Спочатку люди почули жіночий крик, а потім побачили, як 28-річна Юлія Андріюк впала з п’ятого поверху, повідомляє Рівне Вечірнє.

Мешканці будинку кинулися на допомогу та знайшли дівчину в чагарнику. Вони весь час говорили з потерпілою, щоб вона була у свідомості.

Дівчина отримала тяжкі травми та не може пояснити, як таке трапилося.

Юлія працювала медсестрою в обласній лікарні та зростала у порядній сім’ї, тому люди не вірять, що дівчина вистрибнула з вікна сама.

Наразі дівчина перебуває у міській лікарні та нічого не говорить про своє падіння. Її стан стабільно тяжкий. Вона готується до операції на тазу.

Медсестра госпісу розповіла, що люди, які вмирають, часто бачать дуже специфічні речі в свої останні хвилини.

Про це пише mirror.co.uk.

Джулі Макфадден пропрацювала у госпісі понад п’ять років. Догляд у ньому зосереджений на тому, щоб допомогти невиліковно хворим пацієнтам зменшити їхній біль і страждання.

Нещодавно вона почала ділитися своїми знаннями та досвідом у TikTok під ім’ям користувача @hospicenursejulie, і має понад 430 000 підписників і 3,6 мільйона лайків.

Джулі сказала, що її пацієнти часто розповідають їй, що бачать своїх друзів, членів сім’ї і навіть домашніх тварин, які вже померли, перш ніж вони самі підуть із життя.

Вона додала, що їхні померлі родичі втішають їх, та кажуть “Ми скоро приїдемо за вами” або “Не хвилюйтеся, ми вам допоможемо”.

“Це відбувається так часто, що ми поміщаємо це до наших освітніх пакетів, які ми даємо пацієнтам та їхнім близьким, щоб вони розуміли, що відбувається. Але ми не знаємо, чому це відбувається і ми не можемо це пояснити”, — сказала вона. “Зазвичай це відбувається за місяць або близько того, як пацієнт помирає. Вони починають бачити померлих родичів, мертвих друзів, старих тварин, які пішли з життя — духів, ангелів, які їх відвідують. Лише вони можуть бачити та чути їх. Іноді уві сні, а іноді вони можуть бачити їх фізично, і вони насправді запитують нас: Ви бачите те, що бачу я?”.

Джулі пояснила, що пацієнти “зазвичай не бояться”, а це їх дуже “втішає”.

“Більшості людей це подобається, їх дуже втішає, їм це не страшно. Але так, ми не можемо це пояснити і це відбувається постійно”.

Коли хтось запитав Джулі, чи думає вона, що це галюцинація, вона відповіла, що ні, оскільки зазвичай пацієнти “досить пильні та орієнтовані”.

“Це не схоже на те, що вони говорять купу божевільних речей, які не мають жодного сенсу. Зазвичай вони функціональні та логічні і запитують мене: “Чому я бачу свою мертву маму, ти її бачиш? Я бачила галюцинації у людей, і те, про що ми тут говоримо, не про це”, – додала вона.

У Сполучених Штатах Америки новоспечений татусь став свідком того, як медсестра жбурляла його новонародженого сина обличчям у ліжечко.

Про це пише dailystar.co.uk.

Медсестрі відділення інтенсивної терапії у Вест-Айліпі, Лонг-Айленд, було пред’явлено звинувачення в тому, що вона поставила під загрозу благополуччя дитини. Її заарештували.

Повідомляється, що медикиню Аманду Берк зняв на камеру батько дитини, Фідель Сінклер, через вікно відділення інтенсивної терапії.

Жінку звільнили з роботи через декілька годин після того, як малечі Нікко вже було завдано шкоди. Хлопчику було всього два дні.

Зі свого боку, мама дитини Консуела Саравіа згадувала, як швидко зіткнулася з медсестрою: “Я сказала їй: “Я не хочу, щоб ти чіпала мою дитину! Ти щойно вдарила його”. На що вона відповіла легковажно: “О ні, якщо ви думаєте, що я погано з ним поводилася або щось таке, мені дуже шкода”.

Внаслідок інциденту дитина не отримала травм. Втім, батьки Нікко побоюються, що таке неправильне поводження могло статися з іншими дітьми через відсутність камер спостереження.

Берк постане перед судом 2 травня. Дію її ліцензії медсестри поки що не призупинено.

Про це повідомили на сторінці Глухівської міськради у фейсбуці.

«Вони (з побратимом – ред.) охороняли наші рубежі на чернігівському напрямку», – йдеться в повідомленні.

Кілька років тому зворушливі весільні знімки Катерини з чоловіком Сергієм розлетілися мережею та підкорили багатьох. У 2016 році Сергій отримав важке поранення. Катерина, яка на той час працювала військовим медиком, доглядала за коханим.

У серпні того ж року у сквері Львівського шпиталю пара відіграла весілля. Коли здоров’ю чоловіка вже нічого не загрожувало, дівчина вступила до лав ЗСУ.

За словами Наталії, мами Катерини, дівчина мріяла стати військовою з 9 років. «Катя мужня сильна патріотка, якби всі були такими, якби думали про нашу землю, то цієї війни б не було», – сказала Наталія в інтерв’ю Суспільному.

«Ми познайомились у військовому шпиталі у Львові, де вона ні на крок не відходила від свого коханого – пораненого розвідника Сергія Ющенка. Влітку 2016-го львівські волонтерки влаштували їм прекрасне весілля у шпиталі. Це була найзворушливіша церемонія, на якій довелось побувати. (…) Щирі співчуття Сергію і усім близьким нашої красуні-Воїна Катерини…», – написала у фейсбуці Олена Чебелюк.

Личаківський районний суд Львова оштрафував на 102 тисячі грн військову медсестру зі Львова, яка відмовилась виконати наказ начальника та не поїхала у службове відрядження у зону бойових дій. Про це повідомляє zaxid.net.

Як вказано у вироку суду за 8 березня 2023 року, львів’янка має звання молодшої сержантки та працює на посаді операційної медсестри нейрохірургічного відділення в одній з військових частин.

У листопаді 2022 року вона відмовилась виконати наказ начальника та поїхати у службове відрядження у зону бойових дій. Під час досудового розслідування з прокурором була укладена угода про визнання винуватості.

Суд визнав медсестру винною у непокорі й вирішив стягнути понад 100 тисяч грн. На вирок ще може бути подана апеляція.

Про це розповіли в Луганській ОДА.

Оксана Баландіна 27 березня разом з чоловіком Віктором поверталася додому. Вони вирішили скоротити шлях, й пішли знайомою стежкою за річкою.

