За словами Гришиної, абітурієнти, які не можуть виїхати з окупованої території для проходження НМТ, зможуть пройти вступні випробування у форматі дистанційної індивідуальної усної співбесіди чи творчого конкурсу.

“Якщо дитина хоче вступити на контракт – достатньо буде подати лише мотиваційний лист”, – написала чиновниця.

Крім того, за її словами, абітурієнти, які отримають позитивні результати на вступних іспитах, матимуть змогу скористатися спеціальною квотою (квота-2) у вузах або гарантовано вступити до закладів професійної освіти.

Вже зовсім скоро набуде чинності закон про мовні квоти в телеефірі, й, схоже, на каналах дедалі більше заворушилися. На СТБ оголосили про те, що з нового сезону проект «Один за всіх» йтиме українською мовою. Відтак державною мовою заговорить ведучий шоу Дмитро Карпачов та експерти програми.

«Наш ведучий Дмитро Карпачов заговорить українською, – пообіцяв керівник проекту Роман Панасенко. – Це буде перший на українському телебаченні ведучий програми такого формату, що говорить виключно національною мовою. Крім Діми Карпачова, українською заговорять усі наші експерти».

Також, за словами Романа Панасенка,на глядачів чекає ще дуже багато змін, про які творці проекту пообіцяли скоро розповісти.

Нагадаємо, що 13 червня в газеті «Голос України» було оприлюднено закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації». Закон набуде чинності через чотири місяці з моменту опублікування – тобто з 13 жовтня.

Ухвалений Верховною Радою 23 травня і підписаний Президентом України 6 червня закон встановлює на українському телебаченні обов’язкові щотижневі квоти передач і фільмів українською мовою. Йдеться про 75% державної мови для загальнонаціональних і регіональних телеканалів, 50% – для місцевих, а також 75% державної мови для програм новин на ТБ.

Дедалі з’являється більше заяв від журналістів та телеведучих, які переходять в ефірі на українську мову. Так Василіса Фролова в ролику для Прямого каналу вибачилася перед державною мовою. На українську в ранкових ефірах ICTV перейшов Павло Казарін. Ще раніше про своє рішення перейти в ефірі на українську висловила ведуча програми «Зірковий шлях» на каналі «Україна» Альона Вінницька. До того більше україномовних підводок з’явилося в ефірі шоу «Говорить Україна» у Олексія Суханова.

Про це під час прес-конференції 27 червня заявила міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Регіональний коефіцієнт становить 1 для ВНЗ, розташованих у Києві. Тобто коли абітурієнт вступатиме у столичний виш, його результати множитимуть на 1.

У містах Львів, Дніпро, Одеса, Харків діє коефіцієнт 1,01.

У ВНЗ Донецької чи Луганської області – 1,03.

У всіх інших містах України – 1,02.

“Таким чином ми мотивуємо абітурієнтів, щоб вони зважували, чи варто їхати до Києва, чи можна навчатися ближче до місця проживання, тому що серед регіональних університетів ми також маємо хороші вищі навчальні заклади”, – пояснила Гриневич.

Галузевий коефіцієнт покликаний мотивувати вступників подавати свої заяви за пріоритетними інженерними та природничими спеціальностями. Наприклад, на такі спеціальності коефіцієнти будуть становити 1,03.

Сільський коефіцієнт повинен посприяти і підтримати дітей із сільської місцевості.

“Ми не можемо створити рівного доступу для отримання освіти у селі та в місті, але вважаємо, що необхідно підтримати сільську молодь – для неї визначений коефіцієнт 1,02”, – додала Гриневич.

ТЕРМІНИ ПОДАЧІ ДОКУМЕНТІВ ТА ПРІОРИТЕТ ВИШІВ ВІД 1 ДО 9

За словами міністра, цього року вступник може подати 9 заяв на 4 спеціальності. Це можуть бути заяви як до одного вишу, так і 9 заяв у різні університети.

