Повідомлення про крадіжку від 49-річної жительки Косова надійшло на лінію “102” 3 травня. Жінка розповіла поліцейським, що невідомі проникли до її магазину та викрали заощадження — 15 тисяч доларів США та 5 тисяч євро.

Слідчі, які виїхали на місце злочину, встановили, що підозрюваний зайшов у приміщення, підібравши ключ до врізного замка вхідних дверей. На дверях та стелажі, де зберігалися гроші, чоловік залишив відбитки своїх пальців та недопалки від сигарет.

“Під час проведення оперативно-розшукових заходів косівські поліцейські за лічені години встановили особу крадія. Ним виявився 24-річний місцевий житель, раніше судимий за майнові злочини. Чоловіка затримали за місцем проживання”, — йдеться у дописі.

Під час обшуку помешкання підозрюваного слідчі знайшли та вилучили валюту, а також мотоцикл Hornet, який чоловік придбав за частину викрадених грошей.

За фактом пограбування поліцейські розпочали кримінальне провадження за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років.

Наразі чоловіку повідомили про підозру. Невдовзі суд обере йому запобіжний захід.

“2015 року розпочалася каденція нашого депутатського корпусу. У місті було безліч різних проблем. Одна з найгостріших виглядала так – вулицями бігала велика кількість безпритульних собак. Здичавілі тварини поводилися агресивно, кидалися на людей, майже кожного тижня когось кусали. З тими ресурсами (фаховими, фінансовими та організаційними), які були в міській раді, ми не знали, як вийти з цієї ситуації. На наше щастя, і на щастя громади міста Косова, з’явилася благодійна організація «Дім для Друга», яку створила Христина Павлюк”, – пригадує Юрій Плосконос.

Міська рада старалася виділяти для потреб цієї волонтерської спільноти невеликі кошти в межах скромних можливостей свого бюджету. Але найважчий тягар цієї великої і потрібної роботи ліг на плечі волонтерів. Вони підбирали тварин на вулицях, відправляли їх на стерилізацію, тримали і годували у своїх помешканнях, лікували, витрачаючи власні кошти, шукали для собак і кішок нових господарів.

“Коли БО «Дім для Друга» налагодила масову стерилізацію безпритульних тварин, виникла потреба у створенні пункту їх тимчасового утримання. Міська рада знайшла земельну ділянку – вище кладовища, на вулиці Дружби (об’їзній) На жаль, з’явилися активісти, які, на мій погляд, ввели в оману сотні жителів міста, бо переконали їх у тому, що біля цвинтаря будуватимуть великий притулок, де цілодобово житимуть десятки собак. З’явилося звернення, підписів під яким вистачило для того, щоб звести нанівець добрий задум. Такого пункту в Косові і досі немає”, – каже голова.

Юрій Плосконос запевняє, що міські депутати і БО «Дім для Друга» обмірковували також плани будівництва справжнього притулку для тварин, шукали придатну для нього земельну ділянку. У місті такої не знайшлося. Але справа загальмувала не через це.

“Сьогодні міська рада ставиться до цієї ідеї більш стримано. Маємо гіркий досвід зі збором сміття. Після того як ми побудували майданчики, встановили контейнери для твердих побутових відходів, налагодили їх вивезення, сміття стало не менше, а більше. У Косів почали звозити непотріб майже з цілого району. Відеокамери щодня фіксують приїжджі автомобілі, з яких водії витягають мішки зі сміттям і викидають їх у наші контейнери. Щоб ви зрозуміли масштаб проблеми, наведу такий приклад: 6 січня, перед Святим вечором, у Косів привезли сміття аж 64 автомобілі. От і є побоювання, що з притулком буде так само. Як тільки люди дізнаються, що він у Косові є, почнуть звозити сюди собак і кішок з усього району. І тоді у нас виникне інша проблема – де, за які кошти і як їх усіх утримувати, чим годувати?”, – пояснює Плосконос.

