Такі нововведення містяться в законопроєкті щодо захисту майнових прав окремих категорій осіб та відшкодування витрат на догляд за такими особами, який розробили в Міністерстві соціальної політики.

Зараз документ винесено на громадське обговорення на офіційному сайті відомства. Про те, що пропонується законопроєктом і яких змін слід очікувати українцям в разі його прийняття, йдеться в матеріалі OBOZREVATEL.

З моральної площини в законодавчу

Згідно Конституції, повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Також ця норма закріплена в Сімейному кодексі, згідно з яким повнолітні дочка, син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Однак на практиці ці норми мають більше рекомендаційний і морально-етичний характер. При нормальних взаєминах у родині діти добровільно допомагають своїм непрацездатним батькам і піклуються про них. В іншому випадку тільки черга суд можна домогтися допомоги від недбалих дітей у вигляді виплати батькам аліментів.

Як говориться в пояснювальній записці до законопроєкту, нерідкими є випадки, коли діти, які зобов’язані за законом утримувати своїх непрацездатних батьків, надавати матеріальну допомогу і брати участь у витратах, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю, ігнорують такі вимоги. В результаті люди похилого віку, які частково або повністю втрачають дієздатність і вимагають догляду, опиняються в інтернатах або інших соціальних установах, де утримуються за державний рахунок.

Тому в уряді вирішили на рівні закону впровадити норму, яка зобов’яже повнолітніх дітей оплатити всі витрати соціальних служб на утримання їх літніх батьків. Іншими словами, якщо людина сама не хоче/не може доглядати за своїми пристарілими батьками і вдається до послуг спеціалізованих установ, які фінансуються з держбюджету, то вона зобов’язана компенсувати всі витрати таких закладів по утриманню, догляду та похованню.

Якщо ж спадкоємці добровільно не виконуватимуть цю вимогу, установа або місцева влада зможуть в судовому порядку вимагати відшкодування витрат за три роки. Більш того, діти, на яких оформлена опіка відносно їх батьків, не зможуть вступити в права спадщини, поки не розрахуються в повному обсязі з установами по догляду за людьми похилого віку.

Вимоги до опікунів посиляться

Йдеться про посилення гарантій і умов для осіб, які уклали договір довічного утримання та претендують на спадщину підопічного. Зокрема, на опікунів накладаються аналогічні зобов’язання по компенсації витрат соціальних служб, якщо літній особі, яка підписала договір довічного утримання, знадобиться догляд або інша допомога таких служб. У разі невиконання такого зобов’язання опікун за рішенням суду буде позбавлений права на майно підопічного.

Також законопроєктом пропонується узаконити суму, яку зобов’язані будуть витрачати на літніх людей опікуни, які уклали з ними договір довічного утримання. Вона встановлюється на рівні не менше ніж два розміри прожиткового мінімуму для відповідної категорії осіб. Зараз розмір грошового забезпечення визначається виключно за домовленістю сторін.

Серед інших змін, які стосуються умов договору довічного утримання, можна виділити наступні:

опікуни зобов’язані будуть і утримувати підопічного, і доглядати за ним у разі необхідності. Зараз можна вибрати або догляд, або утримання, або ж за бажанням – і те, і інше;

державні та приватні установи по догляду за людьми похилого віку, а також місцеві органи влади отримають право бути стороною в договорі довічного утримання та догляду і, відповідно, матимуть право успадкувати майно підопічного;

в договорі необхідно буде передбачати фіксовану вартість матеріального забезпечення, рівень якої не повинен бути нижче вартості соціальних послуг з догляду;

опікуни зможуть приймати спадщину тільки після відшкодування всіх необхідних витрат спеціалізованому закладу по догляду за підопічним.

Органам опіки істотно розширять повноваження

На сьогоднішній день опікун може продати або обміняти квартиру підопічного тільки після дозволу органів опіки. А от після прийняття законопроєкту такий дозвіл треба буде отримувати також і в разі здачі майна в оренду. Те саме стосуватиметься і дітей, на яких оформлена опіка відносно їх батьків.

Крім того, органи опіки та піклування зможуть заблокувати будь-яку угоду щодо майна недієздатної особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена. Зокрема, заборону накладуть у разі, якщо під час перевірки з’ясується, що між опікуном і підопічним не досягнуто згоди з приводу відчуження або оренди майна, або ж органу опіки здасться, що запланована операція з майном суперечить інтересам підопічного.

У цьому моменті експерти вбачають найбільші корупційні ризики. Так, наприклад, деякі з недобросовісних працівників піклувальних органів можуть зловживати своїми правами, безпідставно не надаючи опікуну дозвіл на угоду і провокуючи його таким чином на хабар.

Тим не менше автори законопроєкту в соціальному відомстві очікують, що наділення органів опіки більш широкими повноваженнями дозволить захистити від втрати майна людей похилого віку, які постійно проживають в будинках для людей похилого віку або інших установах соціального обслуговування, зокрема, людей з психічними розладами.

Зараз законопроєкт ще проходить стадію обговорення і доопрацювання, у разі необхідності, перед внесенням його на розгляд уряду. Попередньо авторизувавшись на сайті Мінсоцполітики, кожен бажаючий може висловити свої пропозиції або зауваження до документа.