У Литві стався вибух на газопроводі високого тиску.

Інцидент стався у п’ятницю, 13 січня, у Пасвальському районі країни.

Про це повідомив мер Пасвальського району Литви Гінтаутас Гегузінскас у Facebook.

“У Пасвальському районі під Валакеляєм вибухнув газопровід високого тиску. Це поряд із дорогою Пасваліс – Шяуляй. Працює спецназ”, – написав він.

За даними видання 15min, внаслідок вибуху спалахнула величезна пожежа. Стовп вогню сягає 50 метрів. Вибух налякав сотні людей на околицях: гуркіт струсонув будинки, а спалах полум’я висвітлив околиці.

Для ліквідації наслідків інциденту було спрямовано величезні сили дорожніх фахівців.

Мешканців села Валакеляй евакуйовано.

Компанія Amber Grid, яка обслуговує газопровід, терміново проінформувала уряд про ситуацію, що склалася.

Газопровід використовується для подачі газу до північної частини Литви та для транспортування газу до Латвії.

Раніше повідомлялося, що Латвія готується захищатися від російської агресії і екстрено розгортає іспанські ЗРК.

У Латвії обов’язкову військову службу можуть запровадити для тих громадян, хто проживає за кордоном, і для жінок.

Про це пише Delfi.

Речник латвійського Міноборони Каспарс Галкінс наголосив, що кожен громадянин має брати участь у захисті держави. Ця участь є однією з найважливіших гарантій того, що Латвія не стане жертвою російської військової агресії.

“Критично важливо й те, щоб була усунена умовна сегрегація, яка допускається за обов’язкової військової служби за радянських часів і в 1990-х роках, коли на службу призивалися ті, хто не зміг її уникнути. Латвійське суспільство має змінити своє мислення і прийняти, що служба в національній армії – це справа честі і обов’язок кожного, як це, наприклад, у Фінляндії, а не покарання”, – сказав він.

Хоча наразі міністерство пропонує запровадити обов’язкову службу лише для чоловіків, а жінки зможуть подати заявку добровільно, Міноборони не проти, щоб служба стала обов’язковою для молодих жінок. Наразі також невідомо, які санкції МО ініціюватиме за умисне ухилення від військової служби.

Згідно з планом латвійського Міноборони, від 2023 до 2028 року молоді чоловіки віком від 18 до 27 років зможуть служити на добровільній основі. Потім служба стане обов’язковою.

Термін служби становитиме 11 місяців, у тому числі один місяць відпустки. Передбачається, що призовники зможуть проводити вихідні вдома.

Призовники отримуватимуть компенсацію у розмірі 400 євро на місяць на повсякденні витрати. Харчування та проживання у казармах, а також спортивну інфраструктуру оплачує держава. Після закінчення служби особи, які її пройшли, будуть військовослужбовцями запасу і періодично будуть зобов’язані проходити короткострокове навчання, щоб освіжити отримані навички та знання.

Раніше повідомлялося, що Латвія готується захищатися від російської агресії і екстрено розгортає іспанські ЗРК.

Таким чином Росія може помститися Вільнюсу за санкції Литви щодо транзитного перевезення.

Про це пише Reuters.

За словами президента Литви Ґітанаса Науседи, Росія може помститися за блокування залізничних поставок деяких російських товарів до Калінінграда відключенням країни від регіональної енергосистеми.

Нагадаємо, від 18 червня Литва заборонила транзитне перевезення товарів і технологій, на які накладені санкції, між Росією та Калінінградською областю, що розташована між Литвою та Польщею. Це викликало істеричну реакцію в РФ, влада якої пригрозила “заходами у відповідь”.

Кремль розпочав військовий шантаж у серці східного флангу НАТО. У понеділок, 20 червня, Балтійський флот РФ почав позапланові навчання ракетних та артилерійських підрозділів у Калінінградській області.

На це Литва заборонила Росії перевозити своєю територією ще й автомобільні вантажі. Тож тепер Росія може доправляти до Калінінграда підсанкційні вантажі лише морем.

