Як інформує “УНІАН”, він заявив, що останні резерви Нацбанку на найвищому рівні з початку повномасштабної війни. “Навіть більші, ніж були перед початком вторгнення”, – каже Фурса.

Економіст додав, що резерви зростають за рахунок західної допомоги. І просто немає факторів, які б тиснули додатково на гривню. Є війна, яка компенсується допомогою Заходу.

“Єдине, що протягом року може змусити гривню сильно впасти, – це якщо Мінфін дуже попросить. Тому що в бюджеті гривня 40+. Але дефіцит бюджету буде, й тому Мінфін може просити в НБУ змінювати курс”, – додав інвестбанкір.

Курс валют в Україні

Національний банк з 21 травня скасував обмеження на встановлення курсу, за якими уповноважені установи можуть продавати готівкову іноземну валюту клієнтам. Раніше відповідний курс не повинен був відхилятися від офіційного більш ніж на 10%.

21 липня Національний банк України послабив офіційний курс гривні на 25% – до 36,57 грн/дол.

У проекті державного бюджету на наступний рік Кабмін заклав середній курс гривні 42,2 грн/дол., а наприкінці 2023 року чиновники прогнозували його на

Як інформує “ICTV”, наступною ціллю ринку вже став курс 50 грн за долар, про це зазначив кандидат економічних наук, незалежний експерт Олександр Хмелевський.

За словами фахівця, такий курс вже закладають у свої ціни продавці товарів, тож коли його буде досягнуто – лише питання часу.

Крім того, Олександр Хмелевський нагадує, що нині курс готівкової валюти має суттєве відхилення від офіційного.

Оскільки курс готівкової валюти не є фіксованим, як курс безготівкової валюти, а валютні обмеження на ринку готівкової валюти значно менші, то протягом року цей відрив може суттєво збільшитися.

“Девальвація готівкової валюти буде значно більшою ніж безготівкової. Тут валютний курс перевищить рівень у 50 грн за долар навіть у тому разі, якщо Нацбанку вдасться втримати офіційний валютний курс у межах 45,8 грн до кінця 2023 року”, – наголошує кандидат економічних наук.

Що відбуватиметься з доларом у 2023 році

Після повномасштабного вторгнення РФ 24 лютого 2022 року девальвація гривні, попри невтішні прогнози, не була такою суттєвою, як, наприклад, на початку російської агресії в 2014-2015 роках.

Торік Олександр Хмелевський передбачав, що в разі повномасштабної війни курс долара може сягнути 50 грн і навіть вище.

Цього, на щастя, не сталося завдяки тому, що Нацбанк запровадив фіксований курс та відмовився від практики ринкового визначення валютного курсу.

Врятувала ситуацію також низка запроваджених обмежень щодо операцій із валютою.

Значну роль відіграли й іноземні кредити та гранти, надходження яких сприяло стабілізації валютного курсу.

Однак ризики девальвації гривні в 2023 році є дуже високими.

Закладеного у держбюджеті середньорічного курсу долара на рівні 42,2 грн із девальвацією наприкінці року до 45,8 грн можна буде досягти, якщо:

війна завершиться до середини 2023 року, кошти від іноземних партнерів надходитимуть регулярно в запланованих обсягах, Нацбанк збереже запроваджені валютні обмеження.

Суттєво прискорити девальвацію в 2023 році може:

затягування бойових дій, зменшення або затримки з виділенням коштів від іноземних партнерів, послаблення валютних обмежень.

Кошти, які надходять від іноземних партнерів, відіграють значну роль у стабілізації валютного курсу.

Без них Нацбанку довелося б суттєво збільшити девальвацію гривні, а валютні резерви вже давно впали б до критичних позначок.

Тому будь-яке зменшення чи затримка в надходженні іноземних кредитів та грантів зумовлять прискорення девальвації.

Незалежний експерт зауважує, що в 2022 році економіка України суттєво скоротилася, тоді як витрати держбюджету значно зросли.

Дефіцит держбюджету нині фінансується за рахунок коштів іноземних партнерів та грошової емісії Нацбанку, а банківська система має вже 400 млрд грн надлишкової ліквідності.

Тож ця грошова маса тиснутиме на валютний курс і прискорить девальвацію, вважає Олександр Хмелевський.

