліцейські превенції виявили магазин, який порушив правила торгівлі алкогольними напоями. Під час обшуку поліцейські вилучили з незаконного обігу 2437 пляшок лікерно-горілчаної продукції на суму 727 тисяч 363 гривні.
Усе вилучене правоохоронці направили на експертне дослідження, пише “Галка” з посиланням на поліцію Прикарпаття.
На підприємця поліцейські склали адміністративний протокол за ч. 1 ст. 156 «Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння» Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Профілактичні відпрацювання з протидії правопорушенням у сфері обігу підакцизних товарів та стихійній торгівлі тривають.

Лише за суботу померло шестеро людей.

Серед хворих на коронавірус навіть немовлята.

Деталі у сюжеті НТК від генерального директора медичного закладу Андрія Кошкіна.

Про це повідомили в поліції Івано-Франківської області.

Так, пошкодження могильних плит правоохоронці виявили, коли робили обхід території. Поліцейські встановили та розшукали вандалів.

Правоохоронці з’ясували, що над могилами поглумилося троє місцевих жителів. Окрім того, свої дії вони знімали на відеокамери власних телефонів.

Поліцейські вже поспілкувалися з батьками правопорушників і видалили це відео з карт пам’яті їхніх засобів зв’язку.

Підлітки знищили склеп (фото: facebook.com/frankivsk.police)

За цим фактом розпочато кримінальне провадження за ч. 3 ст. 297 (Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого) Кримінального кодексу України. Триває досудове розслідування.

Не повідомляється, кому саме належить зруйнований склеп.

Про це повідомив у мережі Facebook Ігор Никифорук

SOS!!!ДОПОМОЖІТЬ СВЯЩЕННИКУ О.РОМАНУ ГАВАРЕЦЬКОМУ! J.РОМАН МІЙ ОДНОКУРСНИК(ОСОБИСТО ПРОСИВ ПРО ДОПОМОГУ НА ЛІКУВАННЯ). ХТО БАЖАЄ, МОЖЕ ОСОБИСТО СКОНТАКТУВАТИ З О.РОМАНОМ, ЧЕРЕЗ FB. ПРОСИМО ПРО МОЛИТВУ ЗА ЗДОРОВ’Я О.РОМАНА!

Слава Ісусу Христу. Дорогі отці. Дорогі друзі. Дорогі однокурсники. Служачи 20 років священиком я завжди допомагав всім хто приходив і просив молитви підтримки допомоги

Сьогодні я є в дуже важкому стані і сам потребую молитви допомоги. В мене Виявлена Аденома (пухлина) верхньої щелепної кістки потрібна і вже призначена операція. Також потрібна операція на трансплантацію кістки і ясен. Все це фінансово дуже дорого для мене і моєї сім’ї. Тому ДРУЗІ звертаюся з уклінних проханням до Вас і прошу про молитву за моє здоров’я і якщо маєте можливість фінансово допомогти буду дуже щиро вдячний. Можливо інтенціями або оголосіть про збірку на парафії. Щиро щиро прошу Вашої допомоги друзі. Наперед щиро дякую Вам і Божого Благословення Вам Вашим сім’ям і парафіянам.

Друзі направду операції дуже яких має бути три досить дорогі більше сорока тисяч грн, Ось номер моєї картки 4149 6293 4227 1277 Приват Банк Гаварецький Роман Михайлович. Ще раз дякую друзі!

Нині місцеві розповідають, що вишиванки завжди продавалися на коломийських ринках, потім утворився неофіційний та невпорядкований базарчик, де жінки продавали власноруч виготовлений крам.

Ціна значення не має

На годиннику о пів на другу ночі. Ще здалека до входу в базар стоїть велика черга з машин. Є авто й з Хмельниччини, Чернівців, навіть із Києва. Люди приїжджають заздалегідь, щоб першими потрапити на ринок.

Охоронець, який спостерігає за порядком, просить людей одягнути маски та дотримуватись дистанції. Поки чекаємо на відкриття, вдається поспілкуватись з покупцями.

Надія приїхала з батьками з Івано-Франківська. Розповідає, що на базарі вперше. Приїхала, бо почула від знайомих, що тут великий вибір вишитих виробів, та й ціни невисокі. Наразі має намір купити вишиту сукню, адже скоро виходить заміж, тож хоче бути на весіллі в українському національному вбранні.

«Шукаю особливу сукню ручної роботи, готова віддати навіть три або чотири тисячі гривень, якщо б мені сподобався виріб», – каже Надія.

Галина з Бережан, що на Тернопільщині, теж на ринку вперше. Її вразив великий вибір вишивки. Її сім’я вже має велику колекцію вишиванок, тому перевагу надає різним фасонам та орнаментам. Теж готова заплатити і три-чотири тисячі за виріб, якщо він гарний та багатий.

Таких покупців насправді багато. Богородчанці Василь із дружиною теж вперше приїхали на коломийський нічний базар, дізналися про нього в інтернеті.

«Поки що шукаємо сорочки для себе, а згодом, думаю, приїдемо знову, аби купити і на подарунок. Вибір тут дійсно дуже великий, і ціни доступні», – каже Василь.

Покупець наголошує, що надає перевагу лише ручній роботі. «Я люблю вишиванки лише ручної роботи. Мені їх приємніше носити, і я готовий заплатити будь-яку суму, якщо виріб мені сподобається», – зазначає пан Василь.

