Крім цього, в самому Івано-Франківську постійно чинили опір введенню карантинних обмежень і приховували складну ситуацію з епідемією COVID-19.

Детальніше про це читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Мер заперечував проблеми, а тепер у лікарнях немає місць
Через те, що на Прикарпатті вже нікуди класти хворих на коронавірус, в області вперше в Україні було розгорнуто мобільний госпіталь для хворих на COVID-19 (на базі Богородчанської лікарні). Ба більше, сусідня Львівська область вже погодилася прийняти у Винниках 100 пацієнтів з Івано-Франківщини.

Нещодавно начальниця управління охорони здоров’я Івано-Франківська Марія Бойко зізналася, що в Центральній міській лікарні всі ліжка зайняті. Там уже лежать навіть у їдальні, в кабінетах лікарів.

Майже заповнена пацієнтами і міська лікарня №1, а також обласна лікарня. В облдержадміністрації кажуть, що медустанови регіону в багатьох місцях заповнені на 100%.

До речі, ситуація з нестачею місць у цій галузі триває ще з осені. Про те, що в Центральній міській лікарні Івано-Франківська не вистачає місць у реанімації, а також проблема з апаратами ШВЛ, написала анестезіологиня цієї лікарні. Але незабаром її пост було видалено.

А мер міста Руслан Марцінків називав фейком цю інформацію. Тоді область готувалася до місцевих виборів, і будь-яку заяву про те, що є проблеми в лікарнях, зустрічали багнетами.

Також у листопаді Марцінків у своєму відеозверненні називав локдаун катастрофою для малого бізнесу. Мер пручався запровадженню карантину вихідного дня. У цьому місті (за прикладом Львова) з 13 листопада суботу та неділю оголосили робочими днями. Зроблено це було для того, щоб обійти карантин вихідного дня, який вводив Кабмін із 21 листопада. Пізніше від своїх намірів міська влада все-таки відмовилася.

Поплатилися за лижні курорти та свята?
Неофіційно в області головними причинами швидкого зростання захворюваності на коронавірус називають наплив туристів у Буковель та інші курорти регіону.

“Цього року як ніколи багато було охочих тут відпочити. Звісно, ніхто не дотримувався маскового режиму, навіть під час локдауну працювали ресторани на курортах. Тепер пожинаємо плоди”, – сказав OBOZREVATEL один з обласних чиновників.

Ще одна причина – різдвяні релігійні заходи. “Коляда, розколяда, церковні служби, ходіння в гості. В підсумку люди хворіють цілими селами. Все це наслідки недотримання карантинних заходів. В області не вистачає місць у лікарнях для такої кількості хворих”, – пояснює чиновник.

Тепер на Прикарпатті з 22 до 28 лютого вводять карантинні обмеження:

закривають розважальні заклади, нічні клуби, спортивні зали, кінотеатри і навіть церкви;

кафе і ресторани зможуть працювати тільки на винос;

школярі, починаючи з 5-го класу, підуть на дистанційне навчання.

Але мер Івано-Франківська у своєму відео знову похвалився, що вдалося відстояти роботу ринків і магазинів.

Настала третя хвиля COVID-19?
Медики області кажуть, що ситуація з коронавірусом у них критична.

“Я б сказав, що зараз в області ситуація критична. Це вже третя хвиля захворювання. Перша була в липні, потім у жовтні-листопаді. І ось третя почалася в лютому. В нас у лікарні 115 ліжок для COVID-19, і всі вони зайняті. Зараз люди хворіють важче, ніж раніше. Я не можу сказати, що вірус мутував, оскільки немає у нас таких досліджень, але дійсно хвороба протікає набагато важче”, – говорить OBOZREVATEL медичний директор Косівської центральної районної лікарні Дмитро Никитюк.

В обласній інфекційній лікарні Івано-Франківська одна з медиків розповіла, що ситуація у них зараз – як у жовтні-листопаді.

“Лікарі та медсестри буквально падають з ніг. Хворих дуже багато, дійсно, зараз хворіють набагато важче, ніж раніше. Часто людей доводиться просто заспокоювати, бо вони плачуть і кажуть, що не хочуть вмирати. Ми робимо все, що можемо. Але врятувати всіх неможливо. Так і хочеться крикнути – а де ж ви в січні відпочивали, куди до церкви ходили, з родичами за столами сиділи? А тепер ми вас рятуємо!” – говорить OBOZREVATEL медикиня.

Також варто нагадати, що під час локдауну в Буковелі багато закладів приймали відвідувачів, не звертаючи уваги на заборони. Покататися на лижах запрошували гостей, запевняючи, що в горах вірус не виживає.

Тепер на в’їздах в область збираються встановлювати блокпости, де будуть вимірювати температуру тим, хто приїжджає в регіон.

На Рівненщині через кілька днів після пологів, померли породілля та новонароджена дитина.

Як повідомляє “03656.com.ua“, що першочергово про смерть жінки, стало відомо з соцмереж 25 січня. Співробітники висловлювали співчуття начальнику відділення призову Млинівського районного територіального центру комплектування та соцпідтримки (колишній військкомат) з приводу смерті дружини та сина. Згодом стало відомо, що млинівчанка Надія Возюк, хворіючи на COVID-19, народила хлопчика.

Журналістка Інформаційного порталу м. Дубно дізнавалась деталі в керівника Дубенського пологового будинку.

Повідомляється, що жінка народжувала в пологовому будинку м. Дубно, оскільки в неї діагностували коронавірус. Хлопчик появився на світ на 28 тижні вагітності, тобто недоношеним. Стан вагітної погіршувався за акушерсько-гінекологічними показниками, а тому через нагальну потребу зробили кесарський розтин. 20 січня млинівчанку перевели в область.

“Дитину забрали відразу в реанімацію в Рівне, бо там глибока недоношеність. Вчора немовля померло”, – повідомив Ростислав Андрощук.

За неофіційною інформацією видання “03656.com.ua”, в жінки були ще патології. Коронавірус і вагітність спровокували захворюваності, що “дрімали»”.

Для з’ясування точної причину смерті жінці проведуть, розтину.

В Україні вийшов перший повнометражний документальний фільм ексглави Київської обласної держадміністрації Михайла Бно-Айріяна про ситуацію з коронавірусом.

Картина “COVID-19: Вихід із червоної зони” була представлена на офіційному каналі проєкту “7 фільмів Бно-Айріяна” в YouTube. У фільмі показано історії реальних людей, які стали жертвами коронавірусу.

“Наша команда побувала в 7 містах України (Черкаси, Одеса, Миколаїв, Кривий Ріг, Краматорськ, Львів і Київ) і подолала 5000 кілометрів шляху для того, щоб розповісти ці історії вам. Це правда від тих, хто живе з ковідом, лікується від нього, хто щодня тримає оборону в боротьбі з вірусом,”  йдеться в описі.

“У процесі зйомки фільму ми зрозуміли, що червона зона – це не тільки реанімації і палати лікарень, куди нам вдалося потрапити, а це – вся наша країна вже 29 років,” заявили творці.

OBOZREVATEL виділив головні месиджі фільму про коронавірус.

Медсестра пішла на заправку, щоб не терпіти тортури
Марина Турчина пропрацювала 23 роки медсестрою швидкої допомоги в Кривому Розі. Три місяці тому вона звільнилася і пішла на заправку. Свій вчинок жінка пояснила тим, що більше не змогла “терпіти тортури,”

“Просто так би люди не йшли, якби все було добре!”  каже Марина.

Вона зізнається, що сумує за своїми пацієнтами, але повертатися поки не збирається.

Її чоловік, який також працює на швидкій допомозі, розповідає про пекельні умови, в яких вони перебувають: “Коли, вибачте, після кожної зміни потрібно витрачати пів зарплати на ліки, на масажистів, на все інше  Як я і говорив, тягаємо і важких хворих, і алкашів, і ліфти не працюють,”

Медику, який помирав, не могли знайти ліки
Максим Белінов – лікар-реаніматолог із 10 міської лікарні Одеси   помер 16 травня від важкої форми коронавірусу. Колеги зізнаються, що весь колектив був тоді в шоці. Чоловік просто згорів на очах.

Заразився Белінов на робочому місці. Він реанімував пацієнта, у якого вже посмертно підтвердився COVID-19.

Як виявилося, на той момент лікарі цієї лікарні працювали з інфікованими не в спеціальному захисному одязі, а в звичайному.

Волотнерка Катерина Ножевнікова розповіла, що за день до смерті Белінова їм зателефонували його родичі і попросили допомогти дістати ліки.

“Я, звичайно,  охр* ніла тоді. Думаю, нічого собі, якщо у них там лікар лікується, колега, і вони медикаменти не можуть знайти. Але на той момент із забезпеченням там було хр* ново”  говорить вона.

Дружина Белінова працює і зараз пульмонологом, постійно контактуючи з людьми з підозрою на коронавірус.

Водночас, як показано у фільмі, в Одесі вирує нічне життя. Вдень люди також взагалі не дотримуються обмежень – розважаються великими групами і без засобів захисту.

5 тис. зарплати за щоденні розтини померлих від коронавірусу
Головний патологоанатом Львівщини Борис Рубін розповів, що важку пневмонію під час розтинів вони почали помічати ще в січні 2020 року.

За його словами, зараз вони проводять десь три таких процедури в день із жертвами COVID-19. До того ж зарплата лікаря, який постійно в зоні ризику, становить не більш ніж 5-6 тис.

Обіцяні доплати вони отримували лише в квітні й частково в травні.

Колега Рубіна підкреслила, що, коли вона чує по ТБ обіцянки влади, їй просто стає смішно.

1,5 млн грн – це велика ціна за життя лікаря, який 30 років рятував людей?
Начальник Львівського військового госпіталю Олег Гайда помер від ускладнень коронавірусу в червні 2020 року. Його сім’я, крім горя втрати, пережила ще й справжнє бюрократичне пекло.

Як розповів його син – лікар у четвертому поколінні – Ігор Гайда, він зіткнувся з вершиною цинізму. “Йдеться про 1,5 млн грн. І всі ці три місяці представники різних соціальних структур мені говорили: “Ти розумієш, це дуже велика сума. Тут така бюрократія, тобі потрібно пережити ось це все,   розповів він.

“Виходить, що 1,5 млн грн – це велика сума за життя лікаря, який 30 років рятував людей,”  обурився Ігор.

Чоловік зазначив, що не хотів би, щоб його діти також ставали медиками.

Станом на кінець листопада в Україні на коронавірус захворіли 34 тис. медиків, 309 – померли, тільки 35 сімей отримали компенсацію.

Один день життя важкохворого на коронавірус – 6 тис. грн
Лікування коронавірусу аж ніяк не безкоштовне. На Львівщині пацієнти озвучили суми від 10 до 25 тис., які вони витратили на перебування в лікарні.

Сімейна лікарка з Дрогобича, яка також лікується зараз від COVID-19, заявила, що в неї легка форма, тому вартість надання медпослуг поки не перевищила 10 тис.

Директор львівського Центру легеневого здоров’я Любомир Рак назвав такі суми: вартість одного дня лікування – 2500 грн, перебування в реанімації – 6000.

Лікар із 30-річним стажем має близько 7 тис. грн зарплати
У заключних кадрах фільму медики з різних міст України звернулися до влади із закликом гідно оцінювати їхню працю.

“Вибачте, тема заїжджена, але я лікар із 30-річним досвідом роботи отримую близько 7 тис. зарплати,”  сказав медик із 10-ї міської лікарні Одеси.

Медпрацівники з усіх куточків нашої країни закликали чиновників не тільки віддавати накази, а й перевіряти їх виконання.

“Ніякі посади і регалії не рятують від коронавірусу,”  нагадали вони.

Є надія на “просвітлення” або музика врятує світ
Український рок-музикант, лідер рок-гурту O.Torvald Женя Галич розповів, що шоу-бізнесу особливо важко виживати в умовах карантину, але виконавці розуміють усю серйозність ситуації, тому намагаються адаптуватися.

“У нас був найкоротший тур в історії групи. Ми 8 березня відіграли в Одесі, 13-го – у Чернігові, і 14 березня у нас вже закінчився тур, тому що потрібно було повернутися додому, карантин,”  – поділився він.

Але, завдяки креативності музикантів, українці все одно мають можливість насолодитися улюбленими композиціями.

“Ми весь цей час адаптувалися, ми грали концерт вертикальний,  де в номері було тільки чотири знайомих людини. Ми стоїмо на одній будівлі, навпроти нас – готель з балконами, на яких перебували люди,”  розповів Галич.

Про це інформують у групі «Ковельське МТМО» у Facebook, передає “Це моя Україна”.

Так, у дописі зазначається наступне:

“Колектив Ковельського МТМО глибоко сумує з приводу передчасної смерті медичної сестри діагностичного відділення – Євтушко Світлани Володимирівни.

Коронавірус забрав життя доброї Людини, професіонала своєї справи.

Колектив висловлює щирі співчуття родині та близьким.

Світла пам’ять про цю чудову Людину завжди житиме в наших серцях.

Вічная пам’ять!”

“Моя найкраща подружечко, дуже шкода, що тебе вже немає з нами. Щиро дякуємо за твою доброту і турботу. Спи спокійно рідненька, нехай земля буде пухом. Вічна пам’ять, царство небесне. Щирі співчуття родині.” – пише у коментарі до цього допису Ольга Бенесько.

Від ускладнень, спричинених коронавірусом, померла волонтерка й художниця із Запоріжжя Марія Прокоф’єва.

Смерть настала в п’ятницю, 11 грудня, повідомила на своїй сторінці у Facebook очільниця благодійного фонду Допомога онкохворим дітям Валентина Маркевич (щоб подивитися фото і відео, доскрольте сторінку до кінця).

Сьогодні померла молода дівчинка від COVID-19, – написала вона.

Останні кілька тижнів Прокоф’єва перебувала в реанімації на апараті штучної вентиляції легенів.

У грудні дівчину перевели в Інститут серця в Києві. Коронавірус дав ускладнення на основне захворювання – легеневу гіпертензію.

