Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані на сайті регулятора.

Офіційний курс гривні до долара на 20 жовтня 2023 встановлено на такому рівні: 36,6118 гривень за 1 долар (+0,0502 грн).

Курс євро становитиме 38,6511 гривень за 1 євро (+0,0421 грн).

На міжбанку сьогодні курс виріс на 1 копійку до 36,59-36,61 грн/долар (купівля-продаж).

На готівковому ринку курс не змінився – 38,15 гривень за долар і перебуває на рівні, який був до рішення НБУ перейти до гнучкого курсу.

Прогноз курсу
Банкіри, фінансові аналітики, керівники підприємств та громадяни прогнозують, що курс протягом наступних 12 місяців буде на рівні 40 гривень за долар або вище.

Зокрема, банкіри погіршили прогноз і в жовтні 2023 року чекають на курс на рівні 41,16 грн/долар. У липні вони чекали на курс 40,54 грн/долар.

При цьому доходи збільшили за рахунок НБУ (ймовірно, йдеться про друк грошей). Про те, яким буде бюджет країни та що варто знати українцям, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

Гірша ситуація в економіці, але менший курс долара

Кабінет міністрів переглянув частину макропоказників. На це вплинула низка обставин, насамперед – атака РФ на об’єкти енергетичної інфраструктури. Віялові відключення електроенергії вдарили по виробництву, логістиці. Як наслідок, замість 4,6% зростання ВВП 2023-го очікується на рівні 3,2%.

Щоправда, тут варто зазначити, що також взяли до уваги і ризики, пов’язані з безпекою. Російські ракети, іранські дрони знищують не лише енергетичні підприємства, а й влучають у житлові будинки, не пов’язані з енергетикою підприємства.

“Витрати становитимуть 2,6 трлн грн, що на 66,8 млрд грн більше, ніж у проєкті Державного бюджету України на 2023 рік, представленому до першого читання. Зокрема збільшено обсяги видатків на виплату пенсій (на 38,9 млрд грн – до 271,9 млрд грн), для Фонду ліквідації наслідків збройної агресії (на 16,1 млрд грн – до 35,5 млрд грн), а також на науково-технічну діяльність, пільгові кредити для внутрішньо переміщених осіб та для розвитку підприємництва”, – зазначають у Мінфіні.

Є й два позитивні нововведення. Перше – трохи знизили темпи зростання цін. Інфляція замість 30% становитиме 28% 2023-го. Обидва показники – значний стрибок цін. З одного боку, таке зниження, як вважає уряд, відбудеться через зменшення прогнозного курсу долара. З іншого – впаде купівельна спроможність українців. Відповідно, це стримуватиме підприємства у їхньому рішенні підвищити ціни. Існує ризик, що через підвищення українці просто перестануть купувати дорогі товари та оплачувати дорогі послуги.

А ось із курсом долара ситуація інакша. Середня вартість валюти, яку заклали у проєкті документа, становитиме 42,2 грн/$. При цьому наприкінці 2023-го коштуватиме долар 45,8 грн/$. У першому варіанті документа йшлося про те, що американська валюта подорожчає до кінця наступного року до 50 грн/$.

OBOZREVATEL раніше докладно писав про те, як і чому подорожчає долар наступного року. Також у розпорядженні редакції є оцінки, якими керується Нацбанк. Вони скептичніші (у 2023-му середня вартість долара становитиме вже 45,2 грн (46,2 грн/$ на кінець року). А ось експерти вважають, що долар цілком може бути порівняно стабільним у 2023-му. При цьому збільшили надходження від Національного банку. Замість 51,6 млрд грн планують отримати 71 млрд грн.

Незважаючи на збільшення доходів, ситуація у соціальній сфері залишається складною. Найскладніше буде пенсіонерам і тим, хто отримує мінімалку. Ні прожитковий мінімум (а разом із ним і мінімальну пенсію), ні мінімальну зарплату (а разом із нею і гарантії для пенсіонерів, які виконали вимоги щодо стажу) переглядати не будуть.