Тому очільник Косова вважає, що спершу необхідно провести комплекс організаційних заходів, і він має починатися із законодавства. Тобто діюче законодавство має чітко зазначити, що кожна собака повинна перебувати на обліку. Власники домашніх тварин будуть сплачувати за них податок. Має проводитися обов’язкова стерилізація непородистих собак.

“Це не українська новація. Така практика діє в світі. Більше того – її застосовували ще за часів панування Польщі в Галичині. Звичайно, що на момент прийняття закону мав би бути якийсь нульовий варіант. Наприклад, ті собаки, які є у господарів зараз, будуть обліковані, але за них податок не сплачуватимуть. А вже після ухвалення закону кожна людина, яка бере додому собаку, такий податок буде платити. За нестерилізовану та кожну наступну собаку він має бути вищим. Люди повинні зрозуміти, що домашня тварина – не іграшка. На мою думку, лише після створення чіткого законодавчого поля вдасться ввести стосунки «людина-собака-кішка» у чітке правове русло, з’являться ефективні методи боротьби з тими, хто не дотримується установлених правил. Тоді і діяльність притулку для тварин буде більш ефективною”, – переконаний голова міста.

Водночас Юрій Плосконос зауважує, що якщо в Косові чи районі живе людина, яка подарує або заповість свій будинок та/чи земельну ділянку для потреб безпритульних тварин, то там зможуть облаштувати пункт тимчасового утримання

“Маємо приклад ветеринарних лікарень, у яких також надають послуги зі стерилізації домашніх тварин. Вони здебільшого розташовані у житловій зоні, поряд мешкають люди, і жодних проблем з цього приводу не виникає. Що стосується притулку для тварин, то в цьому випадку необхідно дотримуватися чітких вимог, зокрема санітарних норм і рекомендованих відстаней до житлових приміщень. Якщо подарована Косову земельна ділянка відповідатиме цим стандартам, то депутати можуть змінити її цільове призначення і дати дозвіл на будівництво притулку”, – пояснив мер.

Для розкриття цього злочину працівникам прикарпатської поліції при залученні спецпідрозділу “УКОРД”, Івано-Франківського Управління ДВБ під процесуальним керівництвом обласної прокуратури знадобилося дев’ять годин.

Правоохоронці, які оперативно прибули на місце події, встановили, що невідомі особи застосували вибухову речовину. В результаті невідкладних пошуків зловмисників правоохоронці затримали групу з 5 осіб віком від 23 до 60 років, причетних до злочину. Двоє з них мешканці Косівського району, троє – Закарпатської області.

На підставі обґрунтованих доказів слідчі затримали правопорушників у порядку ст. 208 КПК України. В межах розпочатого кримінального провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 (Умисне знищення або пошкодження майна) Кримінального кодексу України, їм готуються оголосити підозру та в подальшому суд обере міру запобіжного заходу, інформує відділ комунікації Нацполіції в області.

Такий злочин карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років. Проводиться слідство.

Косівська кераміка, яка відіграватиме на фестивалі головну скрипку увійде до списку ЮНЕСКО.

“Косівщина славиться багатими традиціями. Що стосується народних традицій, – в Косові працює Косівський інститут декоративно-прикладного мистецтва Львівської Національної Академії мистецтв, в якому навчається понад 500 студентів, в Косові також працює Національна спілка народних майстрів України, Національна спілка художників України. Тут є понад триста народних майстрів, які працюють практично в усіх напрямках народних промислів…

Тобто на косівщині найбільш зосереджені народні промисли, які відтворюються та популяризуються“, – каже голова райради Павло Ванджурак.

Триватиме фестиваль два дні 6 та 7 вересня, повідомляють Версії.

Ріка вже знесла кілька десятків метрів землі разом зі спорудами. Містяни щодня вимірюють тріщини в землі біля своїх осель, і з кожним разом вони стають все більше.

“За тиждень тріщина в землі збільшилась десь до двох метрів. Три місяці тому від моєї хати до берега було більше як пів сотні метрів, та в мить великий шмат землі разом із сараєм та колодязем буквально провалилися у прірву “, – розповідає жителька Косова Надія Тихонюк.