– Тому в 2023 році Нацбанку доведеться здійснити офіційну девальвацію гривні, – прогнозує кандидат економічних наук.

Незалежний експерт констатує: деокупація територій не є передумовою для посилення курсу гривні.

– Території, які були окупованими, зазнали великих руйнувань, а значна частина населення звідти виїхала.

Відновлення економіки окупованих територій потребуватиме доволі багато часу, тому позитивний вплив на економіку буде відтермінований.

Лише завершення війни допоможе короткостроково зміцнитися гривні, – вважає Олександр Хмелевський.

Короткостроковий ефект буде тому, наголошує експерт, що навіть завершення війни не поліпшить економічну ситуацію.

– Відновлення економіки після війни – це тривалий та складний процес, тому девальвація гривні може тривати, – зауважує фахівець.

Натомість окупація Росією нових територій може стати причиною посилення девальвації.

Як розпоряджатися валютою українцям

Нині, переконаний кандидат економічних наук, громадянам краще зберігати заощадження в іноземній валюті – доларах та євро.

Важливо, щоб накопичення були в готівковій формі поза банківською системою.

– Через блекаути та проблеми з роботою банків після ворожих ударів заощадження в банках можуть виявитися недоступними потрібної миті.

Якщо українці мають валюту, то краще її зберігати й продавати лише за крайньої потреби, – зазначає Олександр Хмелевський.

Не варто за нинішніх умов також намагатися зароблені гривні розміщувати на банківських депозитах, адже ризики втрати коштів через девальвацію чи збої в роботі банків є вищими, ніж можливий дохід, попереджає незалежний експерт.

Як інформують “Патріоти України”, якщо раніше представники фінансової групи ICU були впевнені, що фіксований курс досягне позначки 45 грн/дол., зараз вони прогнозують вартість долара 40 грн.

Також аналітики ICU прогнозують зростання зарплат в Україні та незначне підвищення тарифів на комунальні послуги у 2023 році.

В інвесткомпанії Dragon Capital вважають, що офіційний курс долара в Україні до кінця 2023 року зросте до 43 гривень.

Це станеться на фоні звільнених окупованих територій українськими військовими.

Фінансовий експерт Олексій Козирєв у свою чергу спрогнозував, що Україні не вдасться повністю уникнути девальвації у 2023 році.

Якщо кошти від міжнародних партнерів надходитимуть, Національний банк України зможе завершити ризиковану практику друку гривні або принаймні скоротити її обсяги.

У такому разі курс долара утримуватиметься на рівні 36,57 грн/долар до 3-4 кварталу 2023 року, очікує експерт.

Уряд врахував усі ризики та заклав до держбюджету на 2023 рік курс долара на рівні 42,2 грн.

Багато чиновників вважають, що до кінця 2023 року долар подорожчає до 45 грн.

Але будь-які прогнози зараз дуже суб’єктивні, тому що війна вносить свої корективи.

Як інформує “Наше місто”, про це свідчить прогноз директора департаменту казначейства Cominbank Германа Марченко.

Він зазначив, що до кінця листопада курс, швидше за все, збережеться в межах 41 грн/дол.

«Існує ймовірність, що у першій половині грудня долар може дещо зрости, орієнтовно в межах 2-3%, до 41-42 грн/дол.

Ближче до нового року курс може збільшитися ще на 1-2% порівняно з листопадом, до 42 -43 грн», – зазначив експерт.

На його думку, зростання курсу долара не буде різким, подорожчання валюти відбуватиметься плавно:

«Хочу наголосити, що зростання курсу буде рівномірним, поступовим, без раптових стрибків.

Загалом порівняно з осіннім періодом з початком зими підвищення курсу може досягти 3-4%».

Як інформує “Варта-1”, про це повідомляють обидва ресурси — minfin.com.ua та finance.ua.

Станом на 11:30 год., курс долара на чорному ринку становив 40,24–40,55 грн, а у п’ятницю, 4 листопада, коливався на рівні 40,05–40,34 грн.

Щодо «чорного» курсу гривні до євро, то євро в обмінниках стало продати дорожче, а купити дешевше.

Котирування на цей же час становили 39,23–39,68 грн. Для порівняння, у п’ятницю курс коливався на рівні 38,87–39,38 грн.