Мінімальна зарплата буде на рівні 6700 грн (з 1 жовтня 2022-го та весь 2023-й);
мінімальна пенсія буде на рівні 2093 грн (з 1 грудня 2022-го та весь 2023-й).
Кому і скільки грошей виділять

У бюджеті заплановано покриття дефіциту Пенсійного фонду на рівні 232,9 млрд грн. У цій сумі не передбачено витрат на підвищення мінімальної пенсії (його не буде). Під питанням залишається березнева індексація.

Головна проблема – дефіцит бюджету становитиме 20% ВВП. Усю цю “дірку” доведеться покривати за рахунок зовнішніх запозичень. Щоправда, є надія, що йдеться не лише про кредити, а й про безповоротну допомогу. Важливо також враховувати, що Україна до повномасштабної війни левову частку свого бюджету витрачала на виплату та обслуговування держборгу.

2023-го доведеться повернути 414,9 млрд іноземцям і 316 млрд грн українцям, які давали кредити державі, купуючи облігації внутрішньої держпозики. При цьому для виконання бюджету доведеться взяти кредит на 1,426 трлн грн.

До слова про податки: обіцяну податкову реформу (зниження більшості ставок до 10%) у проєкті документа не передбачили. Надходження від ПДВ мають становити 129 млрд грн, податок на прибуток (який у межах анонсованої реформи зовсім хотіли скасувати) – 132 млрд грн.

Більшість відомств і міністерств отримають урізані бюджети. Більшість, але не всі. Наприклад, додатково 3,3 млрд грн виділять ГУР Міноборони (до 11,8 млрд грн). Міністерство оборони додатково отримає 233 млрд грн (загальний бюджет становитиме 857,9 млрд грн, що на 37% більше). Незначно збільшать також бюджети СБУ, МЗС, МВС (не більше ніж на 2-5%). На 3% вирішив збільшити свій бюджет і Мінфін, який розробляв головний фінансовий документ країни.

Абсолютним рекордсменом за обсягом падіння фінансування стане Міненерго (мінус 188 млрд, або на 97% коштів менше). Це пояснюється тим фактом, що традиційно величезні бюджети міністерство отримувало на компенсацію утримання тарифів, але цю суму вже надали 2022-го.

Загалом бюджет на 2023 рік передбачає величезні витрати на армію, складні часи для одержувачів соцвиплат і дуже плавну зміну в економіці. Чекати значного зростання економіки в ситуації повномасштабної війни не доводиться.

Українців чекає подорожчання долара, зростання цін і масштабна економія. Зарплати чиновникам, нардепам та державним менеджерам уріжуть, а українці зіткнуться з безробіттям і падінням доходів. Економіка країни вперше за кілька років істотно скоротиться.

Детальніше про те, як і для чого переглянули бюджет країни, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Новий макропрогноз

ВВП (прогноз на 2020 рік) скоротиться на 3,9%;

ціни зростуть на 8,7% (раніше планували 5,6%);

курс гривні становитиме 29,5 грн/$ (замість 27 грн/$);

середня зарплата за місяць – 11 тис. грн (з урахуванням інфляції не зміниться, як порівняти з 2019 роком);

рівень безробіття – 9,4% (на 1,3% процентний пункт більше, ніж у 2019 році);

доходи бюджету скоротяться на 120 млрд грн;

дефіцит бюджету може зрости учетверо (понад 200 млрд грн).

Зважаючи на оновлені показники, виконати бюджет на 2020-й неможливо. Водночас у пояснювальній записці до описаних змін додали: вже з другої половини року очікується відновлення економічного зростання та його пришвидшення упродовж наступних років.