Там дівчина потрапила на міну, але встигла попередити коханого. Оксана втратила обидві ноги вище коліна, а також чотири пальці на руці.

До дня медичної сестри 12 травня її відзначили орденом “За врятоване життя”. Нагороду вона отримала з рук Володимира Зеленського.

Оксана працювала медичною сестрою в стаціонарному відділенні Луганської обласної дитячої клінічної лікарні. Вона – мама двох маленьких дітей.

У Львові пара зіграла весілля
Оксана і Віктор за роки стосунків так і не знайшли час, аби офіційно одружитися. Свої обітниці вони сказали один одному вже після трагедії. Весілля пройшло у Львові, де дівчина проходить реабілітацію і готується до протезування в Німеччині.

Обручки купили у Львові, тут їй знайшли білу сукню, а торт спекли волонтери. Церемонія відбулася в РАЦСі, а святкування – в палаті Центру хірургії “Першого медичного об’єднання міста Львова”.

У Києві у п’ятий день війни одружилися медсестра гастроентерологічного центру Київської обласної клінічної лікарні і волонтер.

Про це повідомила директорка департаменту охорони здоров’я Київської ОДА Олена Єфименко у Facebook, опублікувавши світлини молодих.

Церемонія шлюбу відбулася у лікарні. Молодята були одягнені у медичну форму.

Колеги новоспеченого подружжя назвали їхнє весілля вірою у перемогу України та їхнім оберегом у цей складний час.

“Життя продовжується! Саме цими словами я привітала молодят, які на 5 день війни вирішили одружитися. Марія – медсестра гастроентерологічного центу Київської обласної клінічної лікарні, Дмитро – IT спеціаліст, волонтер! І вони кохають один одного!

І ніщо не може змінити їхні плани, навіть війна!

Можливо, не про таке весілля вони мріяли, але сьогоднішній день для них став знаменним!

Очі світяться щастям! І ці очі чітко знають, що любов переможе Війну! І по іншому не може бути, адже уже завтра Весна.

На весіллі-колеги: лікарі, медсестри, керівник лікарні, у яких теж світяться очі! Усі вони вірять в завтрашній день, в наші збройні сили, в Президента, в Україну, в її народ!

Нехай їхнє весілля буде для них оберегом у цей важкий час, а для нас стане вірою в Перемогу. Слава Україні! Героям Слава!” – написала Єфименко.

До п’яти зросла кількість жертв пожежі, яка наприкінці минулого року сталася у реанімації Косівської райлікарні на Прикарпатті. Сьогодні, 14 січня, померла 58-річна медсестра.

Про це повідомляє кореспондентка ТСН.

У жінки спочатку діагностували 60% опіків тіла. Але згодом з’ясувалося – їх 80%. Більшість – глибокі. Були обпечені дихальні шляхи. Жінка була на апараті штучної вентиляції легень. Санітарним літаком ДСНС її доправили до Київського опікового центру. Там зробили операцію. Її стан був критично-стабільним. Однак кілька днів тому почав погіршуватися. Врятувати пацієнтку лікарі не змогли.

Медсестра стала п’ятою жертвою пожежі у Косівській “ковідній” реанімації. Двоє пацієнтів тоді згоріли живцем. Ще один хворий був при смерті, і помер, коли спалахнув вогонь. Санітарка отримала 90% опіків тіла – медики врятувати її не змогли.

В Івано-Франківську в обласній лікарні досі залишається травмований на пожежі лікар-реаніматолог. Його життю, кажуть медики, загрози немає. Його тіло обпечене на 20%. Чоловіка готують до пересадки шкіри.

Щодо причин пожежі, то попередні висновки фахівців – начебто одна з працівниць реанімації запалила свічку за упокій хворого, який щойно помер. А повітря там було перенасичене киснем з кисневих систем. Через вогонь від свічки у палаті усе зайнялося миттєво. За фактом пожежі відкрите кримінальне провадження. Остаточних висновків експертизи ще немає.

Як відомо, найбільше опіків отримала 46-річна молодша медсестра. Її госпіталізували 29 грудня о 00:50 у відділення реанімації та одразу перевели на штучну вентиляцію легенів. У неї — 90% опіків та шок третього ступеня. Шанси на життя — мінімальні, зазначала лікарка відділення невідкладних станів обласної клінічнї лікарні Ольга Таркевич, інформують “Вікна”.

Медсестру, 1962 року народження, у шоковому стані з 60% опіків тіла другого ступеня санітарний літак ДСНС України доправив на лікування у Київський опіковий центр у супроводі лікаря-реаніматолога та медпрацівників, які спостерігатли за станом жінки.

Також в опіковому відділенні обласної клінічної лікарні з 15% опіків тіла перебуває лікар Косівської лікарні, 1954 року народження. Він на час вибуху працював у відділенні реанімації. Його стан — стабільно важкий.
Раніше йшлося, що 28 грудня у Косівській лікарні саме дії людини, її необізнаність щодо елементарних законів фізики та нехтування правилами безпеки, призвели до непоправних втрат.
Так, у реанімації працювали одночасно 5 кисневих концентраторів, що створило умови для перенасиченості повітря киснем. Після трагічної загибелі одного з пацієнтів лікарні від covid-19, один із співробітників закладу, за традицією, поставив заупокійну свічку.

Від контакту відкритого вогню з перенасиченим киснем повітрям у реанімаційній палаті миттєво зайнялося медичне обладнання, тканина та інші предмети. У таких умовах швидкого поширення пожежі було не уникнути.

За таку страшну помилку і людям, і державі довелося заплатити дуже високу ціну — загинуло троє людей.

Через трагедію у Косові на теиторії облласті оголошено траур.

Світла, щира та з великим добрим серцем – саме такою запам’ятають 21-річну Софію Поліщук друзі, колеги та найближчі їй люди.

Вчора ввечері місто сколихнула звістка про те, що неподалік Рівного молода дівчина потрапила під колеса авто. Згодом стало відомо, що травми виявилися важкими.

– Пацієнтка була без свідомості, на обличчі та м’яких тканинах голови – множинні гематоми та садна, бліді шкірні покриви, показники гемодинаміки занижені, помітна деформація правого стегна, – повідомили медики після ДТП

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений Радіо Трек 106.4 FM (@radiotrek)

Втім надія на те, що Соня житиме була. А вже сьогодні зранку молода медсестра померла, так і не прийшовши до тями.

– Було стільки плачу у лікарні, – розповідають Радіо ТРЕК очевидці.

