23

Фонтан урочисто відкрили на день міста 23 вересня, але вже консервують на зимовий період. Водограй у парку Незалежності полтавців здебільшого шокував.

Полтавці самі просили реконструювати фонтан і навіть створили петицію на сайті міськради. Мріяли про красивий водограй зі світломузичним 3D-шоу. Натомість за мільйон доларів отримали невеликий п`ятачок із підсвіткою.

Попри це у Полтаві багато інших місць, де необхідний ремонт та фінансування. Один із парків у центрі міста, який у народі називають алкопарк, через те, що там збираються пияки. Там майже немає лавок, доріжки в руїнах, а ліхтарі ніколи не світяться.

Каналізаційна система в місті відпрацьована на 99%, громадський транспорт іржавий, історичні будівлі в руїнах, дитячі майданчики переважно знищені. А міська лікарня має дірявий дах, який медики латали матрацами, а покрівлю підперли колодами.

На ремонт треба 5 млн грн, а це п`ята частина вартості диво-фонтана. Гроші просили в мерії, але там не дали ні копійки, бо ж коштів бракує. А на водограй розщедрилися –  хотіли облаштувати полтавцям зону комфорту.

Дорожнечею полтавського фонтана зацікавились і правоохоронці. Якщо виявиться, що так відмили гроші громади, то винні можуть сісти за грати на 5 років.

Про допомогу просить Татьяна Шипот.
На своїй сторінці у фейсбук жінка оприлюднила історію Володимира, який проходив лікування в Австрії, але воно не допомогло, пише Перший кабельний.

Текст з публікації Тетяни:

26.06.2019 року по стану здоров`я у Відні помер молодий хлопчина (українець)- Каналош Володимир Володимирович ( 29.06.1987р/н.) родом із Закарпаття; Мукачіського району; села Верхня Вижниця; вул:Музикальна 10.
Три роки поспіль молодий хлопчина лікувався від туберкульозу на Україні,але стан Володі, вічна йому пам`ять, стрімко погіршувався, лікування не допомагало. Тому сім’я вирішила відправити Володю на лікування до Австрії. Своє лікування Володя спочатку проходив у лікарні в Нижній Австрії , пізніше його перевели до Віденської лікарні «Otto Wagner Spital»,але нажаль австрійські лікарі вже були не взмозі допомогти Володі і вилікувати його.

На Україні вдома у молодого юнака залишилася маленька 5-ти річна донечка та молода дружина Анна, з якою вони проживали в цивільному шлюбі. Володя кругла сирота, а ні батька ні матері, ні дідуся з бабусею, вдома в нього є лише дві рідні тітки та брати з сестрами, сімя та молода дружина не взмозі оплатити всі витрати, щоб перевести тіло Володі з Австрії додому, де його рідні та маленька донечка матимуть змогу провести Володю в останню дорогу і поховати тіло батька по всім церковним канонам.
До нас за допомогою звернувся двоюрідний брат Володимира Іван Каналош та його рідні.
Від імені рідних покійного Володі та свого імені просимо фінансової підтримки для сімї Каналош, щоб організувати перевоз тіла на Україну та провести гідні похорони вдома у рідному селі.

Віденське похоронне б’юро «Bestattung Hanser» погодилося займатися перевозкою тіла. Рідним Володі був виставлений рахунок за послуги у розмірі 3099,11 євро, а саме за організацію та оформлення документів, труну та перевозку тіла на Україну. На витрати, які стосуються похорон збирається окрема сума у розмірі 15 000 тисяч гривень.
Похоронне б’юро звернулося із офіційним запитом за допомогою по оплаті витрат до Карітасу та червоного хреста у Австрії , але поки що ні одна організація не відгукнулася. Якщо хоча б одна із цих організацій візьме на себе оплату по витратам тоді ми повідомимо вас про це і припинемо збір коштів. Але продовжимо збір коштів на похорони на Україні, тобто 15 000 грн.

Просимо щирих молитв за упокой душі новопредставленого Володимира.
Також просимо долучитися до фінансової допомоги всіх не байдужих, щоб наш земляк повернувся додому і щоб його маленька донечка мала змогу шанувати пам`ять свого батька.
Вічная пам`ять тобі Володимир.
Покойся з миром

Банківські реквізити :
ПРИВАТ БАНК:5168757376894020. Каналош Володимир Іванович ( брат Володі)

Про це повідомляє АР.

Замість цього оплачували рахунки і виплачували зарплату 150 працівникам, найнятим собором після пожежі 15 квітня, переважно американські громадяни через благодійний фонд.

“Великі донори не заплатили. Ні цента”, – сказав Андре Фіно, старший прессекретар Нотр-Даму.

Реальність, за його словами, полягає в тому, що робота триває цілодобово протягом декількох тижнів, і, не маючи законного фінансового механізму для оплати праці працівників, собор покладається на благодійний фонд для фінансування першого етапу реконструкції.