Середні курси валют в касах банків були такими:

Долар США — 40,0–40,5 грн (курс на 4 листопада — 40,0–40,5 грн); Євро — 38,75–39,63 грн (курс на 4 листопада — 38,7–39,5 грн).

У розрізі банків готівкові курси такі:

«Приватбанк» — 39,49–39,99 грн; «Ощадбанк» — 39,9–40,55 грн; «Укрексімбанк» — 39,99–40,6 грн; «Райффайзен» — 40,3–41,0 грн.

Щодо безготівки, курс при оплаті карткою в банках у «Приватбанку» становить 37,45 грн за долар, в «Ощаді» — 37,12 грн, в «Універсал Банку» (monobank) — 37,95 грн.

Як інформує “ZN.UA”, цього тижня варто очікувати помірної девальвації національної валюти та відчутних коливань на валютному ринку, оскільки попит на долар все ще перевищує пропозицію, а НБУ ощадливо витрачає валютні резерви України, пояснює редакторка відділу економіки Юлія Самаєва.

З одного боку, є позитивні фактори. Наприклад, Міністерство фінансів нарешті почало збільшувати дохідність за державними цінними паперами – вже більше 18%, аби підігріти попит спекулятивних інвесторів та залучити необхідне фінансування. А НБУ вперто витримує озвучені обсяги емісії гривні і відмовляється купувати у Мінфіну ОВДП більше ніж на 30 мільярдів гривень.

З іншого боку, саме найближчими днями Нацбанку доведеться викуповувати чергову порцію ОВДП – тобто «додруковувати» близько 15 мільярдів гривень. І цей період невчасно співпадає із сезонним чинником, який багато років впливає на український ринок – саме на кінець жовтня та початок листопаду припадають піки розрахунків у експортерів зернової сировини та імпортерів енергоносіїв.

«Цей період завжди був напруженим для українського валютного ринку, зараз – і поготів», -пояснює Юлія Самаева.

Отже на цьому тижні варто очікувати ослаблення гривні та курсу близько 40,5 грн за долар, та 40,2 грн за євро.

На думку експертів Нацбанку, станом на кінець попереднього тижня ситуація на валютному ринку в Україні стабілізувалася.

У регуляторі вважають, що на це вплинули дії НБУ, а також збільшення надходжень експорту та міжнародної допомоги Україні, йдеться в інфляційному прогнозі.

Як інформує “Кореспондент”, в уряді прогнозують, що у 2023 році курс долара досягне 50 гривень.

Проте вже зараз, 2022 року, гривня впевнено рухається до цієї цифри.

Так, сьогодні, 28 вересня, середній курс купівлі готівкового долара в українських банках порівняно з вівторком впав на 26 коп. та становить 41,12 грн. Курс продажу опустився на 29 коп. та становив 42,02 грн.++

Мінімальний курс купівлі долара у банках становить – 39,8 грн., максимальний – 41,7 грн. Для продажу мінімальний курс – 41,4 грн., максимальний – 42,4 грн.

Середній курс купівлі євро впав на 54 коп. та становить 39,24 грн. Середній курс продажу знизився на 58 коп. та становив 40,43 грн.

Мінімальний курс купівлі для євро становить – 38,4 грн., максимальний – 39,8 грн. Для продажу мінімальний курс – 40 грн., максимальний – 41 грн.

Крім того, курс долара на чорному ринку становив 42,06 – 42,31 грн, а у вівторок, 27 вересня, коливався на рівні 42,05 – 42,35 грн

Щодо “чорного” курсу євро, то курсові спреди стрімко скоротилися, а середній курс купівлі тимчасово перевищив курс продажу.

Котирування на цей час становлять 40,38 – 40,30 грн. Для порівняння, у вівторок курс коливався на рівні 40,04 – 40,43 грн.

Варто також зазначити, що минулого тижня в Україні курс готівкового долара до гривні досяг позначки 45 гривень/долар, що стало рекордом в історії української валюти. У НБУ пояснили, із чим пов’язаний цей стрибок.

“Готівковий валютний ринок залишається досить чутливим до змін інформаційного середовища.

Так, поточні коливання на готівковому ринку пов’язані насамперед із психологічним фактором на тлі спроб Росії залякати Україну загальною мобілізацією”, – повідомили в коментарі співробітники НБУ.

