Акушер-гінеколог Тетяна Румянцева зазначила: засоби для інтимної гігієни підрозділяються на засоби з кислим водневим показником (pH) (близько 3,5) і засоби з pH, близьким до pH шкіри інтимної зони (близько 5).

1. Гелі з кислим pH
Їх медики рекомендують застосовувати жінкам, які страждають бактеріальним вагінозом.

Бактеріальний вагіноз – що це?
Це інфекція, яка виникає тоді, коли занадто велика кількість певних бактерій змінюють нормальний баланс бактерій в піхву.
Одне дослідження підтверджує: гель з кислим pH в поєднанні зі стандартним лікуванням бактеріального вагінозу допомагає знизити кількість рецидивів.

Та існують ситуації, коли такі гелі можуть доставити неприємні відчуття:
• запальні захворювання вульви і піхви;
• алергічні реакції в області статевих органів;
• пошкодження після гоління/епіляції

У всіх цих випадках кислота буде потрапляти на запалену / пошкоджену шкіру, викликаючи печіння і біль.

Тому всім жінкам гінеколог не радить застосовувати гелі для інтимної гігієни.

2. Гелі з нейтральним pH (близько 5)
Застосовувати їх чи ні – це вже повністю ваше рішення. Ні шкоди, ні користі для інтимного здоров’я вони принести не повинні.

Але гінеколог зауважує: жодна значна медична організація не рекомендує жоден з гелів для інтимної гігієни жінок.

Натомість важливо проводити водні процедури не менше разу на день.

Про це повідомили у прес-службі МОЗ.

“Алкоголь розширює кровоносні судини на поверхні тіла, тож прилив крові викликає відчуття тепла. Внутрішні органи в цей час тепло втрачають. Тут і криється небезпека. Втрата тепла з поверхні шкіри, кінцівок на холоді відбувається швидко, а загальна температура тіла знижується.

Алкоголь та низька температура на вулиці – небезпечна комбінація. Особливо обережними треба бути людям, які мають сердцево-судинні захворювання. Незалежно від кількості, вживання алкоголю негативно впливає на організм та призводить до низки хвороб”, – йдеться у дописі.

У МОЗ назвали головні правила поведінки у морозну погоду.

1. ніякого алкоголю і куріння;

2. ситість: не виходьте з дому голодними, а якщо змерзли – з’їжте щось і пийте достатньо рідини;

3. багатошаровість одягу і “ні” тісному взуттю;

4. рукавички, шапка, шарф, піднятий комір – обов’язково, вони захистять відкриті ділянки шкіри від холоду;

5. актив: щоби зігрітися, рухайте руками, пальцями ніг, але уникайте перевтоми, бо коли ви втомлені, то втрачаєте тепло швидше;

6. кожні півгодини-годину заходьте у тепле приміщення.

Про це вона написала у своєму Facebook.

“У вихідні не засиджуйтеся наодинці з комп’ютером та улюбленим серіалом. Якщо є альтернатива провести вільний час в компанії близьких та друзів – обирайте другий варіант. Навіть якщо ви невиправний інтроверт”, – написала Супрун.

Вона наголосила, що самотність погано відбивається на фізичному і психічному здоров’ї.

“Самотні люди більше ризикують захворіти на серцево-судинні хвороби, в них можуть знижуватися когнітивні функції, порушуватися сон, посилюються симптоми депресії. Крім того, для самотніх людей зростає ризик передчасної смерті з усіх причин та в цілому вони відчувають себе менш щасливими… Навіть тисячі друзів у “Фейсбуку” не підтверджують соціалізованість та готовність людини спілкуватися, а подекуди навіть негативно впливають на когнітивні функції…

Звісно, що час від часу треба знаходити можливість побути наодинці з собою. Головне, щоб все відбувалося збалансовано”, – зазначила Супрун.

Бурхливі реакції в суспільстві також викликають її заяви і пости в соціальних мережах, особливо ті, які стосуються спростування популярних серед українців поглядів і переконань.

Ми зробили добірку найбільш яскравих розвінчаних міфів.

Диcбактерiозу не існує!

Одне з останніх “руйнівних” заяв Супрун стосувалося дисбактеріозу.

“Якщо вас направили здавати аналіз на “диcбактeріоз” або ви отримали невтішний результат і почали лікуватися від нього – не поспішайте. У міжнародній медицині немає такого діагнозу”, – писала чиновник.