Ускладнення після перенесеного COVID-19 вплинули на основне захворювання – легеневу гіпертензію. Маша – справжній боєць, вона вже виграла не один бій із цією хворобою, – сказано в останньому повідомленні, яке було опубліковано на її сторінці 6 грудня.

Зазначалося, що лікарі робили все можливе, щоби стабілізувати стан дівчини.

Як повідомляє місцеве видання “З перших вуст”, лікарі “швидкої” допомоги запропонували забрати дівчинку в лікарню, але мати підписала відмову.

Наголошується, що лікарі невідкладної допомоги запідозрили у дитини краснуху. Коли батьки відмовилися їхати в лікарню, лікарі направили на наступний день обстежити дитину в стаціонарі. Але горе-батьки знову проігнорували призначення. Ще через день дівчинка померла, пізніше з’ясувалося, що у неї був коронавірус.

Тепер лікарі звинувачують батьків у халатності. Прокоментував ситуацію і заступник міського голови Сергій Колодяжний. Чиновник каже, що провини медик в трагедії немає.

“Це дійсно трагедія.1 грудня вночі до дитини викликали швидку. Попередній діагноз — краснуха під питанням. Медики запропонували госпіталізувати дитину, мати відмовилася, є відповідний запис про це. 2 грудня педіатр по телефону пропонував батькам прийти на обстеження дитини в стаціонарі. Реакції не було”, – говорить Сергій Колодяжний.

Вже на наступний день після відмови від госпіталізації, а саме 3 грудня, дівчина померла. Судмедекспертиза показала, що у дитини був коронавірус.

Один туалет на купу хворих
Лікарні Запоріжжя практично заповнені хворими на коронавірус, в деяких їх лікують навіть у коридорах – розповіли OBOZREVATEL місцеві лікарі. За інформацією обласного лабораторного центру МОЗ України, за попередню добу в регіоні зареєстровано 736 нових випадків захворювання. Найбільше нових хворих у Запоріжжі (406), Бердянську (22) та Мелітополі (60). Видужало 65 хворих.

Як і інші українські регіони, Запоріжжя зіткнулося з гострою нестачею медперсоналу, кисню, ліжко-місць. Хворі стоять у чергах то на здачу ПРЛ-тесту, то до сімейних лікарів, які через великий наплив не витримують і звільняються.

“Сімейники не встигають обслуговувати навіть своїх задекларованих хворих. Через таке велике навантаження почалася плинність кадрів. Вони звільняються, тим більше, що коронавірусні доплати не отримують. До пандемії у них було близько 20 дзвінків на день, а зараз їм дзвонять майже цілодобово. Нервова система не витримує вже ні в кого. У поліклініці людей повно – якась катастрофа, реальний бардак. Один туалет на купу хворих. Хто в баночку, хто куди вже. А влада каже, ось ми будемо стадіони будувати, щоб людям було де займатися спортом. Це добре, тільки хто там займатиметься, якщо стільки вмирає”, – обурився OBOZREVATEL Анатолій Сидоренко, завідувач підстанцією швидкої допомоги в Хортицькому районі міста.

За його словами, колеги скаржаться, що їм замість костюмів спецзахисту почали видавати “якісь халатики”. А з листопада лікарям швидкої допомоги скасували так званий ковідний пакет – три оклади за роботу з ковідними пацієнтами. Причина – відсутність фінансування. Як утримати людей на роботі – Сидоренко не уявляє.

Упевнено йдемо на дно

“Ось так потихеньку йдемо на дно. Тотальна несправедливість. Якщо сатурація у хворого вище ніж 92 – ніхто його не покладе. Але, вибачте мені, це вже крик душі: чому тоді президент Зеленський, який добре почувається, займає місце в Феофанії? Це місце ж можна було віддати тому, хто його потребує більше? Якось усе некрасиво і незрозуміло. У Запоріжжі люди дійсно лежать у коридорах, не треба навіть ШВЛ, хоча б кисневі палати зробили б. Але це не чисто проблема Запоріжжя, це загалом проблема всієї країни”, – підсумував лікар.

Відділення під ковід забиті не тільки в Запоріжжі, але і в інших великих містах регіону – Бердянську та Мелітополі. Люди скаржаться, що в палатах холодно, дме вітер, а про гарячу воду навіть годі й питати.

“Ті, хто в лікарні, хворіють на ковід по 2 тижні щонайменше, і за цей час навіть помитися неможливо. Спартанські умови: білизну виправ, якось підсушив і одягнув на себе. Соромно зізнатися, але навіть у туалет сходити насилу можна, хіба сильно припече. Лікарі розповідають, що буває за добу прибуває по 30 осіб. Усе, що могли перевести під ковідні палати – перевели. Бідолахи, реально вже з ніг валяться”, – розповіла OBOZREVATEL одна з пацієнток, яка зараз перебуває в інфекційному відділенні Бердянської лікарні.

Повторних тестів у Бердянську не роблять
Її землячка Ольга, яка зовсім недавно перехворіла на коронавірус, додала, що дійсно дуже складно сконтактуватися з сімейним лікарем, який повинен підібрати правильну схему лікування. На додаток до цього в Бердянську ніде зробити повторний тест, навіть у приватній лабораторії.

“Дуже дратувала відсутність тестів. Повторний ніхто не робить, навіть у приватних лабораторіях їх немає. Щодо лікування теж є питання. Мене напхали трьома видами антибіотиків. Сімейна за три тижні подзвонила тільки один раз. Я їй дзвонила, коли піднялася температура, знову вже після двох тижнів хвороби. Було важко дихати, сильна задишка, але вона це якось повз вуха пропустила”, – додала дівчина.

Тим часом на офіційній сторінці лікарні Бердянська з’явилося оголошення про набір медперсоналу для лікування пацієнтів із ковід.

За офіційною статистикою, усього в регіоні за весь період карантину зареєстровано 19 291 випадок зараження коронавірусом. Видужало 3022 людини, 1364 – лікуються в стаціонарах, 14 724 – вдома на самоізоляції. З початку пандемії в Запорізькій області зареєстровано 176 летальних випадки від COVID-19. Більшість померлих – літні люди з хронічними захворюваннями.

В Івано-Франківську від коронавірусу померла старшого інспектора з особливих доручень відділу режиму та технічного захисту інформації ГУНП в Івано-Франківській області Зоряна Горчак.

Повідомляє “Це моя Україна” з посиланням на сектор кумунікації поліції Івано-Франківщини

Сьогодні, 14 жовтня чорний день для поліції Франківщини, коронавірус забрав життя їхньої колеги Зоряни Горчак. Вартовій закону було всього 46 років, двоє синів залишилися без мати, а чоловік без люблячої дружини.

Колеги згадують Зоряну тільки з позитивної сторони, зайжди вміла підтримати та підбадьорити. Досвідчена, мудра й усміхнена – саме такою ми її запам’ятають співробітники.

Зоряна Горчак намагалась побороти коронавірус протягом трьох тижнів, на превеликий жаль серце мужньої жінки не витримало. Її серце зупинилося в реанімаційному відділенні медзакладу.

Вартова закону розпочала свій службовий шлях з 2004 році, будучи курсанткою. Відтоді вона з честю та гідністю вірно служила українському народові. Завжди була взірцем для колег по роботі.

Про те, як проходило лікування і яким було ставлення медперсоналу, Раїса Таможникова-Сачанова розповіла виданню “Телеграф”.

За її словами, симптоми хвороби її чоловік відчули 12 жовтня. П’ять днів він перебував на амбулаторному лікуванні, але коли пульсоксиметр показав, що рівень насичення крові киснем всього 82% при нормі не нижче 95-ти, до нього викликали швидку. Хворого госпіталізували в Центр первинної медичної санітарної допомоги №4.

“І тут почалося: ми, та й “швидка” вислухали стільки негативу і бруду від чергового лікаря! “А чому ви їх сюди привезли? Ви що думаєте, вас тут рятувати будуть? Так тут один кисневий прилад на 6 осіб! Ось вам реалії, подивіться на все на це! І куди вас покладуть?”. Все це було так зневажливо, немов саме ми були винні в проблемах самої лікарні”, – згадувала дружина Михайла.

Через відсутність вільних місць хворого хотіли відправити в палату з бабусями, але без лежачого місця.

“Найцікавіше, що порожні палати були, але такі убогі – зі старими ліжками, з дерев’яними розсохлий рамами, без фіранок, з тріщинами на стелі і стінах, з лампочками найменшій потужності! Плюс антисанітарія: туалет не працює, в палатах в кранах немає води”, – розповідала дружина хворого.

Кисневим апаратом, за словами Раіcи, хворі користувалися по черзі. Щоб потрапити голкою у вену, медсестра просила дружину хворого підсвітити їй ліхтариком.

Врешті-решт без всяких пояснень хворого відвезли в реанімацію.

“Мене не тільки не пустили туди, а просто вигнали о пів на шосту ранку зі словами “Пішла геть звідси… “. Принижених і ображених різного роду від медперсоналу було багато, всього не перерахуєш”, – згадувала Раїса.

Ставлення до хворого в реанімаційному відділенні було не краще, до того ж передані медикаменти (загалом сім’я хворого витратила на ліки близько 60 тисяч гривень) кудись губилися. Михайло в розмовах з дружиною говорив, що обстановка його лякає.

“Наступного ранку на питання про стан чоловіка лікуючий лікар відповіла грубо: “Ну як ви хочете: він такий товстий, ми таких не рятуємо. Він взагалі не слухається нас, маску знімає, в туалет сам йде, памперс вдягати не хоче”. На думку лікаря, у Михайла була не просто пневмонія, а COVID-19, але поки не прийшли результати тесту, взятого в момент надходження, вона не може змінити протокол лікування “, – розповідала Раїса.

Про смерть Михайла рідним повідомили вранці 22 жовтня. У цей день була річниця їхнього розпису в РАГСі.

“Однак і це ще не кінець пережитого нами жаху! Справа в тому, що потім чоловіка перевезли в морг і просто скинули на кахельну підлогу. Скинь-сі-ли, розбивши його обличчя, – яке ми незадовго до цього бачили чистим і не ушкодженим. це ж просто блюзнірство! Зять дізнався, що там, трапляється, щури об’їдають частини тіл, і негайно забрав тіло в приватну ритуальну службу “, – скаржилася дружина покійного.

Вона також згадує, що в лікарні далеко не весь медперсонал дотримувався масочного режиму, в “скафандрах” були тільки співробітники “швидкої” і реанімації, а чергова в санпропускник і санітарки в відділенні були в звичайних халатах і без щитків. Але найбільше, звичайно, її вразила відсутність ліків та кисневих апаратів.

Про це Порошенко повідомив на своїй сторінці у Facebook.

“Цього року ми з Мариною осиротіли. У червні пішов мій тато. Потім у серпні — тато Марини. Сьогодні перестало битися серце Марининої мами. Вічна їй пам’ять”, – написав п’ятий президент.

Раніше Порошенко повідомляв, що його теща перебуває у важкому стані через COVID-19.

На початку жовтня Петро Порошенко захворів на COVID-19. Спочатку він лікувався вдома, проте згодом його шпиталізували до лікарні. 12 жовтня Порошенка виписали, а наступного дня він повідомив, що отримав негативний тест на коронавірус.

16 червня 2020 року помер батько п’ятого президента Олексій Порошенко.

https://www.facebook.com/petroporoshenko/posts/2269826669818379

Коронавірусна інфекція продовжує наступати і забирати життя людей. Особливо дуже прикро коли помирають близькі і знайомі нам люди. Так, сьогодні від ускладнень COVID-19 помер завідувач відділення Львівської обласної інфекційної лікарні Ігор Мартинюк.

Про цю сумну новину інформує керівниця Львівського обласного лабораторного центру МОЗ Наталія Іванченко-Тімко, передає “Це моя Україна.

«Коронавірус забрав життя ще однієї Людини. Це лікар, завідувач гепатитним відділенням Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні Мартинюк Ігор Іванович. Друг, колега  був. Плакати не хочеться. Хочеться КРИЧАТИ, коли вірус забирає життя фізично здорової і ще молодої людини. Я жартома називала його  Мафія‘‘ Бо серйозний хлопець був  Вічна пам‘ять. Співчуття родині. І благаю всіх  таки маска, таки чисті руки і ніяких святкувань, компаній, де неможливо дотриматись соціальної дистанції»    пише Наталія Іванченко-Тімко.

На Львівщині від коронавірусу помер 25-річний чоловік. Рідні вважають, що його смерті посприяла недбалість лікарів. Детальніше про це розповідає видання Obozrevatel.

25-річний економіст Олег Кулиняк був похований 24 Жовтня. Його 26-річна дружина Наталя досі не може зізнатися дочкам, що їхнього батька вже немає на світі. Рідні звинувачують у смерті чоловіка лікарів, які не надали йому належний догляд і лікування вчасно.

Як розповіла Наталя, у Олега на початку жовтня діагностували гострий лейкоз і крововилив у шиї. Лікарі негайно відправили його на аналізи – вони показали, що з внутрішніми органами було все гаразд, проте аналіз крові був поганим.

Сім’я кинулася за допомогою до німецьких та ізраїльських лікарів, щоб лікувати його закордоном. Однак, транспортувати Олега було не можна через важкий стан, тому вони вимушено звернулися до Львівської міськлікарні №5. Рідні планували пройти перший курс хіміотерапії там, а після відправити чоловіка на лікування в іншу країну.

Перший курс лікування пройшов успішно-чоловік йшов на поправку. Йому необхідно було якийсь час лежати в лікарні, щоб відновитися. Звідти він дзвонив дружині по відеозв’язку і показував жахливі умови в установу – всі стіни були в грибку, душа немає, туалет ніхто не прибирає та інше.

Пізніше у одного з пацієнтів, який лежав з Олегом в палаті, виявили коронавірус. Практично всіх хворих направили по інфекційних лікарнях, щоб закрити установу на обробку. Однак лікуючий лікар чоловіка виписав його додому, зробивши позначку у виписці”стан важкий”. ПРЦ-тест лікар не робила, оскільки не виявила у чоловіка симптомів захворювання.