Напередодні вийшла аналітика у фінансовому тижневику інвестгрупи ICU. Там йдеться про те, що спроби НБУ забезпечити ринок готівковою валютою поки що виявилися недостатніми для стабілізації ринку, очевидно через посилення негативних настроїв, викликаних ескалацією війни.

Зазначається, що регулятор продав майже 100 млн готівкової валюти за безготівкову понеділок минулого року, але попит на валюту в касах банків це не задовольнило. Більшість банків поки що не продають готівкову валюту, а використовують її виключно для повернення валютних депозитів.

“За минулий тиждень курс гривні в касах 10 банків, які є найбільшими емітентами платіжних карток, послабшав з 39,4-40,4 грн/дол. до 40,6-41,6 грн/дол. Не обійшло послаблення гривні та карткові розрахунки. Після тривалої паузи деякі великі банки підняли курси валют на картки: гривня для карток послабшала з 36,7-37,37 до 36,75-37,57 грн/дол.”, – йдеться в повідомленні.

Аналітики ICU зазначають, що настрої населення погіршилися після оголошення Росією референдумів на окупованих українських теренах, а також мобілізації.

“НБУ вкотре наголосив минулого тижня, що, незважаючи на зростання дисбалансів на ринку, він не має наміру найближчим часом переглядати офіційний курс гривні. Поточний рівень резервів НБУ вважає достатнім для згладжування поточних дисбалансів. Ми також не очікуємо перегляду офіційного курсу найближчим часом час”, – повідомили у компанії.

Наголошується, що готівковий ринок і надалі залишатиметься під впливом новин про спроби РФ анексувати окуповані українські території. Тому нервозність зберігатиметься і психологічні чинники перевалюватимуть на ринку.

Коли чекати на долар по 50

Втім, не всі експерти погоджуються з тим, що курс валют змінився через мобілізацію до РФ. Борис Кушнірук, економічний експерт, у коментарі ЗМІ розповів, що девальваційний стрибок долара розпочався раніше, ніж стартувала мобілізація до РФ.

“У НБУ немає достатніх резервів для підкріплення готівкового ринку. Готівковий ринок фактично забезпечує валютою сам себе – те, що банки купують у населення, населенню і продають. Це провокує можливості для тиску на валютний ринок”, – вважає Борис Кушнірук.

Але психологічні чинники в жодному разі відкидати не можна. Валютний ринок і надалі залишатиметься під впливом новин про спроби Росії забрати нові території, вважає старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.

“Настрої населення погіршилися після оголошення Росією референдумів на окупованих українських територіях, а також мобілізації. НБУ вкотре наголосив минулого тижня, що, незважаючи на зростання дисбалансів на ринку, він не має наміру найближчим часом переглядати офіційний курс гривні”, – зазначив Котович у коментарі РБК.

При цьому сьогоднішня різниця між офіційним курсом і курсом на готівковому ринку цілком допустима, кажуть експерти. Вона певною мірою може навіть стримувати курс готівкового долара, зазначив доктор економічних наук, професор Олексій Плотніков.

“У даній ситуації, при чинному офіційному курсі, відкат готівкового курсу до 40 або 39 гривень за долар у теорії зберігається. Але якщо офіційний курс буде збільшений, то і курс готівкового долара, за традицією, що вже склалася, піде вгору і вийде на рівень 45- 50 гривень за долар”, – зазначив Плотніков у коментарі ЗМІ.

Економічний експерт Олександр Хмелевський розповів, що за підсумками поточного року очікується скорочення ВВП України на 40%, що призведе до скорочення валютних надходжень і зростання курсу долара.

Як він пояснив коментарі ЗМІ, обсяг імпорту залишається суттєвим, адже через скорочення власного виробництва багато товарів доводиться завозити. Насамперед це стосується продукції військового призначення та енергоносіїв, ціни на які зараз знаходяться на рекордних рівнях.

“У таких умовах забезпечувати відносну стабілізацію гривні вдається завдяки іноземним кредитам та грантам. Однак обсяги західних коштів, які отримує Україна, значно нижчі, ніж очікування Мінфіну та НБУ.

