О 16:00 анонсований виїзд траурної колони з Калуської ЦРЛ.

Маршрут траурного кортежу проляже до палацу культури “Мінерал” наступним чином:

вул. Івано-Франківська;
вул. Бандери;
вул. Грушевського;
вул. Винниченка;
проспект Лесі Українки;
вул. Хмельницького, 38 (заїзд у двір);
вул. Стуса;
вул. Січових стрільців;
вул. Євшана;
бульвар Незалежності, 6 (заїзд у двір);
вул. Європейська.
Парастас відбудеться сьогодні ж в палаці культури “Мінерал” о 16:45.

Чин похорону розпочнеться в четвер, 7 березня, о 10:00. Відправа відбудеться в Соборі Святих Землі Української ПЦУ.

Поховають захисників України на Алеї Слави міського кладовища.

Як повідомляли “Вікна”, про загибель молодшого сержанта Мар’яна Русинкевича стало відомо 29 лютого 2024 року.

На захист рідної землі став у вересні 2022 року. Самовіддано служив бойовим медиком стрілецького взводу військової частини. Відданий військовій присязі, загинув 25 лютого 2024 року при виконанні бойового завдання у Запорізькій області.

Солдат Олег Байков, 1975 року народження, став на захист України з червня 2022 року.

Вірний військові присязі, загинув на Донеччині 29 лютого 2024 року внаслідок поранень, не сумісних із життям.

У скорботі від втрати Героя — дружина та двоє дітей, рідні, друзі і побратими, повідомляють “Вікна”.

За офіційною інформацією, молодший сержант Мар’ян Русинкевич на захист рідної землі став у вересні 2022 року. Самовіданно служив бойовим медиком стрілецького взводу військової частини.

Відданий військовій присязі, загинув 25 лютого 2024 року при виконанні бойового завдання у Запорізькій області.
У дописі дружини Соломії Русинкевич йдеться про те, що Мар’ян залишив це життя з найкращими, як і хотів:

“Ти найкраще, що сталося зі мною в цьому житті, ти той, хто навчив жити й цінувати життя. Ти ідеш дуже швидко від нас. Ти залишив це життя з найкращими, так як ти і хотів. Як сказав один твій найближчий і найкращий побратим — ти залишив мені дві покращені свої копії. Тепер я за двох і обіцяю, тобі що вони виростуть достойними!!! Я люблю тебе і буду любити до того часу, поки моє серце б’ється!!! Ти найкращий!!!! Легких тобі хмаринок!”.

“Слонику, мій любимий слонику, твій бій закінчено, друже. Дякую долі, що звела мене з тобою, я мав за честь стояти з тобою пліч-о-пліч в одних окопах! Ти був справжнім другом, побратимом, найкращим батьком та чоловіком! З гордістю можу говорити, що був твоїм другом. А скільки ми будували планів… І правду кажуть, війна забирає найкращих… Ти був найкращий!!! Тепер ти там, там з нашими побратимами… Люди живуть поки їх пам’ятають, а я тебе пам’ятатиму вічно, вічна пам’ять тобі, друже, пробач що мене не було поруч…”