В Україні вже в наступному році має запрацювати Фонд енергоефективності, за рахунок якого сім’я зможе компенсувати до 50% витрат на утеплення свого житла. Як каже віце-прем’єр міністр Геннадій Зубко, для того, щоб Фонд запрацював, до кінця цього року Рада повинна прийняти три важливі закони: “Про житлово-комунальні послуги”, “Про енергоефективність будівель” і “Про комерційний облік”.

Журналісти  “Сегодня.ua” з’ясували, що і як зміниться для українців після прийняття законів і коли комунальна сфера запрацює “по-новому”.

Закон “Про енергетичну ефективність будівель”

Що нового:

Всі будівлі, в тому числі житлові будинки, повинні за свій рахунок провести енергоаудит

Окремим будівлям доведеться оформити сертифікат енергоефективності

Тих, хто не оформить сертифікат енергетичної ефективності, будуть штрафувати

З’являться мінімальні вимоги з енергоефективності будівель

Всі об’єкти будівництва і вже зведені будівлі повинні пройти аудит енергетичної ефективності за свій рахунок. Якщо енергоаудит проводитимуть в житловій багатоповерхівці, платити доведеться всім власникам квартир. Як відзначають експерти, в середньому аудит типової багатоповерхівки може обійтися в 5-12 тисяч гривень. Сума залежить від площі будинку та обладнання, яке використовує енергоаудитор. Наприклад, сім’ї, яка живе в будинку на сто квартир, за аудит доведеться заплатити від 50 до 120 гривень.

Орієнтовна вартість енергоаудиту для багатоповерхівок:

до 100 квартир – 9.5 тис. гривень
до 300 квартир – 12 тис. гривень
до 350 квартир – 13 тис. гривень

“Цей закон зобов’язальний. Ми всі повинні розуміти, що цей закон встановлює вимоги до кожного будинку проводити енергетичний аудит і мати сертифікат енергетичної ефективності при певних обставинах. Більше того, закон зобов’язує власників житла проводити технічний огляд систем кондиціонування і водопостачання, це стосується систем, які мають потужність 20 гігават. Це фактично будинок 200 квадратних метрів”, – зазначає співавтор законопроекту Олена Бабак.

Енергоаудит, згідно із законопроектом, повинні будуть провести у всіх будівлях, а отримати сертифікат енергоефективності доведеться новобудовам, будівлям, які здаються в оренду як мінімум на рік, і місцям загального користування з площею від 250 квадратних метрів. Сертифікат вважається дійсним 10 років за умови, якщо за цей час будівля не буде утеплятися.

“Важливо розуміти, що проект закону “Про енергетичну ефективність будівель” передбачає не тільки енергоаудит за кошти власника будівлі, а й обов’язкову сертифікацію – і теж за гроші власника. Експерти розходяться в думках про вартість послуги з енергоаудиту так само як і про ціну сертифікації. Ще більше суперечок про те, що дасть і одне, і інше жителям”, – відзначає директор ДТЕК ЕСКО Роман Федорченко.

Тим, хто сертифікат не отримає, доведеться заплатити штраф від 3400 до 5100 гривень. “Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і вводиться в дію з 1 січня 2017 року”, – йдеться в законопроекті.

“Ми повинні розуміти, що впровадження європейських директив коштуватимуть кожному з нас. Це будуть невеликі гроші. Для чого ми це робимо? Коли ми йдемо до лікаря, ми хочемо, щоб нам перед лікуванням поставили діагноз. Також і наші будинки, щоб ми сьогодні не інвестували гроші в утеплювачі 5 см завтовшки і знищували наші будинки, ми повинні отримати діагноз енергетичного стану наших будинків від професіонала. Це коштуватиме грошей. В Європі людина, коли бере в оренду квартиру, вона дивиться, який клас енергоефективності у цього житла. Тому що людина розуміє, що орендна плата може бути невеликою, але прийдуть рахунки за опалення, за воду тощо. і ми хочемо це зробити в Україні”, – пояснює Олена Бабак.

Закони “Про ЖКП” і “Про комерційний облік компослуг”

Що нового:

До 1 січня 2018-го у всіх житлових будинках встановлять лічильники на світло, газ, тепло, електроенергію і воду

За борги за комуналку доведеться платити пеню

Будівлям, не обладнаним лічильниками, заборонять підключатися до мереж

На даний момент, наприклад, лічильники на воду встановлені тільки у 77% абонентів.

“Низький показник оснащення засобами обліку унеможливлює ефективну реалізацію заходів по економії водних ресурсів”, – зазначають автори законопроекту. Станом на початок року теплові лічильники встановили тільки в 53% будинків. Існуючі норми споживання, за якими доводиться платити українцям без лічильників, часто завищені. Як каже експерт в сфері енергоефективності Анна Шумейко, встановивши всі лічильники (в тому числі і тепловий лічильник на будинок), можна на 30% менше платити за комуналку.

Як показує аналіз Держенергоефективності, якщо встановити на будинок прилад обліку тепла, через один-три роки споживання скорочується на 15-20%, в результаті мешканці платять за комуналку менше.

“Лічильники також не дозволять переводити наднормативні втрати в мережах на споживачів”, – зазначають автори документа.

Прилади обліку відповідно до закону повинні бути встановлені:

У всіх нежитлових будівлях – до 1 жовтня 2017;

У всіх житлових будинках – до 1 жовтня 2018 года.

У новій редакції закону “Про житлово-комунальні послуги” вводиться поняття “управитель” ОСББ, крім того, в документі є, як зазначає Олена Бабак, спірний момент – українців з боргами за комуналку планують зобов’язати платити пеню.

“У разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,1 відсотка за кожен день прострочення від суми боргу”, – говориться в законопроекті. Так, за рік борг може збільшитися на 36,5%. Максимальна пеня не може становити більше 100% від суми боргу. Пеня нараховується після 20 числа кожного місяця. Так, якщо прострочити платіжку на 10 днів, доведеться заплатити всього на 1% більше.

Локомотивом енергоефективності може стати бюджетний сектор

Одним із локомотивів енергоефективності в Україні може стати бюджетний сектор – будівлі державних і комунальних установ, об’єкти соціальної сфери (школи, садочки, лікарні), впевнений Роман Федорченко.

Деякі міста вже провели перші тендери по Енергосервіс: в 2015-2016 роках вже було 26 тендерів і підписано 14 акцептів.

“У цьому сегменті є великий потенціал. Разом з “Київенерго” в рамках спільної програми “Енергоефективний клієнт” ми проаналізували енергоспоживання більше 1 тис. будівель в Києві. Виявилося, що є цілий ряд бюджетних установ, які споживають енергоресурсів в 8-20 разів більше, ніж могли б за нормативом!”, – розповідає директор ДТЕК ЕСКО.

При цьому експерт відзначає: уряду варто утриматися від жорсткого нав’язуванням споживачам додаткових платних зобов’язань і “послуг”, які не всім потрібні.

“Розвиток законодавства в сфері енергоефективності звичайно є важливим і допоможе становленню ринку. Але важливо зберегти баланс між м’яким стимулюванням у вигляді створення правил гри на ринку і єдиної термінології, і утриматися від жорстким нав’язуванням споживачам додаткових платних зобов’язань і “послуг”, які не всім потрібні. Такий баланс може виникнути, якщо буде діалог зі споживачами і постачальниками послуг, які вже розуміють потреби і настрої клієнтів”, – впевнений Роман Федорченко.