Враховуючи, що восени попит на валюту зросте, а валютні надходження істотно відставатимуть, Нацбанку доведеться збільшити продаж валюти за рахунок валютних резервів”, – наголосив експерт.

Хмелевський прогнозує, що курс готівкової валюти зростатиме. На його думку, ймовірно, що до кінця року курс готівкового долара зросте до 50 гривень.

Експерт також не виключає, що восени Нацбанк буде змушений провести чергову офіційну девальвацію гривні, і офіційний курс гривні може бути знижений до 45 гривень за долар.

Як інформує “Економічна правда”, з липня список тривог українців поменшав на один пункт: з вулиць зникли табло курсів валют.

До того цифри на вивісках оновлювалися ледь не щодня, лякаючи як тих, хто збирався придбати іноземну валюту, так і звичайних перехожих.

Минули два місяці з дня, коли НБУ вступив у бій за курсову стабільність зі спекулянтами, і рекордний курс, 42 грн за дол, знову став реальністю. Дарма, що можливостей побачити ці цифри на вулиці стало набагато менше.

Девальвація “вуличного” курсу відбувається попри те, що цього разу гривня має менше причин для песимізму.

Розрив між експортом та імпортом зменшується, а міжнародні резерви зростають завдяки щедрій підтримці західних партнерів.

Чому долар знову росте, як цьому протидіють у Нацбанку та чого чекати далі?

Причин для паніки немає?

Попри численні проблеми, які створила велика війна, економіка з кожним місяцем почувається впевненіше.

Мабуть, немає таких умов, до яких вітчизняний бізнес не міг би пристосуватися. Це дозволяє економіці відновлюватися, а разом з її відновленням посилюється впевненість гривні.

Перша позитивна новина для національної валюти – налагодження міжнародної торгівлі. Саме експортери та імпортери в мирні часи були основними гравцями, які формували баланс на валютному ринку.

Завдяки відкриттю зернового коридору Україні вдалося вивезти на зовнішні ринки понад 4 млн тонн збіжжя.

Хоча ризики зриву угоди залишаються, валютні надходження від експорту дозволили знизити тиск на стабільність гривні.

Знизити тиск мало й обмеження імпорту. НБУ та парламент розробляли законопроєкт, який пропонував обкласти 10-процентним податком операції з купівлі валюти імпортерами. Через критику бізнесу від цієї ідеї відмовилися.

Тиск імпорту на гривню компенсувала щедра міжнародна допомога, яка надійшла в серпні. Завдяки підтримці платників податків із США та ЄС обсяги резервів в останній місяць літа зросли на 13,6% – найбільше з 24 лютого.

На перший погляд, ситуація в економіці в серпні-вересні почала покращуватися – наскільки це можливо в умовах війни. Однак ця стабільність ще доволі крихка.

Нацбанку досі доводиться продавати валюту з резервів, аби підтримувати стабільність гривні.

Хоча це відбувається в набагато менших обсягах, ніж три місяці тому. У червні НБУ продав 3,9 млрд дол, у серпні – 1,3 млрд дол.

Економічних причин для знецінення гривні наразі набагато менше, ніж було раніше. Чому ж тоді курс долара на готівковому ринку знову почав рости?

Що впливає на ріст готівкового курсу

Сезонний чинник. Осінь – традиційна пора девальвації гривні. До великої війни майже щоосені національна валюта просідала під впливом збільшення імпорту енергоресурсів та через підготовку аграріїв до нового сезону.

У 2022 році офіційний курс гривні зафіксований, проте на готівковому ринку все одно працює сезонний чинник, відзначають у Нацбанку.

“Зазвичай восени попит на готівкову валюту збільшувався, бо малі фермерські господарства після реалізації врожаю великим трейдерам переводили частину виручки в готівкову валюту до наступної сівби”, – пояснюють у регуляторі.

Вплив сезонного фактору на готівковий курс наразі набагато менший, ніж до початку великої війни.

Зрештою, на нього не впливають великі аграрні компанії, які реалізовують свою продукцію за офіційним курсом валют.

Негативні очікування. Більше на курсоутворення на готівковому ринку впливають негативні очікування.

Підстав для них чимало: новина про “часткову мобілізацію” в Росії, значні обсяги емісії гривні, невизначеність щодо підтримки України з боку країн-партнерів та джерел покриття дефіциту бюджету.