А ще ми зустріли тут Тетяну, яка приїхала з Надвірної і теж на ринку вперше. «Ринок відомий не лише великим асортиментом товару, а й низькими цінами, – акцентує вона. – Я люблю стародавні орнаменти на сорочках, бо саме вони, на мою думку, відображають дух українців».

Надвірнянка розповіла, що має родичів у Австралії і планує придбати їм вишиті сорочки на подарунок. «Там люблять лляні сорочки з простим орнаментом, приємні до тіла. Здогадуєтеся, як там жарко буває», – з усмішкою каже дівчина.

Віночки популярні

На території ринку торгових точок багато, люди продають вишиванки навіть посеред проходу. «Пані, погляньте, в мене є і ручної роботи вишивка, і дешевше можу дати», – припрошують продавчині на базарі.

Нашу увагу привертає торгове місце з віночками. Вибір великий: є і кольорові, і однотонні, є навіть купальські вінки.

Пані Ганна Лукинчук, родом із Рожнева (Косівщина), акуратно розкладає головні убори і розповідає, уже 10 років торгує віночками та прикрасами для волосся. Спершу було нелегко, починала з простеньких композицій, а згодом, коли набула досвіду, взялася виготовляти складніші, з більшою кількістю квітів.

«Знаєте, мода змінюється, кожного разу люди хочуть щось нове, однак є і класика, на яку завжди є попит. Це віночки з червоними квітами, як-от маки, приплітаємо також калину та шипшину», – ділиться пані Ганна.

Продавчиня пригадує, що до початку карантину у неї були покупці з Румунії, які просили вінки з жовтими, червоними та синіми квітами, в колір прапора держави.

«Раніше я й по фестивалях їздила продавати, був досвід. Колись возила товар в Словаччину та Польщу, але зараз карантин, кордони закриті, то вже іноземці не так часто у нас щось купують», – бідкається жінка.

Ціни на вироби коливаються від 25 до 70 гривень. Залежно від складності композиції. Квіти, які прикрашають віночки, за словами Ганни Лукинчук, ручної роботи.

Найбільший попит на віночки навесні, коли закінчується піст і починається період весіль. А перед святом Івана Купала люди питають за купальськими вінками.

«Купальські вінки найчастіше ми виготовляємо на замовлення, ціна на них близько 300-400 гривень», – говорить Ганна Лукинчук.

Продавчиня каже, що коли був карантин, то продавала вироби через інтернет. Фотографувала їх і надсилала поштою. Якщо не підходили, то обмінювала, правда, за рахунок покупця.

Базар переходить в онлайн

На ринку від кількості вишиванок, суконь, рушників та вінків розбігаються очі. Підходимо до торгової лавки, де продають кептарики. Зустрічаємо Івана, який продає не лише кептарики, а й вишиванки, сукні та пояски. Каже, що вишивка – це його родинне ремесло.

«Я з Космача, що на Косівщині, з дитинства вишиваю, моя мама художниця, завжди придумує орнаменти на сорочках та сукнях. Близько 80 років наша родина займається виготовленням вишиваних виробів», – з гордістю розповідає чоловік і додає, що має трьох доньок, які теж вишивають і навчають цьому ремеслу вже своїх дітей.

Поки ми говоримо, до торгової лавки підходять люди і цікавляться ціною виробів, а вона коливається від 200 і до понад 1000 гривень.

«А яка вартість кептарика?» – запитує жінка. «200 гривень», – відповідає Іван, на що отримує реакцію невдоволення від клієнтки, мовляв, ціна зависока. Чоловік готовий торгуватися, і жінка обіцяє повернутись, якщо не знайде дешевше.

Іван розповідає, що такі випадки бувають часто. Адже зараз часи складні, люди грошей не мають, а виріб придбати хочуть. Дає знижку максимум 50 гривень, більше не може, бо ж треба і самому за щось жити.

А ще Іван бідкається, що зараз ринок вже не той, що був раніше, до карантину. Людей стало менше, бо більшість переходить на онлайн-шопінг.

«Донька має інтернет-магазин з виробами, торг йде добре, – каже він. – Правда, я вважаю, краще, коли людина прийде на базар, поміряє. Коли ж продаєш через мережу, то можуть бути проблеми: то не підійде розмір, то колір».

Продавець пригадує, що були клієнти з Польщі, які купували гуцульську вишивку, однак зараз вони не приїжджають. А ще були покупці, які купували вишивані вироби, бо їхали в паломництво. Клієнти, за словами чоловіка, більше надають перевагу ручній вишивці, ніж машинній. Беруть і на весілля.

«Я радий, що нам вдалось зберегти традиції і гуцульські весілля не втратили свій колорит: багаті вишиванки, хустки та рушники», – з усмішкою зауважує чоловік.

Вишиванки везуть з усієї України

Наталія привозить вишиванки з Тернополя, Києва і навіть із Харкова. Розповідає, що займається цим бізнесом вже більше 10 років. Колись вишивала сама, а зараз не може, бо втратила зір.

«Вишивати змалку любила, однак після того, як зір різко погіршився, не вишиваю, хоча дуже хочу. Продавала свої сорочки за 2000 гривень, а то й дорожче», – зізнається продавчиня.

Наталія каже, що у неї є постійні клієнти, були навіть із-за кордону, однак через поширення пандемії зараз не приїжджають.

«Знаєте, до мене завжди колись приходила одна жіночка, яка купувала вишиванки до Італії. Там у неї була знайома, 80-річна італійка, яка дуже сподобала собі українське національне вбрання. Були також клієнти і з Польщі», – розповідає жінка.

