На Косівщині маленьку дитину вдарило струмом – хлопчик в реанімації

Про це пишуть Версії з посиланням на управління з питань цивільного захисту Івано-Франківської ОДА

Як зазначається, 11 липня о 13.30 в дитяче реанімаційне відділення Косівської ЦРЛ каретою швидкої доставлено хлопчика, 2014 р.н. жителя с. Рожнів Косівського району з діагнозом – ураження електричним струмом.

Обставини даної події встановлюються працівниками поліції.

У хлопчика невтішний діагноз — рак крові. З хворобою дитина бореться уже три роки. Сім’я потребує допомоги небайдужих людей, інформують “Вікна” з посиланням на НТК.

Світлана Волощук розповідає, що фатального ранку прокинулася від стукоту на горищі, здалося, що це град. Насправді це горів будинок. В паніці батьки кинулися рятувати дітей.

Пожежу гасили три бригади рятувальників. Вдалося врятувати невелику чатину хати.

Підтримати сім’ю ви можете, надіславши кошти на картку ПриватБанку.

Номер картки ПриватБанку: 5168 7573 3888 4572 — Волощук Світлана Богданівна.

Детальніше — у сюжеті НТК.

Причиною їх виникнення найчастіше є необережне поводження людей з вогнем або ж недолуге хазяйнування на обійстях. Так, на Косівщині, де через підпал трави мешканці залишались без світла понад добу, в час карантину.

в селі Великий Рожин Косівського району, через самовільний підпал сухостою місцевими мешканцями, згоріла трансформаторна підстанція 10/0,4 кВ. Енергетикам довелось виконувати заміну силового трансформатора, який через пошкодження вогнем остаточно вийшов з ладу. Горе-господар наробив лиха 46 сім`ям, залишивши їх без електропостачання більш як на добу.

Підпалювати сухостій неподалік ліній електропередач – особливо небезпечно. Адже неконтрольований вогонь створює реальну загрозу обривів проводів, пошкодження електрообладнання. Такі пошкодження несуть за собою ряд тяжких наслідків: від довготривалих вимкнень до тяжких травм людей і тварин, а інколи – смерті.

Звісно, щоб захистити електромережі від пожеж, АТ «Прикарпаттяобленерго» регулярно та ретельно перевіряє стан пожежної безпеки на об’єктах та справність засобів пожежогасіння, проводить позапланові інструктажі персоналу, який обслуговує електроустановки, технологічне та інженерне обладнання тощо.

«Ми вживаємо необхідних заходів для захисту своїх мереж, розповідає технічний директор Олег Сеник. – Проте, було б значно краще, якби траву взагалі не підпалювали. Є віддалені підстанції, у важкодоступних місцях, де запобігти поширенню вогню не легко.»

На жаль, скільки б не інформували про заборону паління сухої трави, випадків не меншає. «Хазяйновиті» мешканці, які боряться з сухостоєм вогнем, не розуміють, що користі від спалення сухостою – немає ніякої. А от шкода – величезна.

До речі, законодавчо встановлені штрафи за паління трави. Якщо правоохоронні органи зафіксують випадки самовільного спалювання трави, то палію загрожує штраф від 170 до 340 грн. – громадянам, від 850 до 1900 грн. – посадовим особам. За ті ж самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, на громадян накладається штраф у сумі від 340 до 680 грн., на посадових осіб – від 1190 до 1700 гривень. А за нанесення особливо великих збитків передбачена кримінальна відповідальність.

Енергетики просять мешканців при виявленні загоряння поблизу ліній електропередач чи енергетичного обладнання викликати бригаду рятувальників ДСНС за номером 101, а також повідомити на цілодобову телефонну лінію компанії за номером 0 800 50 40 20
Довідково: За словами фахівців, тліюче листя виділяє чадний газ, який блокує постачання кисню до тканин організм, при спалюванні виділяється бензопірен, що може викликати у людини рак. З димом у повітря виходять діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин, а отруйні гази, що виділяються, можуть бути джерелом алергії та впливають на імунну систему. При згорянні виділяється вуглекислий газ та оксид азоту. Це може викликати бронхоспазми, алергію, кашель, задуху.

Як повідомляють очевидці у Телеграм-чаті “Frankivsk 112″, аварія трапилася у селі Пістинь Косівського району, міст через річку Пістиньку.

Водій автомобіля “Hyundai” не впорався з керуванням і злетів з мосту у русло ріки, попутно зніс мостове огородження.

В автомобілі окрім водія знаходилось двоє пасажирів, всі залишилися живі але отримали травми різного ступеня тяжкості. На місці працює бригада швидкої допомоги.

Сьогодні, 7 жовтня відвідали багатодітну сім’ю, в якій семеро діток.

На 33-річну матір надійшла скарга, що вона зловживає алкогольними напоями, залишає дітей без нагляду, діти не відвідують школу.

За неналежне виконання своїх обов’язків щодо виховання дітей поліцейські склали на матір протокол про адміністративне правопорушення за ст.184 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Про це інформуть в Управлінні з питань цивільного захисту ІФ ОДА, пише Фіртка.

“22 вересня о 07.00 год. в реанімаційне відділення Косівської ЦРЛ доставлено жительку с. Пістинь, 1996 р.н., з попереднім діагнозом: загальне переохолодження, алкогольна інтоксикація, стан середньої важкості”, – йдеться у повідомленні.

