Мета археологів – підтвердити або спростувати факт, що гаданий Гроб Господній на сьогоднішній день можна вважати реальним місцем поховання Ісуса з Назарета, або ж гробниця і її вміст безповоротно втрачені для історії і віруючих, після численних землетрусів і руйнувань церкви завойовниками, пише Бджола.

І журналісти «The Independent» повідомляють з цього святого місця дивовижні новини:

Після того, як дослідники підняли мармурову плиту вперше за 500 років, вони виявили ще одну – вапнякову породу, на якій і лежало тіло Ісуса Христа! Але і це ще не все… Далі археологи виявили знахідку, про яку на сьогоднішній день нічого не було відомо – другу мармурову плиту сірого кольору з вигравіруваним хрестоносцями хрестом в XII столітті…

З огляду за чотирма Євангеліями, Ісус був похований в печері поруч з місцем свого розп’яття на горі Голгофа, що належала Йосипу з Ариматеї. Відомо, що за іудейською традицією, померлих не можна було ховати в межах міста, тому вапняк – характерна ознака того, що поховання було за межами Єрусалиму, оточеного скелями цієї гірської породи. До того ж на Голгофі, неподалік від нинішнього розташування Храму, була виявлена каменоломня, каміння якої використовували для спорудження похоронного ложа.

Археолог Фредрік Хіберт розповідає:

Найбільш дивною для нас була знахідка другої мармурової плити, після того, як ми зняли перший шар пилу, вона була сірою з хрестом посередині, а не як той кремово-білий мармур, яким запечатали гробницю з 1500-х років, щоб запобігти крадіжці реліквії…

…Коли ми зрозуміли що знайшли, у нас затремтіли коліна! Нам це здається видимим доказом того, що місце, якому паломники схиляються сьогодні, це та ж могила, яку ще в IV знайшла Св. Олена – мати римського імператора Костянтина, який зробив християнство панівною релігією!

Християни вірять, що через три дні після розп’яття Ісус з Назарета воскрес із мертвих. І Фредрік Хіберт був свідком того, як після відкриття гробниці християнські лідери першими відвідали головну святиню:

Вони вийшли з великою посмішкою на обличчі! Після них заходили монахи і всі виходили усміхненими. Нам стало дуже цікаво. Ми теж увійшли в гробницю і побачили багато щебеню, але ніяких артефактів або кісток!

Наблизившись до гробниці першим, що нас здивувало, був «солодкий аромат», який ми відчули. Запах що нагадує квітковий аромат, про який часто в древніх джерелах повідомлялося при описі явищ святих, в тому числі Пресвятої Богородиці. Крім того ми зіткнулися з якимось опором, оскільки незрозумілі електромагнітні перешкоди вивели з ладу вимірювальні прилади.

Це щось неймовірне! Нарешті віра має абсолютне наукове підтвердження!