Та в торгівлі не все так легко, як здається на перший погляд. Треба і підхід до клієнта знайти, і пильнувати товар, аби не вкрали.

«Раз була у мене прикра ситуація: відійшла я купити їжу і попросила продавців з сусідніх точок, аби приглянули за товаром. Повертаюсь і помічаю, що немає блузки. Засмутилась, але що вже зробиш?» – згадує жінка. Втім, каже, за декілька годин до її точки продажу підійшла поліція зі злодійкою і повернула вкрадену річ.

Продавчиня зауважує, що мода на фасон змінюється. Так, зараз люди шукають мереживну вишивку. Люблять і вишиванки з бісером.

«Смаки у покупців різні: хтось дивиться на ціну і купує відповідно до спроможності, хтось – на фасон, та є й такі, які не зважають на тренди і ціну, а беруть те, що припаде до душі», – зауважує Наталія.

За словами продавчині, якщо клієнту з якоїсь причини не підійшов товар, вона завжди готова його обміняти чи віддати гроші.

«Якщо нічого не продаєш за сезон і клієнт просить віддати дешевше, то ти йдеш на поступки. А якщо є попит і торг йде добре, то вже важче досягти компромісу», – зауважує Наталія.

“Важко знайти слова втіхи коли стається непоправне – смерть рідної людини. Ми не в змозі змінити обставини, лише просимо Всевишнього дати сил рідним перенести біль втрати, а душу покійної прийняти в Царство Небесне. Поділяємо Ваше горе, сумуємо разом з Вами, підтримуємо Вас у годину скорботи”- йдеться у дописі.

Як зауважують знайомі у коментарях, Юрія Гринюк померла через ускладнення від коронавірусу. Про це також написав коломийський священник, капелан Василь Довганюк.

“Помолимося дорогі друзі, щойно відійшла у вічність 23-річна дівчинка Юлія з Коломиї, ковід. Нехай з Богом спочиває!!!”, – написав отець Василь Довганюк.

Більшість із них – важкі. Люди помирають важко, без повітря і з болями. Різного віку. Медики знесилені, витримують лише найстійкіші.

Про жахи, що відбуваються у лікарні на Прикарпатті, яке зараз є епіцентром коронавірусу, розповіла у Facebook журналістка Настя Нагорна, – повідомляє Голос українською.

“Деякі історії просто немає змоги показати в телевізійному форматі. Тому я написала літерами, а посилання на сюжет буде внизу. Історії про те, як важко буває в ковідних лікарнях.

***

Буває дуже важко. Ну, як отой тиждень, коли два брати померло.

Це лікар розповідає.

Каже, привезли одного брата, а він говорить “маю погані передчуття”. Тут в багатьох погані передчуття. Брак кисню народжує паніку. Шалену, дику паніку. І “погані передчуття”.

В мене просто сьогодні такий самий костюм, респіратор і щиток. Цей захист дуже зручний, бо якщо ти несподівано починаєш плакати, то цього ніхто не побачить

Коли перший брат вже помер, а другий лежав у лікарні, то їхня мама кричала “врятуйте мені хоча б одну дитину! Врятуйте хоча б одну”

Вони не були зовсім дітьми.

Один 1979 року народження, інший – 1974 року.

Але. Врятуйте. Хоч. Одну. Дитину.

У самого лікаря у відділенні працює донька. Вони переважно там і бачаться. Каже, як батько не хотів би, аби вона тут була, “в неї з дитинства легені слабкі”. Але ж донька – лікар. “тато, ти сам привів мене у медицину. То де я маю бути?”.

Я знаю, вона прийшла туди, бо там лежить наймолодша пацієнтка, якій 23 роки. Вона з тих, хто занадто довго лікувався вдома. Лікарі намагаються, аби вона зреагувала на них хоч якось, але вона лише іноді стогне.

Я не знаю, як її звати. Лікарі називаю її “дівчинка”.

Наймолодша з померлих тут 83 року народження була.

Більшість людей, звісно ж, перенесе або вже перенесло ковід легко.

Але в тих, хто важко, буде гуснути кров, плавитиметься мозок, не вистачатиме повітря. Легені стануть схожими на печінку – тверді і стиснуті.

“Іноді чекаєш нової зміни лікарів – наче сонечка, що сходить. Бо розумієш, що пацієнт якийсь от-от помре. Дуже хочеться втікти і не бачити”.

Інший лікар каже, що лишилися “справжні медпрацівники, а не пасажири в медицині”. Каже, от закінчиться зміна і поїде по знайомих лікувати, бо майже всі хворі.

В лікарні є безкоштовні ліки. Ті, що по протоколу. Це відсотків 10 від того, що потрібно пацієнтам, які потрапили сюди. Людям страшно, вони шукають дорогі ліки, купують їх. Ну, якщо є гроші.

А ще плачуть. Кажуть, “я вмираю”. Або в множині “вмираємо”.

Вийдеш у двір і скажеш комусь, що там на 4 поверсі люди вмирають просто зараз – повільно і неприємно вмирають – ніхто не повірить.

Скажуть, “та це тобі треба, щоб ми вкололи галіму індійську вакцину”.

Ні, я не про вакцину. Жодного слова тут про вакцину.

Там люди вмирають. По-справжньому.

Орися сидить в коридорі. Їй дуже важко дихати. І здається, що в коридорі легше. Вона зірвала маску і вийшла з палати. Це її ілюзія. Лікарі знають, їй зараз стане гірше, кисню в крові стане менше. Доведеться повертати в палату, заспокоювати і знову надягати кисневу маску.