Дівчину було виявлено у власному господарстві біля будинку. Вона померла. Причина смерті встановлюється.

У прес-службі ГУ НП в Івано-Франківській області кажуть, що про подвійне суїцид розповів голова сільради Нижнього Березова, а йому все розповіла сусідка померлих.

На місце події прибули поліцейські. Копи встановили, що чоловік 1953 року народження та його дружина 1960 року народження покінчили з собою. Вони повісилися на території власного господарства.

Поліція завела кримінальну справу, подальша інформація розслідується.

Як зазначається, аварія трапилась 2 листопада о 04:47 в с. Хімчин Косівського району. 26-річний житель с. Хімчин, керуючи а/м «ВАЗ 2108», з’їхав на узбіччя, де зіткнувся з бетонною огорожею. Внаслідок ДТП водій доставлений до Косівської ЦРЛ із тілесними ушкодженнями.

Як зазначається, 21 жовтня о 20.40 у в річці Рибниця, що протікає у селі Смодна знайшли тіло жительки Косова 2001 року народження.

Причина смерті встановлюється.

– Я би хотіла, – каже мисткиня, – щоби те, що я роблю, моїх коників, побачили прості люди, і знали, що це мистецтво є, і воно передається, воно не зникло.

Моя вчителька – Марія Матійчук, майстриня зі світовим іменем, вона мені передала це ремесло, побачивиши в мені здібності до цієї праці. Тепер ми з чоловіком плануємо в її хаті зробити музей.

Cама Марія Петрів навчила вже з десяток майстринь, котрі теж почали ліпити коників.

– Людям це потрібно. Був час, коли майже ніхто не робив коників, але ми знов то вернули і тепер кожен може спробувати зліпити такого коника на майстер-класі чи приїхавши до нас у гості. Часом ми маємо дуже поважних гостей.

Місцеві називають те село Брустури, гугл карти вказують на Брустурів – майже казкове село в абсолютній тиші між гір у Косівському районі.

Доїхати туди цілком можна на власному авто, емоції від жахливої дороги, що починається з Шешорів, компенсують краєвиди і самобутня гуцульська архітектура.

Обістя Петрівих чисте і доглянуте, ми заходимо до хати, де чоловік пані Марії Василь одразу показує численні нагороди і звання дружини, і видно, що він нею щиро пишається.

За мить приходить і сама майстриня, вдягнена в гуцульський стрій, помітно, що вдягає вона його часто, бо почувається в нім легко і невимушено, а чоловік допомагає зашнуровувати китиці на рукавах.

– Спробуйте, – відрізає мені кілька шматків домашнього сиру пані Марія, – якщо сир скрипить на зубах, значить з нього вже можна ліпити коників.

Сир і справді добряче скрипить на зубах, виготовляється він з додаванням так званого “Ґлєґа” – шлунку молодого кількаденного теляти, котре нічого не споживало, лиш мамине молоко.

Окрім “зґлєдження” молока, приготування і дозрівання сиру, є ще одна дуже важлива складова добрих коників – гарний настрій до роботи, внутрішній спокій.

– Буває, – ділиться мисткиня, – маю замовлення – та й треба робити, то з примусу не завжди вдаються вироби – сир чутливий до мого настрою. А от коли без примусу, коли на душі легко, все чудово!

Сир кладеться в посудину з окропом, щоб розм’як, він робиться, як пластилін.

Марія Іванівна за лічені секунди розминає сир в руках, ліпить з нього кульку, а з кулі починає витягувати голову, вушка, ніжки коника і за кілька хвилин вже майже готовий виріб.

Далі кидає його в миску з соровицею – це такий насичений соляний розчин природнього походження, і в околицях Брустурова є лиш два джерела з цією цілющою водою. Соровиця, окрім того, що служить “закріплювачем” для сирних коників, має здавна відомі цілющі властивості, м’яка, гладенька шкіра на руках пані Марії тому підтвердження.

Мисткиня терпеливо вирізає коникам гриви і хвостики, далі захоплено робить сідло, вершника, плете косички з довгих сирних ниток, запрягає коника і садить вершника.

Пані Марія кидає майже готового коника у миску з соровицею – насичений соляний розчин природнього походження

Знову в соровицю – скульптура готова. Такі можуть бути частинами приватних мистецьких колекцій, музейними експонатами або просто екологічно чистим смаколиком.

Коник стане окрасою великоднього кошика, його залюбки їстимуть і дорослі, і діти.

А ще цілу колекцію пані Марія та Василь якраз приготували для дітей на подарунки: в Брустурах, в сусідньому Космачі перед Великоднем є традиція – так звані “кокоци” або “вогники”, – це коли діти ходять від хати до хати, і в кожній із них отримують подарунки і гостинці. Буває, приносять цілі мішки іграшок.

Це дуже схоже на європейську традицію на День всіх святих, значення “вогників” направду символічне – вручивши дитині подарунок чи гостинець, людина наче відкуповується від зла і тягарів, гуцули в це вірять.

Поки ми захоплено спостерігали за народженням сирних коників, коло печі якраз підросли паски, на яких Марія Петрів напише тістом “Христос воскрес”!

Йордана Дранчук, член спілки фотохудожників України, митець