Те, наскільки суттєво негативні очікування впливають на готівковий ринок, показали події кількамісячної давнини, коли Національний банк підняв офіційний курс американської валюти з 29,25 грн до 36,57 грн за дол.

Схоже, тоді ринок сприйняв дії НБУ як знак, що офіційний курс гривні падатиме. Адже якщо його переглянули один раз, то що заважає регулятору зробити це знову?

Одразу після цього курс долара на готівковому ринку почав зростати, як на дріжджах, досягнувши 29 липня позначки 42 грн за дол.

Усе буде 36,6. Чому НБУ підвищив курс долара та до чого це може призвести

Щоб зупинити цей тренд, Національний банк почав “закручувати гайки” небанківським обмінним пунктам.

Їм заборонили показувати курси валют на табло і посилили вимоги до роботи цих установ. План спрацював. Зараз у негативних курсових очікувань з’явилося кілька нових тригерів.

По-перше – оголошення про “часткову мобілізацію” в Росії, що може загострити ситуацію на фронті. Спекулянти тут же почали продавати долар по 42-43 грн.

По-друге – оприлюднення бюджету на 2023 рік. Документ побудований на припущенні, що до кінця 2023 року американська валюта коштуватиме 50 грн.

“Недавнім чинником додаткового зростання курсу була публікація прогнозів уряду, за якими в кінці 2023 року курс гривня-долар може наблизитися до рівня 50. Це підсилило девальваційні очікування”, – вважає директор департаменту аналітичних досліджень “Райффайзен банку” Олександр Печерицин.

При цьому в публічному просторі були новини, які мали б позитивно впливати на курсові очікування та попит на валюту.

Зокрема – про ріст міжнародних резервів та надходження міжнародної допомоги. Однак поряд з опублікованими прогнозами уряду на 2023 рік вони пройшли майже непоміченими.

Як правило, населення сприймає прогноз уряду як щось обов’язкове. Насправді ж це прогноз курсу, який є суто технічним значенням, необхідним для розрахунку Мінфіном доходів та видатків бюджету в наступному році. На практиці урядовий прогноз курсу майже ніколи не справджується.

50% бюджету – на війну. За що житиме Україна у 2023 році?

Дефіцит готівки. Якими б не були курсові очікування та ситуація в економіці, вони не матимуть ніякого значення, якщо купити готівкову валюту неможливо. З її пропозицією останнім часом виникли труднощі, які впливають на курс.

“Обмежена пропозиція готівкової валюти в банках пояснюється дефіцитом банкнот через ускладнену їх доставку в Україну.

Причини – ризикована логістика і дороге або неможливе страхування вантажів”, – зазначає керівник служби продажу казначейських продуктів банку “Авангард” Юрій Крохмаль.

Раніше основним способом доставки готівкової валюти в Україну був авіатранспорт. Літаки відносно швидко перевозили значні обсяги готівки, що дозволяло задовольняти навіть шоковий попит на неї.

Однак з 24 лютого цивільна авіація не літає над Україною, тож завозити готівкову валюту стало складніше, дорожче та ризикованіше. Тому банки та інші учасники готівкового ринку не встигають задовольняти попит населення.

Ще одна причина виникнення дефіциту – брак часу в банків на ввезення готівкових доларів та євро в Україну. До 14 квітня їм забороняли продавати валюту населенню, а з 14 квітня до 27 липня вони могли продати громадянам лише ту готівкову валюту, яку до цього купили в населення.

З 27 липня банкам дозволили продавати населенню більше валюти – на 50% від придбаної з 13 квітня на безготівковому ринку. Це дозволило збільшити обсяг пропозиції готівкової валюти з боку банків на 375 млн дол.

Чому падає євро і росте долар?

Хоча можливості з продажу валюти на готівковому ринку розширилися, проте обсяг цієї пропозиції все одно був обмежений, що не стимулювало банки займатися завезенням банкнот в Україну.

Коли 6 вересня НБУ дозволив їм продавати готівкою 100% придбаної в населення безготівкової валюти, банки виявилися неготовими задовольнити цю пропозицію. У ситуацію знову довелося втрутитися регулятору.