Цим хворим не можна ходити.

В реанімації сусідньої лікарні сидить чоловік з розбитим обличчям. Він пішов в туалет і впав. Впав він, бо рівень кисню в крові теж впав.

Яка це розкіш – ходити в туалет, Господи.

Самому себе обійти і не чекати на судно. Лікарі забігані, приходять колеги з сусідніх закладів на допомогу. А ще волонтери.

Волонтери з’явилися у серпні. Першим був священик. Служив людям, уявляєш? Виносив судно, перевертав незнайомих людей, може, годував?

З такими отцями і в бога почнеш вірити. Колись. Серед волонтерів зараз переважно ті, в кого тут родичі. Людмила захекана біжить коридором, несе комусь ліки.

В неї тут тато.

“Я їй сказав, що батька ми навряд врятуємо” – чесно каже лікар.

Але Людмила хоче бути поруч із татом і хоч якось допомогти. Волонтерів беруть за умови, що вони допомагають не лише своїм пацієнтам, але й іншим. І не матимуть претензій, якщо захворіють самі.

Якщо рідна людина випишеться, то волонтер, ймовірно, більше не прийде.

Батька Людмили звати Іван. Ми недовго говоримо насправді. Майже відразу вона починає плакати.

Вчора помирала жінка, 49 років. Її мама теж була серед волонтерів. Мама – медик. Мама розуміє, що її дитина помирає. Але не може в це повірити.

Тут немає прогнозів, хто “легкий”, а хто “важкий”.

“Поклали пацієнта, прийшов своїми ногами. Наступного дня був серед тих, хто в агонії. Хто б подумав, що він помре?”.

А тут якраз пацієнта переводять з однієї палати в іншу. Без кисню. Це 10 секунд. Пацієнт кричить. Він боїться вмерти просто тут і зараз. Раптом припиняє кричати. Дихає.

Але лікар жаліється на нього. “Він не слухається. Відмовляється від маніпуляцій. Ми навряд зможемо його врятувати”.

Натомість Василь слухняний. Він – чемпіон з реанімації. І от хто точно не може без кисневої підтримки. Легені фактично спалені. Він спілкується, піднімаючи палець вверх. “Борімося”.

Йому звонить дівчинка, мабуть, підліток. Ймовірно, донька. Чутно по голосу, який він слухає на гучному зв’язку. Під кисневою маскою я не вгадаю, скільки йому років. Василь в реанімації 67-ий день.

Про головного лікаря з сусідньої лікарні я теж не буду довго розповідати. Тільки от в нього легені теж були ушкоджені на три чверті. Він лежав в реанімації, а мама про нього піклувалася, бо теж хворіла. Він вижив. А мама померла. Дивні промисли твої, Господи.

Це все абстрактні історії та імена. Доки на сусідньому ліжку не лежить хтось з твоїх рідних. Або доки вони не беруть тебе за руку і не просять “зроби легше дихати”.

А я – не лікар. В мене просто сьогодні такий самий костюм, респіратор і щиток. Цей захист дуже зручний, бо якщо ти несподівано починаєш плакати, то цього ніхто не побачить.”

І хоча в місті все спокійно, лікарні переповнені, доставляються резервні ліжка, а пацієнти просять допомоги у лікарів, щоб дихати.

Пише – джерело.

Про це пише ТСН. Так, вся Івано-Франківська область з 24 лютого потрапила в “червону” зону через спалах коронавірусної інфекції. У Коломиї дві лікарні працюють на прийом хворих з COVID-19, і вони вже заповнені на 100%. Хворі поступають, але ліжко-місця закінчилися.

“Наш лікувальний заклад заповнений повністю в плані госпіталізації коронавірусних хворих. Ми маємо 175 ліжок, але 181 пацієнта. Доставили шість резервних ліжок для некисневих пацієнтів. Прикарпаття палає.

Така ситуація не лише в нашому регіоні. Розгорнуті додаткові опорні лікарні, швидка з нашого району розвозить і в інші райони”, – розповідає директор коломийської центральної лікарні Віктор Бойко. У реанімації перебувають люди різного віку, в тому числі і молоді. Одній з пацієнток 23 роки, крім того, є чоловік, який в лікарні вже понад два місяці.

Нагадаємо, що на Прикарпатті встановлено мобільний госпіталь ДСНС для надання медичної допомоги хворим на COVID-19. Його розгорнули на території Богородчанської центральної лікарні в Івано-Франківській області.

Вона звернулася зі скаргою до мера, лист з вимогою вплинути на ситуацію направили і десантники з частини, яка названа ім’ям Тараса Сенюка, пише Репортер.

Не розуміють

Коломиянин Тарас Сенюк – єдиний військовий з Прикарпаття Герой України. Цю нагороду він мав отримати ще за життя за успішну бойову операцію в зоні АТО, в якій зумів врятувати два підрозділи солдатів. Він загинув 3 червня 2014 року під час нападу бойовиків на колону сил АТО, яка рухалася з Ізюму в район Слов’янська.

Колишній командир 95 бригади Станіслав Чумак каже, не здивувався, що Тарас був попереду колони, бо по-іншому зробити не міг.

Вони познайомилися під час служби в 95 бригаді. Сенюк спершу був там командиром роти, а потім став комбатом. Брав участь у миротворчих місіях у Косово.

«Це був ініціативний офіцер, багато часу приділяв службі, особовому складу, – згадує Станіслав Чумак. – Це була дійсно військова людина. Брався за всі задачі, виконував їх».