Через 5 днів Олег зробив аналіз і з’ясувалося, що він заражений коронавірусом. Сімейний лікар наполягла на терміновій госпіталізації, оскільки у чоловіка в будь-який момент міг статися крововилив. 23 жовтня він помер, вже перебуваючи в лікарні.

Його лікуючий лікар не вважає себе винуватою і всіляко виправдовувалася. Вона заявила, що не несе відповідальності за стан свого пацієнта і направляла родичів до інших лікарів для з’ясування обставин події. За підсумком вона заявила, щоб родичі померлого зверталися до її адвоката.

Львівська обласна прокуратура відкрила справу за ч.2 ст. 139 КК України (ненадання допомоги хворому медичним співробітником, що призвело до смерті хворого). Якщо вина буде доведена, то медпрацівнику загрожує до трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади і виконувати певну роботу.

“Все життя навчала дітей”, у Львові від ускладнення Covid-19, померла вчителька

Про це повідомляє “Захід.нет” з посиланням на управління освіти Львівської міськради

«Щирі співчуття рідним та близьким. Велике горе для родини, для колективу гімназії. На жаль, хвороба не обирає ні віку, ні статі», – сказав мер Львова Андрій Садовий.

Пані Галина відпрацювала 41 рік вчителькою англійської мови, з яких 26 років – на посаді заступниці директора з навчально-виховної роботи. Педагог мала вищу кваліфікаційну категорію, являлась заслуженим вчителем України.

Як інформує “Molbuk”, обірвалося життя мешканки Сторожинецького району, яка потрапила до Чернівецької обласної лікарні із підтвердженим COVID-19.

Зокрема, журналістам підтвердили, що померла мешканка села Ясени Катерина Тимчук, в якої медики зафіксували 90% ураженння легень.

Як відомо, раніше небайдужі буковинці організували збір грошей на лікування жінки. Пацієнтка потребувала дороговартісних ліків “Актемра” вартістю 100 тисяч гривенью.

Раніше у коментарі кореспондентці сестра Катерини Тетяна Рошко повідомила, що про свою хворобу 34-річна буковинка дізналася запізно. Хвороба швидко розвивалася.

“Тиждень тому, у вівторок, в неї з’явилися перші симптоми – кашель і висока температура. Вона думала, що це застуда, яка за кілька днів мине, тож лікувалася звичайними ліками, збивала температуру, колола антибіотики. В лікарню не хотіла йти, бо довелося би залишати маленьку донечку, якій лише 1,3 року. Вона мама, яка годує дитину грудьми, побоювалася, що зникне молоко. Як кожна мама боялася б залишити дитинку”, – сказала пані Тетяна.

З понеділка в Україні почне діяти нове епідемічне зонування щодо поширення коронавірусу. Про це у своєму Telegram-каналі написав міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов за підсумками засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, передає УНН.

“Сьогодні відбулося позачергове засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. З 00 годин 00 хвилин 19 жовтня (понеділок) почне діяти нове епідемічне зонування. Місто Київ залишається у помаранчевій зоні”, — зазначає він.

Так, до “червоної” зони буде віднесено:

— міста Володимир-Волинський та Нововолинськ, Ківерцівський район Волинської області;

— Слов’янський район Донецької області;

— місто Коростень, Коростенський, Лугинський, Любарський, Черняхівський та Чуднівський райони Житомирської області;

— місто Івано-Франківськ Івано-Франківської області;

— місто Васильків та Бориспільський район Київської області;

— міста Лисичанськ, Рубіжне та Сєвєродонецьк, Біловодський, Білокуракинський, Кремінський, Марківський, Міловський, Новоайдарський, Новопсковський, Попаснянський, Сватівський, Станично-Луганський, Старобільський та Троїцький райони Луганської області;

— місто Біляївка та Татарбунарський район Одеської області;

— місто Полтава Полтавської області;

— міста Дубно, Вараш та Острог, Здолбунівський та Костопільський райони Рівненської області;

— місто Суми та Сумський район Сумської області;

— міста Тернопіль, Бережани, Кременець та Чортків, Борщівський, Заліщицький та Монастириський райони Тернопільської області;

— міста Харків та Люботин, Богодухівський, Лозівський та Первомайський райони Харківської області;

— міста Хмельницький, Нетішин та Славута, Волочиський, Городоцький, Дунаєвецький, Красилівський, Старосинявський та Теофіпольський райони Хмельницької області;

— міста Канів та Сміла, Смілянський район Черкаської області;

— міста Чернівці та Новодністровськ, Кельменецький та Кіцманський райони Чернівецької області;

— міста Чернігів та Ніжин Чернігівської області.

До “помаранчевої” зони віднесено:

— міста Вінниця, Жмеринка, Козятин, Ладижин, Могилів-Подільський та Хмільник, Барський, Бершадський, Вінницький, Гайсинський, Жмеринський, Іллінецький, Калинівський, Козятинський, Крижопільський, Липовецький, Літинський, Могилів-Подільський, Мурованокуриловецький, Немирівський, Оратівський, Піщанський, Погребищенський, Теплицький, Тиврівський, Томашпільський, Тростянецький, Тульчинський, Хмільницький, Чернівецький, Чечельницький, Шаргородський та Ямпільський райони Вінницької області;

— міста Луцьк та Ковель, Володимир-Волинський, Горохівський, Іваничівський, Луцький, Любешівський, Любомльський, Рожищенський та Турійський райони Волинської області;

— міста Дніпро, Вільногірськ, Кам’янське, Жовті Води, Кривий Ріг, Марганець, Нікополь, Новомосковськ, Павлоград, Першотравенськ, Покров, Синельникове та Тернівка, Апостолівський, Васильківський, Верхньодніпровський, Дніпровський, Криворізький, Криничанський, Магдалинівський, Межівський, Нікопольський, Новомосковський, Павлоградський, Петриківський, Петропавлівський, Покровський, П’ятихатський, Синельниківський, Солонянський, Софіївський, Томаківський, Царичанський, Широківський та Юр’ївський райони Дніпропетровської області;

— міста Авдіївка, Бахмут, Вугледар, Добропілля, Дружківка, Костянтинівка, Краматорськ, Лиман, Мирноград, Маріуполь, Новогродівка, Покровськ, Селидове, Слов’янськ, Соледар та Торецьк, Бахмутський, Великоновосілківський, Волноваський, Добропільський, Костянтинівський, Мангушський, Мар’їнський, Нікольський, Олександрівський, Покровський та Ясинуватський райони Донецької області;

— міста Житомир, Бердичів, Малин та Новоград-Волинський, Андрушівський, Баранівський, Бердичівський, Брусилівський, Ємільчинський, Житомирський, Коростишівський, Малинський, Народицький, Новоград-Волинський, Овруцький, Олевський, Попільнянський, Пулинський, Радомишльський, Романівський, Ружинський та Хорошівський райони Житомирської області;

— міста Ужгород та Берегове, Великоберезнянський, Воловецький, Перечинський та Ужгородський райони Закарпатської області;

— міста Мелітополь та Токмак, Новомиколаївський, Оріхівський та Пологівський райони Запорізької область;

— місто Бурштин, Косівський та Тисменицький райони Івано-Франківської області;

— міста Біла Церква, Бориспіль, Ірпінь, Обухів, Переяслав (Переяслав-Хмельницький) та Фастів, Васильківський, Києво-Святошинський, Обухівський та Фастівський райони Київської області;

— міста Львів та Дрогобич, Пустомитівський, Сокальський та Яворівський райони Львівської області;

— міста Миколаїв, Вознесенськ, Очаків, Первомайськ та Южноукраїнськ, Арбузинський, Баштанський, Березанський, Березнегуватський, Братський, Веселинівський, Вітовський, Вознесенський, Врадіївський, Доманівський, Єланецький, Казанківський, Кривоозерський, Миколаївський, Новобузький, Новоодеський, Очаківський, Первомайський та Снігурівський райони Миколаївської області;

— міста Одеса, Балта, Білгород-Дністровський, Ізмаїл, Чорноморськ, Подільськ, Теплодар та Южне, Ананьївський, Арцизький, Балтський, Березівський, Білгород-Дністровський, Біляївський, Болградський, Великомихайлівський, Захарівський, Іванівський, Ізмаїльський, Кілійський, Кодимський, Лиманський, Любашівський, Миколаївський, Овідіопольський, Окнянський, Подільський, Ренійський, Роздільнянський, Савранський, Саратський, Тарутинський та Ширяївський райони Одеської області;

— міста Гадяч, Горішні Плавні, Кременчук, Лубни та Миргород, Великобагачанський, Гадяцький, Глобинський, Гребінківський, Диканський, Зіньківський, Карлівський, Кобеляцький, Козельщинський, Котелевський, Кременчуцький, Лохвицький, Лубенський, Машівський, Миргородський, Новосанжарський, Оржицький, Пирятинський, Полтавський, Решетилівський, Семенівський, Хорольський, Чорнухинський, Чутівський та Шишацький райони Полтавської області;

— місто Рівне, Березнівський, Володимирецький, Гощанський, Демидівський, Дубенський, Дубровицький, Зарічненський, Корецький, Млинівський, Острозький, Радивилівський, Рівненський, Рокитнівський та Сарненський райони Рівненської області;

— міста Глухів, Конотоп, Лебедин, Охтирка, Ромни та Шостка, Білопільський, Буринський, Великописарівський, Глухівський, Конотопський, Краснопільський, Кролевецький, Лебединський, Липоводолинський, Недригайлівський, Охтирський, Путивльський, Роменський, Середино-Будський, Тростянецький, Шосткинський та Ямпільський райони Сумської області;

— Бережанський, Бучацький, Гусятинський, Збаразький, Зборівський, Козівський, Кременецький, Лановецький, Підволочиський, Підгаєцький, Теребовлянський, Тернопільський, Чортківський та Шумський райони Тернопільської області;

— міста Ізюм, Куп’янськ, Лозова, Первомайський та Чугуїв, Балаклійський, Барвінківський, Близнюківський, Борівський, Валківський, Великобурлуцький, Вовчанський, Дворічанський, Дергачівський, Зачепилівський, Зміївський, Золочівський, Ізюмський, Кегичівський, Коломацький, Красноградський, Краснокутський, Куп’янський, Нововодолазький, Печенізький, Сахновщинський, Харківський, Чугуївський та Шевченківський райони Харківської області;
— місто Херсон, Високопільський та Нововоронцовський райони Херсонської області;

— міста Кам’янець-Подільський, Старокостянтинів та Шепетівка, Білогірський, Віньковецький, Деражнянський, Ізяславський, Кам’янець-Подільський, Летичівський, Новоушицький, Полонський, Славутський, Старокостянтинівський, Хмельницький, Чемеровецький, Шепетівський та Ярмолинецький райони Хмельницької області;
— міста Черкаси, Ватутіне, Золотоноша та Умань, Городищенський, Драбівський, Жашківський, Звенигородський, Золотоніський, Кам’янський, Канівський, Катеринопільський, Корсунь-Шевченківський, Лисянський, Маньківський, Монастирищенський, Тальнівський, Уманський, Христинівський, Черкаський, Чигиринський, Чорнобаївський та Шполянський райони Черкаської області;

— Вижницький, Герцаївський, Глибоцький, Заставнівський, Новоселицький, Путильський, Сокирянський, Сторожинецький та Хотинський райони Чернівецької області;

— міста Новгород-Сіверський та Прилуки, Бахмацький, Бобровицький, Борзнянський, Варвинський, Городнянський, Ічнянський, Козелецький, Коропський, Корюківський, Куликівський, Менський, Ніжинський, Новгород-Сіверський, Носівський, Прилуцький, Ріпкинський, Семенівський, Сновський, Сосницький, Срібнянський, Талалаївський та Чернігівський райони Чернігівської області;

— місто Київ.

До “жовтої” зони віднесли:

— місто Камінь-Каширський, Ковельський, Локачинський, Маневицький, Ратнівський, Старовижівський та Шацький райони Волинської області;

— у міста Мукачево, Хуст та Чоп, Берегівський, Іршавський, Мукачівський, Рахівський, Свалявський та Тячівський райони Закарпатської області;

— міста Запоріжжя, Бердянськ та Енергодар, Бердянський, Василівський, Веселівський, Вільнянський, Гуляйпільський, Запорізький, Мелітопольський, Михайлівський, Приазовський та Токмацький райони Запорізької області;

— міста Калуш, Коломия та Яремче, Богородчанський, Верховинський, Галицький, Городенківський, Долинський, Коломийський, Надвірнянський, Рогатинський, Рожнятівський, Снятинський та Тлумацький райони Івано-Франківської області;

— міста Березань, Бровари, Буча, Ржищів та Славутич, Баришівський, Білоцерківський, Богуславський, Бородянський, Броварський, Вишгородський, Володарський, Згурівський, Іванківський, Кагарлицький, Макарівський, Миронівський, Переяслав-Хмельницький, Поліський, Рокитнянський, Таращанський, Тетіївський та Яготинський райони Київської області;

— міста Борислав, Моршин, Самбір, Стрий, Трускавець та Червоноград, Бродівський, Буський, Городоцький, Дрогобицький, Жовківський, Золочівський, Кам’янка-Бузький, Миколаївський, Мостиський, Перемишлянський, Радехівський, Самбірський та Стрийський райони Львівської області;

— міста Гола Пристань та Нова Каховка, Білозерський, Великолепетиський, Великоолександрівський, Іванівський, Каланчацький, Новотроїцький, Олешківський та Чаплинський райони Херсонської області.

Додається, що такі епідемічні рівні встановлюються на 14 днів.

Нагадаємо, в Україні з початку пандемії зафіксовано 281 239 хворих на COVID-19, з них за останню добу виявили 5 062 інфікованих, що менше, ніж добою раніше.