Міністерство закордонних справ Росії вимагає, щоб Литва поновила транзит санкційних товарів до Калінінграду. У російському зовнішньодипломатичносу відомстві дії Литви назвали “відкрито ворожою провокацією та порушенням міжнародно-правових зобов’язань”. Через це МЗС РФ викликало посла Литви у Москві.

Про це йдеться на сайті російського МЗС РФ.

“Заявили у зв’язку з цим, що якщо найближчим часом вантажний транзит між Калінінградською областю та рештою території Російської Федерації через Литву не буде відновлено в повному обсязі, то Росія залишає за собою право на дії із захисту своїх національних інтересів”, – йдеться у повідомленні.

Тим часом російські засоби масової пропаганди заявляють, Балтійський флот РФ проводить військові навчання ракетних та артилерійських підрозділів у Калінінградській області. У навчаннях беруть участь майже тисяча військовослужбовців та понад 100 одиниць бойової та спеціальної техніки артилерійських та ракетних частин.

“Артилеристи та ракетники виконають “кілька сотень вогневих завдань” із застосуванням РСЗВ “Град” та “Ураган”, великокаліберних гармат “Гіацинт”, самохідних артилерійських установок “Мста-С”, “Акація” та “Гвоздика”, – йдеться у повідомленні.

Докладніше про це читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Що сталося?
У Литві Микола працював на будівництві. Трагедія з ним сталася 5 лютого, на робочому місці був ще один товариш. Самі литовці відпочивали, бо щосуботи зазвичай не працюють.

“Його друг залишився нагорі, а Коля спустився в підвал до щитка. Його довго не було і друг пішов подивитися, що трапилося. Коля вже був мертвий. Мабуть, його вдарило струмом і він одразу загинув”, – каже Михайло.

Господар компанії, де працював Микола, допоміг родичам із перевезенням тіла, а також передав їм зарплату чоловіка. Нині родина готується до похорону.

Хотів швидше погасити борг за будинок
Останні два роки родина Миколи жила в селі Мирне Костопільського району Рівненської області. Там вони з 25-річною дружиною Анастасією купили будинок, за який частинами повертали гроші. Щоб швидше погасити борг, чоловік виїхав на заробітки до Литви. Залишалося виплатити ще половину.

“У Литву він поїхав уже втретє. А взагалі він на заробітках з 16 років, у різних країнах був, він хороший будівельник”, – уточнює Михайло.

Місцеві жителі розповідають, що в їхньому районі більшість чоловіків поїхала на заробітки – хтось в інших регіонах України, а хтось у Європі. Сам Микола родом із Рівненщини, але з іншого села – Бистричі, Березнівського району. Там живуть його батьки, сестра та троє братів.

“Його батько й один із братів теж на заробітках за кордоном. Двоє молодших братів ще маленькі – один у школі, інший тільки торік закінчив школу. Мама – інвалід, вона вдома, порається по господарству. Така середня небагата родина, але люди добрі”, – говорять про них сусіди.

Дружина Настя також із багатодітної сім’ї. Вона народилася та виросла в селі Велике Поле, теж Березнівського району.

Батька втратили троє дітей
У Миколи залишилося троє маленьких дітей: один син та двоє дочок. Старшому Артему 5 років, Маргариті 3 роки, а Меланьї приблизно півтора року. Чоловік дуже любив своїх малюків і пишався ними.

“У сім’ї велике горе. Настя залишилася одна з маленькими дітьми, та ще й борг за будинок. У селі вони ще не були прописані, тому офіційно допомогти їм не можуть. Люди самі збиратимуть допомогу дружині, щоб вона могла хоч якось оплатити борги та поставити дітей на ноги”, – додає місцевий житель.

За словами Анастасії, похорон чоловіка відбудеться у четвер, 10 лютого, в Мирному. Родині можна допомогти, переказавши гроші на картку дружини: 5168 7574 1556 7140.

У Литві лікарі витягли зі шлунку чоловіка кілограм цвяхів, шурупів, лез і гайок.

Про це повідомляє BBC News.