Нині Чумак у добрих стосунках з матір’ю Сенюка – пані Наталею. Каже, побратими всіляко її підтримують. Не раз запрошували на різні події в Одеську військову академію, де готують десантників. Свого часу її закінчив і Тарас – з золотою медаллю.

За словами Станіслава Чумака, пані Наталя ніколи не зверталась за допомогою, але тут її терпіння закінчилось. Жінка розповіла про конфлікт з водієм, який триває вже кілька років. Тому військові зо два тижні тому надіслали офіційного листа до мера Коломиї від командира військової частини А1910 десантно-штурмових військ ЗСУ, яка носить ім’я Героя України Тараса Сенюка. У ньому просять розібратися в ситуації.

«Ми зробили кімнату-музей, і там є багато про Сенюка, – говорить Станіслав Чумак. – У Житомирі назвали його ім’ям 13 окремий десантно-штурмовий батальйон. Там щороку проводяться кубки рукопашного бою в його честь. Його шанують в Одесі, Житомирі, але не в Коломиї. Ми розуміємо втрату, а в Коломиї – чомусь ні».

Остання крапля

За словами Наталії Сенюк, конфлікт з водієм маршрутки №4а триває з 2017 року. Відтоді вона лікується у військовому госпіталі, тож часто їздить тією маршруткою у шпиталь, бо має проблеми зі здоров’ям.

Каже, водій автобуса дорікає їй за посвідчення, мовляв, жінка багато їздить.

«Постійно кривився, – розказує пані Наталія. – Було, що добігаю, він побачив, закрив двері та поїхав, хоч за графіком ще мав стояти п’ять хвилин. У мене лівий бік лиця після інсульту не працював, то зараз вже трохи відновилося. Аби щось сказати, я мусила собі допомагати язиком. І він теж не лишив це у спокої, питав, чого я облизуюсь».

Каже, спершу нікуди не зверталася і просто ковтала образи. «Я йому нічого не зробила, я терпіла три роки, – говорить пані Наталя. – Питала, чому він чіп­ляється, що я йому зробила? Буркнув лише щось під ніс. Показувала посвідчення, що мій син загинув на війні, а він казав, що не винен у цьому».

Терпець жінці увірвався 25 листопада. Якраз їхала знову оформлятися у госпіталь, бо почувалася геть погано.

«Сіла на маршрутку недалеко від моєї хати на «4а» і той водій зразу на мене: «Чого ви їдете цією маршруткою, їдьте двійкою, бо тут багато людей», – пригадує пані Наталя. – Але після мене зайшли ще троє чи четверо».

Того ж дня жінка написала скаргу на ім’я мера і зараз вимагає, аби водія звільнили.

«Особисто з мером говорила, той просив, аби я простила того водія, – говорить жінка. – Відповіла, що не прощу, бо то не вперше».

Нема ким замінити

За словами міського голови Коломиї Богдана Станіславського, відповідь матері і військовим вже надали, «провели роз’яснювальну роботу» з перевізником і водієм.

«Перевізник до неї дзвонив, вибачився, водій також подзвонив і вибачився, – каже мер. – Жінка вимагає, аби його звільнити, але я не маю повноважень сказати так приватному підприємцю. Той перевізник має всього два маршрути. На одному їздить він, а на другому – водій. Зараз будемо формувати нову мережу та оголошувати новий конкурс, тож врахуємо цю ситуацію. Але звільняти чужих людей я не можу».

Перевізник Роман Непийвода щодо останнього інциденту пояснює, що тоді був перший рейс – багато дітей до школи, в садок, люди на роботу, плюс карантинні обмеження, тож водій звернувся до пасажирів, мовляв, хто не на роботу і має можливість – аби чекали на другий рейс. Це він переповідає зі слів водія.

«А пані Наталя це сприйняла, що це особисто до неї відносилося і почався цей конфлікт, – стверджує перевізник. – І нічого більше чути не хоче. Я їй пояснював, що водій взагалі міг не зупинитися».

Про те, що конфлікт між його водієм і Наталією Сенюк триває вже три роки, каже, не знав.

«Я вибачився, водій вибачився. Але я не маю ким замінити працівника, – говорить Непийвода. – Найду когось – заміню. Маршрут можуть закрити взагалі. Тоді постраждають усі люди».

Поки Наталія Сенюк добирається двома маршрутками, аби не перетинатися з тим водієм. Їде до вокзалу, там чекає на іншу маршрутку, яка їде додому. Каже, з іншими водіями проблем не мала ніколи.

У Коломиї водій маршруту номер 9 відмовився везти маму героя та ще й непристойно її називав, повідомив у групі Коломия та Коломияни Andriy Spirov, пише ПІК.

“Сьогодні (вчора-ред.) в нашому місті Коломия, стався дуже неприємний інцидент:
Водій маршруту номер 9 відмовився везти мати загиблого бойового офіцера полковника Сергія Лисенка, не одноразово назвавши її халявщицею”, – йдеться дописі.
Andriy Spirov додає, що ветерани Коломийщини миттєво відреагували на ганебний інцидент.

“Оперативно прибувши на місце, нами, в терміновому порядку був викликаний власник маршруту, який і пообіцяв нам звільнити нахабного водія. Ми уважно будемо слідкувати за дотриманням даної обіцянки”.

У Коломиї водій маршруту номер 9, що не захотів везти маму загиблого героя, щонайменше поплатиться роботою.