З власних джерел Радіо ТРЕК стало відомо, що рік тому дівчина звільнилася з міської лікарні, оскільки важко перенесла коронавірус і боялася повторно занедужати. Соня працювала медсестрою у відділенні щелепно-лицевої хірургії:

– Дуже працьовите дитя було.

Нам стало відомо, що мама Софії також медик.

Через те, що на цій ділянці дороги травмувалася і загинула багато людей, поліцейські підготували звернення до служби автомобільних доріг щодо вдосконалення організації дорожнього руху.

Тим часом обурені люди збираються на пікет.

Труна була закрита, бо її тіло було сильно побите. Наразі вирішується питання про те, хто ж стане опікуном маленької дівчинки Алли.

На своїй сторінці в мережі Фейсбук Софія Максименко опублікувала сумний і зворушливий допис, у яком оприлюднила слова прощання із загиблою Анною

“Не можливо підібрати слів… Важко уявити через що ти пройшла… Невимовно жаль твою донечку, в якої сьогодні, виявляється, день народження… яка залишилася сиротою… яка нічого ще не знає… Ми знаємо тебе як сильну, наполегливу, цілеспрямовану і добру людину.

Ти не на вік свій була дорослою, бо життя заставило. Ти добилася сама усього і хотіла кращої долі для своєї дівчинки. Такою ми тебе і знаємо. Серце розривається за твою тяжку долю… Співчуття рідним… Вічна пам’ять, наша дорога Анічка. Любимо тебе і не забудемо!”,- ідеться у дописі.

У медсестри запідозрили коронавірус, адже на цю недугу захворів її чоловік. Подружжя госпіталізували до місцевої лікарні. Але дочекатися результатів ПЛР-тесту бідолашна так і не встигла, бо вистрибнула з вікна на третьому поверсі просто під приймальний покій. Трагедія сталася вночі.
Колеги розповідають, що жінка було дуже стривожена при госпіталізації. Воно й не дивно, адже вдома залишилось троє дітей – сини 12 та 15 років і 9-річна донька.

Колеги загиблої не знаходять пояснень такому вчинку, адже розповідають про жінку лише хороше: розумна, дуже компанійська, наполеглива.

Загиблій було лише 38 років.

Для медсестри Київського центрального військового госпіталю Тетяни Комащенко доля підготувала чимало випробувань. З початком війни вона бачила біль і страждання понівечених військових, яких привозили до Києва просто з передової. Бачила, як чіпляються за життя важко поранені бійці, чула, як плачуть матері, синів яких медикам не вдалося врятувати. І вона на собі відчула, як це  дізнатися, що у твоєї дитини рак, а за лічені тижні – почути про такий самий діагноз у себе.

Першого разу Тетяні та її 17-річній дочці Олександрі вдалося перемогти хворобу. Але через рік у Саші стався рецидив. І зараз на родину Комащенків чекає новий бій за життя дівчини.

Детальніше   в матеріалі OBOZREVATEL.

“Страшно бачити 20-річних хлопців без рук, без ніг, без очей  

Коли почалася війна на Донбасі, Тетяна Комащенко працювала медсестрою в Київському центральному військовому госпіталі. Звикла до каліцтв і вигляду крові, вона виявилася не готовою до того, що в столицю потягнуться довгі вервечки “швидких” із молодими понівеченими хлопцями.

“Це страшно. Це дійсно дуже страшно – бачити цих пацанів, яким ледь виповнилося років 20, на візках. Без рук, без ніг, без очей Коли тільки почалася війна, їх привозили дуже багато. І майже всі – молодняк. По 18, 20, 25 років. Це жах! І ти дивишся на них  а вони ще й намагаються тобі посміхатися! А ти думаєш: господи, та за що ж це вам Бувало, хлопці помирали. Ось до цього звикнути неможливо. Постійно думаєш: ось він пішов, йому вже все одно. А як переживе смерть сина його мама?”   згадує Тетяна.

З початку російської агресії на сході України вона встигла попрацювати і в паліативному відділенні госпіталю. У місці, куди привозять бійців, яким лікарі вже не можуть допомогти. Але які відчайдушно чіпляються за життя.

Побачене за роки війни зрештою підштовхнуло Тетяну піти з госпіталю, коли знайшлася робота за фахом в іншій лікарні. Тоді вона навіть не здогадувалася, що доля приготувала їй надважке випробування: дізнатися на власному досвіді, що переживає мати, над дитиною якою нависла смертельна небезпека.

“Як сказати дівчинці в 17 років, що у неї рак?”
“Це сталося влітку 2019-го. Якось уранці моя дочка Саша, яка ледь щойно закінчила школу, поскаржилася, що у неї набрякла шия. І дійсно – з одного боку шия у неї розпухла, при пальпації дочка скаржилася на біль… За кілька днів набряк спав – і ми намацали у неї на шиї невелику гульку: запалився лімфовузол. Вирішили про всяк випадок перевіритися, щоб зрозуміти, що відбувається”, – згадує Тетяна.

По допомогу в проведенні діагностики Тетяна звернулася до військового госпіталю, в якому пропрацювала майже 10 років. Дівчинці призначили комплексне обстеження. Але численні аналізи та огляди не показували ніяких відхилень. Доти, доки 17-річна Саша не потрапила на прийом до торакального хірурга. Коли лікар зробив дівчині КТ – Тетяна вперше почула, що у її дочки може бути рак. Але ще деякий час сподівалася на те, що трапилася помилка. Поки не побачила результати проведеної Саші біопсії:

“Результати аналізу мені надійшли на роботу. І слава богу. Бо коли я прочитала, що в моєї дитини – лімфома Ходжкіна – по стінці в операційній просто сповзла на підлогу. Я не знепритомніла, нічого такого. Але мені хотілося вити… І перша думка – навіть не про те, що дитина захворіла. Я думала: як їй про це сказати? Як сказати, що у неї рак? Дитині 17 років.”

Наступні два тижні Тетяна провела, мов у тумані. Пам’ятає, як щосили намагалася не плакати при дітях. Як втікала на вулицю, викурювала сигарети одну за одною – і ридала. Як не спала ночами і вила в подушку, як нишком шукала для дочки найкращих лікарів Подруги та родичі переконували: треба набратися сміливості і розповісти доньці про діагноз. Але Тетяна – не могла. За неї це зробив випадок:

“Саша дізналася випадково. Вона почула, як я по телефону сказала” лімфома Ходжкіна” – і залізла в інтернет… Коли я зайшла до неї в кімнату – вона запитала: мамо, у мене що – рак? Я кажу: донечко, це не рак, це онкологія! А вона у відповідь: “Вийди з кімнати!” Спочатку вона відмовлялася лікуватися. Говорила: у мене випаде волосся? У неї завжди були дуже гарне волосся. Вона у мене дуже гарна дівчинка. Хоча для будь-якої мами її діти – найкрасивіші, найкращі. Мої дочка і син – це моє все. І коли ти чуєш від своєї дитини “Я не буду лікуватися, краще померти” – розумієш: якщо це станеться, ти помреш разом з нею.”