За словами жителя Литви, він ковтав металеві предмети протягом місяця після відмови від алкоголю. Його доправили з гострим болем до лікарні.

Лікарі оперували пацієнта три години. За цей час вони дістали металеві предмети, деякі з яких досягали десяти сантиметрів в довжину.

Як зазначив один з хірургів лікарні Шарунас Дайліденас, такий випадок можна назвати унікальним.

Чоловік загинув вчора у ДТП, інформують на сторінці Єзупольської громади.

Степану було 25 років. Сиротами залишились двоє 8-місячних діток-двійняток, а вдовою – молода дружина Зоряна.

Степан Дейдей – учасник війни на Сході України. Воював у 2018 -2019 роках.

Для підтримки родини та організації перевезення тіла загиблого та поховання потрібна допомога.

Картка дружини Зоряни Дейдей: 4149 6090 0122 7091.

Найбільше російських фільмів, передач показували Lietuvos ryto TV і BTV. Голова Lietuvos ryto TV Аудрюс Сяурусявічюс сказав, що поки транслюється раніше придбана російськомовна продукція, ліцензії на деякі серіали незабаром закінчаться.

«Наразі немає ніяких планів придбання російської продукції, української – так», – сказав він.

Російські серіали ми замінили американським і європейським продуктом, вони поступово примножують свою аудиторію, і час перегляду зростає, – стверджує власник каналу BTV, Гедімінас Малашкявічюс.

Найбільше російських фільмів, передач показували Lietuvos ryto TV і BTV. Голова Lietuvos ryto TV Аудрюс Сяурусявічюс сказав, що поки транслюється раніше придбана російськомовна продукція, ліцензії на деякі серіали незабаром закінчаться.

«Наразі немає ніяких планів придбання російської продукції, української – так», – сказав він.

Російські серіали ми замінили американським і європейським продуктом, вони поступово примножують свою аудиторію, і час перегляду зростає, – стверджує власник каналу BTV, Гедімінас Малашкявічюс.

Про це він повідомив на своїй сторінці у Twitter.

“Наближається “нормандський” саміт, Литва рішуче підтримує суверенітет і територіальну цілісність України. Ми закликаємо Росію виконати свої зобов’язання за Мінськими угодами”, – написав Науседа.

“Провів дуже гарну зустріч з обраним президентом України Володимиром Зеленським у Києві: привітав його з переконливою перемогою на президентських виборах, підтвердив незмінну підтримку Литвою суверенітету, територіальної цілісності, реформ, європейської та євроатлантичної інтеграції України”, – написав Лінкявічюс на своїй сторінці у Twitter, додавши спільне фото із Зеленським.

Глава МЗС Литви здійснює робочий візит в Україну 25-26 квітня. Метою візиту Лінкявічюса є поглиблення двосторонньої взаємодії в рамках українсько-литовського стратегічного партнерства.

23 квітня ЦВК оприлюднила результати обробки 100% електронних бюлетенів. Відповідно до них, Володимир Зеленський отримав більшість голосів майже у всіх регіонах України і набрав 73.22% голосів. Чинний очільник держави Петро Порошенко опинився на другому місці – за нього проголосували 24.45% виборців.

У прес-службі заявили, що Литва засуджує дії цих осіб, які є грубим порушенням міжнародного права і являють собою серйозну загрозу міжнародній та литовській національній безпеці.

“Міністерство закордонних справ рішуче засуджує ці дії Російської Федерації, що свідчать про нову ескалацію агресії Російської Федерації проти України, яка триває вже більше чотирьох років”, – йдеться в повідомленні.

“Литовська Республіка закликає Російську Федерацію негайно припинити агресивні дії проти України негайно і без будь-яких умов звільнити українських затриманих і військовополонених, членів екіпажів”, – додали в МЗС.

Як розповіла вона в інтерв’ю виданню “Голос Америки”, реформа НАТО та безпека регіону стали основними темами саміту.

“Звичайно, коли ми говорили про безпеку регіону, питання України піднімалось, ми говорили про поведінку Росії, безпеку України і, звичайно, підтримку Україні”, – наголосила Ґрібаускайте.