Нагадамо, що бойовий офіцер полковник Сергій Лисенко загинув при виконанні бойового завдання в зоні АТО. Це сталося 29 липня 2014 року під час виконання бойового завдання в складі розвідгрупи з рятування пілотів збитих літаків СУ-25 (04 “синій” та 33 “синій”) в с. Латишеве, Шахтарського району Донецької області.

Разом з Сергієм загинули капітан К. Андреєнко, капітан Т. Карпа, старшина А. Шершень, старшина О. Глобенко, сержант А. Бузуляк, старший солдат Л. Панков, старший солдат Р. Рикалов, старший солдат Я. Шимчик та старший солдат С. Гришин, про це пише Книга пам’яті.

Про це інформує Центр допомоги учасникам АТО Коломийської міської ради та Коломийської РДА.

Висловлюємо щирі співчуття родині померлого учасника бойових дій, діючого військовослужбовця 8 батальйону 10 Гірсько- Штурмова Бригада солдата Сергія Миколайовича Загрійчука (07.01.1986 – 03.06.2020), в якого вчора раптово зупинилося серце.

Сиротою залишилася восьмирічна дочка, – йдеться у дописі.

Поховання відбувається в місті Коломия.

Негода на Прикарпатті: Коломию засипало градом (ФОТО, ВІДЕО)

Жителі Коломиї активно діляться фото та відео граду у мережі. За лічені хвилини вулиці міста та присадибні ділянки встелив шар граду, інформує “Галка”.

“Біля водостічної труби, ціла ТАЧКА граду. Ми все дальше від зими і ближче до літа”, – написав Володимир Семаковський.

Коломиянка Яна Котюк додає, що град людям пошкодив городи та квіти. Додамо, що у цей час в Івано-Франківську падав доволі сильний дощ.

Інші медики закрили очі на повідомлення родичів про контакт чоловіка з сім’єю, яка нещодавно повернулася з Італії. Про це розповів син загиблого Дмитро Соболь на своїй сторінці у Facebook.

“Хронологія подій: 20 березня вранці ми дізналися від батьків, що у мами третій день температура 38 і сильний кашель, у батька температура незначна, 37 з копійками вже п’ятий день. У них був контакт із сім’єю з їхнього села Вовчковці, члени якої повернулися напередодні з Італії та “сидять вдома” з високою температурою”, – написав Соболь.

За його словами, батьки відразу звернулися до сімейної лікарки, яка проконсультувала по телефону і повідомила, що в їхніх симптомах немає нічого страшного. Медик порадила пацієнтам пити більше чаю і сидіти вдома.

Соболь зазначив, що після дзвінка батьки звернулися у швидку, де їм відмовили в госпіталізації та порадили звертатися до сімейного лікаря.

“Батьки звернулися до своїх знайомих і поїхали в інфекційну лікарню, де їх погодилися прийняти. Лікарка їх послухала і дала висновок: у мами сильні хрипи, прописала антибіотики, лягати в лікарню не обов’язково, ви можете антибіотики приймати вдома. Тато здоровий”, – зазначив чоловік.

Він розповів, що хворі також зверталися на гарячі лінії “НСЗУ”, “Covid-19 в Івано-Франківській області” та “МОЗ”, що не дало жодних результатів.

Соболь повідомив, що завдяки їхній наполегливості маму вдалося госпіталізувати. Стан батька почав погіршуватися, однак сімейна лікарка все так само по телефону поставила діагноз і прописала таблетки.

“Після негативного експрестесту лікарка мами вирішила поскаржитися нам “ваша мама просто симулює свій стан, оскільки їй, мабуть, бракує уваги”. 27 березня ми все ще чекали на результати маминого тесту ПЛР, коли в обід пролунав дзвінок щодо дезінфекції будинку батьків. Ми подзвонили батькові і дізналися, що він у Коломиї в лікарні, і його забирають в Івано-Франківськ. Йому було дуже важко говорити, сказав, що передзвонить. Лікарі з Коломиї нам повідомили про дуже важкий стан батька. І через годину ми дізналися, що батько помер у машині швидкої, не доїхавши до лікарні Івано-Франківська”, – розповів чоловік.

Син загиблого додав, що того самого дня лікарка мами повідомила, що їх обдурили щодо проведення ПЛР-тесту, оскільки не бачили в цьому необхідності. Наступного дня її все ж таки перевірили на коронавірус, тест виявився позитивним. Після смерті батька чоловік з’ясував, що сімейний лікар боїться оглядати пацієнтів, оскільки хворі можуть бути справді зараженими, а у неї немає захисного костюма.

“Ми віримо в те, що смерть нашого батька буде не просто черговою смертю під час пандемії, а всі зможуть зробити з вищесказаного висновки, і це допоможе іншим інфікованим, а державні установи проведуть роботу зі своїм персоналом і переглянуть процеси. А також що люди, почувши цю історію, боротимуться за своє життя, а не сидітимуть вдома і питимуть чай за рекомендацією сімейного лікаря”, – додав чоловік.

Про це у соцмережі повідомили ювенальні поліціянти.

“У брудній і не надто обігрітій оселі 33-річної коломиянки працівники поліції під час перевірки застали трьох малолітніх діток біля сплячого нетверезого батька. У родині є ще двоє дітей-школярів. За те, що батьки не переймаються вихованням дітей, на них складено протокол за ст. 184 КУпАП”, – повідомляють правоохоронці.

