Джерело: міністерка соцполітики Марина Лазебна у коментарі телеканалу “Дом”

Деталі: За її словами, основна проблема нинішньої ситуації полягає в тому, що до прожиткового мінімуму прив’язані розміри штрафів та інших відрахувань.

Пряма мова: “Ми аналізували 180 законодавчих актів, у яких є прив’язка до прожиткового мінімуму, і дивилися, на що її можна замінити. І ми знайшли цю конструкцію.

Вирішили залишити цю прив’язку у формуванні основних нарахувань, визначених Конституцією: тільки пенсія, тільки мінімальна зарплата. І прожитковий мінімум для людини має бути реальним і не може бути навіть як розмір у бюджеті. Сума повинна бути вище. А все інше прив’язуємо до базових виплат, щоб у людини не було теж ніяких втрат”.

Більше деталей: Міністерство соціальної політики за участі експертів розробило комплекс змін до чинного законодавства, щоб докорінно змінити ситуацію. Проєкти вже підтримані урядом, їх передано до парламенту.

“Вийшло 4 законопроєкти. Один про методологію, другий про відв’язання, далі — про базові величини для штрафів і для соціальних виплат, доплат. Ми це все прописали”, — зазначила міністерка.

Довідка: З 1 липня в Україні загальний показник прожиткового мінімуму становить 2294 грн, з 1 грудня він зросте до 2393 грн. Прожитковий мінімум встановлений для різних категорій громадян:

діти до 6 років — 2013 грн (з 1 грудня — 2 100 грн);
діти від 6 до 18 років — 2510 грн (з 1 грудня — 2618 грн);
працездатні особи — 2379 грн (з 1 грудня — 2481 грн);
особи, які втратили працездатність — 1854 грн (з 1 грудня — 1934 грн).

Про це заявила міністр соціальної політики Марина Лазебна, пише ТСН.

Ця система допоможе швидше перевіряти претендентів на державну допомогу. Крім того, це спростить оформлення допомоги для пересічних громадян.

За словами Лазебної, у системі буде зібрана вся інформація: чим займається субсидіант, який має прибуток, стаж тощо. Інформація допоможе правильно формувати бюджет для виплат допомоги та надавати тим, хто справді її потребує.

Слід зауважити, що спочатку система буде діяти для одержувачів шести видів соціальної допомоги. Всього ж в Україні – 120 видів соціальної допомоги.

Про це йдеться в заяві міністерки соціальної політики Марини Лазебної, яке опубліковано на офіційній сторінці міністерства в Facebook.

Варто при цьому зазначити, що зараз усі регіони України знаходяться в «зеленій зоні». А це означає, що субсидії, якщо так триватиме до 1 жовтня, уріжуть всім.

«Ми добре розуміємо, що епідемія коронавірусу не завершилась, по всьому світу йдуть нові спалахи. І у випадку чергової хвилі мешканці регіонів, які опиняться у “червоній зоні”, автоматично отримають підтримку від держави у вигляді збільшення соціальних нормативі», – сказала Лазебна.

Відзначимо, субсидії нараховують на соціальні нормативи споживання. І якщо їх скоротять на 50%, то і розмір допомоги знизиться на ті ж 50%. Для різних сімей таке скорочення може скласти від 700 до кількох тисяч грн.

Цитата:

“Я завжди орієнтуюся на категорію з найменшим рівнем. Це на непрацездатних, пенсіонерів. Тому що від нього залежні всі доплати, які ми зараз будемо перераховувати, пенсії… У цьому році ми зробили вже декілька підвищень. Ми зробили 1 січня, коли піднімалася мінімальна зарплата. Ми зробили у березні індексацію для 8 мільйонів людей. В липні будемо перераховувати прожитковий для людей у кого доплати, надбавки ( шахтарські, дітям війни). Там є багато різних надбавок, доплат до пенсій, які розраховуються від прожиткового. І також підвищуються пенсії деяким категоріям пенсіонерів”, – заявила Лазебна.

Доповнення

Загальний прожитковий мінімум у 2021 році становить 2 189 гривень з 1 січня по 30 червня. З липня по кінець листопада він має зрости до 2 294 гривень, з 1 грудня – 2 393 гривні.

Для ідітей від шести до 18 років і працездатних людей цей показник дещо вищий, для дітей до шести років та осіб, які втратили працездатність – нижчий.

Що було раніше

Верховна Рада України на пленарному засіданні 2 червня ухвалила за основу проект закону № 3515 щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення.

Звісно ж, ФОПи можуть платити й більше, ніж з мінімальної зарплати. Але, як, зауважила міністр, зазвичай вони цього не роблять: “Вони десь демотивовані як суб’єкти, які могли б собі накопичувати. Для фізосіб-підприємців накопичувальну систему я б робила обов’язковою”.

Марина Лазебна визнала: “Сьогодні у депутатському законопроекті, з яким ми працюємо, мова йде про те, що ФОПи будуть брати участь у обов’язковому накопичувальному рівні добровільно. І тоді який у людини вибір? Або платити мінімальний внесок і бути на мінімальній пенсії або добровільно платити більше? Можливо, потрібно було подивитися на досвід інших країн, коли для таких категорій солідарної системи немає, але є обов’язкова накопичувальна. Тому що ми розуміємо, що для ФОПів може бути завеликим подвійне навантаження. З цими людьми потрібен діалог”.

Також міністр визнала існування проблеми з тим, що часто спрощену систему використовують для податкової оптимізації, зокрема, і через надмірне навантаження на бізнес. І фактично штатні співробітники працюють як ФОПи. І якщо накопичувальний рівень для цієї групи зробити добровільним, то така категорія найманих працівників, але ніби підприємців, залишиться без накопичувальної пенсії не за власним бажанням. За її словами, “Це проблема. І, напевно, на неї ще не звернули належної уваги. Нам з авторами законопроекту про накопичувальний рівень над цим потрібно ще працювати”.

Щодо трудових мігрантів урядовець розповіла, що стосовно їх пенсійного майбутнього

можуть бути два випадки. Перший: “У нас є укладені договори з низкою країн про взаємне пенсійне забезпечення людей, які живуть в одній країні, а офіційно працювали в іншій. Україна має такі договори більше ніж з двадцятьма країнами, зокрема, і з тими, де українців працює найбільше: з Польщею, Словаччиною, Чехією… Угоди працюють. Питання у тому, чи готові люди подаватися на такі умови, показати, що вони заробили у тій чи іншій країні стаж”.

Другим випадком М. Лазебна назвала ситуацію, коли люди офіційно непрацевлаштовані або не знають про такі свої права: “Звичайно, тут у них буде проблема. Зараз у нас підвищуються вимоги щодо страхового стажу – поступово до 35 років. І навіть в Україні їх непросто заробити”. А для тих заробітчан, хто за кордоном працює нелегально, є соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію: “Вона невелика, і, думаю, це не те, що хочуть люди. Ще можна докупити страховий стаж, якого не вистачає для призначення пенсії”.