Про хворобу старшої дочки сім’я Комащенків дізналася в липні. А в вересні на них чекав новий удар: захворіла сама Тетяна. У неї з’явилася така сама шишка, як і в Саші – з того самого боку шиї. Ось тільки діагноз був іншим: у Тетяни виявили неходжкинську лімфому.

Для мами і доньки почалася виснажлива боротьба за життя. Безкінечні аналізи, обстеження, хіміотерапії, які супроводжувалися сильною нудотою, слабкістю, нерви, надія, що чергується з відчаєм. Саша пройшла 6 курсів хіміотерапії, Тетяна – ще більше, оскільки її пухлина гірше піддавалася лікуванню. Сім’я залізла в борги, вибратися з яких змогла лише завдяки допомозі волонтера Наталі Юсупової, що кинула клич про допомогу на своїй сторінці в Facebook. Лікування мами й доньки тоді обійшлося в суму близько 200 тисяч гривень. І, здавалося, хвороба відступила. Як з’ясувалося пізніше – ненадовго.

Саша потребує допомоги
Після лікування Тетяна з дочкою регулярно проходили обстеження. Під час одного з них сім’я дізналася про те, що в Саші трапився рецидив. І що попередня схема лікування цього разу не допоможе: дівчинка потребує пересадки кісткового мозку.

Вартість такої операції – за умови, що у Саші вдасться відібрати достатню кількість її ж стовбурових периферійних клітин, – становить близько 250 тисяч гривень. І сім’я, і лікарі сподіваються на те, що Олександра потрапить під програму фінансування, і трансплантацію оплатить держава. Однак коли це станеться – зараз не може сказати ніхто. А часу в Саші мало: пухлина вже дала метастази в кістки та легені. Дівчинка наразі пройшла перший курс хіміотерапії і готується до початку забору стовбурових клітин. Тож коли буде призначена операція з трансплантації, на руках у батьків Олександри має бути необхідна для її проведення сума.

Але навіть якщо держава встигне сплатити трансплантацію повністю – підготовка до операції, а також період реабілітації стане в величезну суму. Адже тільки зараз, коли лікування ще до пуття не почалося, сім’я вже витратила понад 40 тисяч. І за в лічені дні повинна знайти ще майже стільки ж.

Взяти ці гроші Тетяні та її чоловікові Вадиму просто нізвідки. Навіть з допомогою знайомих, колег і волонтерів. Адже Тетяна працює медсестрою в державній лікарні, а чоловік – звичайний водій. Тож сім’ю навряд чи можна назвати дуже заможною. Особливо, з огляду на те, через що їм уже довелося пройти.

А дівчинка Саша хоче жити. Борючись з раком першого разу, вона одночасно продовжувала вчитися на першому курсі Київського інституту харчових технологій, де вивчає готельно-ресторанну справу. Під час проходження хіміотерапії Олександра примудрялася складати іспити – бо мріяла вчитися саме в цьому виші і ні за що не хотіла втратити можливість реалізувати свою мрію.

Дівчина обожнює волейбол, а віднедавна почала багато малювати. Тетяна каже: любов до малювання у її дочки – з дитинства. Малюючи, Саша намагалася впоратися з болем, страхом, тривогою. А зараз все це вона відчуває більше ніж повною мірою.

Не так давно в Олександри з’явився хлопець Вона довго не знайомила його з батьками. Коли ж він дізнався про те, що Саша знову хвора, – відразу примчав, щоб її підтримати. І робить це досі.

“У нас попереду – багато всього. Дуже болюча процедура – забір клітин, трансплантація, реабілітація, ще одна жорстка хімія, після якої всі показники – лейкоцити, гемоглобін – упадуть на нуль, пошук донорів та переливання крові… Але ми впораємося. Обов’язково впораємося. Єдине, чого я боюся, – що не встигну знайти потрібну суму вчасно,” говорить Тетяна.

Допомогти дівчині Саші, якій нещодавно виповнилося 18 років, побороти хворобу, реалізувати свої мрії, головна з яких – жити – може кожен із нас.

Реквізити для допомоги: Для переказів через “ПриватБанк”: рахунок 41499629300911930, Комащенко В.М. (батько)

Для переказів через інші українські банки:

Одержувач: Комащенко В.М.

№ рахунку: 26201660943514

IBAN: UA703052990000026201660943514

Банк одержувача: АТ КБ “Приватбанк”, Київ, Україна

РНОКПП одержувача: 2933613996

Призначення платежу: Поповнення рахунку Комащенка Вадима Миколайовича

У Львові від важкої недуги померла молодша медична сестра Центру Екстреної Медичної Допомоги та Медицини Катастроф Покосінська Оксана Михайлівна.

Про це повідомляється на facebook сторінці медзакладу.

“У сім’ї ЕМД сумна новина: закінчила своє земне життя молодша медична сестра Покосінська Оксана Михайлівна.

25 років Оксана Михайлівна пропрацювала на IV підстанції Львова. Чуйна й життєрадісна, вона завжди готова була прийти на допомогу, та не змогла здолати свою підступну хворобу. Парастас за пані Оксаною відбудеться сьогодні о 18.00 у її рідних Чишках.

Сумуємо разом з рідними та висловлюємо свої щирі співчуття. Спочивайте з Богом”, – ідеться у повідомленні мед закладу.

Як інформує Цензор.НЕТ, про це повідомляє КНП “Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва” у Facebook.

“Учора ввечері в Києві уже вкотре на бригаду ЕМД під час виконання виклику було скоєно напад. Постраждали дві жінки-медики – 24-річна фельдшерка і 63-річна медична сестра. Пацієнт з підозрою на алкогольне сп’яніння у стані агресії побив їх – силою виштовхав фельдшерку з машини, штовхнув медсестру. В результаті перша зазнала закритого перелому лівої гомілки зі зміщенням, друга – закритої травми лівого колінного суглобу. Обидві госпіталізовані до травматологічного відділення”, – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що перед тим постраждалі викликали поліцейський наряд, складено відповідні акти.