Що та як змінять:

освіта та наука – мінус 3 млрд грн;

пільги та субсидії – мінус 8,2 млрд грн;

Державний фонд регіонального розвитку – мінус 2,6 млрд грн;

Держслужба статистики – мінус 1,2 млрд;

Міністерство розвитку громад та територій – мінус 1,8 млрд грн;

Міністерство культури – мінус 7,2 млрд грн;

охорона здоров’я – мінус 922 млн грн;

Державне агентство інфраструктурних проєктів – мінус 959 млн грн;

збільшили на 2 млрд грн доходи держбюджету від Нацбанку – з 40,7 до 42,7 млрд грн;

зменшили бюджет на Фонд боротьби з коронавірусом – з 97,06 млрд до 64,67 млрд грн;

зменшили витрати на виконання рішень судів міжнародних інстанцій (на 340 млн грн);

виділили 4,9 млрд грн на Фонд регіонального розвитку;

обмежили місячні доходи керівникам, членам наглядових рад, нардепам, суддям і прокурорам – не більш як 47 тис. грн на місяць.

Кому уріжуть зарплати

На період карантину судді, прокурори, чиновники та навіть народні депутати повинні отримувати зарплати в розмірі до 10 мінімалок (47 тисяч гривень) – йдеться в документі.

“Зазначене обмеження не застосовується під час нарахування заробітної плати особам, які безпосередньо задіяні в заходах, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій і пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, що спричинена коронавірусом SARS-CoV-2, та які беруть участь у здійсненні заходів щодо забезпечення національної безпеки та оборони, зокрема в Операції Об’єднаних сил (ООС)”, – йдеться в оновленому бюджеті.

Що змінилося з попереднім проєктом
Фонд на боротьбу з коронавірусом знизили на 2 млрд (тепер 64,9 млрд грн);

аграріям повернулися дотації в розмірі 4 млрд грн (хотіли 2,5 млрд);

на Національну службу здоров’я виділили 15,8 млрд грн;

на 29,7 млрд грн збільшили бюджет Пенсійного фонду;

на обслуговування держборгу виділили додатково 3,3 млрд грн.

Знайшли гроші на аграріїв і біатлонний комплекс
Незважаючи на урізання витрат, деякі необов’язкові витрати залишили. Наприклад, новий бюджет передбачає виділення міській раді Яремчого в Івано-Франківській області 70 млн гривень на будівництво біатлонного комплексу. “Субвенція з державного бюджету міському бюджету м. Яремче (для Поляницької сільської ради) на будівництво сучасного біатлонного комплексу в с. Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області”, – йдеться в повідомленні.

Також залишили 4 млрд грн для аграріїв. Ці гроші як підтримку традиційно отримують українські агрокомплекси.

Перегляд головного фінансового документа в такому вигляді не підтримує опозиція. Наприклад, п’ятий президент Петро Порошенко заявив, що пропозиції уряду щодо секвестру бюджету знищують досягнення реформ, які впроваджувалися протягом 2014-2019 років – зокрема децентралізації, реформи освіти та медичної системи.

“131 млрд зовнішніх запозичень української держави базуються виключно на кредитах міжнародних фінансових організацій, насамперед МВФ. “Європейська солідарність” була де-факто єдиною політичною силою, яка вимагала, щоб розгляд пропозицій щодо секвестру бюджету, який зробила влада, обов’язково передував розгляду банківського закону, який є в переліку питань отримання Україною траншу МВФ та у справах захисту України від дефолту”, – нагадав Порошенко.

Готуємось до свята Великодня, залишаючись вдома. На нашому розділі Промокоди можна оформити доставку великодніх комплектів безкоштовно, а також придбати все найнеобхідніше із приємними знижками

Прихильники і противники співпраці з МВФ в Україні завжди ділилися на дві групи: ті, хто “за” з причини того, що черговий транш “пече стегно” і дозволяє “шаркнутb по душі”, і ті, хто “проти”, тому що їм не перепадає.

Реального дискурсу щодо співпраці з МВФ і оцінки того ефекту, який Україна отримує від нього, як не було, так і немає. Ну або майже немає. Фінансовий аналітик Олексій Кущ спробував заповнити цю глибоку лакуну.

“Як показує досвід таких країн, як Південна Корея або Туреччина, кредити МВФ можуть на короткостроковому інтервалі забезпечити надходження адреналіну в серце економіки”

Корейці, наприклад, з виділеною їм сумою в більш ніж 40 млрд дол, витратили тридцять з хвостиком і всі повернули достроково. Процедуру фінальної транзакції з погашення боргу перед фондом в Туреччині перетворили в ТБ-шоу: прем’єр перед телекамерами урочисто натиснув на клавішу в банку, підтверджуючи платіж. Надалі, Туреччина з позичальника фонду перетворилася в його кредитора.

