Дівчинка, одягнена в кашкет радянського прикордонника, охороняє город з морквою від “загарбників”

Аналогічні побоювання були в Литви. Там обговорювали той же епізод з Машею в кашкеті прикордонника, коли вона патрулювала сад ведмедя і переслідувала зайця, який намагався вкрасти моркву. Критики побачили в цьому заяву Росії про захист своїх кордонів.

Державні ЗМІ Росії висміювали заклопотаність мультфільмом в країнах Балтії як “патологічну” русофобію. Московська студія “Анімаккорд”, якій належить “Маша і Ведмідь”, відповіла, що це незалежний проект, який ніколи не отримував державного фінансування.

І почався вал глузувань над The Times і русофобією. Між іншим, я про це час від часу пишу протягом останніх 8 років. Коли поставив доньці цей мультик, через дві хвилини вимкнув. Викинув якнайдалі і більше не згадував. Ось і розумні люди з університетів Букінгема і Таллінна прийшли до того ж висновку.

Мультик – потворний. Дівчинка в якомусь НКВДшному кашкеті, бореться з ворогами в серії “Кордон на замку” (знову навколо вороги, які намагаються випити нашу нафту-матінку), і ведмідь у вушанці. Це треба бути зовсім дурним, щоб таке лайно вливати в дитячі голови. І те, що “Анімаккорд” робить це не на гроші Кремля, а за власним бажанням, лише показує, наскільки вони там всі здуріли і не розуміють цього.

Але суть навіть не в кашкеті й не в мілітаризації дитячої свідомості. Суть в тому, яку модель поведінки цей мультик підносить.

Увімкніть “Машу і Ведмідь”. А потім – будь-яке ток-шоу Скабєєвої. Ви не знайдете жодної відмінності в моделі поведінки

Увімкніть “Машу і Ведмідь”. Будь-яку серію. А потім – будь-яке ток-шоу Скабєєвої. Ви не знайдете жодної відмінності в моделі поведінки.

Істерика і крики, крики й істерика. Абсолютна нездатність слухати співрозмовника, повна неповагу до нього. Крик як єдина модель спілкування, абсолютно дубова впевненість у власній правоті, нездатність слухати і чути доводи.

Я цей мультик не можу дивитися суто фізично. Бо не бачу жодної відмінності між навіженими бабцями на пропутінських мітингах і Машею. Навіть не так. Дивлюся цей мультик, і розумію, що Маша саме такою бабцею і виросте.

Це не дитяча модель поведінки. Діти себе так не поводять. Це модель поведінки Лідії Аркадіївни в стадії психозу, яку і нав’язують дітям.

А потім ще й кашкет НКВД.

Подивіться у вікно. Багато ви бачите дівчаток у домотканих сарафанах і хустках? Я ось жодної. Навіть найправославніші матусі вважають за краще одягати своїх дітей не в березові постоли, а в бездуховну непромокаючу в негоду синтетику від “Коламбії”. Хіба що в сибірських селах старообрядців.

Багато ви бачите дівчаток у домотканих сарафанах і хустках? Я ось жодної

Але в християнській Русі дівчинці з такою поведінкою спочатку знімали б різками шкіру на спині кожен божий день, потім провели б кілька обрядів вигнання бісів, а потім спалили б в зрубі, як відьму, що не піддається екзорцизму.

Тобто маємо середньовічну дівчинку, яка поводиться як Скабєєва з вигаданих проклятими ворогами ток-шоу 21 століття в НКВДшній кепці, що охороняє кордон від цих самих ворогів 40-х років. Біполярка найчистішої води.

The Times, ви все правильно зрозуміли. І ви, колеги з Фінляндії, Естонії та Литви. Це пропаганда. Пропаганда ідіотизму, істерики і агресивної поведінки.

Не показуйте дітям це істеричне лайно. Показуйте їм нормальні мультики з нормальною моделлю людської поведінки, яка виражена у взаємоповазі та здатності до діалогу.

Подивіться “Машу і Ведмідь”, потім будь-який мультфільм Міядзакі – ви побачите, наскільки величезна різниця в моделях поведінки там і там.

Російськомовний культурний продукт треба було заборонити хоча б тільки заради того, щоб захистити українських дітей від вливання їм в голови цього шизофренічного марення.

Оригінал