“Є заяви постраждалих. Є зареєстрований факт нападу. Що буде далі? Це риторичне запитання, бо ще жодного разу нападники не понесли відповідальності за свої агресивні дії до медиків під час виконання ними службових обов’язків. Існуюче законодавство не дає можливості це зробити. А безкарність, як відомо, лише множить агресію, роблячи бригади ЕМД та й інших медиків беззахисними у таких випадках”, – додали у відомстві

В Україні вийшов перший повнометражний документальний фільм ексглави Київської обласної держадміністрації Михайла Бно-Айріяна про ситуацію з коронавірусом.

Картина “COVID-19: Вихід із червоної зони” була представлена на офіційному каналі проєкту “7 фільмів Бно-Айріяна” в YouTube. У фільмі показано історії реальних людей, які стали жертвами коронавірусу.

“Наша команда побувала в 7 містах України (Черкаси, Одеса, Миколаїв, Кривий Ріг, Краматорськ, Львів і Київ) і подолала 5000 кілометрів шляху для того, щоб розповісти ці історії вам. Це правда від тих, хто живе з ковідом, лікується від нього, хто щодня тримає оборону в боротьбі з вірусом,”  йдеться в описі.

“У процесі зйомки фільму ми зрозуміли, що червона зона – це не тільки реанімації і палати лікарень, куди нам вдалося потрапити, а це – вся наша країна вже 29 років,” заявили творці.

OBOZREVATEL виділив головні месиджі фільму про коронавірус.

Медсестра пішла на заправку, щоб не терпіти тортури
Марина Турчина пропрацювала 23 роки медсестрою швидкої допомоги в Кривому Розі. Три місяці тому вона звільнилася і пішла на заправку. Свій вчинок жінка пояснила тим, що більше не змогла “терпіти тортури,”

“Просто так би люди не йшли, якби все було добре!”  каже Марина.

Вона зізнається, що сумує за своїми пацієнтами, але повертатися поки не збирається.

Її чоловік, який також працює на швидкій допомозі, розповідає про пекельні умови, в яких вони перебувають: “Коли, вибачте, після кожної зміни потрібно витрачати пів зарплати на ліки, на масажистів, на все інше  Як я і говорив, тягаємо і важких хворих, і алкашів, і ліфти не працюють,”

Медику, який помирав, не могли знайти ліки
Максим Белінов – лікар-реаніматолог із 10 міської лікарні Одеси   помер 16 травня від важкої форми коронавірусу. Колеги зізнаються, що весь колектив був тоді в шоці. Чоловік просто згорів на очах.

Заразився Белінов на робочому місці. Він реанімував пацієнта, у якого вже посмертно підтвердився COVID-19.

Як виявилося, на той момент лікарі цієї лікарні працювали з інфікованими не в спеціальному захисному одязі, а в звичайному.

Волотнерка Катерина Ножевнікова розповіла, що за день до смерті Белінова їм зателефонували його родичі і попросили допомогти дістати ліки.

“Я, звичайно,  охр* ніла тоді. Думаю, нічого собі, якщо у них там лікар лікується, колега, і вони медикаменти не можуть знайти. Але на той момент із забезпеченням там було хр* ново”  говорить вона.

Дружина Белінова працює і зараз пульмонологом, постійно контактуючи з людьми з підозрою на коронавірус.

Водночас, як показано у фільмі, в Одесі вирує нічне життя. Вдень люди також взагалі не дотримуються обмежень – розважаються великими групами і без засобів захисту.

5 тис. зарплати за щоденні розтини померлих від коронавірусу
Головний патологоанатом Львівщини Борис Рубін розповів, що важку пневмонію під час розтинів вони почали помічати ще в січні 2020 року.

За його словами, зараз вони проводять десь три таких процедури в день із жертвами COVID-19. До того ж зарплата лікаря, який постійно в зоні ризику, становить не більш ніж 5-6 тис.

Обіцяні доплати вони отримували лише в квітні й частково в травні.

Колега Рубіна підкреслила, що, коли вона чує по ТБ обіцянки влади, їй просто стає смішно.

1,5 млн грн – це велика ціна за життя лікаря, який 30 років рятував людей?
Начальник Львівського військового госпіталю Олег Гайда помер від ускладнень коронавірусу в червні 2020 року. Його сім’я, крім горя втрати, пережила ще й справжнє бюрократичне пекло.

Як розповів його син – лікар у четвертому поколінні – Ігор Гайда, він зіткнувся з вершиною цинізму. “Йдеться про 1,5 млн грн. І всі ці три місяці представники різних соціальних структур мені говорили: “Ти розумієш, це дуже велика сума. Тут така бюрократія, тобі потрібно пережити ось це все,   розповів він.

“Виходить, що 1,5 млн грн – це велика сума за життя лікаря, який 30 років рятував людей,”  обурився Ігор.

Чоловік зазначив, що не хотів би, щоб його діти також ставали медиками.

Станом на кінець листопада в Україні на коронавірус захворіли 34 тис. медиків, 309 – померли, тільки 35 сімей отримали компенсацію.

Один день життя важкохворого на коронавірус – 6 тис. грн
Лікування коронавірусу аж ніяк не безкоштовне. На Львівщині пацієнти озвучили суми від 10 до 25 тис., які вони витратили на перебування в лікарні.

Сімейна лікарка з Дрогобича, яка також лікується зараз від COVID-19, заявила, що в неї легка форма, тому вартість надання медпослуг поки не перевищила 10 тис.

Директор львівського Центру легеневого здоров’я Любомир Рак назвав такі суми: вартість одного дня лікування – 2500 грн, перебування в реанімації – 6000.

Лікар із 30-річним стажем має близько 7 тис. грн зарплати
У заключних кадрах фільму медики з різних міст України звернулися до влади із закликом гідно оцінювати їхню працю.

“Вибачте, тема заїжджена, але я лікар із 30-річним досвідом роботи отримую близько 7 тис. зарплати,”  сказав медик із 10-ї міської лікарні Одеси.

Медпрацівники з усіх куточків нашої країни закликали чиновників не тільки віддавати накази, а й перевіряти їх виконання.

“Ніякі посади і регалії не рятують від коронавірусу,”  нагадали вони.

Є надія на “просвітлення” або музика врятує світ
Український рок-музикант, лідер рок-гурту O.Torvald Женя Галич розповів, що шоу-бізнесу особливо важко виживати в умовах карантину, але виконавці розуміють усю серйозність ситуації, тому намагаються адаптуватися.