Перелякані родина Тихонюк переїхали жити зі своєї оселі до фургончика, оскільки будинок так само може з’їхати у гірську річку Рибниця, повідомляє “Галка” з посиланням на “Сьогодні”.

“Можуть піти до ріки десять хатів, ось як цей сарай пішов. А зробити з цим щось – ніхто не робить”, – додає Оксана Ткачук.

Міський голова Косова Юрій Плосконос зазначає, що для укріплення берегу потрібні мільйони гривень, та у гірських містах і селах таких коштів немає.

“Роботи по цьому об’єкту коштують, як річний бюджет міста Косова. Якщо ми укріпимо берег, то міську раду можна закривати, оскільки ми не зможемо більше нічого робити для міста”, – зазначає Плосконос.

Місцева влада звернулась до обласного департаменту екології, там їм пообіцяли знайти кошти та ці гроші можуть надійдут до бюджету лише восени.

Прав у водія теж не було, оскільки у червні за постановою суду на нього накладено штраф у розмірі 40 800 грн та позбавлено права керування транспортними засобами на 10 років.

Тепер полісмени склали на водія протокол за ст. 130 ч. 3 КУпАП та постанову за ст. 126 ч. 2 КУпАП, повідомляє Косівський відділ поліції

У 26-річного пасажира правоохоронці знайшли 5 грамів марихуани та грам амфетаміну.

За цим фактом розпочато кримінальне провадження за ч. 1 ст. 309 КК України (Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.

Вогнем знищено мансардне приміщення та майно, яке там знаходилося, покрівлю на площі 60 м.кв., пошкоджено перекриття між мансардним приміщенням і першим поверхом, інформують ”Вікна” з посиланням на Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації.

Ймовірна причина пожежі – розряд блискавки.
Це підтвердили й місцеві жителі. Зокрема, місцева жителька Юлія Кіщук на своїй сторінці у мережі Facebook повідомила, що на час події у будинку нікого не було, бо там вже давно ніхто не проживає.
”Будинок належить родині Гуцуляків. Там ніхто не проживав. На щастя, ніхто не постраждав. Будинок врятувати не вдалося”, – повідомила Кіщук.

джерело http://vikna.if.ua/

Базар у Косові схожий на клубок різнокольорових ниток. Так само круглий, як земля і маленький, як світ.

Кожна нитка у цьому клубку – своєрідна традиція, яку зберігають та плекають на Гуцульщині. Саме тому унікальний колорит притаманний всьому, що створюється гуцулами. Тут ви зустрінете майстрів та митців, які вміло володіють ремеслом та демонструють своє світосприйняття через матеріал, колір, форму. Косівський базар — досконале втілення гуцульського світогляду, яке видозмінювалось під впливом часу, моди та специфіки гірського життя.

Програма фесту «Лудинє — базар у Косові»

6 липня:

Міжнародна культурологічна конференція «Базар у Косові як рушій розвитку гуцульського регіону та вжиткового мистецтва» на базі Косівського інституту декоративно-прикладного мистецтва ЛНАМ.

7 липня:

• покази старовинних та сучасних колекцій етнічного одягу;
• покази сучасних інтерпретацій етнічного одягу;
• великий базар Косівських майстрів (буде все, що лиш можна уявити);
• майстер класи (кераміка, ткацтво, сирні коники, писанкарство та інш.);
• територія для колекціонерів, базар старовини;
• експозиції музеїв міста;
• Косівська традиційна кухня, а також банош з ватри, будз та бринза;
• солодощі, випічка та пляцки за Косівськими традиційними рецептами;
• льоси, лотерея;
• етно-вечірка;
• атракціони.

7 липня у програмі беруть участь гурти:

• «ShockolaD» та Брія Блессінг (Львів);;
• «Lemko Bluegrass Band» (Львів);
• «Очеретяний кіт» (Вінниця);
• «Банош» (Кам’янець-Подільський);
• Родинний ансамбль Стринадюків (Замагора);
• та місцева легенда галицького року «Гуцули» (Косів);
• Пізно ввечері косівчан та гостей міста буде файно бавити «Royal Boys Band» (Івано-Франківськ).