Верховна Рада цього тижня може розглянути в сесійній залі Закон “Про медіа”. Його було ухвалено цієї осені в першому читанні. Однак, перед другим – до законопроєкту внесли чисельні правки, і ухвалення в цілому потребуватиме і єдності, і компромісу з-поміж політичних сил.

Про це йдеться в сюжеті ТСН.

Закон про медіа в Україні вже не оновлювався впродовж 16 років. Він має внормувати ситуацію на медійному ринку та синхронізувати його із реаліями ЗМІ XXI століття. Наразі в парламенті законопроєкт підтримує фракція “Слуга народу”, зауваження має “Європейська солідарність”, “Батьківщина” та “Голос”. Не підтримує “Опозиційна платформа – За життя”.

Законопроєкт загалом регулює галузеві питання., але вперше в ньому з’явилися обмеження, пов’язані зі збройною агресією та діяльністю медіаколаборантів.

“Ми зараз перебуваємо у стані війни. У законі є обмеження проти пропаганди та тої вакханалії, коли проросійські медіа, які були керовані з Росії, через ЗМІ проштовхують російські наративи. Все ж таки це має бути визначено законом, а не просто санкціями”, – говорить депутатка Верховної Ради Євгенія Кравчук.

Окрім протидії дезінформації та і внормування функціонування онлайн-медіа закон передбачає відповідальність за приниження української мови.

“Законопроєкт врегульовує питання мови і навіть прискорює питання квоти. Передбачає відповідальність за приниження державної мови, зокрема, в медіа. Якщо якесь ЗМІ принижує українську мову, то буде мати покарання, сподіваюся, це буде розширювати присутність української мови до 100%”, – сказав депутат ВР Євген Жєлєзняк.

Закон про медіа також є євроінтеграційним. Він допоможе забезпечувати обороноздатність країни та гідно тримати інформаційний фронт.

Про це вона заявила у коментарі виданню “Українська правда”.

“Ми справді з чоловіком розмовляли з паном Димінським, оскільки він є власником телеканалу, про те, що телеканал або продається, або віддається в управління. Пан Димінський сказав, що йому не цікаво віддавати його в управління та йому не дуже цікаво продавати, але він є готовим розглядати варіанти”, – зауважила фахівець з питань медіа.

За її словами, відбулася ця розмова у грудні, але сторони домовилися продовжити перемовини.

“Слова Адміністрація президента чи імена якихось вищих посадових осіб не звучали в цій розмові взагалі. Ця розмова була виключно про телеканал ZIK і більше ні про що. Ми цікавимося телеканалом у власних інтересах, а не в чиїхось інших”, – додала дружина депутата від БПП.

Крім того, Загорій зазначила, що з Димінським раніше не були знайомими, а звели їх “знайомі, які теж не мають жодного стосунку до Адміністрації президента”.

“Щодо історії про ДТП, то під час розмови пролунало одне речення, в якому він сказав, що є невинним. Ми ж цю розмову не записували. Якщо пан Димінський це робив, то нехай пред’явить і одразу все стане зрозумілим, чого вона стосувалася. У вівторок, 12 грудня, ми переписувалася із представницею Димінського та отримувала від неї різні комерційні пропозиції. “Рейдерами” ми ж стали, коли пана Димінського оголосили в розшук”, – констатувала вона.

Нагадаємо, 18 серпня поблизу села Ямельня на Львівщині Mercedes, що належить львівському бізнесменові Петру Димінському, в’їхав у легковик, за кермом якого була 31-річна жінка. Вона померла на місці.

Вину за скоєння ДТП на себе взяв охоронець бізнесмена Андрій Борщ, якого затримали правоохоронці. Сам Димінський терміново виїхав за кордон.

12 грудня суд задовольнив клопотання Генпрокуратури та надав дозвіл на затримання бізнесмена, а вже 15 грудня опального олігарха оголосили в розшук.

Згідно з повідомленням, ПрАТ “Телеканал “Інтер” порушило частину четверту статті 28 закону України “Про телебачення і радіомовлення” і пункт 4.2. Інструкції про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та про порушення законодавства про рекламу.

“Ми перевіряли всі медіа-групи, але лише “Інтер” не дотримується вимог”, – сказав голова Нацради Юрій Артеменко.

Відтак, в рішенні Нацради мовиться: “Зобов’язати ліцензіата ПрАТ “Телеканал “Інтер”, м. Київ, протягом місяця з дня прийняття цього рішення привести свою діяльність у відповідність до вимог чинного законодавства. В разі невиконання ліцензіатом цього рішення Національна рада може застосувати до ліцензіата санкції, передбачені чинним законодавством України.