У нас з МВФ зовсім інші, можна сказати, серйозні стосунки, коли шлюб на все життя. Враховуючи, що фонд – це швидка допомога для ринків, що розвиваються, пацієнт “українська економіка” вже довгі роки знаходиться в реанімобілі і ніяк не хоче переходити в палату стаціонару. При таких розкладах, співпраця з фондом перетворюється в звучання дзвоника прокаженого: сигнал для інвесторів, що в цій країні присутні довгострокові структурні і системні дисбаланси, вона токсична, заразна кризою і до неї краще не наближатися.

Таким чином, як співпраця з фондом стала для чинної влади збоченим різновидом національної ідеї і черговий транш вищі посадові особи країни освячують публічним хресним знаменням, точно так само припинення співпраці з МВФ має стати одним із пунктів майбутньої програми економічного розвитку. Яку доведеться реалізовувати новій владі.

На жаль, навіть якщо б зараз в нашому уряді засів синкліт нобелівських лауреатів замість недоучок з сумнівними дипломами, в України на 2018-2019 років немає альтернативи співпраці з МВФ. За оцінками фонду, дефіцит фінансового рахунку платіжного балансу нашої країни в цьому і наступному роках, становитиме не менше 4,5 млрд дол.

Як випливає з інформації нашого Мінфіну, в 2018-му році Україні доведеться витратити на погашення державного боргу 175,7 млрд грн., з яких: 114 млрд грн. піде на внутрішній борг (65%), а 61,7 млрд грн. – на зовнішній (35%).

Але це лише погашення, а є ще і стаття з обслуговування боргу, тобто виплата відсотків. Тут ситуація теж не фонтан: доведеться витратити 130 млрд грн., при цьому 79 млрд грн. або 61% — на внутрішній борг і 51 млрд грн. або 39% на зовнішній.

І якщо внутрішній борг переважно номінується в гривні, хоча є і прив’язка до валюти, але вона радикально не змінює структуру виплат, то зовнішній борг – це євро та долари. Гроші на виплати за внутрішніми запозиченнями можна на худий кінець просто надрукувати, наплювавши на інфляцію та обмінний курс національної валюти. А для зовнішніх платежів потрібна виключно іноземна валюта та її друковані верстати знаходяться явно не в Києві.

“Всього на зовнішні виплати (погашення і обслуговування) в поточному році доведеться витратити понад 112 млрд грн. або еквівалент 4,3 млрд дол.”

Що стосується структури виплат, то приблизно 44% потрібно віддати все тому ж МВФ, ще 13% різним міжнародним кредитним організаціям (ЄБРР, МБРР). Майже 24% припадає на виплати за облігаціями зовнішньої позики. Таким чином, майже 1,9 млрд дол. нашій країні доведеться віддати на обслуговування боргів перед Міжнародним валютним фондом. Тобто фонд не тільки той, хто більше всіх дає Україні кредитів (за останні чотири роки), але і той, хто більше всіх вимагатє їх повернення (у всякому разі, у цьому році).

“А тим часом перехід США до політики дорогого долара і торгового протекціонізму загрожує крахом для ринків, що розвиваються, вже цієї осені. Епіцентр кризи може проявитися в Китаї.”

Про наближення нової кризової хвилі днями в Парижі попередив і гуру світових фінансів, філантроп Джордж Сорос:

“Ми можемо очікувати іще однієї великої фінансової кризи… Все, що могло піти не так, як треба, пішло не так, як треба”, — заявив він.

Проблеми почалися в Аргентині, яка встановила облікову ставку на рівні 40% і звернулася за допомогою до МВФ. Відчуває турбулентність і турецька економіка, де захиталася місцева ліра. Горді османи поки роблять ставку на свідомість: тамтешній президент Ердоган закликав співгромадян продати долари і підтримати національну валюту. Як показує практика, подібні заклики нерідко мають зворотний ефект: громадяни біжать продавати національну валюту і купувати “зелені”.