“Нацбанк здійснює операції з підкріплення кас банків готівковою валютою, щоб вирішити цю проблему. 19 вересня НБУ втретє провів операції з обміну готівкової валюти на безготівкову із системними банками і за їх результатами надав 11 банкам готівкової валюти на 99,3 млн дол та одному – 20 млн євро.

Необхідно враховувати, що поставка готівкової валюти в різні міста країни та в різні відділення потребує часу”, – зазначають у регуляторі.

Проблеми з банкнотами доларів та євро відчувають і небанківські обмінні пункти. З одного боку, НБУ посилив вимоги до їх роботи та ініціював підвищення податків. З іншого боку, їм складніше отримувати валюту через обмеження, встановлені для боротьби з “картковим туризмом”.

Наразі у Нацбанку вважають, що побороли “картковий туризм” і не бачать суттєвих відпливів валюти через схеми з обходу обмежень щодо руху капіталу.

“За оцінками НБУ, непродуктивний відплив капіталу суттєво зменшився після коригування офіційного курсу гривні до долара та вжиття додаткових заходів для захисту міжнародних резервів. Про це, зокрема, свідчить кількаразове зниження інтервенцій в липні-серпні”, – повідомляють у Нацбанку.

Що буде далі

Спрогнозувати готівковий курс валют в умовах війни майже неможливо. Зрештою, на нього впливає низка факторів, розвиток яких непередбачуваний.

Зокрема, неможливо передбачити, якими будуть курсові очікування населення. Вони залежатимуть від успіхів ЗСУ з деокупації українських територій, обсягів “друку” гривні Нацбанком і темпів надходження зовнішньої допомоги.

Водночас дефіцит готівкової валюти, імовірно, вдасться подолати. НБУ каже, що ситуація в банках з готівковими доларами та євро покращується.

“Порівняно з початком вересня залишки готівки в касах банків істотно збільшилися. Національний банк очікує, що банки найближчим часом почнуть активніше задовольняти попит клієнтів на готівкову іноземну валюту.

Національний банк готовий і надалі підкріплювати каси банків готівковою валютою для остаточного вирішення проблеми”, – підкреслюють в НБУ.

Долар падає. Що відбувається?

Зменшення дефіциту валюти в касах банків може несуттєво послабити курс.

“Готівковий сегмент залишиться під сильним впливом спекулятивних факторів. Як показує практика минулих років, своєчасний і стабільний продаж банкам готівкової валюти Нацбанком упродовж кількох тижнів поспіль зменшує дефіцит і побоювання ринку щодо відсутності валюти”, – додає Печерицин.

Водночас для суттєвого падіння курсу долара в обмінних пунктах наразі нема причин. На вартість готівкової валюти впливатимуть додаткові витрати банків на її завезення, страхування від ризиків, оплату праці інкасаторів. Тому курс на готівковому ринку навряд чи опуститься впритул до офіційного курсу НБУ.

Зрештою, громадяни можуть купувати безготівкову валюту. Цю опцію пропонує низка роздрібних банків. У такому разі курс купівлі валюти набагато нижчий за готівковий. Недоліки – обмеження в розмірі 50 тис грн на місяць та вимога щонайменше три місяці тримати придбану валюту на депозиті.

Як інформує “УНІАН”, в Україні хочуть запровадити валютний податок. У Мінфіні розробляють законопроект про 10% мита на купівлю валюти для імпорту товарів і послуг. Ініціативу вже підтримали в Нацбанку.

Економіст, інвестиційний банкір Сергій Фурса розповів, чи стримає цей крок курс валют від чергового стрибка.

За його словами, валютний податок спрямований на підтримку макрофінансової стабільності країни.

“Різниця між експортом та імпортом – це та діра, яку нам необхідно перекривати. Ми набагато більше ввозимо в країну, ніж продаємо… Цей податок робить імпорт дорожче – в результаті ми з вами купуємо менше імпорту. І як результат – різниця зменшується”, – пояснює Фурса.

Також економіст розповів, що буде з курсом долара в Україні, якщо не знизити імпорт товарів.

“Тоді є загроза, що НБУ виснажить свої резерви, і в один момент у нас гривня буде не 40, а 120 за долар. І ціни зростуть не на 10%, а в 3 рази”, – говорить інвестиційний банкір.