“У нас був найкоротший тур в історії групи. Ми 8 березня відіграли в Одесі, 13-го – у Чернігові, і 14 березня у нас вже закінчився тур, тому що потрібно було повернутися додому, карантин,”  – поділився він.

Але, завдяки креативності музикантів, українці все одно мають можливість насолодитися улюбленими композиціями.

“Ми весь цей час адаптувалися, ми грали концерт вертикальний,  де в номері було тільки чотири знайомих людини. Ми стоїмо на одній будівлі, навпроти нас – готель з балконами, на яких перебували люди,”  розповів Галич.

Молода медсестра кожен день бореться за чуже здоров’я, рятує життя і дарує надію. Звичайно, вона вибрала цю професію не для того, щоб люди вважали її героїнею.

Але слова, які недбало кинула їй в обличчя знайома, змусили її публічно заступитися за себе і своїх колег:

«Всього лише медсестра».

Я щойно повернулася додому з роботи, на мені все ще моя форма. По дорозі я зайшла в магазин за молоком і зустріла знайому. Вона раніше ніколи не бачила мене в формі і сказала, що й гадки не мала, що я «всього лише медсестра». Вау! За 18 років роботи я багато разів чула цю фразу, але сьогодні вона мене зачепила. Невже я просто медсестра?

Я допомагала немовлятам з’явитися на світ, багатьом з яких довелося допомагати зробити перший подих, і я всього лише медсестра.

Я тримала за руку літніх людей, допомагаючи їм не втратити себе на порозі cмеpті, і я всього лише медсестра.

Я втішала cтрaждaючих батьків, які втратили дитину, і я всього лише медсестра.

Я надавала пацієнтам першу допомогу і повертала до життя, і я всього лише медсестра.

Я очі, вуха і руки лікарів, які можуть вилікувати ваші хвороби, і я всього лише медсестра.

Я прослуховувала легені новонаpoджених, щоб зрозуміти, яка ділянка не отримує достатньо кисню, і я всього лише медсестра.

Я можу навчати пацієнтів, санітарів і молодших медсестер, і я всього лише медсестра.

Я захищаю пацієнтів в суперечках із страховими компаніями, які не завжди вважають їх здоров’я своїм пріоритетом, і я всього лише медсестра.

Я пропускаю Різдво, дні наpoдження моїх дітей і їх виступи в шкільних виступах, щоб піклуватися про ваших рідних, і я всього лише медсестра.

Я можу взяти кpoв, накласти шви і зашити рaну, і я всього лише медсестра.

Я можу врятувати людину при iнфaркті, будь то немовля, дитина або дорослий, і я всього лише медсестра.

Виходячи з ваги, я можу назвати дозування aдрeналіну або аміoдарoну, яка поверне вашу дитину до життя, і я всього лише медсестра.

Мої знання і досвід рятують людям життя.

Так що, якщо я всього лише медсестра, я шалено пишаюся цим! »

Краще просто не скажеш! Низький уклін тим, що віддає власне життя боротьбі за наше здоров’я!

На ньому можна помітити, що медсестра заходить в палату разом з маленькою дитиною, після чого бере його за волосся і кидає на ліжко. Потім же вона б’є його по обличчю, щоб він перестав шуміти.

Автор відеозапису заявляє про те, що таке відбувається не вперше і не з однією дитиною, проте представників поліції погрожували викликати саме через зйомки в палаті. Проте, відомо, що дану медсестру вже відсторонили від роботи після інциденту.

Її збираються звільнити, про що повідомили в регіональному Міністерстві охорони здоров’я: “для розслідування інциденту, що стався у філії ГБУЗ НСО “Державна обласна Новосибірська клінічна туберкульозна лікарня” зараз створена спільна комісія МОЗ Новосибірської області та Уповноваженого з прав дитини в Новосибірській області надії Болтенко. Медична сестра відсторонена від роботи, готується наказ про її звільнення. За результатами перевірки буде дана правова оцінка діям медичної сестри. З повагою, МОЗ Новосибірської області”.

Ти вeдeш кoнтpoль лiкiв, зaпpaвляєш i cтaвuш кpaпeльницi, poбиш iн’єкцiї, ти пpoвoдиш зaбip aнaлiзiв.

Ти acиcтуєш пpи oпepaцiях, пepeв’язуєш paнu i зупиняєш кpoвoтeчi. Нa тoбi купa мeдичнoї дoкумeнтaцiї.

Ти пoвepтaєш i пiднiмaєш пaцiєнтiв, якi iнкoли вдвiчi вaжчi зa тeбe.

Твoя пpoфeciя пoєднує пpoфeciю i лiкapя i caнiтapки i пcихoлoгa.

I зa цe вce ти oтpимуєш aж 3500 гpивeнь!

Нaшi мiнicтpи cкapжaтьcя, щo їм 40 тиcяч в мicяць мaлo. Тo бepiть нaшу зapплaту – вiдчуйтe ceбe в cвoїй кpaїнi жeбpaкoм!

Ми зacлугoвуємo нa гiдну oплaту нaшoї пpaцi, бo iнaкшe пpaцювaти будe нiкoму. Є тaкий виcлiв, щo лiкap – цe aнгeл, a мeдcecтpa – йoгo кpилa. Тo чoгo вapтий aнгeл бeз кpил?!

У Мелітополі Запорізької області в дитячому садку №39 “Чебурашка” медсестра порадила батькам дитини пролікувати малюка маззю, яка застосовується для лікування котів. Після такого “лікування” батькам довелося півроку позбавлятися від наслідків.

Все почалося з того, що жінку викликали в дитячий садок і показали плямочка на дитині. Мамі сказали, що це лишай, але малюка не можна вести в лікарню, тому що потім сад закриють на 2 місяці на карантин. Про це повідомляє “РІА Мелітополь”.

Жінка заявила про те, що подібні плями є і на руках, і на сідницях у дитини, і що це просто алергія. Але їй сказали, що це лишай і треба купити в ветеринарній аптеці мазь для котів “Ям” і помазати цятки. Після цього проблема вирішиться.

Жінка була на останніх місяцях вагітності, і не хотіла нервувати. Тому вона зробила все, що їй сказали в дитячому саду. Маззю вона мазала дитину протягом вихідних. Але результат її шокував. Шкіра дитини злізла у кілька шарів.

Після цього жінка пішла з дитиною до дерматолога, там його направили на аналізи і зішкріб. В результаті дитині пів року лікували наслідки застосування мазі для котів. У дитячому садку просто вибачилися.