Все це говорить про те, що клієнтів у МВФ до кінця року буде дуже багато, причому калібр таких країн як Аргентина і Туреччина у світовому табелі про ранги явно вище, ніж у нас. Незважаючи на те, що національна гордість нашіптує нам протилежне.

“Без грошей МВФ Україну чекає загроза дефолту вже в наступному році і ризик обвалу гривні (плюс інфляція) в цьому.”

Не варто сподіватися на резерви НБУ в розмірі 18 млрд дол. Чистих резервів (за мінусом зобов’язань) там в рази менше. А з урахуванням того, що частина ЗВР наповнена «мулом» минулих років, можна розраховувати на підтримку ліквідності в розмірі 2-3 млрд дол. Саме стільки зможе виділити наш центробанк рідного мінфіну для утримання штанів. Але без допомоги МВФ, утримати їх все одно не вдасться і є ризик показати світу діряве спіднє.

А значить, влада буде змушена йти на створення антикорупційного суду, потай сподіваючись саботувати його діяльність, як це вже було зроблено з численними аналогічними проектами. Єдиний учасник процесу, який вигребе по повній – це населення. Ціну на газ для нього таки доведеться підвищити. Правда не раніше того моменту, коли прем’єр вскочить у новий політичний проект.

Про це повідомляє «Інтерфакс-Україна» з посиланням на проект бюджетної резолюції, поданий до Кабінету міністрів, пише “Громадське”.

При цьому, в уряді очікують, що за умови зниження інфляції до 6,5%, ВВП України у 2019 році зросте до 3,6%.

Нагадаємо, що в Нацбанку повідомили свої прогнози щодо росту національної економіки та рівня інфляції на наступний рік. Зокрема, там вважають, що у наступні 2 роки економіка України навпаки сповільнить зростання.

Напередодні свій прогноз щодо економічного зростання в Україні висловили і в Світовому банку. Там повідомили, що у разі проведення ключових реформ, зокрема створення антикорупційного суду та ринку землі, ВВП України у 2018 році може зрости на 3,5%.

В той же час, там зазначили, що якщо уряд та парламент провалять прийняття необхідних Україні реформ у найближчі декілька місяців, то економіка зросте на менш ніж 3%.

В Нацбанку також уточнили, що очікують на зарахування чергового траншу МВФ на початку третього кварталу 2018 року.

На думку керівника програми Світового банку в Україні, запровадження податку на виведений капітал наразі є фіскально неприйнятним.

Як повідомлялося, спеціаліст також заявляв, що якщо уряд надалі продовжуватиме збільшувати рівень мінімальної зарплатні, інфляція в Україні може сягнути 10%.

Втім, хоча курс долара продовжує знижуватися вже більше місяця, ціни в українських магазинах опускатися не поспішають, а в деяких випадках, навіть продовжують зростати.

Як кажуть експерти, однією з головних причин стабільно високих цінників є підвищення мінімальної заробітної плати до 3,2 тис. грн і нестача кваліфікованої робочої сили в Україні.

“Бізнесу не вистачає робочих рук, він змушений піднімати зарплату, щоб залучити персонал. Природно, у людей з’являється більше грошей, і вони йдуть з ними в магазини”, – говорить економіст Ерік Найман.

Незважаючи на зміцнення гривні, ціни тримають переважаючі серед підприємців девальваційні настрої. У більшість товарів продавці як і раніше закладають курс до 30 грн/дол. До того ж, довгий час бізнес змушений був працювати в збиток через курс, що сильно впав, а багато експортерів втратили великі гроші в ході девальвації 2014-2015 років, і намагаються зараз компенсувати збитки.

Тим більше, кажуть експерти, ціни можуть знижуватися услід за курсом тільки із запізненням – після того як була повністю розпродана попередня партія товару, а нова закуплена вже за нижчим курсом.