​Вона зазначила, що протягом саміту, Трамп запитував про українських військовослужбовців, про те, як Україна захищається.

Я сказала Трампу, що Ваші (українські) військові є героями і, що вони можуть боротись за свою країну, за незалежність і, що Україна створила збройні сили, які здатні себе захистити, – сказала Ґрібаускайте.

“Основна загроза національній безпеці Литви виникає у зв’язку з агресивними намірами і діями Росії”, – мовиться в перших рядках звіту про загрози для нацбезпеки Литви. Автори звіту визнають, що в 2017 році Росія намагалася надати позитивну динаміку відносинам із західними державами, однак її стратегічні цілі залишилися колишніми – “змінити глобальний баланс сил і домінувати в галузі власних інтересів, включаючи балтійський регіон”.

Водночас додається, що дислоковані в Литві збройні сили НАТО зменшують можливість використання військової сили Росії проти балтійських держав.

У звіті також мовиться, що найбільшою загрозою Литва вважає російські розвідувальні служби, які збирають інформацію про внутрішню, зовнішню, економічну, оборонну політику республіки.

“Російські розвідувальні служби особливо цікавляться президентськими виборами (вибори президента Литви) 2019 року”, – наголошують автори доповіді.

Також наголошується, що велика частина зафіксованих ворожих дій у кібернетичної сфері в 2017 році була пов’язана з Росією. Окрім того, в документі порушено питання будівництва Білоруської атомної електростанції.

Зокрема, митниця Литви почала розслідування відносно законності ввезення та використання на території України транспортних засобів, зареєстрованих на території балтійської країни.

У Вільнюсі пішли на цей крок через запит Державної фіскальної служби України (ДФС).

Як повідомила прес-служба ДФС, станом на 1 листопада на митній території України знаходиться понад 59 тисяч транспортних засобів з литовською реєстрацією, левова частка яких – 44,6 тисячі – в режимі тимчасового ввезення.

Також у ДФС назвали перспективним напрямком подальше співробітництво між митницями обох країн.

– Розкажіть, будь ласка, про себе, як Ви опинились та чим займаєтесь у Латвії?

– Я народилась і виросла в мальовничому селі Наумівка на Сумщині. Проте в Латвії тепер мій дім і моя сім’я, Латвія – Батьківщина моїх дітей.

У Латвію я приїхала на роботу, тепер вже в далеких 1980-х, маючи за плечима бухоблік Львівського торгово-економічного інституту і два роки роботи головним бухгалтером Ківерцівської заготконтори, що на Волині. Отак все життя і працюю головним бухгалтером, а в перервах між балансами вишиваю рушники і картини, роблю мотанки.

– Яка чисельність українців у Латвії?

– У Латвії проживає приблизноУкраїнців 50 тисяч українців. Це пострадянська країна, тут, як і в інших республіках СРСР, були ті, хто приїхав за спрямуванням після учбового закладу. А хтось шукав тут кращої долі. Серед українців багато й колишніх військових радянської армії та членів їх сімей.

Статистика говорить, що серед українців найнижчий процент тих, хто здав екзамени і отримав громадянство Латвії.

За останні роки в Латвію приїхало багато молодих людей з України, працюють, вчать мову, ростять дітей. Це люди, які виросли вже в незалежній Україні, вони інші, не такі, як мої діти і молодь Латвії, і не такі, якими були ми. Зараз громадська робота і активність їх не цікавить, можливо через кільканадцять років ностальгія за Україною і приведе їх в одне з українських товариств.

– Який в країні існує поділ на українські громади?

– Майже в кожному великому містечку Латвії є українські товариства. У Ризі – їх декілька. Є в Старій Ризі й церква, вірніше, каплиця церкви Страждальної Богоматері, недалеко від президентського палацу. Священик УГКЦ тут служить українською мовою.

Вже п’ять років працює аматорський “Український народний театр в Ризі”. Людей різного віку, соціального статусу і професій об’єднала любов до сцени і художнього слова. В творчому доробку аматорів: “Лісова пісня”, “Наталка-Полтавка”, “Назар Стодоля”, “За двома зайцями”.

