У далекому 1992 році в кабінет начальника МРЕВ міста Мерефи Харківської області зайшов чоловік у формі полковника міліції, показав документ помічника міністра внутрішніх справ Василишина – Ляшка Олега Валерійовича.

Після чого викликав нещасного капітана Дмитрієва, замдиректора станції Колотуху, директора станції Сищенка, пояснив, що у нього в кабінеті стоять у черзі генерали, а вони сміють спізнюватися на розмову з такою особою.

У результаті полковницького наганяю цей новий «ревізор» отримав безкоштовно автомобіль «Волгу» ГАЗ-31029, номер двигуна 0056722. Безкоштовно капітан Дмитрієв перегнав її до Києва, де була двокімнатна квартира 22-річного полковника міліції. Але жадібність підвела цього ревізора, тому що в жовтні він знову приїхав в Мерефу. І знову вимагав «Волгу», але вже кольору слонової кістки. І тут його і взяли на гарячому.

— розповів Луценко.

За його словами, 9 грудня 1994 року суд визнав Ляшка винним у розкраданні державного майна, присвоєння влади, підробці документів. Йому світило 10 років, але отримав лише шість. Пізніше суд пом’якшив статтю на шахрайство.

По амністії Олег Валерійович вийшов з колонії, і зайнявся політикою. Став писати опозиційні речі, працювати в «Батьківщині». Він був і є аферистом, був і є артистом. Ляшко бере в рот багато гучних слів, але не відповідає за свої дії

— обурився Луценко.

Ляшко у відповідь репліці на засіданні парламенту сказав, що виступ Луценка – це політичне замовлення.

Нагадаємо, що згідно офіційної біографії Ляшко на початку 1990-х років працював журналістом у Києві. Перший раз був обраний у Верховну Раду в 2006 р. від Блоку Юлії Тимошенко.