Більш того, повинна бути впевненість, що в майбутньому курс не буде рости, Адже торговці в нинішні ціни закладають очікування за вартістю наступної партії. Тобто, поточну партію товару їм треба продати за такою ціною, щоб вистачило на закупівлю наступної і ще залишилося хоч щось у вигляді прибутку.

“У країнах, де є широкі можливості зі страхування курсових різниць (біржові споти, форвада, ф’ючерси), цей ризик зміни курсу знімається. В Україні цього поки майже немає. А так як восени у нас практично завжди починається зростання курсу долара, торговці цього вже очікують і закладають в сьогоднішні ціни курсові ризики другої половини року”, – зазначив фінансовий експерт Іван Нікітченко.

Що буде далі?

У зв’язку з наближенням літа, українці можуть розраховувати на зниження цін на сезонні продукти. Інші продукти на зниження курсу долара не відреагують. В першу чергу, незначне здешевлення американської валюти “з’їсть” паливо, що подорожчало, електрика та комунальні послуги в цілому. До того ж свою лепту вносить і світова кон’юнктура.

“Зовнішня торгівля у нас в мінусі. Ціни на світовому ринку не падають. І, як результат, імпортна енергія і матеріали залишаються дорогими”, – зауважив президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко.

Але, за словами екс-заступника глави НБУ Ярослава Солтиса, продавці все-таки повинні відреагувати на зниження курсу. Українці побачать нові цінники ближче до кінця літа практично на всі товари, в тому числі і контрабандні: одяг, взуття, побутову техніку.

“Ціни в доларах зменшилися, тому і ціни на товари, закуплені за високим курсом, повинні перерахувати по 26 грн/дол.”, – зауважив Солтис.

Також, як наголосив Іван Нікітченко, якщо на світових ринках не буде зростання цін на нафту, то в Україні також має подешевшати і бензин, на 3-5%.

На думку аналітиків, до середини серпня гривня буде стабільна або навіть трохи зміцниться до 25-26 грн/дол. Але в кінці року нас все одно чекає курс на рівні 27 грн/дол. – починаючи з осені, традиційно, гривня падає в ціні.

“А в разі провалу пенсійної та земельної реформ ми можемо вийти на курс 29-30 грн/дол. В кінці року. Якщо ж почнеться криза в економіці США або Китаю, то тоді курс просто “полетить “до 35 грн/дол.”, – вважає Ерік Найман.

При такому сценарії, кажуть експерти, цінники неминуче поповзуть вгору. Адже, як відомо, вартість товарів реагує на підвищення курсу практично моментально. У той же час, як показує практика, в разі зміцнення гривні, ціни, в кращому випадку, не змінюються.

1 долар США – 26,58 грн;
1 євро – 28,96 грн;
10 російських рублів – 4,72 грн.

Таким чином, курс долара порівняно з вчорашніми значеннями знизився ще на п’ять копійок. За останніх два тижні курс долара в Україні офіційно знизився вже майже на 60 копійок.

Значень нижче 26,6 грн долар не досягав з початку січня 2017 року.

Курс євро впав на чотири копійки після стрибка вгору і знову опустився нижче за позначку в 29 грн. Російський рубль “схуд” на чотири копійки.

У середу, 26 квітня, курс долара на міжбанківському валютному ринку України знизився на дві-три копійки в продажу та купівлі. Торги завершилися котируваннями 26,56-26,59 грн/дол. Сьогоднішні торги ще не почалися.

Гривня в першу половину вересня провела на підвищених рівнях, намагаючись подолати позначку в 27 грн за долар. Курс продажу безготівкового долара США в Україні за підсумками вересня знизився на 1,6% до 25,97 грн, готівкового – зріс на 0,5% до 26,11 грн. Про це повідомляє інформаційно-аналітичний центр ForexClub в Україні.

Експерти зазначають, що зниження пропозиції валюти на ринку при наростаючому і самоподпітивающем попиті призвело до зростання її вартості. При цьому невизначеність ринку формував, в тому числі МВФ, який 14 вересня все-таки прийняв позитивне рішення щодо третього траншу для України. Результатом перекосу балансу став тиск на гривню і у відповідь вихід НБУ з валютними інтервенціями для задоволення попиту.

