Перед прем’єрним показом у Києві фільму “Крим. Опір” президент України Петро Порошенко заявив про необхідність надання кримським татарам право на самовизначення в складі єдиної української держави, повідомила прес-служба глави держави ввечері у вівторок, 12 липня. Президент в черговий раз заявив про необхідність внесення змін до 10-го розділу Конституції України про статус Автономної Республіки Крим.

“Ми зобов’язані дати кримським татарам право на самовизначення в межах єдиної української держави. Це те, що ми заборгували кримським татарам. Українська влада це повинна була зробити, принаймні, 20 років тому. І ситуація була б зовсім іншою”, – підкреслив глава держави.

Раніше Порошенко заявляв, що має намір ініціювати створення Конституційної комісії, покликаної опрацювати зміни до Конституції щодо надання кримськотатарському народу широких прав на самовизначення в складі української держави.

Президент підкреслив, що Україна хоч із запізненням, але все ж усвідомила необхідність створення в Криму широкої національної автономії кримських татар.

Офіційна газета Верховної Ради «Голос України» опублікувала закон про внесення змін до Конституції в частині правосуддя.

Закон опубліковано 29 червня, передають Українські новини.

Відповідні зміни передбачають:

– реорганізацію Вищої ради юстиції у Вищу раду правосуддя (ВРП);

– позбавлення президента права створювати суди; закріплення за парламентом повноважень зі створення, ліквідації й реорганізації судів;

– позбавлення Верховної Ради повноважень призначати суддів безстроково й давати згоду на їхнє затримання й арешт із передачею останніх повноважень до ВРП;

– позбавлення президента, парламенту й з’їзду суддів права звільняти суддів Конституційного Суду – суддю можна буде звільнити лише за рішенням не менше двох третин складу КС.

Документ підвищує з 25 до 30 років мінімальний вік для займання посади судді й при цьому запроваджує систему конкурсного відбору для призначення суддів.

Також документом збільшується термін повноважень генерального прокурора з 5 до 6 років, але забороняється йому займати цю посаду 2 терміни поспіль.

Крім того, зміни передбачають запровадження інституту конституційної скарги (скарги на суперечність з Основним законом застосованого в кінцевому судовому рішенні закону при вичерпанні всіх інших національних засобів правового захисту) і дозвіл КС визначати конституційність пропонованих для винесення на всеукраїнський референдум з народної ініціативи питань (за зверненням президента чи не менше 45 парламентарів).

Усі ці зміни набудуть чинності за три місяці з наступного після опублікування закону про внесення змін до Конституції в частині правосуддя дня (тобто з 30 червня).

Крім того, у Конституції буде закріплено можливість визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду (Гаага, Нідерланди), однак це положення набуде чинності за три роки з наступного після опублікування закону дня.

Раніше міністр юстиції Павло Петренко прогнозував оновлення судової системи на 60-70% у результаті впровадження конституційних змін у сфері правосуддя.

Як передає кореспондент УНІАН, про це він сказав у коментарі журналістам. “Це питання, яке зараз знаходиться на стадії обговорення, ми обговорюємо з кримськими татарами, нашими побратимами. І ми зможемо це питання, коли вже буде завершено його обговорення, винести на громадський розсуд”, – сказав Парубій. На даний час, зазначив спікер, це питання є “на рівні ідеї і напрацювання”. “Ще немає законопроекту, і ще не узгоджений текст цих змін”, – додав Парубій.

Як повідомляв УНІАН, президент України Петро Порошенко заявив сьогодні про необхідність розпочати процес внесення змін та доповнень до розділу 10 Конституції України, який називається «Автономна Республіка Крим». Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров раніше висловив переконання, що Криму має бути надано статус національної територіальної автономії. За його словами, йдеться про надання Криму статусу національної територіальної автономії. «Це зовсім інше, ніж таке сприйняття як кримськотатарська національна автономія», – пояснив він. У травні голова Меджлісу Чубаров заявляв, що очікує внесення змін до Конституції із закріпленням права самовизначення кримськотатарського народу у складі України після деокупації Криму.

Фракція “Радикальної партії” Олега Ляшка затримала голосування, оскільки в останній момент приймала рішення, чи підтримувати зміни до Конституції.

“Шановні колеги, мені прийшла смс-ка “йдемо” від фракції Ляшка”, – зазначив Парубій перед голосуванням.

Не голосували фракції “Самопоміч” і “Радикальної партії”, відмовилась підтримати зміни і депутат Надія Савченко, утрималась і Юлія Тимошенко, не голосували всі троє Балог.

У БПП не голосував Олександр Грановський, утримались Ольга Богомолець та Наталя Новак, не голосував Віталій Чепінога. з Народного Фронту не голосував лише Віктор Романюк. Проти голосували свободівці Андрій Іллєнко та Юрій Левченко.

За словами доповідача проекту, заступника глава адміністрації президента Олексія Філатова, зміни до Конституції передбачають “деполітизацію і забезпечення незалежності судової влади”.

Так питання призначення, переведення суддів перенесено до повноважень Вищої Ради правосуддя, яка створена замість ВРЮ. Зміни до Конституції, за словами Філатова, забезпечують політичну нейтральність членів Вищої ради правосуддя.

Однак згідно з перехідними положеннями, ще протягом двох років президент буде відповідати за переведення суддів на підставі рішення Вищої Ради правосуддя.

При цьому в перехідних положеннях зазначається, що Вища рада правосуддя буде створена не пізніше 30 квітня 2019 року, до цього її функції виконуватиме Вища рада юстиції.

Зміни передбачають створення нового Верховного суду.

У президента забирається право утворювати суди, однак дія цієї статті набуває чинності після впровадження нового адміністративно-територіального устрою, не пізніше 31 грудня 2017 року. До цього суди створює, реорганізовую і ліквідовує президент на підставі та у порядку, що визначені законом.

Призначення суддів безстроково також вирішується Вищою радою правосуддя, а не Верховною Радою, як це було до цього моменту.

Без згоди Вищої ради правосуддя суддя не може бути притягнутий до відповідальності. Але за словами Філатова, нові зміни “спрощують” процедуру притягнення судді до відповідальності.

“Закон обмежує суддівський імунітет”, – зазначив Філатов.

“Не підтвердження законності джерел доходів є підставою для звільнення судді з посади”, – зазначив Філатов.

Зміни вводять проведення кваліфікаційного оцінювання всіх суддів – кожен суддя має підтвердити відповідність займаній посаді.

“Функції прокуратури приводяться до європейських стандартів – підтриманняпублічного (у попередній редакції державного – ред.) обвинувачення в суді, підсилюється адвокатура. Вона  вперше стає в один ряд з прокуратурою”,  зазначив Філатов.

Зміни до Конституції гарантують кожному право звернутись із конституційною скаргою до КС, якщо він вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України.

“Конституційна скарга може бути подана в разі, якщо всі інші національні засоби юридичного захисту вичерпано”, – зазначається у змінах до конституції.

При цьому, зміни до Конституції відкладають ратифікацію Римського статуту на три роки.

“Ми повертаємо українцям право на правду”, – заявив перед голосуванням президент Петро Порошенко, який прийшов на засідання парламенту.

повідомляє www.pravda.com.uа