Про це Gazeta.ua розповідає 26-річна Марія Шевченко з Маріуполя Донецької області. Вона вже 5 років живе місті Реджо-ди-Калабрія, що на півдні Італії.

“Вдома в університеті вивчала італійську мову та філологію. Ніколи не планувала жити за кордоном. Коли була на четвертому курсі виграла грант на 6-місячне навчання для викладачів в Італії.Треба було лише сплатити переліт та проживання. Так у 2014 році опинилась в новій для себе країні без друзів та знайомих, – згадує Марія, – Вирішила залишитись, бо почала зустрічатись з італійцем. У влади попросила притулку через війну в рідному місті. Проте як закінчиться військовий конфлікт, треба буде покинути Італію, якщо до цього часу не зроблю громадянство”.

У Марії немає медичної страховки та вона не дуже задоволена медициною в країні. Розповідає, що щоб відвідати державну лікарню італійці платять 35 євро. Та взагалі не просто потрапити у лікарню. Спочатку треба йти до сімейного лікаря та брати направлення до спеціаліста. Потім з папірцем прямуєш у аптеку, через які йде запис у лікарні. А потім через місяць-два ти потрапляєш у лікарню.

“Якщо щось дуже важливе – то тільки через швидку допомогу, але можуть і не взяти. Якщо у дитини температура 40 градусів, вас направлять до нічного лікаря. І другий раз на виклик вони не приїдуть”, – зазначає Марія.

У лікарні скаргу пацієнта визначають як один з 4 кодів, що означають рівні загрози для життя: від найвищого червоного, коли одразу мають допомагати, до білого, де допоможуть в останню чергу.

“Одна іноземна студентка підвернула ногу. Її у 18 вечора відвезли по швидкій у лікарню. Допомогли тільки о 5 ранку. Їй дали “білий код”. Проте якби вона не повзала на колінах за лікарями та не почала благати про допомогу, навряд чи ситуація вирішилась так “швидко”, – ділиться Марія, – Хлопчик приїжджав з болями у животі, а йому казали чекати. А якби там апендицит та він розірветься у цей час. Якщо тебе не привезуть з діркою у голові чи в іншому місці, тобі швидко не допоможуть”.

Дівчина розповідає, що зуби лікувати краще у приватній клініці. Там вартість буде більшою, проте допомогу отримаєте швидше.

“У мене болів зуб у серпні, але усі спеціалісти були у відпустці. Мені довелось чекати. Я дочекалась до загострення ситуації та сама вирвала собі зуб. Гадаю, якби я приїхала до нас на початку, то виявили звичайний пульпіт, – ділиться Марія, – Іншого разу лікар тут казав, що у мене дуже важкий випадок і треба нерв видаляти. Коли приїхала на Україну, швидко усе зробили, поставили пломбу за 500 гривень та й усе”.

Недовіра до італійських лікарів у Марії виникла коли їй виписали сильні антибіотики. Після того, як дівчина пропила курс, у неї почались проблеми з імунітетом.

“У мене є проблеми з щитовидною залозою. А коли тут виривають зуб, то дають антибіотик, аби не було запалення. Я повірила лікарю та пропила курс. Проте ліки виявились занадто сильним для моєї хворої щитовидки, антибіотики вбили мій імунітет. Півтора місяця у мене була постійна застуда та температура. Жодні таблетки не допомагали, постійно хотілось спати, – згадує Марія, – Ми пішли до лікаря мого хлопця. Я йому розповідаю, що не можу відновитись після курсу антибіотиків. І що він робить? Правильно, виписує мені інші антибіотики. Я вирішила, що більше не піду тут до лікарів”.