“Фундаментальними передумовами до зростаючого попиту виступив сезонний попит на валюту, викликаний закупівлею енергоресурсів, зростання ділової активності після сезону відпусток, а також попит з боку резидентів для виведення дивідендів. Всього ж, з липня по серпень, згідно з даними НБУ, було виведено 376 млн доларів. Крім того, продовжила дешевшати основна продукція українського експорту”, – зазначають фахівці.

Після позитивно рішення МВФ про кредит і розміщення єврооблігацій, спекулятивний тиск на курс істотно знизився, і він відкотився вниз. Проте фундаментальний тиск не було знято, що залишило гривню під тиском.

ПРОГНОЗ. На думку аналітиків, валютний ринок в жовтні буде відносно стабільним з незначною амплітудою коливань до 4%. Тиск на ринок продовжить надавати закупівля енергоресурсів, а також виведення інвестицій і дивідендів нерезидентами. Валютні надходження експортерів залишаються під ризиком при нестабільності цінових тенденції на світових ринках, в тому числі коливань валют і сировини. Стримувати попит на валюту буде низька готівкова ліквідність у населення.

Ключовим фактором впливу виступатиме ситуація на світових ринках присутності українського експорту, трансформоване в пропозицію валюти. У разі форс-мажорних обставин, таких як ескалація конфлікту на Донбасі, можливо більш глибоке падіння гривні.

Курс безготівкового і готівкового долара США в базовому сценарії в жовтні може скласти 25,5 – 27 грн.

Середній курс продажу готівкового євро в Україні, виходячи з базового сценарію, може коливатися в діапазоні 28 – 30,5 грн.
Діапазон коливання курсу продажу готівкового рубля в жовтні може скласти 0,4 – 0,43 грн.

“Спекулятивний попит в жовтні знизиться у зв’язку зі спадом ажіотажу, викликаного девальвацією гривні в серпні-вересні. Девальваційні очікування також знижуватимуться завдяки утриманню курсу в діапазоні 25,5 – 26,5 грн за долар, так як невеликі коливання вже не викликають настільки панічних побоювань у населення”, – зазначає Андрій Шевчишин, провідний експерт інформаційно-аналітичного центру ForexClub в Україні.

У той же час ключовим фундаментальним фактором тиску на ринок виступає збереження негативного сальдо зовнішньоторговельного балансу і дефіциту платіжного балансу. Нестабільність на ринках присутності українського експорту в очікуванні виборів в США, збереження облікової ставки ФРС, вихід Великобританії зі складу ЄС, нестабільність на Близькому Сході і загострення відносин між США і РФ – все це формує ризики для стабільності зовнішнього попиту і валютних надходжень в країну.

Долар подешевшав на готівковому валютному ринку України на 7 копійок в покупці і на 10 копійок в продажу.

 

У банках долар подешевшав на 20 копійок в покупці і продажу.

Євро також дешевшає – в банках валюта ЄС опустилася на 40 копійок в покупці і 25 копійок в продажу, а на «чорному ринку» – на 20 копійок в покупці і 28 копійок в продажу.

Пропозиція валюти продовжує перевищувати попит.

Курс на готівковому валютному ринку

Курс в банках

Нагадаємо, сьогодні вперше з кінця серпня офіційний курс долара в Україні впав нижче 26 грн/дол. Гривня почала зміцнюватися на фоні виділення Україні траншу Міжнародного валютного фонду (МВФ) в розмірі 1 мільярда доларів.

Про це свідчать дані, розміщені на сайті регулятора.

За підрахунками Журналістів, американська і європейська валюти на 31 подешевшали і 42 копійки відповідно.

Офіційний курс гривні на понеділок, 19 вересня:

100 доларів – 2590,1081 грн (16 вересня – 2620,6713);

100 євро – 2907,6554 грн (16 вересня – 2949,3035);

10 рублів – 3,9851 грн (4,0184).

Раніше повідомлялося, що міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings агенство прогнозує невелике ослаблення курсу гривні до американської валюти за підсумками поточного року – до 26 грн за долар.