Внаслідок хвороби загалом в країні на сьогодні померли 5 302 людей, з них за добу — 73. Одужали від хвороби вже 119 650 людей, за добу — 951. Активних хворих на сьогодні — 156 287, приріст за добу — 4 038.

Джерело: УНН

У Харкові померла Інна Янголенко – добровільна учасниця АТО і дружина екс-комбата батальйону поліції особливого призначення “Слобожанщина”.

Про це повідомила волонтер Олена Ловчиновська.

За її словами, Інна Янголенко померла в ніч з 11 на 12 жовтня. Раніше жінка була поранена під час вибуху в Харкові в 2015 році, постраждали легені.

“У 2014 ВОНА, БУДУЧИ ЦИВІЛЬНОЮ ЛЮДИНОЮ, ПІШЛА ЗАХИЩАТИ УКРАЇНУ. ВОНА ЗАВЖДИ БУЛА ПОРУЧ З ЧОЛОВІКОМ. НЕ ПОБОЯЛАСЯ І ВИРУШИЛА З БАТАЛЬЙОНОМ В АТО. У 2015 МАШИНУ, В ЯКІЙ ЗНАХОДИЛИСЯ АНДРІЙ ТА ІННА ЯНГОЛЕНКО, ПІДІРВАЛИ. ТОДІ, ОТРИМАВШИ ЧИСЛЕННІ ПОРАНЕННЯ, ІННА БУКВАЛЬНО ПОВЕРНУЛАСЯ З ТОГО СВІТУ. У НИХ ДВОЄ ПРЕКРАСНИХ СИНІВ, ЯКІ ЛЮБЛЯТЬ УКРАЇНУ, – ПОВІДОМИЛА ОЛЕНА ЛОВЧИНОВСЬКА В FACEBOOK. – ЛЕГЕНІ ІННИ СИЛЬНО ПОСТРАЖДАЛИ ПІД ЧАС ВИБУХУ І НЕ ВИТРИМАЛИ ЦЮ НОВУ ІНФЕКЦІЮ COVID. СТРАШНА ВТРАТА ДЛЯ РОДИНИ, ДРУЗІВ І УКРАЇНИ. ДУЖЕ СПІВЧУВАЮ МАМІ ІННИ,   ЧОЛОВІКОВІ АНДРІЮ ОЛЕКСАНДРОВИЧУ І СИНАМ. ТРИМАЙТЕСЯ “.

Прощатися з Інною Янголенко будуть о 13:00 у середу, 14 жовтня, на Алеї Слави на 18-му міському кладовищі.

У Львові трирічній дівчинці, яка бореться з коронавірусом, потрібна кров рідкісної групи – батьки благають про допомогу

Трирічній дівчинці з коронавірусом, яку рятують у Львові, терміново потрібна кров рідкісної групи.

Про це в Telegrame повідомив мер Львова Андрій Садовий.

Наразі у Львівській обласній дитячій лікарні продовжують рятувати трирічну дівчинку, яка інфікувалася коронавірусом. Зараз дитина перебуває на апараті штучної вентиляції легень і потребує переливання крові.

“Трирічна дівчинка, яка з COVID-19 лежить у Обласній дитячій лікарні на апараті штучного дихання, потребує переливання крові. Велике прохання до донорів з 4 групою, резус “+”, звернутись до Львівського обласного центру служби крові на Пекарській, 65. Телефон центру: 0322 756 405″, – йдеться у повідомленні.

Інформує Це моя Україна з посиланням на Zaxid.net

Трирічна дівчинка з Миколаївського району знаходиться у реанімації львівської обласної дитячої лікарні ОХМАТДИТ. В дитини була діагностована коронавірусна інфекція. Дівчинку госпіталізували з вираженою дихальною і серцевою недостатністю. У Львівській області це перша дитина за період пандемії, яку підключили до апарата ШВЛ, розповіла виданню ZAXID.NET завідуючий ОХМАТДИТом Олександра Бурда.

Зі слів Олександри Бурди, з 82 діток, у яких підтверджений Covid-19 та вони лікувалися в лікарні, це перша дівчинка, котра перебуває на ШВЛ.

«У родині дитини ніхто на коронавірус не хворів, а у дитини позитивний ПЛР-тест. Де дитина могла інфікуватися, невідомо. Як правило, діти легше переносять коронавірусну інфекцію, ніж дорослі, але тут складний випадок. У дівчинки двостороннє запалення, сильна задишка. У нас це перша дитина на весь період пандемії, яку довелося підключити до ШВЛ», – розповідає Олександра Бурда.

У дівчинки виражена дихальна недостатність другого ступеню і серцево-судинна недостатність першого ступеню, двобічна позашпитальна пневмонія. На ШВЛ дівчинка перебуває з 15 вересня. Стан дитини наразі вкрай важкий. – Розказує Зав. відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії Віра Примакова.

Головна епідеміологиня Львівщини Наталія Тімко повідомила, що на Львівщині не було дітей, хворих на коронавірусну інфекцію, які потребували ШВЛ.

Та що там я, мій сусід, якому вже 92 роки, вперше бачить свою країну такою. У добу коронавірусу італійці перестали поділяти Італію, як раніше, на Північ та Південь. Їх об’єднала одна мета – боротьба з невідомим звіром, якого кожного дня досліджують медики.

Ми в Італії зараз проживаємо “фазу свідомого підходу”, розуміння карантину в повному обсязі, масштабів пандемії та наслідків.

Після погіршення ситуації та тисяч смертей Італія перестала робити флешмоби та співати на балконах пританцьовуючи.

Вивезення тіл померлих колонами військових машин, крематорії, кладовища, лікарні… Люди почали свідомо переоцінювати ситуацію довкола і перестали жити на карантині як на “канікулах”.

“Ховати знайомих гірше”. Як живе Європа на карантині
Як це у Швеції: “ліберальний (не) карантин” – чому він працює
Як це в Британії: карантин, або Яйця – новий туалетний папір
Італійці тепер роблять закупи продуктів харчування на 7-10 днів, щоб не виходити зайвий раз у магазини та супермаркети, де є тісна взаємодія з натовпом. Адже ми можемо перемогти цей вірус тільки тоді, коли почнемо поважати один одного і брати на себе відповідальність за своє життя та здоров’я. Разом ми – сила.

Кожного дня я бачу небайдужих людей. Людей, які роблять, здавалося б, маленькі, на перший погляд, справи. Проте вони вкрай важливі.

Мій знайомий закрив свій ресторан, але потім він побачив голодних і виснажених далекобійників, які працюють у режимі нон-стоп, щоб забезпечити нас важливими продуктами. Він почав готувати їжу для них і роздавав їм з віконця свого ресторану. Вони їли, закрившись у кабінах вантажівок, у їхніх очах була безмежна вдячність.

“Я не хочу це рекламувати, я не супергерой. Я просто роблю свою справу, для мене важливо бути корисним зараз”, – каже він.
Багато людей зараз залишилися без роботи і не мають змогу купити продукти.

Тому у нас у Монці – містечку за 15 км від Мілана – організували захід “Допоможи ближньому”. Ми збираємо герметично упаковані продукти харчування і надсилаємо на адреси тих людей, які потребують цього.

Ділимося також кавою, бо не можемо пригостити сусіда чашкою кави – так хоч передаємо пакунки. Прив’язуємо за ниточку, а вони тягнуть, і так через балкон кожного ранку.

Ще ми запровадили акцію “Залишися вдома і врятуй медика”. Ця ідея виникла у зв’язку з недавніми подіями, що сталися з медпрацівниками.

Цього місяця психологічного тиску не витримала 34-річна медсестра, яка працювала в лікарні регіону Ломбардія.

Вона вчинила самогубство у туалеті лікарні.

На жаль, це не поодинокий випадок – інша медсестра, також в Ломбардії, вчинила днями суїцид. Кількість померлих від коронавірусу медиків в Італії наразі перевищила півсотні.

За розповідями мого сусіда-лікаря, лікарі отримують велике психологічне навантаження, тому їм надають психологічну допомогу.

Лікар зараз іноді немов янгол-охоронець у білому халаті, чує останні найзаповітніші мрії, побажання рідним.

Останнім часом медикам почали надавати більше захисного одягу, масок та рукавичок, які, за словами мого сусіда, вони міняють багато разів на день.

Медики є чи не найбільшою групою ризику, що може підхопити та передавати вірус. Важливо не тільки правильно захистити себе та одягати захисні речі, але й правильно їх вміти знімати.

Без відспівування і в лікарняній робі. Італія ледь встигає ховати жертв коронавірусу

“Ніхто не знає, що буде завтра”. Що кажуть про карантин українці в Італії

Футбольний матч міг стати “біологічною бомбою” коронавірусу в Європі

Тому медикам проводять інструктаж – як правильно зняти маску, рукавички, захисний комбінезон. Через рукавички може поширюватися вірус, тому лікар, оглянувши хворого, знімає їх, одягає інші і тільки тоді торкається ручки та паперу, аби записати дані.

За словами мого сусіда, який працює у лікарні Ломбардії, діти також часто можуть заразитися.

Вони маленькі, а вірус можна підхопити з поверхні землі. Вони всього торкаються руками, так пізнають світ.

Тому, надто важливо, щоб батьки могли більше захистити своїх дітей від контактів на вулиці, каже цей лікар. Деякі італійці припускають, що оскільки багато батьків залишали своїх дітей з бабусями та дідусями, саме від онуків деякі з них могли підхопити коронавірус.

Стійкість до зарази залежить від імунітету. Мій сусід, працюючи в лікарні, підхопив коронавірус. Лікувався і перебував в ізоляції.

“Перші симптоми, які я відчув, це загальний біль у тілі, не досить висока температура (37,8), яка зникла після першого дня, а потім повернулася разом з загальною втомою і нежитем. Тоді зробив тест. Зразу зрозумів, що це – він, той звір, що атакує мене. Я одразу почав лікування”, – розповідає він.

Зараз він почувається краще і хоче повернутися до колег.

“Не терпиться повернутися до роботи! Я знаю, що коли не вистачає у лавах одного із медиків – це досить критично для цілої лікарні загалом. Мій обов’язок – рятувати людей, тому я свідомо хочу повернутися у це пекло”, – каже цей лікар з інтенсивної терапії.

В Італії почали викликати на роботу до лікарень медиків, які перебували вже на пенсії, та студентів, які незабаром мають закінчити медичні вузи.

Також, щоб допомогти італійським медикам прибувають колеги з інших країн. Вчора, наприклад, прибули до Італії 30 медиків з Албанії.

В Україні часто запитують, чому Італія стала епіцентром пандемії у Європі. Можливих відповідей кілька. Регіон Ломбардія є економічним центром Італії, центром промисловості, моди та футболу. Сюди приїжджали щодня безліч підприємців та туристів.

В Бергамо, де кілька сотень людей померли від коронавірусу, є великий міжнародний аеропорт, а також багато промислових підприємств, є безперервний соціальний контакт з усім світом.

Припускають, що розповсюдженню сприяли кілька чинників: матч 19 лютого між “Аталантою” з Бергамо та іспанською “Валенсією”, який відвідали десятки тисяч фанатів, показ моди, який проходив у Мілані.

І звичайно, є ще традиції італійців: привітання з обіймами та поцілунками, торкання співрозмовника, жестикуляція, звичка торкатися свого обличчя та волосся безліч разів на день, звичка не знімати взуття при вході в приміщення.

Це все – припущення, але сподіваюся, ми дізнаємося згодом більше.

На жаль, я часто чую такі фрази від деяких людей: “Помирають тільки літні люди, тому нема чого боятися!”.

А вони що не люди? Якщо людина стара, то життя не має більше сенсу чи не має цінності більше? Мені прикро це чути! Прикро, бо всі ми станемо з вами колись старенькими дідусями та бабусями.

Ми ще захочемо жити довго, щоб бачити, як ростуть наші внуки та правнуки.

Треба більше цінувати своє життя і намагатися бути людяними. Не проживати, а дійсно жити.

Коли вмирають літні люди – вмирає наша історія, наша мудрість. Вмирають чиїсь батьки, дідусі та бабусі. Цінуймо їх сьогодні, щоб потім заслужити повагу від людей та родичів до нас особисто.

Будьмо свідомими і я впевнена, що ми можемо перемогти в цій боротьбі. Боротьбі, що має нас об’єднати і навчити любити ближнього, як самого себе!

Станом на 30 березня в Італії виявили понад 101 тисячу випадків захворювання на коронавірус. 14 600 хворих одужали, 11 591 людина померла. 31 березня в країні оголошено Днем скорботи за померлими від коронавірусу.

тан почесного патріарха Філарета, у якого напередодні виявили коронавірус, задовільний. Про це повідомили на його сторінці у фейсбук.

“Стан здоров’я патріарха Філарета задовільний. Діагностовано запалення легенів. Просимо піднести до милостивого Господа свої щирі прохання за здоров’я та швидке одужання Його Святості”, – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, про те, що у Філарета діагностували ковід-19 стало відомо 4 вересня. Його госпіталізували.

На початку спалаху коронавірусу в Україні Філарет назвав одностатеві шлюби однією з причин епідемії. А захворювання, на його думку, є “карою Божою за гріхи”.

У Чернівецькій обласній лікарні від коронавірусу помер 76-річний громадянин Італії.

Про це повідомляє пресслужба Чернівецької ОДА.

«Чоловік 1944 р. н., громадянин Італії. Коронавірус у нього підтверджено. Хворів також на кардіосклероз, серцеву недостатність та цукровий діабет. Останній тиждень був підключений до апарату штучної вентиляції легень. Помер в обласній лікарні», – йдеться в повідомленні.

У медичних закладах області станом на 25 серпня лікують 39 хворих на коронавірус пацієнтів у важкому стані, з них у реанімації – 33, на апаратах штучної вентиляції легень – 1.

До слова, сьогодні Чернівецька міськрада вирішила послабити карантин. Міська рада дозволила роботу ринків, торгових комплексів, громадського транспорту, а також шкіл і дитсадків.