Під час вступної кампанії діятиме система широкого конкурсу. Навпроти кожної із заяв, які вступники подаватимуть онлайн через електронний кабінет, потрібно буде вказати пріоритет від 1 до 9.

1 – це така спеціальність у певному виші, на якій студент хоче навчатися передовсім. Далі до 9 – за спадним принципом.

Цьогоріч виші зможуть збільшити обсяг свого державного замовлення на 10%, якщо на їхні спеціальності подаватимуться вступники із високими балами сертифікатів ЗНО.

Прийом документів на бакалаврат розпочинається 12 липня і завершується 20 липня (якщо відбувається на основі співбесід і творчих конкурсів) та 26 липня – якщо лише на основі результатів ЗНО.

Списки до зарахування, яке відбувалося за співбесідами та за квотами, будуть оприлюднені 24 липня до 12:00.

Ті ж, хто вступатиме винятково за сертифікатами ЗНО, зможуть побачити списки рекомендованих до зарахування не раніше 12:00 1 серпня.

СЕРТИФІКАТИ ЗНО, СПІВБЕСІДА, ВНУТРІШНІЙ ІСПИТ ВИШУ – УМОВИ ВСТУПУ

Цього року можна вступити за сертифікатами 2016 та 2017 років.

За співбесідою конкурс на вступ проходитимуть: люди з інвалідністю, отриманою на війні, чорнобильці з цим правом, маломобільні особи з інвалідністю.

За іспитами, а не ЗНО, можуть вступати: учасники бойових дій АТО, звільнені після 30 листопада 2016 року, сироти та прирівняні до них, а також ті, хто мають захворювання, які є перешкодою для складання ЗНО.

ЗНО або іспити можуть також складати жителі непідконтрольних і тимчасово окупованих територій. Якщо вони склали ЗНО – мають доступ до всіх вищих навчальних закладів на території України на рівні з усіма.

Ці ж абітурієнти мають додаткове право вступати через іспити через центри “Донбас-Україна” і “Крим-Україна”.

“Сьогодні на всі території України з минулого року функціонує 12 центрів “Крим-Україна” і 15 центрів “Донбас-Україна”.  Цьогоріч парламент прийняв законопроект, щоб абітурієнти із тимчасово непідконтрольних та окупованих територій могли вступати до всіх вишів 4 областей: Миколаївської, Запорізької, Херсонської та Одеської. Це буде додатковою можливістю для вступників з окупованого Криму. Ми зараз не можемо точно передбачити, скільки їх буде, але можемо гарантувати, що кожен із них, хто підтвердить свою готовність вступати до ВНЗ – зможуть отримати місце державного замовлення”, – розповіла Гриневич.

Для людей, які брали участь в АТО є “квота-1”, на яку вони мають право при вступі. Вони матимуть право безкоштовного проживання у гуртожитках. У МОН також сприятимуть, щоб ветерани АТО, які мають бажання продовжувати освіту та склали вступні іспити, мали таку можливість на місцях, передбачених державним замовленням.

Діти учасників АТО мають право на першочергове зарахування та переведення на бюджет. Якщо вони вступлять на контракт, коли буде така можливість, зможуть перевестися на бюджет.

Діти загиблих в АТО мають безперечне право на місце в університеті за рахунок державного замовлення. Їхнє завдання – лише вступити до вишу, тобто здати ЗНО і подолати поріг склав/не склав. Навіть якщо вони вступлять лише на контракт – все одно отримають безкоштовне бюджетне місце.

В цілому, цього року більша кількість випускників шкіл на ЗНО подолали поріг склав/не склав (2016 року тестування із української мови та літератури не склали 9%, у 2017-му – трохи більше 7,5%).

У 2017-му лише 5 абітураєнтів отримали 200 балів із ЗНО з української мови та літератури.

“Це дуже відносні показники. Вони означають, що ті, хто написали найкраще, цього року задали вищу планку, ніж минулого року і тому їх тільки п’ятеро, а минулого було восьмеро”, – сказала Гриневич.

