Проте досягти будь-яких результатів жінки не можуть. Їм кажуть, що “республіки” треба захищати, обіцяють, що все незабаром закінчиться.
Докладніше про це читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Матері та дружини бунтують
Матері та дружини мобілізованих жителів міста Ровеньки на Луганщині прийшли днями до військкомату. Жінки кричали, що їхні рідні, резервісти, виявилися кинутими в районі бойових дій.
“Наші резервісти кинуті, російське військо поїхало”, – кричала жінка у жовтій кофті. Голос у телефоні, ввімкненому на гучний зв’язок, заспокоював жінок і казав, що вранці інформація буде передана керівництву.
Однак жінок це не влаштовувало, оскільки вони побоювалися, що до ранку їхні чоловіки та сини просто не доживуть. Вони вимагали зустрічі з главою “ЛНР” Леонідом Пасічником. Але їм порадили написати офіційного листа.
https://youtu.be/9jQxnVIh-7o
Одна з жінок пригрозила викласти все в інтернет.
Ще один мітинг відбувся в Донецьку, у військовій частині в районі Соловків. Туди також прийшли матері та дружини військовослужбовців 115 полку. Жінка на відео розповідала, що їхніх чоловіків привезли до Старобешева, потім до Іловайська.
“Керівництво військової частини на Куйбишева, 29 не виходить з нами на контакт. Пацанам нашим сказали, що зараз формується колона на Єнакієве і за два тижні відправляють на бойові. І завтра це відео буде в TikTok”, – пригрозила жінка.
На іншому відео ця жінка представляється матір’ю насильно мобілізованого донеччанина. За її словами, ще 25 лютого 115 полк “ДНР” відправили до Харкова, хоча за документами вони перебувають у Донецьку.
Їх непідготовлених взяли в оточення. Військове керівництво їх уже списало, але 500 людей вийшли. Тепер їх знову хочуть відправити до зони бойових дій. Матір це дуже обурює.
Дружини та матері бійців 206 полку влаштували справжнє полювання на “чиновників “ЛНР”. Вони кажуть, що їхніх чоловіків ловили на вулиці. Без жодної медичної комісії записували до підрозділу, а потім посадили в потяг і вивезли на фронт до Харківської області”.
Там вони були майже три місяці. Полк розбили. За словами жінок, на них ішли танки, а їхні родичі були лише з пістолетами. Хто вцілів, тікали звідти. Вони попрямували до кордону з РФ, але їх там не пропустили.
Тепер вони сидять десь у лісі поряд із кордоном і чекають. Серед них контужені, поранені. Проте їх назвали дезертирами та погрожують розстрілом.
Жінки на вулиці спіймали “міністра закордонних справ” “ЛНР” Владислава Дейнегу та звернулися до нього по допомогу. Вони вимагали, щоб їхніх рідних повернули до “ЛНР”, щоб вони воювали на їхній території, а не на Харківщині.
Дейнега заявив, що вони мають воювати, щоби захищати “республіку”, бо там стріляють.
Через три дні жіночих протестів і бігань по кабінетах на станцію Червона могила прийшов поїзд, який привіз бійців 206 полку, які залишилися.
Їх оточили люди у формі та нікого не випускали, побоювалися, що солдати просто розбіжаться. Їх мали відразу відправити під Сєверодонецьк, де зараз точаться гарячі бої.
Однак жінки не дали цього зробити, вони буквально відстояли своїх чоловіків. Тому командування було змушене дозволити їм три дні побути вдома, але потім все одно їх відвезуть на війну.
Бійців із ОРДЛО називають “грибочками”
Багато родичів чоловіків, яких силою забрали з “ДНР”, “ЛНР” на війну пишуть історії, як їхні близькі були відразу кинуті в бій.
Дружина загиблого мешканця “ДНР” повідомляє, що її чоловіка 14 березня насильно забрали до військової частини 08805 у Макіївці. А вже 27 березня він опинився у Маріуполі. Через пів години після прибуття туди їхній підрозділ відправили в бій, а 31 березня він загинув.
Проте жінці ніхто про це не повідомив. Її сім’я обдзвонювала морги, і сама знайшла тіло в морзі Маріуполя, яке там пролежало багато днів. Однак у частині він не значився в жодному списку – ні загиблих, ні поранених. Разом із ним загинуло багато таких самих бійців. Із захисту вони мали тільки каски. Як пише жінка, на фронті таких називають “грибочки”, за їх допомогою росіяни виявляють вогневі точки супротивника. Фактично кидають як гарматне м’ясо.
Сусід повернувся без ніг
У містах та селищах окупованих територій Донбасу знову ходять домівками представники військкоматів та шукають тих, кого ще можна відправити на фронт.
“Вони знову стукають у двері, їм ніхто не відчиняє. Ловлять на вулицях, тягнуть у військкомати. Дружини, матері бігають туди, їх на поріг ніхто не пускає. Моїй кумі вже пригрозили, що якщо ще раз прийде, чоловіка відвезуть і більше вона його не побачить”, – розповідає мешканка Донецька Катерина.
“У нашому багатоквартирному будинку ще на початку війни забрали всіх, кого можна. Тут живуть звичайні роботяги – шахтарі, водії, слюсарі, багато безробітних. Уже більше десяти людей загинули. Сусід повернувся без ніг, інший – без руки і ноги У всіх сім’ї та діти. Як тепер їм жити? Хлопець, студент, єдиний син у матері, його спіймали на вулиці, йому ледве 18 років виповнилося. Тепер він повернувся майже сліпий”, – розповідає ще одна мешканка Донецька Вікторія.
У соцмережах пишуть, що у Краснодоні жінки прийшли до військкомату протестувати. До них вийшов військком, обізвав їх нецензурними словами, порадив засунути телефони, на які його знімали, куди слід. Одна з жінок привела із собою сина із ДЦП, сказала, що чоловіка забрали на війну, і що тепер їй робити? На що військком грубо вимагав прибрати інваліда.
До слова, в “ЛНР” уже збираються призиватина службу навіть інвалідів. Обіцяють, що вони проходитимуть службу у підрозділах забезпечення. Проте обіцянкам мешканці не вірять.
Багато хто шукає можливість уникнути примусової мобілізації. Для цього використовують виданий російський паспорт. Жителям окупованих територій цей документ видавали без прописки, оскільки вони не мешкають на території Росії.
За гроші чоловіки оформляють собі реєстрацію, щоб прикинутися росіянином та уникнути відправлення на фронт.
Але зараз пообіцяли суворо перевіряти документ, з’ясовувати, коли людина перетинала пункт пропуску з “ДНР”, “ЛНР”, чи це збігається з часом прописки і обіцяють за підробку карати.
]]>