В Україні з понеділка, 24 серпня, почало діяти нове карантинне зонування регіонів.

Відповідне рішення було прийнято на засіданні Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ та НС) 20 серпня.

Відповідно до нього, в червону “зону” зокрема внесені міста Коломия, Самбір, Чернівці, Біляївка, Дубно, Острог та ряд районів.

Рішення про зонування встановлено на 14 днів, після чого воно буде переглянуто.

У “червону” зону потрапили:

місто Коломия, Городенківський, Косівський і Тисменицький райони Івано-Франківської області;

місто Самбір Львівської області;

місто Біляївка Одеської області;

міста Дубно та Острог, Костопільський, Радивилівський та Рівненський район Рівненської області;

місто Чернівці, Заставнівський та Кіцманський район Чернівецької області.

В “помаранчеву”:

місто Харків, Богодухівський та Первомайський райони Харківської області;

міста Львів, Борислав, Дрогобич, Моршин, Новий Розділ, Стрий, Трускавець і Червоноград, Бродівський, Жовківський, Городоцький, Дрогобицький, Жидачівський, Жовківський, Золочівський, Кам’янка-Бузький, Миколаївський, Мостиський, Самбірський, Пустомитівський, Радехівський, Самбірський, Сколівський, Сокальський, Старосамбірський, Стрийський, Турківський та Яворівський райони Львівської області;

міста Ужгород та Чоп, Міжгірський, Перечинський, Тячівський та Ужгородський райони Закарпатської області;

міста Івано-Франківськ, Бурштин і Калуш, Богородчанський, Калучшній, Коломийський і Надвірнянський райони Івано-Франківської області;

міста Тернопіль, Бережани та Чортків, Бережанський і Тернопільський райони Тернопільської області;

Києво-Святошинський район Київської області;

місто Володимир-Волинський, Луцький, Любешівський та Маневицький райони Волинської області;

місто Ізмаїл, Болградський, Миколаївський, Овідіопольський і Саратський райони Одеської області;

місто Вараш, Гощанський, Дубенський, Зарічненський, Здолбунівський та Острозький райони Рівненської області;

місто Новодністровськ, Вижницький, Герцаївський, Глибоцький, Кельменецький, Новоселицький, Путильський, Сокирянський, Сторожинецький і Хотинський райони Чернівецької області.

В “жовту”:

Київ;

міста Бориспіль, Бровари, Буча, Переяслав і Фастів, Бориспільський, Броварський, Васильківський, Макарівський та Фастівський райони Київської області;

міста Одеса, Білгород-Дністровський, Чорноморськ, Подольск, Теплодар і Південний, Ананьївський, Арцизський, Березовський, Біляївський, Іванівський, Лиманський, Подільський і Савранський райони Одеської області;

місто Рівне, Березнівський, Володимирецький, Демидівський, Корецький, Млинівський, Рокитнівський та Сарненський райони Рівненської області;

місто Суми, Кролевецький, Недригайлівський, Охтирський, Сумський та Тростянецький райони Сумської області;

міста Луцьк та Нововолинськ, Горохівський, Іваничівський, Ківерцівський, Ратнівський і Старовижівський райони Волинської області;

міста Житомир, Коростень і Новоград-Волинський, Андрушівський, Бердичівський, Брусилівський, Ємільчинський, Житомирський, Коростенський, Лугинський, Овруцький, Попільнянський, Пулинського, Романовський, Черняховський і Чудновський райони Житомирської області;

міста Хмельницький, Нетішин, Славута, Білогірський, Волочиськ, Кам’янець-Подільський, Летичівський, Новоушицький, Славутський і Старосинявський райони Хмельницької області;

міста Мукачево та Хуст, Виноградівський, Іршавський, Мукачівський, Рахівський та Свалявський райони Закарпатської області;

місто Яремче, Верховинський, Галицький, Долинський, Рогатинський, Рожнятівський, Снятинський і Тлумацький райони Івано-Франківської області;

Бучацький, Гусятинський, Заліщицький, Збаразький, Козівський, Лановецький, Підволочиський, Теребовлянський і Чортківський райони Тернопільської області;

Валківський, Великобурлуцький, Вовчанський, Зміївський, Золочівський, Краснокутський, Куп’янський, Нововодолазький, Харківський і Чугуївський райони Харківської області.

Які правила діють в кожній зоні

“Зелена зона” передбачає:

перебування в громадських будівлях в масках або респіраторах;

проведення масових заходів: не більше 1 людини на 5 квадратних метрів;

роботу кінотеатрів із заповненням на 50%;

перевезення пасажирів за наявності сидячих місць.

В регіонах “жовтої зони” (+ обмеження “зеленої зони”) заборонено:

відвідування установ соціального захисту, в яких перебувають люди похилого віку, крім тих, які надають послуги кризово.

В регіонах “помаранчевої зони” (+ обмеження “жовтої”) заборонено:

діяльність закладів розміщення (хостели, туристичні бази і т.д.), крім готелів;

діяльність розважальних закладів, ресторанів у нічний час;

планові госпіталізації в лікарнях;

роботу спортзалів, фітнес-центрів, закладів культури;

прийом нових змін у дитячі табори;

діють обмеження для масових заходів: 1 людина на 20 квадратних метрів і не більше 100 осіб.

В регіонах “червоної зони” (+ обмеження “помаранчевої”) забороняється:

робота громадського транспорту;

відвідування навчальних закладів;

діяльність ТРЦ, кафе і ресторанів.

Серед ночі дзенькнув мобільний. Алла спросоння аж затремтіла – так боялася несподіваних нічних дзвінків. Тремтячими руками схопила телефон. Глип – повідомлення від дочки. Відкрила – і аж завищала від радості.

– Здуріла чи що? – гаркнув чоловік.

– Наша Настуня заміж виходить! Подивись!

Показала фото з підписом: «Нарешті добилася». На знімку дочка з усмішкою у всі тридцять два показує коробочку з перснем. А з-за спини виглядає похмурий наречений.

– А чого це він як з хреста знятий? – запитав чоловік, помітивши кислий вигляд майбутнього зятя. Аллі теж не сподобався настрій Вадика, проте вона тішилася майбутнім заміжжям дочки.

– Ой, чого, чого! Не маєш за що вчепитися! – невдоволено буркнула. – Радіти треба!

– Угу, завтра поговоримо, – чоловік повернувся до стіни – і вже за мить захропів.

«Як він може спати у такий момент?!» – не розуміла Алла. А сама подумки прикидала, скільки-то коштує плаття, який ресторан обрати, на яке число молодята схочуть весілля. Правда, ліпше чимшвидше, щоб «кислий» зятьок не передумав. Потім треба домовитися про спиртне, м’ясне, солодке… Ой-ой-ой! То клопоту скільки! А ще ж про гостей подумати, кого кликати!.. З тими думками розбурхана Алла непомітно й заснула.

Коли дочка повернулася з Єгипту, де зустрічала з Вадиком Новий рік, Алла розцілувала її на радощах.

– Яку обручку гарну купив!

– Та де там… – зітхнула Настя. – Ми разом у Єгипті її купили.

Аллі не сподобалося, що такими хитрощами донька йде заміж. Хотілося б, щоб як у кіно – з великим коханням, несподіваним сюрпризом, щоб присів на одне коліно і просив руки, щоб запитав дозволу у мами-тата. Але хай як є, аби вже заміж.

З донькою бігали-купували плаття, фату, туфельки, замовили ресторан, музику, відео, словом, усі весільні прибамбаси. Лишилося тільки заручини зробити. Як раптом по телевізору стали показувати кошмарні новини. З Китаю суне на Європу якась зараза – коронавірус. Спочатку цьому не надавали значення, мовляв, де Китай, а де ми. Та коли в Україні закрили кордони і оголосили жорсткий карантин, Алла стала коси на собі рвати. Весілля у травні, одразу після Пасхи, а тут кажуть: заборонено масові гуляння. Завдаток дали, заяву занесли.

– Може, хоч просто розпишіться, а весілля колись таки відгуляємо. Карантин не вічний, – натякнула дочці.

Та Настуня залилася слізьми: який заміж без весілля? Без сукні? Її «без стуку, без грюку повезуть, як суку»?! Мама має розум? Алла заспокоювала, пояснювала, що так всі роблять: спочатку розписуються, а потім через кілька місяців, а то й пів року гуляють весілля. Хіба то страшно?

– Головне, доцю, розпис, а весілля – то таке…

– Та що ти говориш! – Настя вереском обірвала на слові. – Вадик хоче все зразу, а ні – то ні.

– Як?! – тепер Алла дивувалася. То ж карантин, він доросла людина, хіба не розуміє, що весілля зараз заборонені, та й хтозна, коли дозволять?! Хіба, може, він… Раптом страшна здогадка осінила Аллу, і вона обережно запитала: – Так він женитися буде?

– Не знаю… – знову залилася сльозами дочка.

У мами стиснулося серце від розпачу. Певно, насильно потягнули кавалера до шлюбу, он який на фото, наче з хреста знятий був, мабуть, не вельми хотів до женячки. А тепер відмовку знайшов. От зараза яка! Нічо, нічо, не він, то хтось інший.

– Не побивайся за ним. Певно, не твоя доля. Тітка права була.

Настя змовчала, лише схлипувала. Бо теж згадала ворожіння батькової тітки, коли показала їй його фото. Стара кинула карти і похитала головою: Вадик візьме іншу дівчину. А вони, дурепи, тішилися, що таки вийде по-їхньому – оженять його.

Хлопець до Насті ходив зрідка, але… веселий, радісний, і про весілля – жодного слова. Сказав тільки, що відмінив замовлення, забрав заяву із загсу, а після карантину знову замовлять.

Та коли карантин дещо послабили, Вадик сказав, що їде до батьків у село. А потім й зовсім пропав. Телефон вимкнений, його мати трубку не брала. Та одного дня, сумуючи за своїм нареченим, Настя відкрила Фейсбук – і очманіла. На Вадиковій сторінці побачила фото, де її щасливий наречений цілував іншу щасливу наречену! Ще й підпис: «Шкільна любов не згасла через стільки років. Ми щасливі, хоч на нашому весіллі всього десять гостей. Усе по закону». Настя ридма ридала біля ноутбука, поки не зайшла мама. Алла як глянула на екран, аж змінилася на обличчі.

– Ну й кобель… – прошипіла. – Бач, яку зміюку пригріли. Ми до нього, як до дитини. І квартиру зняли, і в Єгипет відправили того селюка… Втри сльози! – крикнула до дочки. – Досить соплі розводити! Подумаєш! Та таку красуню, як ти, сам принц заміж покличе! Бери телефон, дзвони до Юрки. Він з Польщі встиг приїхати?

– Угу, – схлипнула Настя.

– Тепер його черга.

І Настя в присутності мами набрала номер Юри. Цей хлопець ще зі школи ходив на задніх лапках за Настею. Високий, красивий, розумний. І чого дочка за того Вадика вчепилася? Нічим особливим не вирізнявся, хлопець як хлопець, ще й із села. А нам городських треба, не для поля донечку ростила!

– Привіт, Юр. Може, зустрінемося? – веселим голосом запитала Настя.

– Коли? Вже прийти? – не вірив своєму щастю.

– Ото-то! – Алла теж заіскрилася радістю і вийшла з кімнати.

Правду покійна баба казала: треба йти заміж за того, хто тебе любить, а не кого ти. Чує серце: Юрка – майбутній зять. Для нього нічого не шкода. Квартиру віддадуть, а самі в село пі­дуть жити, магазин на зятя перепишуть, аби їхню Настуньку любив. Он карантин кінчиться – і весілля таке відгуляють, що тому Вадику з його десятьма гостями і не снилося!

Про це написала лікарка Закарпатської обласної клінічної лікарні ім. А. Новака Олександра Лангазо на своїй сторінці у Facebook.

За словами лікарки, в області більше 4000 випадків захворювання на коронавірус і лише 1,4 тисячам вдалося одужати. 143 пацієнти померло від хвороби.

Крім того, Лангазо зазначила, що з квітня по липень багато чого змінилося.

“Зростання кількості хворих зумовило розгортання додаткових ліжок і відкриття ще одного COVID-відділення. Тепер на базі нашої лікарні функціонує 3 відділення, де лікують хворих на коронавірусну інфекцію: COVID-1, COVID-2 та відділення реанімації й інтенсивної терапії”, – написала вона.

Лікарка також додала, що через зростання кількості хворих збільшилося й навантаження на медичних працівників. За тиждень тільки в одному відділенні ЗОКЛ імені А. Новака додалося 45 інфікованих, загальна кількість хворих сягнула понад 75 осіб.

“Хворіють люди різних вікових категорій (в нашому відділенні є хворі і 30-річного віку), жінки і чоловіки, вагітні, хворі з супутньою патологією та без неї. Хвороба носить непередбачуваний перебіг. Були випадки, коли пацієнт перебував у стабільному стані, а через декілька годин у нього виникла дихальна недостатність”, – повідомила Лангазо.

Вона додала, що деякі хворіють по декілька днів, а деякі з важкими пневмоніями, і більше тижня потребують кисневої підтримки. Вони мусять цілодобово стояти з апаратом штучного дихання.

Лангазо також розповіла, що до лікарень часто надходять сімейні пари, чи односельчани, які разом були на весіллі або якомусь іншому масовому заході, оскільки вони не вірили в справжнє існування цієї хвороби, поки самі не захворіли.

“Шкода, що усвідомлення реальної ситуації далося такою дорогою ціною. Вважаю, що ми маємо бути свідомими та обережними, бо немає страшнішого, як хибне відчуття безпеки. Бажаю всім здоров’я, особливо колегам-медикам, бо з такою епідситуацією воно нам ще знадобиться!” – резюмувала лікарка.

У Львівській області в Жовкві померла 28-річна породілля, яка була заражена коронавірусом. Про це повідомив директор Жовківської центральної районної лікарні Ігор Шевців, повідомляє Високий замок.

Відзначається, що новонароджена дитина знаходиться у важкому стані.