Молода медсестра кожен день бореться за чуже здоров’я, рятує життя і дарує надію. Звичайно, вона вибрала цю професію не для того, щоб люди вважали її героїнею. Але слова, які недбало кинула їй в обличчя знайома, змусили її публічно заступитися за себе і своїх колег: Джерело

«Всього лише медсестра».

Я щойно повернулася додому з роботи, на мені все ще моя форма. По дорозі я зайшла в магазин за молоком і зустріла знайому. Вона раніше ніколи не бачила мене в формі і сказала, що й гадки не мала, що я «всього лише медсестра». Вау! За 18 років роботи я багато разів чула цю фразу, але сьогодні вона мене зачепила. Невже я просто медсестра?

Я допомагала немовлятам з’явитися на світ, багатьом з яких довелося допомагати зробити перший подих, і я всього лише медсестра.

Я тримала за руку літніх людей, допомагаючи їм не втратити себе на порозі cмеpті, і я всього лише медсестра.

Я втішала cтрaждaючих батьків, які втратили дитину, і я всього лише медсестра.

Я надавала пацієнтам першу допомогу і повертала до життя, і я всього лише медсестра.

Я очі, вуха і руки лікарів, які можуть вилікувати ваші хвороби, і я всього лише медсестра.

Я прослуховувала легені новонаpoджених, щоб зрозуміти, яка ділянка не отримує достатньо кисню, і я всього лише медсестра.

Я можу навчати пацієнтів, санітарів і молодших медсестер, і я всього лише медсестра.

Я захищаю пацієнтів в суперечках із страховими компаніями, які не завжди вважають їх здоров’я своїм пріоритетом, і я всього лише медсестра.

Я пропускаю Різдво, дні наpoдження моїх дітей і їх виступи в шкільних виступах, щоб піклуватися про ваших рідних, і я всього лише медсестра.

Я можу взяти кpoв, накласти шви і зашити рaну, і я всього лише медсестра.

Я можу врятувати людину при iнфaркті, будь то немовля, дитина або дорослий, і я всього лише медсестра.

Виходячи з ваги, я можу назвати дозування aдрeналіну або аміoдарoну, яка поверне вашу дитину до життя, і я всього лише медсестра.

Мої знання і досвід рятують людям життя.

Так що, якщо я всього лише медсестра, я шалено пишаюся цим! »

Краще просто не скажеш! Низький уклін тим, що віддає власне життя боротьбі за наше здоров’я!

Медсестра Центральної райлікарні Києво-Святошинського району Ніна Козловська заявила, що за червень отримала зарплату в розмірі 4200 грн. При цьому вона має 26 років стажу. Про це вона написала у Facebook та звернулась із цією проблемою до Верховної Ради, уряду та керівництва МОЗу, передають Патріоти України.

“Сьогодні одержала зарплату. У мене вища категорія, 30% за вислугу років і 10% за хлорку. Я одержала 3200 грн. У медсестер без категорії, молодих лікарів – 2700 грн. На початку місяця, правда, ще був аванс 1000 грн. Хіба це зарплати?”, – написала Козловська у Facebook.

За її словами, поліклініки та некоронавірусні стаціонари кинуті напризволяще і доплат там немає. “Але ж ми теж ризикуємо. Кожен пацієнт може вважатися потенційно хворим. Але всім на нас наплювати”, – додала медсестра.

За її словами, так, як держава зараз оплачує працю медиків, вона знищує вітчизняну медицину. “Скажіть, як можна прожити мені, матері-одиночці на такі гроші, знімаючи квартиру, купити продукти, одяг хоча б дитині? А таких, як я більшість. Особливо молодих сімей, які готові працювати,але немає де жити. Для чого ми навчалися? Бажання ходити на роботу за такі копійки немає ніякого, у всіх, з ким не спілкуюсь”, – підсумувала Козловська.

Про це вона розповіла в інтерв’ю “Апострофу”.

Наталія була змушена зайнятися чорною роботою, оскільки тих, грошей які вона заробляла працюючи медсестрою в Україні катастрофічно не вистачало для того, аби забезпечити гідне життя їй і дитині, яку вона виховує сама.

За її словами, вона отримувала 96 тисяч гривень.

Король розповіла, що позичила 500 доларів, взяла відпустку за власний рахунок і поїхала у Фінляндію збирати полуницю.

Жінка заявила, що не розуміє чому влада не дозволяє українцям виїжджати на сезонні підробітки за кордон, мовляв навіть у Фінляндії дуже розраховують на заробітчан.

Вона додала, що українці часто їдуть до Мінська, а вже звідти намагаються вилетіти до Фінляндії чартерними рейсами.

Проте це не так легко зробити, оскільки якщо вас не має в списку, на борт ви не потрапите.

Медсестра розповіла, що зі знайомих їй 56 осіб, виїхати змогли лише 26, додавши, що прикордонники самі вирішують кого пропускати, а кого ні.

Наталія зауважила, що їй подобається життя у Фінляндії, адже там люди більш забезпечені, довіряють один одному, навіть крадіжок на вулицях немає.

Вона також розповіла як саме проходить робота на плантаціях, де потрібно збирати ягоди.

За її словами, працівникам видають кошики і вони йдуть збирати ягоди, час роботи залежить від замовлення, яке отримав роботодавець.

Мовляв були дні, коли вони працювали до другої години дня, а бувало, що доводилося збирати ягоди і до 10-ї вечора.

Працювати доводиться і в спеку, і в дощ.

Наталія зазначила, що заробіток залежить від виробітку – чим більше ти збереш, тим більше заробиш.

Щодо умов проживання, то зазвичай фермери заселяють сезонних працівників в будиночки з робочою кухнею, ванною і сауною.

На ньому розповіли про три останній випадки від коронавірусу.

Як повідомила Марія Савка, заступниця голови ОДА, померла 53-річна медсестра з Богородчанського району, 64-річна та 83-річна франківка.

Загалом в області є вже 43 летальні випадки, 19 з померлих жінки, 24 чоловіки. Середній вік – 59 років.

Як інформує Івано-Франківська ОДА, станом на 23 квітня в області у 589 осіб підтверджено зараження коронавірусною інфекцією.

Після похорону 68-річної медсестри Лідії Яковлєвої мешканці села Кринки налякані та залишаються сидіти вдома. Жінка потрапила в лікарню з пневмонією. Медики п’ять днів боролися за її життя, але врятувати не змогли. Про те, що у померлої коронавірус, родичі дізналися вже після поховання.

“Коли вже труну опустили в яму, тоді представник медичного закладу Олешківського телефонував брату і питав: де ти дів маму? Він каже, що її поховав тільки-но. То він тоді сказав: як ти поховав, у неї ж підтвердилося”, – каже племінниця померлої Марина Гребінська.