В Єлгаві від 2004 року працює український культурний центр “Джерело”, членом якого до 2015 року була і я.

– У яких напрямах функціонує Конгрес українців Латвії: культурне життя, які акції, заходи проводяться?

– Конгрес українців Латвії – це сьогодні єдина українська громадська організація в Латвії, яка займає чітку проукраїнську позицію, організує пікети та акції на підтримку України й проти російської агресії, пам’ятні заходи та виставки до знакових історичних дат. Також ми відправляємо гуманітарну допомогу до України.

Саме Конгрес українців Латвії ініціював, адміністрував і втілив у життя проект спорудження пам’ятника Тарасові Шевченку в Ризі. Пам’ятник Шевченку, збудований на пожертви, ми подаровали місту.

Урочисте відкриття пам’ятника відбулося в листопаді 2015 року, за участю прем’єр-міністрів України та Латвії. Відтоді алея в одному із старовинних парків Риги, неподалік від Посольства України в Латвії, стала місцем зібрань і зустрічей українців.

Дуже пишаюсь нашим великим проектом “Вишиваємо Рушник українців Латвії”. Українська громада вишивала рушник майже 4 роки. 2011 року три українки звернулись до українців Латвії з пропозицією спільно вишити рушника. Ідею підтримали 13 українських товариств Латвії та Ризька українська школа.

Так народилась акція “Вишиваємо Рушник українців Латвії”. До вишивання рушника долучились більше 200 людей у різних куточках Латвії. Рушник Українців Латвії переданий на зберігання в Посольство України в Латвії й став прикрасою українських свят та урочистостей.

Про це сказав міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс, пише Delfi.

“Загалом можу сказати, що це через агресивну пропаганду, пов’язану з агресивними діями Росії в сусідніх країнах”, – уточнив він.

Міністр також додав, що більш детальну інформацію про заборону в’їзду в країну він не може дати у відповідності з вимогами захисту особистих даних.

Разом з тим, у Службі охорони державного кордону Литви пояснили, що “людина, яка прилетіла рейсом з Москви,є в країні небажаною особою”.

Раніше повідомлялося, що народного артиста Росії Олега Газманова не пустили в Литву.

Нагадаємо, Олег Газманов 1 березня 2014 року підписав звернення діячів культури Російської Федерації на підтримку політики президента РФ Путіна щодо анексії Криму і агресії в Донбасі.

“Відтепер між Україною та Литовською Республікою відсутні будь-які обмеження щодо кількості призначених перевізників, пунктів вильоту/прильоту та рейсів”, – заявили у відомстві.

Угода про відкрите небо України з усіма країнами ЄС вже кілька років блокується через суперечки у самому союзі за статус та приналежність аеропорту Гібралтару.

Вільнюський концертний зал Compensa відмовився надати майданчик російському реперу Тіматі через пропагандистські висловлювання і згадки президента Росії Володимира Путіна в піснях

За повідомленнями, 28 червня суд у Вільнюсі відмовив у запитах Казахстану та України щодо екстрадиції Сирима Шалабаєва. Слухання відбувалися за зачиненими дверима.

Шалабаєва заарештували у Литві у липні 2015 року на запит Казахстану. Але у грудні його звільнили, а за кілька місяців Литва надала йому статус політичного біженця.

Сирим Шалабаєв є братом Алми Шалабаєвої, дружини екс-голови казахстанського «БТА-Банку», опозиціонера Мухтара Аблязова.

Наразі Аблязов перебуває під арештом у Франції і оскаржує судове рішення щодо його екстрадиції до Росії.

Мухтара Аблязова звинувачують у привласненні 5 мільярдів доларів, коли він очолював «БТА-Банк».

За звинуваченнями у привласненні грошей Аблязова розшукують у Казахстані, Росії та Україні.

За інформацією слідства у Казахстані, Сирим Шалабаєв також був залучений до цих схем.

Аблязов і Шалабаєв заявляють, що звинувачення проти них є політично мотивованими.