Жінка перебувала під апаратом штучної вентиляції легенів.

Крім того, за словами Ігоря Шевціва, вона мала ожиріння і супутні хронічні захворювання.

Дитина зараз перебуває у Львові.

Як відомо, Жовківський район – третій за кількістю інфікованих з COVID-19 на Львівщині. За час пандемії там захворіло 437 осіб.

В Україні два лікарі, брати Іван і Олег Гайди, померли від коронавірусу з різницею у два тижні. Один із них керував військовим шпиталем у Львові, другий працював хірургом у Черкасах. Рідні підозрюють, що інфекцію медики підхопили на роботі. Дружини так не змогли з ними попрощатися, тому що теж заразилися COVID-19 і були госпіталізовані.

Детальніше про трагедію читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Буквально згорів від хвороби
58-річний начальник Львівського військового шпиталю Іван Гайда хворобу відчув 1 червня. “Він зачинився в кабінеті й нікого не пускав. Потім стало відомо, що чекав результатів ПЛР-тесту. Близько 17-ї години йому принесли тест, який виявився позитивним. Іван відразу перейшов до іншого корпусу, де розташовані інфекційні бокси, більше у свій кабінет не повернувся”, – розповідає його друг і колишній командир, з яким служили на Тернопільщині ще з кінця 90-х.

Син Івана Ярослав теж військовий хірург, зазначає, що батько буквально згорів від цієї інфекції. “Спочатку він перебував у шпиталі у Львові. Але протягом тижня стан погіршувався. Було вирішено везти його до військового шпиталю в Київ. Але й тут не змогли врятувати. В останній день, 18 червня, перевили в Олександрівську лікарню, там і помер,”   – уточнив він.

Займався відновленням поранених бійців
Ярослав каже, що батько був для нього найближчою людиною. “Він був найкращим, взірцем для мене, людиною, з якої брав приклад. Я пішов його стопами і став медиком у четвертому поколіннs,”   згадує син.

Останні роки, коли в Україні почалася війна, Іван дуже багато сил і часу приділяв реабілітації поранених бійців.

“Він захистив кандидатську з реабілітації, створив у шпиталі відділення реабілітації, яке за рівнем можна назвати клінікою, є навіть басейн. Батько багато там працював, їздив із колегами за кордон переймати досвід, дуже часто мені про це розповідав. Спілкувався з бійцями. Адже незважаючи на свої посади, він був дуже простою людиною. Його мрією було згодом піти у відставку й повернутися в своє село під Бучачем, там, де жили його батьки”, – каже Ярослав.

Просив поховати в рідному селі
Івана поховали в тому самому селі, поруч із батьком і матір’ю. Його колишній командир розповідає, що після смерті матері Гайда постійно щось ремонтував у батьківській хаті.

“Приблизно рік тому він сказав, що якщо помре, щоб поховали поруч із батьками, так і сталося. Я пам’ятаю, яким був Львівський шпиталь до того, як туди прийшов Гайда. Він його буквально підняв із руїн. Зробив ремонт, намагався обладнати апаратурою. Шпиталь до Івана і після – небо і земля,” – каже військовий.

За словами колишнього командира, Іван Михайлович був дуже принциповим. “Для нього існувало тільки чорне й біле. І все, він не поступався. Дуже наполегливий і послідовний. Але до людей ставився з повагою, ось таких називають “біла кістка.” Грубого слова або лайки від нього не почуєш,” – зазначає товариш.

Усі знали, що в понеділок до Гайди можна не звертатися, він проводив великий обхід у шпиталі. Заходив у кожну палату, спілкувався з пораненими бійцями, ставив питання, відповідав, якщо питали. Знав кожного з них.

У сім’ї не знають, коли й де Іван Михайлович міг підхопити вірус. “Ймовірно, на роботі. Хоча завжди був у захисті – маска, рукавички, халат. Але багато зустрічей, спілкування з рідними пацієнтів, із самими хворими. Найімовірніше, захворів на роботі,”  припускає Ярослав.

Дружина Івана Ольга не змогла бути на похороні, бо теж інфікована. Слідом за чоловіком її перевезли до Києва. Зараз її вже виписали з лікарні, два тести були негативними, і вона відновлюється після хвороби.

Хвороба була миттєвою

Не зміг бути на похоронах і його молодший брат, 52-річний Олег Гайда. 18 червня він дізнався про смерть рідної людини, але вже тоді відчував себе погано. Востаннє вони зустрічалися близько чотирьох місяців тому.

“19 червня ми відвідували захід у мерії – нагородження. Він був у стресі, бо помер його брат. Можливо, вже тоді у Олега Михайловича з’явилися перші симптоми”, – розповідає OBOZREVATEL в.о. директора Черкаського медичного консультаційно-діагностичного центру Оксана Ковальова.

Олег був завідувачем хірургічного відділення центру. І тут теж не можуть зрозуміти, звідки в нього взявся коронавірус.

“Як і всі, працював у захисті. До нас приходять різні пацієнти, якщо бачимо симптоми, то відразу направляємо до інфекціоніста. Але відмовити в допомозі не можемо. 23 червня співробітникам його відділення провели ПЛР-тестування. У всіх результат був негативним, а у нього, єдиного, – сумнівно-позитивний. Наступного дня вже прийшов позитивний результат. А 25 червня Олег сам звернувся в обласну лікарню й госпіталізувався в інфекційне відділення,”  каже Ковальова.

Однак хвороба розвивалася миттєво, і вже 30 червня Олега Михайловича не стало.

Дружина Олега Людмила, яка працює ревматологом у центрі, зараз перебуває в інфекційному відділенні. Попрощатися з чоловіком вона змогла тільки через вікно.

Відновив відділення і операційну
Ковальова намагається підібрати слова, їй важко говорити, оскільки з Гайдами була знайома двадцять років.

“Ми дружили з ним, не тільки працювали. І дружину його теж знаю. Олег Михайлович – людина великої душі й енергії. Його колеги та підлеглі буквально обожнювали. Веселий, позитивний, завжди знайде підхід і до співробітників, і до пацієнтів. Він усе розумів із пів слова, знав, як залагодити конфлікт, розрядити ситуацію,”  уточнює жінка.

Олег, як і його брат, відновив відділення, зробив ремонт і обладнав операційну. Перед смертю він якраз усе закінчив і дуже радів цьому.
“Є лікарі, які вміють лікувати, але не вміють розмовляти з пацієнтом. А Олег Михайлович міг спілкуватися з людьми, донести до людини, що саме таке лікування їй потрібне. Адже стан пацієнта на 80% залежить від того, як його послухає лікар. Ну а як у хірурга в нього були просто золоті руки,”    зазначає Ковальова.

У самому центрі ще не можуть звикнути, що Гайди більше немає, кабінет пустує. У лікаря залишилися син і донька, обоє дорослі, пішли стопами батьків і працюють лікарями.

У місті Городенка Івано-Франківської області стався спалах коронавірусу COVID-19 після одного з весіль. Захворіло вже сім осіб, повідомляє РБК-Україна з посиланням на главу Івано-Франківської ОДА Віталія Федоріва в п’ятницю, 3 липня.

За його словами, на весіллі було 44 людини. Через кілька днів після свята до лікарів зі скаргами на погане самопочуття звернулися 14 гостей. У половини з них діагностували коронавірус.

Попередньо встановлено, що причиною спалаху став один з гостей, який був інфікований.

У свою чергу, глава Держспоживслужби регіону зазначив, що аналогічні спалахи відбуваються саме під час масових зібрань.

“Наша мета – не дозволяти або забороняти (масові гуляння, – ред.), а знайти суспільний діалог. Але щоб при цьому не росла захворюваність, щоб люди не потрапляли в лікарні і не помирали. Повинна бути межа. Ця межа – це заборона проведення масових заходів понад десять осіб”, – заявив чиновник.

Про це повідомляє епідеміологиня області Наталя Тімко у Фейсбуці.
Від коронавірусу померла Михальчук Галина – завідувачка Львівського міського відділу ДУ “Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України”.

“Сьогодні перестало битися серце хорошої і мудрої Людини, Жінки, Мами, Бабусі, яка все життя віддала роботі у СЕС, де працювала завідуючою санітарно-гігієнічного відділу СЕС Франківського району м. Львова, в подальшому очолила лабораторний центр м. Львова…Михальчук Галини Трохимівни. ЇЇ життя забрав коронавірус…Могла ще жити, працювати, втілювати у життя плани… Не судилось. Була для людей мудрим наставником. Давала поради, настанови. Любила свою роботу. Любила життя. Це 127 смерть на Львівщині від коронавірусу”, – пише Наталя Тімко.

COVID-19 в Україні заразилася рекордна кількість людей: статистика МОЗ на 26 червня

Від COVID-19 в країні померли вже 1 086 осіб, а 18 299 пацієнтів (+541) повністю побороли хворобу. Про це свідчать дані сайту Центру громадського здоров’я та РНБО.

Найбільше нових заражених COVID-19 зареєстрували в областях: Львівській – 209, Рівненській – 116 і місті Київ – 113.

Новина доповнюється…

Раніше OBOZREVATEL писав, що польська авіакомпанія LOT відновлює польоти по десяткам європейських напрямків, в тому числі в Україну.

Якщо не зупинити зростання кількості випадків коронавірусу COVID-19 в Україні, то відбудеться пік захворювання прямо посеред літа. Головною причиною спалаху є недотримання карантину. Про це сказав президент Володимир Зеленський під час наради, повідомляє прес-служба глави держави в четвер, 25 червня.

Зазначено, що Зеленський вважає недостатньою роботу з роз’яснення людям необхідності дотримання карантину після пом’якшення правил.

“У нас в деяких регіонах заповнено вже більше половини ліжко-місць, а кількість хворих щодня зростає. Якщо не зупинити це зростання, буде пік захворювання прямо посеред літа. Погано буде всім. Тоді ніхто не буде радий ослабленню карантину”, – заявив Зеленський.

Водночас міністр охорони здоров’я Максим Степанов сказав, що при дотриманні заходів, розроблених урядом для стримування коронавірусу, не може відбуватися значного зростання кількості хворих.

“До того ж в деяких країнах заходи пом’якшують навіть більше, ніж в Україні. Міністр робить висновок, що щоденні антирекорди захворюваності відбуваються через порушення карантину”, – йдеться в повідомленні.

Водночас в МВС повідомили, що за останні три дні утричі збільшили кількість штрафів для підприємств і організацій, що порушують карантин. Найбільше проблем з громадським транспортом, де постійно порушуються дистанцію і масковий режим. Також проблеми існують зі скупченням людей. Загалом вже застосовано штрафів більш ніж на 5 млн гривень.

Міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Ігор Петрашко розповів, що цього тижня з 700 до 2500 осіб було збільшено кількість інспекторів, які проводять перевірку закладів і роз’яснюють населенню необхідність дотримання карантинних заходів.

Майже 1 тисяча хворих за добу: в Україні зафіксували новий антирекорд щодо COVID-19

За минулу добу в нашій країні підтвердили рекордні 940 випадків COVID-19. Про це свідчать дані МОЗ.

У відомстві зазначили, що епідеміологічна ситуація в Україні надзвичайно напружена.

МОЗ говорить, що через недбале ставлення до основних інструкцій та рекомендацій з протидії епідемії тепер такий результат – кількість хворих збільшилась утричі.

Зазначимо, в Україні другий день зростає кількість заражених, хоча до цього було три дні спаду захворювання.

В Україні з початку пандемії коронавірусної інфекції підтвердили вже 37 241 випадок зараження. За добу зафіксували 681 новий випадок. Про це повідомляє Міністерство охорони здоров’я України.

Відомо, що всього в Україні з початку пандемії одужали вже 16 642 пацієнта. За останню добу видужало 133 людини, 10 осіб померло.

На даний момент коронавірусну хворобу виявлено:

-Вінницька обл. – 1647 (1001 одужали)

-Волинська обл. – 1782 (548 одужали)

-Дніпропетровська обл. – 1042 (776 одужали)

-Донецька обл. – 362 (145 одужали)

-Житомирська обл. – 1257 (633 одужали)

-Закарпатська обл. – 2149 (842 одужали)

-Запорізька обл. – 554 (391 одужали)

-Івано-Франківська обл. – 2015 (1071 одужав)

-м. Київ – 4325 (1391 одужали)

-Київська обл. – 2208 (1065 одужали)

-Кіровоградська обл. – 620 (508 одужали)

-Луганська обл. – 72 (53 одужали)

-Львівська обл. – 3780 (668 одужали)

-Миколаївська обл. – 358 (265 одужали)

-Одеська обл. – 1266 (551 одужали)

-Полтавська обл. – 291 (262 одужали)

-Рівненська обл. – 2872 (1505 одужали)

-Сумська обл. – 257 (182 одужали)

-Тернопільська обл. – 1688 (1063 одужали)

-Харківська обл. – 1805 (854 одужали)

-Херсонська обл. – 186 (175 одужали)

-Хмельницька обл. – 622 (492 одужали)

-Черкаська обл. – 603 (393 одужали)

-Чернівецька обл. – 4324 (1563 одужали)

-Чернігівська обл. – 475 (112 одужали).

Дані з тимчасово окупованих територій АР Крим, Донецької, Луганської областей та міста Севастополя відсутні.

Детальніше про цю історію читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Порадили приймати парацетамол
Як розповіла нам його дочка Олена Чернієнко, 31 травня батько повернувся з роботи з задишкою.

“Ще до цього днів п’ять він почувався погано, температура була невисокою, 37 градусів, потім зникла. Але з’явилася задишка, це одна з ознак коронавірусу. Температура була 38, мама викликала швидку. Їх обох відвезли до інфекційного відділення міської лікарні Рівного”, – говорить OBOZREVATEL жінка.

У лікарні літньому чоловікові зробили експрес-тест, який показав коронавірус. “Але також взяли аналіз на ПЛР і сказали, що результату потрібно чекати два-три дні. Жодного обстеження батькові не проводили, не зробили навіть КТ або рентген. Просто вручили письмову консультацію про те, що рекомендують звернутися до сімейного лікаря. І все. Ніхто не пропонував йому лягти в лікарню. Назад батькам довелося їхати на таксі самим”, – зазначає Чернієнко.