За законопроект №5313 проголосувало 269 депутатів. Закон про україномовні квоти у першому читанні Рада ухвалила 16 березня. Його ініціатором стала Голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики, нардеп від “Народного фронту” Вікторія Сюмар.

Згідно із законом про квоти на українську мову на телебаченні, у тижневому обсязі мовлення загальнонаціональних або регіональних каналів передачі і фільми державною мовою повинні становити не менше 75%. Ці квоти стосуються проміжків часу між 7:00 і 18:00 і між 18:00 і 22:00. Для телерадіоорганізацій місцевої категорії мовлення квота становитиме 50% передач і фільмів державною мовою в тих же проміжках часу.

Крім того, кримськотатарська мова матиме такі ж права на телеканалах, як і українська.Нагадаємо, 8 листопада 2016 року набув чинності закон щодо частки пісень державною мовою в радіоефірі. Відповідно до закону, мовлення кожної телерадіокомпанії протягом доби на першому етапі має складатися не менше ніж на третину з українських пісень. За статистикою Нацради, радіомовники в Україні переважно виконують, а той перевиконують, державні квоти щодо обсягу україномовного контенту в ефірі. Однак низку радіостанцій таки оштрафували.

Нацрада відзвітувала, що визнала порушення радіостанціями частин 2 чи 5 статті 9 Закону України “Про телебачення і радіомовлення”.

Розмір штрафів для мовників становив: УК “Телебачення і радіомовлення “Ютар (“Kiss FM”) – 215 600,00 грн., ТОВ “Телерадіокомпанія “Шансон” – 125 726,40 грн., ТОВ Незалежної ТРК “Ірта” – 25 864,00 грн.

ТОВ “Телерадіокомпанія Маяк” матиме сплатити 4 040 грн., “Телерадіокомпанія “Скіфія” у формі ТОВ – 33 600,00 грн., ТОВ “Радіо “Нова хвиля” – 36 360,00 грн., ТОВ “Телерадіокомпанія “Сімон” – 37 800,00 грн., ТОВ “Телерадіовидавнича компанія “Мастер” – 39 600,00 грн.

Загальна сума штрафних санкцій становить понад 500 тисяч грн.

Раніше повідомлялося Нацрада фіксувала недотримання закону про квоти на радіостанціях “Ретро”, “Шансон” та “KISS FM”. Після зафіксованих порушень їх перевіряли додатково.

Крім того, українські радіокомпанії підписали меморандум про застосування вимог законодавства щодо обсягу пісень та ведення передач державною мовою.

Президент Петро Порошенко підписав закон № 1421-VIII “Про внесення змін до деяких законів України щодо частки музичних творів державною мовою у програмах телерадіоорганізацій”, який встановлює квоти для україномовних пісень в ефірі українських телерадіоорганізацій.

8 листопада 2016 року він набув чинності.

Радіоорганізації мають дотримуватися вимог закону з 8 листопада 2016 року з 7.00 до 14.00 та з 15.00 до 22.00 години.

Квота розповсюджується на мову ведучих та дикторів передач, контроль за мовленням гостей не здійснюватимуть.

Головною метою ініціативи є реалізація норми про те, щоб в ефірі телерадіостанцій (ТРК) звучало не менше 50% україномовного аудіовізуального продукту.

Зміни набирають чинності через чотири місяці з дня підписання закону президентом.

З новим законом в ефірі українських ТРК повинно звучати від 35% пісень державною мовою від загальної кількості композицій у “праймовий час” з 7.00 до 14.00 та з 15.00 до 22.00.

Обсяг частки пісень державною мовою та іноземними мовами, які є офіційними мовами Європейського Союзу, визначається ліцензією на мовлення телерадіоорганізації.

При цьому на другий рік дії закону частка україномовного продукту має зрости до 55%, третього – від 60%.

Крім того, закон передбачає при проведенні конкурсу з видачі ліцензій як пріоритетну ту компанію, в ефірі якої быльша частка україномовних передач і музики.

Нагадаємо, 16 червня Верховна Рада з другого разу прийняла закон про введення квот для української музики на радіо.