Так, за її словами, вчені до цих пір поглиблено вивчають питання мікрофлори людського організму і навіть останні дослідження в цій області не можуть сказати, яке ж співвідношення бактерій є правильним.

Разом з тим, в лікарнях через раз можна почути від лікарів про диcбактеріоз, зокрема, про його активну профілактику.

Протяги не є небезпечними

З настанням тепла і “загостренням” кoнфлікту між любителями прохолоди і тими, “кому дме”, Супрун спростувала черговий міф – протяги зовсім не є небезпечними. І навіть навпаки.

“Сам по собі протяг не є чимось поганим. Як не є поганим і вітер. Адже люди частіше хвoрiють від iнфeкцій, які є в повітрі, а не від самого повітря. Тому протяг як такої не загрожує здоровій людині”, – зазначила вона.

Більш того, чиновник додала, що якщо постійно уникати протягу, сидіти в замкнутому приміщенні і кутатися в одяг – ви навпаки робите себе більш уразливим.

Як би там не було, неврoпатoлоги все одно рекомендують уникати протягів. Адже потоки холодного повітря можуть спровокувати всілякі нeврaлгії, зокрема, потиличного нeрва, трійчастого і т.д.

ВCД – вигадка

Спростувала Супрун і існування ще одного популярного в Україні діагнозу – ВCД. Як відомо, вегетoсyдинну дистoнію “ставлять” чи не кожному третьому пацієнту, який звертається до лікаря зі скаргами на періодичні головні бoлі, запаморочення, перепади тиску та ін.

“Якщо вам або вашим близьким записали в медичній картці ці три загадкові літери – ВСД – забудьте про них. Це великий радянський міф, який наpoдився за відсутності доступу до бази джерел доказової медицини”, – відрізала чиновник.

За її словами, ВCД – не діaгноз, а сукупність симптомів, які говорять про наявність істотних збоїв в організмі і вимагають детальної діагностики.

Разом з тим ВCД в Україні часто продовжують діагностувати і “лікувати” – вітамінами і заспокійливими. Сама Супрун з цього приводу додала, що так лікарі просто “зливають” пацієнтів.

Перекис, як подорожник

Засіб, який напевно знайдеться в кожній українській аптечці – перекис водню, теж виявився просто міфом.

“3% розчин перекису водню, який багато сімей використовують як засіб першої і часто єдиної допомоги при невеликих порaненнях – не загоює і не знезаражує рaни. Більш концентрований розчин (від 30% і вище) – подіє, проте тоді ви отримаєте хiмічний опiк”, – зазначила Супрун.

Так, перекис за її словами, ефективна тільки для механічного очищення ран, але в такому випадку вона з легкістю замінюється водою.

Мaнту можна мочити!

І останнє, що викликало бурхливу реакцію серед читачів – пробу Мaнту можна мочити!

“Вода ніяк не може вплинути на пробу Мaнту. Адже iн’єкція тyберкyліну вводиться під шкіру, куди вода сама по собі не проникає”, – зазначила глава МОЗ.

Тому всі, хто боїться пускати дітей митися після проби, можуть розслабитися – на результат тесту це не вплине, незважаючи на залякування з дитинства.

Не їсти після 18
Усі ми з дитинства знаємо, що їсти після 18-ї шкідливо. Однак, цей міф не відповідає правді. Варто не їсти за 3 години до сну. А оскільки сучасні люди рідко лягають о 21, не їсти після 18 не лише не корисно, але й шкідливо. Коли ви голодні і втамовуєте голод, метаболізм сповільнюється і в підсумку ви наберете зайві кілограми. Ось прості кроки здорового харчування від МОЗ: ніколи не пропускайте сніданок, вечеряйте не менше ніж за 3 години до сну, відмовтеся від шкідливих трансжирів, їжте багато овочів та фруктів, пийте звичайну воду без смаку та домішок, споживайте менше оброблених продуктів, в яких забагато солі та жиру.

Не мочити Манту
Пам’ятаєте зі шкільних років червону цятку на руці, яку не можна мочити? Йдеться про пробу Манту, якою перевіряють, чи не хворий організм на туберкульоз. Усі ми знали, що мочити Манту строго на строго не можна! Однак в.о. міністра спростувала цю істину.

“Я помітила, що багато українців вважають навпаки: ніби вода на шкірі може вплинути на реакцію організму, папула від ін’єкції збільшиться та результат проби хибно покаже, що людина інфікована. Це не так”, – розповіла Супрун.