Однак увечері в Івана Матвійовича піднялася температура вище 40 градусів. “Мама розповідала, що було навіть 41-42 градуси. Вона подзвонила в інфекційне відділення, запитала, що робити, – викликати швидку чи їхати в лікарню? Там порадили приймати парацетамол, температура повинна впасти. Але якщо буде погано почуватися, то викликати швидку або приїжджати самому”, – згадує Олена.

Однак, незважаючи на прийнятий парацетамол, батькові Олени ставало гірше: “Мама дзвонила в швидку, а батько вже не рухався, хоча ще був при свідомості. У нього градом котилися сльози, він розумів, що вмирає. У швидкій говорили, що бригада вже виїхала, але, коли лікарі приїхали, тато вже помер”, – додала дочка.

Вісім годин у квартирі з трупом
А далі почалося пекло. Мамі Олени з п’ятої години ранку до першої години дня довелося перебувати в квартирі з тілом чоловіка. Ніхто не їхав забрати труп у морг.

Медики швидкої рекомендували телефонувати на “102”, щоб наряд приїхав і зафіксував смерть. Однак на півтора десятка дзвінків у поліцію там відповідали: “Чекайте, наряд виїхав”. Об 11 ранку дочці вдалося зв’язатися з керівництвом поліції, але там сказали, що це не їх компетенція, і порекомендували звернутися до сімейного лікаря.

Зі свого боку лікарка відмовилася робити довідку, мотивуючи це тим, що Іван Шиманський уже здав тест на коронавірус. “Тільки коли мені вдалося додзвонитися в обласну адміністрацію заступнику голови, він повідомив, що у них така ситуація вперше, коли людина вмирає, не дочекавшись результату тесту на COVID-19. Виходить, китайському тесту вони не довіряють, а ПЛР тесту ще немає. Тому вони вирішують, що ж робити, і в який морг його везти”, – розповідає Олена.

Дочка запевняє, що влада обманює
Однак жінку обурило, коли від імені обласної влади з’явилося повідомлення, що нібито її батько відмовився від госпіталізації, а потім помер.

“Це відверта брехня! Їм потрібно було прикрити цей випадок смерті, тому так і заявили. Я питала у батьків, що їм сказали в лікарні? Там заявили, що треба чекати результату тесту. До того ж, його навіть не обстежили, тільки взяли аналіз і поміряли тиск та температуру. Вони навіть КТ йому не зробили. Коли я стала відкрито писати про те, що це неправда, вони терміново скликали брифінг. І заявили, що у них є позначка в журналі, де написано, що нібито батько відмовився від госпіталізації. Я сама юристка і знаю, що якщо людина не хоче в лікарню, вона власною рукою пише заяву про відмову. Такого документа у них немає”, – обурюється Олена.

Хотіли змусити купувати ліки
Як з’ясувалося під час розтину, Іван Матвійович помер від двостороннього запалення легенів. Результатів тесту на ПЛР, які взяли в інфекційному відділенні міської лікарні, рідні досі не отримали.

Хоча ховати Шиманського сказали як померлого від коронавірусу. “Мама подзвонила і розповідає, що в ритуальній службі з неї взяли гроші за два катафалки. В одному повезуть труну з тілом батька, у другому поїде спеціальна бригада. Однак за фактом приїхала звичайна бортова вантажівка”, – продовжує Олена.

Під час усього похорону дружина Івана Матвійовича була з температурою. Ніхто з медиків не поцікавився контактними особами померлого від коронавірусу чоловіка. Тільки після похорону жінка пішла в поліклініку до сімейного лікаря, взяла направлення до лікарні.

Під час лікування у мами Олени тричі брали тест, але всі три рази результат був негативним.

“У лікарні мама лежала в окремому блоці з іще однією пацієнткою. Виходити звідти не можна. Коли прорвало каналізацію у санвузлі палати, то жінкам довелося всім цим дихати два вихідних дні, тому що сантехнік на роботу приходить у понеділок. Також спочатку хотіли її змусити платити за ліки. Принесли список необхідних препаратів, мама відмовилася. Потім вдруге принесли. І тільки на третій раз були всі необхідні ліки. Мама підрахувала за час лікування на неї витратили препаратів на суму 12-3 тисяч гривень”, – пояснює Олена.

Літня жінка в поліцію звертатися не хоче. Як і дочка-юрист, вона прекрасно розуміє, що, крім витрачених нервів, нічого не доб’ється.

“Влада зібрала брифінг. Завідувачка інфекційним відділенням заявила, що нібито батьки повинні були рано вранці приїхати в лікарню, а батько в журналі написав відмову. Це неправда”, – наголошує вона.

У лікарні все заперечують
Заступник головного лікаря міської лікарні Рівного Ігор Дундюк так прокоментував ситуацію нам: “Було розслідування на рівні міста. Ми розбиралися в цій ситуації. Лікар, який приймав цього чоловіка, каже, що він був не важким. Але йому запропонували лягти в лікарню, щоб поспостерігати чи є температура, інтоксикація. Вони з дружиною відмовилися, і чоловік розписався в журналі про відмову. Просто дочка живе окремо, і вона була не в курсі ситуації”.

Сотні хворих правоохоронців: у МВС розповіли про ситуацію з коронавірусом

В міністерстві внутрішніх справ України вже було зафіксовано 709 випадків зараження коронавірусом.

Про це повідомляє пресслужба МВС.

Станом на 19 червня 104 особи продовжують лікування.

Перемогти смертельну хворобу вдалось 605 правоохоронцям.

що Шмигаль зробив гучну заяву про наближення нової хвилі COVID-19.

В Україні станом на ранок, 18 червня, підтверджено 34 063 випадки коронавірусу.

Про це свідчать дані сайту Центру громадського здоров’я та РНБО.

За минулу добу зафіксували 829 нових випадків COVID-19. Так, Україна встановила новий антирекорд із добового приросту.

Через коронавірус в країні померли вже 966 осіб (+23 за добу).

Як писав “Вголос”, стало відомо, коли МОЗ представить прогноз щодо другої хвилі СOVID-19.

Кількість інфікованих коронавірусом станом на ранок 16 червня зросла до 32 476. Про це у вівторок повідомив Центр громадського здоров’я МОЗ.

За минулу добу зареєстровано 666 нових випадків за результатами тестування. Кількість видужалих після початку пандемії склала 14 528, померли 912 осіб.

Зазначимо, за 15 червня повідомлялося про 656 нових випадків захворювання, 12 смертей. При цьому за добу видужав 171 пацієнт.

Як повідомлялося, за місяць смертність від COVID зросла вдвічі. Зараз показник смертності в Україні становить 2,1 на 100 тисяч населення. Середній показник летальності пво Україні – 2,9%.

Президент України Володимир Зеленський, який раніше перейшов на особливий режим роботи через зараження дружини коронавірусом, б’є на сполох через боротьбу з інфекцією.

На офіційному сайті глави держави йдеться, що 13 червня Зеленський зібрав членів Кабміну і представників правоохоронних відомств на термінову нараду.

“Вже третю добу у нас значно вище кількість лабораторно підтверджених випадків зараження. Я просив визначити причину, і чекаю від вас прогнозів і рішень”, – сказав президент.

Крім того, Зеленський віддав розпорядження, які можуть стримати поширення інфекції серед українців.

“Треба ретельно перевіряти магазини, ринки, громадський транспорт – місця, де можуть бути скупчення людей. Відповідальність за ці скупчення – на установах і платформах, які повинні забезпечити безпеку, прописану Кабінетом міністрів”, – підкреслив Зеленський.

Як зазначається, тест Зеленського на можливість зараження коронавірусом дав негативний результат і стан здоров’я дозволяє йому виконувати службові обов’язки.

А оскільки згідно з Конституцією, президент не може нікому делегувати свої повноваження, тому Зеленський працюватиме за спеціальним протоколом, який відповідає як нормам чинного законодавства, так і санітарно-епідеміологічним вимогам.

Зокрема, відтепер у президента Володимира Зеленського:

щодня буде відбуватися тестування методами ІФА та ПЛР, а також медогляди;

обмежується коло фізичного спілкування до охорони та найближчих помічників;

всі наради відбуватимуться в онлайнрежимі;

скасовуються особисті зустрічі на найближчі дні;

скасовуються робочі поїздки за межі Києва та участь у масових заходах.

Винятки можливі лише в разі виникнення надзвичайної ситуації, яка потребуватиме негайного реагування президентом відповідно до його конституційних повноважень.

Про це повідомили на сайті Департаменту охорони здоров’я Чернівецької ОДА.

Зазначається, що без матері залишилися двоє дітей.

Про смерть жінки також розповів на своїй сторінці у Facebook лікар Валерій Манолов.

За його словами, Олена говорила, що вже дуже втомилася.

Крім того, головна лікарка обласного кардіоцентру Ірина Маковійчук оприлюднила останнє листування із медсестрою, де померла скаржилась, що сили полишають її.

Медики з Італії повідомили про перший випадок запалення щитовидної залози, яке було спровоковано коронавірусною інфекцією, у 18-річної пацієнтки.
Медики з Італії повідомили про перший випадок запалення щитовидної залози, яке було спровоковано коронавірусною інфекцією, у 18-річної пацієнтки.

Відповідна публікація з’явилася в Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism у четвер, 21 травня.

«Ми повідомляємо про перший випадок підгострого тиреоїдиту після інфекції SARS-CoV-2. Ми попереджаємо лікарів про додаткові і незареєстровані клінічні прояви, пов’язані з COVID-19», – йдеться в статті.

Фахівці розповіли про те, що виявили цей побічний ефект, коли вивчали історію хвороби 18-річної дівчини. Пацієнтка звернулася до них зі скаргами на біль в шиї і гортані, прискорене серцебиття і високу температуру. В ході обстеження у неї виявили підгострий тиреоїдит. За 15 днів до цього дівчині поставили діагноз COVID-19.

За відомостями медиків, подібні порушення в роботі щитовидної залози виникають у людей, які перехворіли на гострі вірусні респіраторні інфекції.

Разом з тим пацієнтка проходила обстеження і раніше, але проблем з щитовидною залозою до COVID-19 у неї не було. Таким чином, на думку італійських медиків, є ризик того, що SARS-CoV-2 може проникати з легень і в щитовидну залозу.

Про це повідомив нардеп Олексій Гончаренко.

Рух міського та приміського наземного транспорту в Україні, припинений через епідемію коронавіруса, запускають в рамках другого етапу пом’якшення карантинних обмежень.

Також з п’ятниці, 22 травня, в Україні відновлять роботу готелі (без ресторанів і басейнів), дозволять спортивні заходи без глядачів.

Також Кабінет міністрів України встановив в країні з 22 травня по 22 червня адаптивний карантин.

“Пропонується встановити з 22 травня по 22 червня на території України карантин, враховуючи епідеміологічну ситуацію в регіонах, це так званий адаптивний карантин”, – сказав міністр охорони здоров’я Максим Степанов на засіданні уряду.

Рейсові авіаперельоти в Україні відновляться після карантину не раніше 15 червня. Як повідомив на сьогоднішньому засіданні Кабінету міністрів прем’єр Денис Шмигаль, раніше цієї дати запускати аеропорти і рейсові перельоти нема сенсу.

epa08345724 A Swiss army medical officer treats a patient suffering from the pandemic COVID-19 disease caused by the SARS-CoV-2 coronavirus at the Intensive Care Unit (ICU) of the Broye Intercantonal Hospital (HiB) in Payerne, Switzerland, 06 April 2020. EPA-EFE/LAURENT GILLIERON / POOL

У Великій Британії померла громадянка України через ускладнення від коронавірусу. Про це заявив директор Департаменту консульської служби МЗС України Сергій Погорельцев, передає УНІАН у вівторок, 19 травня.

“19 травня 2020 року посольство України у Великій Британії отримало інформацію про смерть 17 травня в місті Чертей (графство Суррей) громадянки України, 1978 р.н., інфікованої коронавірусом”, – сказав Погорельцев.

Тепер посольство сприяє родичам покійної в оформленні необхідних документів і вирішенні питання репатріації тіла. Справа перебуває на контролі Департаменту консульської служби МЗС та посольства України у Великій Британії.

Жінка стала дев’ятою громадянкою України, яка померла за кордоном від коронавірусу. Раніше четверо українок померли в Італії і по одному українцю у Франції, США, Великій Британії та Швеції.

Звернення українців до ЗМІ і української влади було опубліковано в Facebook у вівторок, 12 травня, пише Страна.

“17 громадян України застрягли в Південно-Африканській Республіці через карантин. У кожного з них був зворотний квиток, але рейси регулярно скасовувалися. Вчора вони направили лист міністру закордонних справ України з проханням про допомогу”, – йдеться в повідомленні.

За словами українця, в ПАР були змушені залишитися: жінка, яка вимагала рецептурних медикаментів через хронічне захворювання; вагітна дівчина на сьомому місяці; жінка з однорічною дитиною; безробітний хлопець і інші.

“Посольство України в ПАР, надає оперативну інформацію, але не може організувати рейс для евакуації. Люди просять про допомогу, готові оплатити квитки власним коштом, потрібен тільки організований державою рейс з Йоганнесбурга”, – додав турист.

За його словами, в сусідніх країнах Африки також є українці, які не можуть полетіти додому і влада їм в цьому ніяк не допомагають.

“Чому РФ змогла організувати рейс 13 травня для евакуації своїх громадян, а українська влада досі не змогла цього зробити? 17 осіб, це не сотні як в Таїланді, Гоа або Балі. Але вони теж люди і громадяни України… Про них просто забули!!! Люди готові пройти самоізоляцію, але спочатку їх потрібно забрати в Україну”, – йдеться в повідомленні.