На похованні було майже 40 людей. Тестів на коронавірус жодному з них не проводили. Всі нині перебувають на самоізоляції. “Домовина відкрита, після похорону поминки були вдома. Що нам очікувати далі, скажіть, будь ласка? Завтра може бути спалах. Ми живемо, як на пороховій бочці”, – розповіла жителька села Кринки Наталя Ільїна.

Керівник обласного департаменту охорони здоров’я у фейсбуці повідомив, що експрес-тест на коронавірус був негативний. Коли стан жінки погіршився, відібрали матеріал для лабораторного дослідження, але того ж дня жінка померла. Її тіло віддали сину, який письмово просив не робити розтин. Родичі померлої кажуть, що про сам аналіз, і про те, що треба дочекатися результату, нічого не знали.

“Цю заяву писав мій брат під диктовку лікарів. Ми не були попереджені на словах, хоча б, що в неї відібраний зразок ще раз”, – каже племінниця померлої Марина Гребінська.

Зараз і поліція і медики почали розслідування “Порушення санітарних правил та норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням. За статтею, передбачено покарання у вигляді штрафу, а також позбавлення волі до трьох років”, – каже Тетяна Пшонь, речниця ГУНП у Херсонській області.

Наразі 100 медиків районної лікарні відсторонили від роботи. Адже жінка, в якої після смерті виявили коронавірус, працювала до лікарняного у маніпуляційному кабінеті клініки.

Відомо, що загибла – Людмила Ткачук, вона працювала медсестрою. Мешканці будинку знайшли жінку з перерізаною сонною артерією поблизу дверей її квартири.

Також поруч лежав її 40-річний чоловік з порізаним горлом. Саме його підозрюють в убивстві дружини. Лікарі зуміли врятувати Михайла Ткачука.

Знайомі та рідні подружжя наголосили, що пара постійно сварилася, а під час убивства не було чути жодних криків. У жінки залишився 14-річний син від першого чоловіка.

Медсестра Ельвіра ГУШКА працює у пологовому більше 35 років, каже. Відколи відкрився етап для недоношених немовлят. У неї самої троє дітей, має вже й онуків. Каже, що одного з них також звати Мартіном.

«Його люблю не лише я, а весь колектив. У нас працює 5 медсестер і дві молодші медсестри, – наголошує вона. Ви не уявляєте. Як він плакав перші два дні. Він чекав на маму. Він кликав її. Це природно для немовлят. Тепер, нарешті. Видно зрозумів, що чекати на неї марно, став більш спокійним, більше спить, набирає вагу, їсть добре. Дитина здорова і добре розвивається. Він пробуде в нас може місяць, може два, поки визначиться його подальша доля. Сама я дуже мрію, аби ця крихітка потрапила до люблячої родини і щоб хлопчик був щасливим».

Жінка також стверджує, що до Мартіна постійно приходять волонтери. Люди приносять йому памперси, засоби для гігієни, одяг, іграшки, ковдри. Багато хто хоче забрати його собі, але після прояснень люди розуміють, що процедура довга і складна.

20 конкурсантів із різних областей України приїхали, аби позмагатися за звання кращої медичної сестри України. Конкурс “Ескулап – професіонал” проходить вже 12 рік поспіль.

Конкурс проходив у два етапи: і за теорію, і за практичні навички Марія набрала найвищі бали.

Буковинка стала найкращою медсестрою України і поїде в подорож до Монако

У нагороду найкраща медсестра України отримала диплом, цінні призи та путівку до князівства Монако.

Завдяки перемозі Марії Дущак Всеукраїнський конкурс медсестер наступного року відбуватиметься у Чернівцях.

Нарешті, стала відома інформація про неї: 28-річна Люсі Летбі працювала в лікaрні з 2011 року. За весь час роботи вона не отримала жодної догaни і характеризувалася колегами як “спокійна і добра” дівчина, – пише “segodnya“.

“Вона була злегка незграбна, але добра”, – говорить її колега Джордан Сенс.

Ще один знайомий називав Люсі дуже приємною в спілкуванні і “дивовижною”.

Проте, за версією слідства, саме Люсі в період з 2013 по 2015 рік вбuвaлa у відділенні “Матері і дитини” новонароджених дітей. Так, в 2013 році там помeрли двоє дітей, в 2014-му – 3, а в 2015 році – 8 дітей. Керівництво лікaрні звернулося в полiцiю, їх підтримали і батьки помeрлих немовлят, які хотіли знати, що насправді відбулося.

До червня 2016 року пoмeрли п’ять немовлят. Під час розслідування поліція виявила ще 15 випадків різкого погіршення стану новонароджених. Лікaрі називають це “нефaтaльним колапсом” – різке погіршення здоров’я, під час якого дитина все ж виживає.

Примітно, що Люсі активно допомагала дітям: наприклад, була обличчям кампанії для збору добровільних пожeртв, позуючи фотографам з сорочечкою в руках. Також вона часто описувала свою любов до дітей. Вона жила одна, але була дуже доброзичливою. У соцмережах вона перебуває в 14 групах допомоги дітям.

В автомобілі “швидкої” перебував водій та молодша медсестра Чорнобаївської центральної районної лікарні. На місці ДТП потерпілим надали домедичну допомогу, після чого їх госпіталізували до лікарні.

У медичному закладі врятувати життя медсестри не вдалося. Спеціальна комісія Управління держпраці наразі розслідує та встановлює причини дорожньо-транспортної пригоди.

Як зазначається у матеріалах вироку, трагедія сталася 13 жовтня 2017 року близько 01:00 у кімнаті гуртожитку №24, яку винаймала, на вулиці Симоненка у Стебнику. Повернувшись з роботи, жінка займалася хатніми справами, коли до дому повернувся її співмешканець та приніс кульок грибів. Вони разом розпили пляшку горілки 0,33 грамів, вона почала готувати вечерю, а чоловік – чистити гриби. Жінка почала сваритися, що це все сміття, а не гриби, виник конфлікт, який перейшов на особисті образи. Тоді обвинувачувана взяла в руку ніж і вдарила ним чоловіка в серце. Потім викликала швидку, яка по приїзду встановила смерть потерпілого.

16 січня 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області визнав жінку винною у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, та призначив їй покарання у виді семи років позбавлення волі.

Водночас Лінн відповіла критикам, що вони ведуть недостатньо яскраве життя.

https://www.instagram.com/p/BRaprnYl4b-/

https://www.instagram.com/p/BQuiHNelvNp/