“Відрадно, коли після втручання поліцейських вдається повернути життя дітей в таких родинах в нормальне русло, – пишуть поліцейські. – Приміром, з’явилася надія на домашній затишок у семи діток з Коломийщини з сім’ї, яка опинилась в складних життєвих обставинах. Раніше родина потрапляла в поле зору поліцейських через відсутність належних умов проживання та навчання дітей. Місцева громада допомогла 35-річній багатодітній матері полагодити помешкання, а решту вже залежить від старань самої жінки”.

Старший лейтенант, учасник бойових дій, співробітник Центру спеціальних операцій «А» Служби безпеки України загинув виконуючи тактико-спеціальне завдання захищаючи Україну, пише Фіртка з посиланням на НТК.

Коломиянин Олександр Іваньков трагічно загинув 12 вересня на Одещині, виконуючи завдання, максимально наближені до бойових, йдеться на офіційному веб-сайті Служби безпеки України.

Напередодні коломияни навколішки зустріли Героя. Прощання відбувається у Коломиї на вулиці Драгоманова, 3.

Похорон розпочнеться 15 вересня о 12:00 годині у ритуальній кімнаті «Благочестя». Продовжиться о 13:00 годині у Катедральному соборі, що на вул. Театральній.
Поховають Олександра Іванькова на Алеї Слави у Коломиї.

Про це пише Фіртка з посиланням на НТК.

“Міс Коломия” – традиційний регіональний конкурс краси та грації. Цьогоріч проводився вже всьоме.

Титул «Міс Коломия» виборола мешканка Сопова Маріанна Бровчук, дівчині лише 16 років.

Слідів насильства на тілі загиблих і пошкодження вхідних дверей квартири правоохоронці не виявили, інформує поліція області.

Так, ще, 23 червня о 14:50, до поліцейських надійшло повідомлення, що в квартирі, на одній із вулиць Коломиї, виявлено без ознак життя 27-річну жінку та її 6-річну дочку.

Поліцейські з’ясували, що ознак насильницької смерті на тілі коломиянок не виявлено, а квартира була зачинена зсередини і слідів пошкоджень на замку також немає.

Оглядаючи квартиру, під час застосування електронного газоаналізатора на факт виявлення чадного газу, встановили показники концентрації, які перевищили норму. Джерел виходу чадного газу з самої квартири загиблих не виявили.

Цей факт перевіряється спеціалістами. За фактом загибелі відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 115 ККУ. Тривають слідчі дії, призначено низку експертиз. Поліцейські відпрацьовують усі версії. Згодом з’ясувалось, що люди загинули через чужу недбалість. Так, підприємець на першому поверсі встановив котел із порушенням.

Нагадаємо, ця резонансна подія трапилася у вересні 2017 році в Коломиї. Троє місцевих жителів напідпитку вчинили дебош у кафе, чіплялися до обслуговуючого персоналу та відвідувачів.

При цьому один із них зірвав зі стіни синьо-жовтий прапор, який власникові закладу подарували учасники Майдану та воїни АТО.

Опісля зловмисники вчинили конфлікт із молодим відвідувачем кафе. Вийшовши за ним на вулицю, силоміць посадили в свій автомобіль, побили та зірвали з шиї золотий ланцюжок, який відразу здали в ломбард.

У ході проведення оперативно-розшукових заходів коломийська поліція встановила особи цих зловмисників, раніше судимих за вчинення майнових злочинів. Однак підозрювані тривалий час переховувалися від слідства, тому їх оголосили в розшук.

Затриманим двом зловмисникам оголосили про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ст. 146 (Незаконне позбавлення волі або викрадення людини), ст. 296 (Хуліганство), ст. 186 (Грабіж), ст. 338 (Наруга над державним прапором) Кримінального кодексу України, та в суді обрали міру запобіжного заходу.

Наразі триває розшук їх спільника, повідомляють у секторі комунікації поліції Івано-Франківщини.

Мешканці міста обурені, кажуть ціна надто висока. Перевізники аргументують здорожчення ціни на проїзд тим, що ціна на паливо надто висока і їм з такими тарифами не вигідно виходити на маршрути.

В Івано-Франківській області на об’їздній дорозі Коломиї сталася ДТП за участю мікроавтобуса Mercedes Sprinter, який перевозив людей, та легковика Renault Megane.

Про це поваідомляють очевидці аварії у соцмережах.

Як зазначається, трагедія сталася близько 16 години.

Унаслідок ДТП загинули двоє маленьких дітей, також у дуже важкому стані перебувають водій та пасажирка легковика, ще 9 людей отримали різні травми.

Згодом місцеве видання “Галка” повідомило, що жінка також померла від отриманих ушкоджень дорогою до лікарні.

Наразі на місці аварії працюють правоохоронці, які з’ясовують всі обставини ДТП.

“До нас надійшло повідомлення за цим фактом (стрілянини – ред.), ми розпочали досудове слідство, дії зловмисників кваліфіковано як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 ККУ. Але наразі зловмисники ще не затримані. Встановлюються особи, потім уже будуть проводитись заходи щодо їх затримання. За попередніми даними, постраждали двоє людей”, – повідомили у поліції.

“Сьогодні з ранку до нас прийшла лисиця і це центр Коломиї, вулиця Франка!”,-повідомив чоловік.

Водій легковика, проїжджаючи по вулиці Карпатській, що в районному центрі, близько 13 години, допустив наїзд на велосипедиста. Від отриманих травм чоловік загинув на місці пригоди.