В Італії зафіксовано рекордно низький приріст кількості нових заражень коронавірусом COVID-19 – за добу виявлено 744 випадки. Про це повідомляє ANSA з посиланням на дані служби цивільної оборони в понеділок, 11 травня.

Загальна кількість заражень в Італії досягла 219 814. За цим показником країна опустилася на п’яте місце у світі. Напередодні було зареєстровано 802 нові випадки. А в найважчий період другої половини березня добовий приріст заражень перевищував 6 тисяч випадків.

Також вперше з 10 березня число важких пацієнтів із COVID-19 у відділеннях інтенсивної терапії впало нижче однієї тисячі – до 999. Цей показник став знижуватися з початку квітня з рівня у 4 тисячі.

Число загиблих досягло 30 739 осіб. За добу померли ще 179 осіб. Напередодні приріст числа жертв становив 165.

Також за добу видужала 1401 людина. Загальна кількість тих, хто вилікувався від коронавірусної інфекції в Італії, тепер становить 106 587.

Жінка з діагнозом “коронавірус” попала до лікарні ще три тижні тому.

Вона була одна із перших в кого в області знайшли коронавірус.

Головний лікар пологового каже, що жінці пощастило так як вона своєчасно звернулась по допомогу.

Перебувала в лікарні три тижні, та за два дні до родів їй повідомили чудову новину, аналізи негативні.

Наданий момент жінка та немовля почуваються чудово! Додому вона поїхала з маленьким Тимофійком.

В Україні зафіксовано 12 697 випадків коронавірусної хвороби COVID-19. За добу зафіксовано 366 нових випадків.
Про це на брифінгу 5 травня заявив міністр охорони здоров’я Максим Степанов, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“За минулу добу захворіло 366 осіб. Загалом за весь час пандемії захворіло 12 697 людей, з них 881 дитина та 2479 медпрацівників”, – сказав Степанов.

За добу захворіли 26 дітей та 92 медпрацівники, госпіталізовано 100 осіб. З 4 травня зафіксовано 13 летальних випадків, більшість померлих мали супутні захворювання. 256 пацієнтів одужали.

Загалом з початку пандемії одужали 1875 осіб, 316 людей померли.

За словами Степанова, за попередню добу здійснено 5307 тестувань методом ПЛР.

Найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у Чернівецькій обалості – 61, Одеській області – 42 та в м. Києві – 48.

Не врятували: закордоном від коронавірусу помер українець

У Стокгольмі, що у Швеції, від коронавірусу помер громадянин України.

Про це пише “Уніан” з посиланням на українське МЗС.

Зазначається, що українець лікувався від недуги у місцевій лікарні, проте він помер.

Наразі ніяких деталей про трагедію у Міністерстві закордонних справ не пояснили.

Зазначимо, що закордоном від коронавірусу загалом померло 8 українців.

Наймолодша жертва: в Україні коронавірус вбив молодого хлопця

29 квітня у Житомирській області від коронавірусу помер 18-річний хлопець.

Про це повідомила заступниця голови ОДА Наталія Остапченко під час щоденного онлайн-брифінгу.

Хлопець став наймолодшою жертвою пандемії в Україні.

Померлий був родом із Попільнянського району. Смерть настала від кровотечі на тлі тромбозу.

Про це повідомляє “Цинічний Львів” з посиланням на LMN.

Українка родом з міста Ходорів на Жидачівщині. Вийшла заміж у Романівку. Її донька зі своєю сім’єю мешкає у Львові, син з дружиною та донькою залишився у рідному селі.

«Досі не можу оговтатися від такої новини. Кажуть, що Галина дуже важко переносила той коронавірус. Її підключили до апарату ШВЛ, останні дні була у комі. До свідомості так і не повернулася, – каже знайомий покійної жінки з Ходорова, просить не писати його імені. – Чув, що до її дітей Галинина подружка зателефонувала. Казала, аби вони через Консульський Кореспондент Посольства Італійської Республіки у Західному регіоні добивалися, щоби прах матері передали в Україну. Діти хочуть її по-людськи відспівати та поховати. Галина була надзвичайно хорошою та доброю жінкою».

Галина в Італії жила та працювала близько 20 років. Востаннє додому приїжджала цього року на Різдвяні свята.

«Була два чи три дні і знову поїхала. Мабуть, думала, що на Великдень приїде. А не судилося. Дай Боже, тепер дітям та онучкам – їх у неї троє – це горе якось пережити», – додає чоловік.

«Іду в інфекційну лікарню вмирати…» — так сказав отець Олег Винницький їмості, коли медики запідозрили у нього коронавірус. Це був перший випадок цього захворювання на Тернопільщині. Родина священника пережила шок, хвилювання, розпач, цькування… До Заліщицької районної лікарні отець Олег звернувся 19 березня, наступного дня його доправили в інфекційне відділення Тернопільської лікарні швидкої допомоги. На жаль, подолати недугу не зміг — 6 квітня його не стало. Отцеві Олегові було 56 років. Священник не їздив останнім часом за кордон, але спілкувався з великою кількістю людей у церкві. Перед тим був у санаторії на Закарпатті, а також — на похороні священника з Монастирищини, який помер від раку. Про це багато писали ЗМІ, обговорювали в соцмережах, намагаючись знайти «нульового пацієнта», від якого заразився отець Олег. Рідні священника із Заліщиків переживають важку непоправну втрату. Після похорону журналісти «НОВОЇ…» поспілкувалися з їмостю Тетяною (дружиною священника).

Отець Олег був парохом церкви Пресвятого Серця Христового м. Заліщики. Його дружина працює начальником відділу виплат районного Пенсійного фонду. В Заліщиках живе їхня донька Юлія з чоловіком Іваном та дітьми — 8-річним Матвійком і 2-річною Єлизаветою. Син Винницьких — отець Богдан — служить на Теребовлянщині, з дружиною Лесею виховують 9-річного Іллю та 6-річну Соломійку.
— Критичний стан минув, ми вірили, що отець Олег одужає, але… — витирає сльози пані Тетяна. — У перші дні в лікарні чоловікові давали кисневу маску. «Не шкодуйте кисню, бо я чоловік великий», — жартував про свою статуру. Він пережив стрес, коли почув про підозру на коронавірус і коли його терміново везли до Тернополя. Ми всі пережили страшне… Усю ніч біля нашої оселі чергувала поліція, в мене, дітей і онуків брали аналізи, проводили дезінфекцію в кожному куточку… Отця доправили до Тернополя 20 березня. Ввечері зателефонували і повідомили, що результат тесту негативний, але через годину сказали, що позитивний. Не знаю, чому так…

Як усе почалося? У п’ятницю, 13 березня, отець прийшов із Хресної дороги, погано почувався. «Поміряй температуру», — порадила. Термометр показав 38 °C. Ми зателефонували до сімейного лікаря, призначили медикаменти. Наступного дня чоловік уже почувався добре, відслужив Літургію. У неділю мав три Служби Божі і похорон. Ні на що не скаржився. А в понеділок знову піднялася температура. Сімейний лікар порадив антибіотики. У наступні дні в отця знизилася температура. В четвер я ішла до лікаря слухатись, бо кашляла, отець теж пішов на огляд. Флюорографія показала в чоловіка запалення легень. У мене діагностували бронхіт. У районній лікарні був експрес-тест, тож вирішили перевірити, чи раптом в отця нема коронавірусу. «Іду в інфекційну вмирати», — сказав після обстеження. «Що ти таке говориш?!» — здивувалася я. «Є підозра на коронавірус…» — «Звідки він у тебе може бути?». Чоловік бачив хвилювання медиків, розумів небезпеку. На той час ніхто не був готовий до такого…

Про те, що на Тернопільщині першим на коронавірус занедужав священник, повідомляли навіть центральні телеканали. Прізвище отця на всю країну озвучив заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко.

— Спершу отця поклали в інфекційне відділення районної лікарні, поставили крапельницю, але вночі негайно доправили до Тернополя, — продовжує вдова. — Нам медики наказали бути на самоізоляції. Під вечір зателефонував головний лікар Тернопільської лікарні швидкої допомоги і сказав, що результат ПЛР-тесту чоловіка негативний. Утім, уже за годину повідомили протилежне… Після того у нашій церкві обстежили всіх членів братства, дяка, який завжди був поруч із отцем, сотрудника, з яким вони причащалися з однієї чаші. Зробили тести вірянам села Печорна, де чоловік також служив. Перед тим у неділю голова районної ради підвозив отця Олега на похорон, отож, взяли аналізи у нього і його рідних. Головний лікар районної лікарні теж обстежився. Підраховували, що близько 500 людей контактували з отцем.

Для нас це була трагедія… У ті дні люди приїжджали з-за кордону, сповідалися. Важко припустити, від кого отець міг підхопити вірус. 2 березня мій чоловік був на похороні священника на Монастирищині. Ми з дітьми і онуками теж їздили, але не захворіли. На похороні було багато священників, а занедужали лише мій чоловік і ще один отець із Торського. До слова, мій чоловік зовсім не спілкувався на похороні з пенсіонером із Ковалівки, який невдовзі занедужав на коронавірус і помер. Хтозна, звідки взявся вірус, але бачимо, що Монастирищина стала епіцентром…

Отець Олег викладав катехизм у школі-інтернаті, в середній школі. Завжди був із людьми, жив парохією, будував церкву з першого камінця, всю душу вкладав. Це була його «третя дитина». Коли поставити діагноз «коронавірус», дуже хвилювався, щоб ніхто з парафіян, з рідних не захворів. Радів, коли дізнався, що ні в кого не виявили вірусу. «Добре, що від мене ніхто не заразився. А я — як Бог дасть, так буде…» — полегшено видихнув.

Історію хвороби отця я не бачила, тому донині не можу повірити, що це коронавірус… Так, у нього була важка пневмонія. П’ять років тому він теж переніс запалення легенів. Недолікував тоді грип, бо ж трудоголік, поспішав до праці. А в неділю знепритомнів у церкві… У нього була двостороння пневмонія, лежав у реанімації. Щось схоже було й тепер…

Щодня отця Олега провідував у лікарні в Тернополі його син. Звісно, до приміщення не заходив, бачив батька через вікно. Після того, як священника підключили до апарату ШВЛ, вони вже не бачились і не розмовляли.— Тернопільські медики відповідально і турботливо ставилися до отця Олега, — каже пані Тетяна. — Ми їм надзвичайно вдячні! Тиждень чоловік був під апаратом ШВЛ. 31 березня я з ним розмовляла востаннє. «Мамцю, йду догори…» — сказав мені по телефону. Його переводили на третій поверх. Лікарка повідомила мені про це, просила не хвилюватись, там був потужніший апарат. «Там тобі буде краще», — підтримала я чоловіка. Але він панічно боявся ШВЛ… В отця понад 20 років був високий тиск, сам регулював. Усі священники знали, що в певну годину він вживав частинку пігулки. Цукрового діабету в нього не було. Не мав проблем із серцем. Загалом аналізи у нього були добрі в лікарні, через кожні два дні син возив матеріали в лабораторію. Скоріш за все, у нього обірвався тромб. Його дуже боліла нога. У березні ми їздили з ним у санаторій на Закарпаття, щоб підлікуватись. В останні дні в інфекційній лікарні в отця стабілізувався стан, думали від’єднувати від апарата. «Як у вас справи?» — цікавився лікар. Отець показував пальцем жест, що все чудово. Та раптово почав знижуватись рівень сатурації кисню. Поруч були два реаніматологи, але, на жаль, врятувати не змогли…

Поховали отця Олега як священника — у ризах (плаче, — авт.). Одна лікарка зголосилася одягнути отця і спорядити в труну. Навіть не знаємо її прізвища. Але вдячність наша безмежна! Як нам розповіли, брат тієї лікарки — священник, навчався з отцем Олегом. Жінка зателефонувала до нашого сина і запропонувала допомогу. Отець Богдан привіз ризи, хрест, миро. Через гучномовець на телефоні брат лікарки відчитав заупокійні молитви. Поки тіло везли до Заліщиків, владика Дмитро Григорак, декан і священники відправили у нашому храмі чин похорону і панахиду біля портрета отця Олега. Потім усі поїхали на цвинтар — у масках, рукавичках. Нам дозволили підійти лише до брами. Бус заїхав до ями, працівники комунальної служби в захисних костюмах опустили труну і поховали отця. Декан одягнув костюм і запечатав гріб. Після похорону все довкола цвинтаря продезінфікували… Коли ми були на самоізоляції, багато сусідів і друзів приносили нам під двері продукти, підтримували. Але були й такі люди, що телефонували до міської ради і обурювались, чому нашу у сім’ю не виселяють із міста… Боляче…

Цьогоріч 16 квітня отець Олег Винницький мав святкувати 25-ту річницю священства. У 1995-ому році, на Вербну неділю, його висвятили на священника і призначили на служіння в Заліщиках. Родом отець із Теребовлі.

— Десять років ми прожили з чоловіком у Теребовлі, він працював у галузі культури, — ділиться особистим їмость. — Навчався в Теребовлянському училищі культури, в Рівненському інституті культури, Львівській і Тернопільській духовних семінаріях, у Люблінському католицькому університеті. Отець любив людей, абсолютно довіряв своє життя Богові. Захоплювався читанням книг, спогляданням ікон, останнім часом писав багато роздумів у соцмережах. Ми прожили з отцем у шлюбі 35 років. 4 травня мали б святкувати ювілей спільного подружнього життя… Не судилося.

Ми ніколи не сварилися, отець не вмів гніватися — чи правий, чи не правий, перший перепрошував.Діти і онуки дуже любили отця Олега, а він не чув у них душі. «Дідусь на небі —дивиться на нас», — кажуть нині онуки. У мене серце розривається… Чоловік був моєю порадою, моєю любов’ю, моїм сонцем і моїми зорями (плаче, — авт.). Ми завжди були разом! Не можу повірити, що його нема. Поїхав, а привезли в домовині… Синові днями приснилося, що біля нашої церкви в Заліщиках зроблені високі різьблені сходи аж до неба і по них піднімається догори батько. Вірю, що це сходи до Раю…