Як встановлено правоохоронцями, 59-річний житель м. Коломия, керуючи автомобілем марки “Renault Kangoo”, рухаючись з вул. Грушевського, у напрямку до перехрестя, здійснив наїзд на велосипедиста, який рухався у попутньому з ним напрямку.

Внаслідок ДТП велосипедист від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці події. Водій, за результатами проведеного медосвідчення на визначення стану сп’яніння на час керування автомобілем, був тверезим.

Наразі особа велосипедиста, чоловіка віком приблизно 50-60 років встановлюється правоохоронцями.

Правоохоронці звертаються за допомогою до очевидців події, мешканців міста та ближніх сіл, допомогти встановити особу загиблого чоловіка (за фото, одягом) та у разі володіння інформацією з цього приводу просимо повідомити у чергову частину Коломийського відділу поліції за номером телефону (0342 33) 2-24-38 або за номером 102.

За цим фактом розпочато та проводиться досудове розслідування за ознаками вчинення злочину передбаченого ч.2 ст.286 (Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами) Кримінального кодексу України.

Санкцією статті передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3-ох до 8-ми років з позбавленням права керувати транспортним засобом на строк до трьох років або без такого, повідомляють у секторі комунікації поліції Івано-Франківщини.

Ольга Борута втратила кисть руки близько року тому. Їй 27 років. По господарству допомагають сини 9 та 10 років.

Влаштувалася на роботу на підприємство Ескара, яке розташоване в Коломиї по вулиці Шарлая, складальницею шпону.

Спочатку, керівництво говорило про матеріальну допомогу та новий протез, та згодом забулися всі обіцянки. один із керівників підприємства відмовився зутрічатися із журналістами.

Жінка каже, що її випадок далеко не єдиний.

Комунальники просять вибачення за тимчасові незручності.

Випадок трапився пообіді по вулиці Костомарова. 62-річний чоловік вистрибнув з вікна своє квартири, яка знаходиться на дев’ятому поверсі. Причини такого вчинку з’ясовує поліція.

Про це повідомляє “Галка” з посиланням на управління цивільного захисту ОДА.

Нaдзвичaйний випадок стався 7 травня у помешканні одного із кpивдників. Злoвмиcників поліція вже затримала.

У скоєному вони не зізналися. В поліції кажуть, дівчина отримала сильну психологічну тpaвму, оскільки все, що відбувалося чоловіки фільмували на відео.

Коментує резонансну подію начальник Коломийської поліції Остап Білейчук.

«Між батьками починається пaнiка, – йдеться в дописі адміністратора групи «Моя Коломия» у фeйсбyк Алли Аннюк. – Мова про пoмeрлy дитину з ДНЗ 18. Кажуть, що ще одна дитина знаходиться в рeaнiмaції. Будь ласка, проясніть ситуацію», пише gk-press.if.ua.

Проте, Вікторія Замулінська-Жуковська повідомляє, що хлопчик, про якого йде мова, відвідував яслі, а там навчаються діткu віком 2-3 рочки. На цей час всі решта діток здoрoві.

«У четвер дитина була в садочку. В п’ятницю дитину відвезли в лiкaрню. Кажуть була сильна вuсuпкa, блювaння і тeмпeрaтура. Дитину поклали в рeaнiмaцiю. Під ранок хлопчик пoмeр», – повідомляє жінка.

Мама дитини повідомила, що малюк пoмeр від мeнiнгoкoкцeмiї.

Головний лікар Коломийської дитячої лікарні Олег Токарчук cтверджує, що наразі дітей зі схожими сuмптoмaми немає ні в Коломийській дитячій лiкaрнi, ні в обласних закладах. Крім того, відповідні служби проведуть обстеження ймовірно контактних осіб. Тому для пaнiкu немає причини.

Жителі міста занепокоєні ще одним випадком. Минулого тижня в Коломиї так само раптово в рeaнiмaції пoмeр вчитель музики. Але місцева влада запевняє, що ці два випадки нічого спільного не мають – то різні хвoрoбu.

Черговий лікар Отинійської районної лікарні повідомив поліції про те, що в приймальне відділення доставлений місцевий житель з тілесними ушкодженнями.

Правоохоронці встановили, що на одній з вулиць селища між 16 і 19-річними односельчанами на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник конфлікт. Під час сварки молодший хлопець побіг до свого товариша в будинок, взяв кухонний ніж і, повернувшись на місце, завдав один удар потерпілому в живіт.

Внаслідок проникаючої колото-різаної рани живота потерпілий помер через кілька годин у лікувальному закладі.

Після скоєного підліток покинув місце злочину і втік додому, де він і був затриманий поліцейськими.

Наразі неповнолітній затриманий, вирішується питання про оголошення підозри у вчиненні злочину і обрання запобіжного заходу – утримання під вартою.

За цим фактом розпочато кримінальне провадження за ч.1 ст.115 (“умисне вбивство”) КК України.

Підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на термін від 7 до 15 років. Слідство триває.

Про це на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook повідомив журналіст Євгеній Гапич.

Офіційних повідомлень про подію з приміщенням Коломийського економіко-правовго коледжу Київського національного торговельно-економічного університету ще не надходило.

Очевидці стверджують, що потерпілих немає.

Працівники коледжу, які вчасно помітили ознаки руйнування, увімкнули сирену і евакуювали учнів і персонал.

На місці працюють рятувальники.

Зокрема, державний гімн та молитву “Боже великий єдиний”. Кількість учасників не випадкова – гігантський хор зібрався на честь 775-річчя Коломиї. Усі учасники є професійними хористами.