Флюорографія – необхідна усім
Усім дорослим українцям кожних два роки доводилося робити флюорографічне обстеження. Без нього було нереально влаштуватися на нову роботу (особливо державну), навчатися у вишах, потрапити на партнерські пологи батькові, тощо. Однак нова команда МОЗ заявила, що проведення масових флюорографічних обстежень у здорових людей з метою зупинити туберкульоз є недієвим способом.

За словами очільниці МОЗу, флюорографія дозволяє виявити тільки розвинуті форми захворювання. На ранній стадії флюорографія не покаже захворювання.

До того ж, флюорографічні обстеження рідко проходять люди, в яких підвищений ризик підхопити туберкульоз. Як відомо, хвороба розвивається частіше у людей з незахищених верств населення, через стреси і погане харчування.

На огляді в сімейного лікаря (або терапевта чи педіатра) пацієнт заповнює анкету, де відповідає на запитання, що можуть визначити можливість захворювання.

Якщо лікар бачить потребу – він пропонує пацієнту здати мокротиння на аналіз. Він покаже, чи є в організмі збудник хвороби вже за дві години, й пацієнт зможе почати лікуватися.

Діагноз “вегето-судинна дистонія”
Українські медики частенько ставлять пацієнтам діагноз “вегето-судинна дистонія”. Але у міжнародній медицині не існує такого діагнозу!

Якщо лікар пише пацієнту у медичній картці “ВСД” та відправляє пити вітаміни й легкі заспокійливі, це означає, що буквально “зливає” справжню проблему, – наголосили у МОЗ, тож остерігайтеся таких лікарів.

Людина може перерости аутизм
Уляна Супрун виділила 5 поширених міфів щодо людей, які хворіють на аутизм. Якщо коротко: ці люди, як і інші, хочуть і прагнуть заводити друзів; вони мають емоції і здатні їх виражати; аутизм неможливо перерости, це частина особистості; аутизм не пов’язаний з вихованням; немає чіткого переліку поведінки людей з аутизмом, у кожного свої особливості.

Загалом люди з аутизмом такі ж, як і інші люди. До них варто проявляти увагу і турботу, але бути готовим до того, що вони будуть більш закриті.

Епілептику може запасти язик
Усі ми буваємо свідками епілептичних нападів. Дуже важливо вміти допомогти людині, у якої стався такий напад. Але для цього варто забути про поширені міфи.

Наприклад, язик не може запасти фізично. Людині не треба класти у рот ніяких предметів. Достатньо перевернути людину на бік та покласти щось м’яке під голову. Напад не можна зупиняти, він повинен пройти сам.

Перекис водню – чудовий атисептик
Перекис водню. Ним традиційно в Україні оброблять рани. Однак, немає клінічних підтверджень для ефективності такого антисептика. Йод і зеленка, за словами в.о. міністра, ефективні. Але у цивілізованому світі вже давно використовують більш сучасні та ефективні антисептики: йодовмісні антисептики (Повідон-йод), хлоргексидин 0,05%-розчин, етиловий спирт з 70% концентрацією.

Супрун наголосила: перед тим, як обробляти рану, промийте її під проточною водою. Потім нанесіть засіб, що знезаражує, та накладіть стерильну пов’язку або пластир.

Не вірте міфам, довіряйте кваліфікованим медикам, читайте сучасні дослідження та будьте здоровими.

“Сам по собі протяг не є чимось поганим. Як не є поганим і вітер. Адже люди найчастіше хворіють від інфекцій, які є в повітрі, а не від самого повітря. Тому протяг як такий не загрожує здоровій людини”, – розповіла Уляна Супрун на своїй сторінці у Facebook, пише 24канал

Медик розповіла, якщо протяг постійно уникати, сидіти в замкненому приміщенні та закутуватися в одяг – людина навпаки робить себе більш вразливою – гірше сприймаєте перепади температури повітря та можете швидше підхопити застуду.

“Щоби почувати себе в тонусі та бути більш здоровим – потрібно частіше дихати свіжим повітрям. Для цього будь-яке приміщення необхідно час від часу провітрювали. І якщо ви під час цього ненадовго потрапите під протяг – нічого страшного не відбудеться”, – розповіла Супрун.

“Інша річ – тривале переохолодження або ж сильний потік повітря, спрямований, наприклад, в область шиї чи обличчя. Тоді й за 10 хвилин можна зaхворіти. Адже це загрожує запаленням м’язів, нервів та може активізувати збудники хвороб, які є в організмі”, – уточнила медик.

Вона радить забезпечити у приміщенні постійну рециркуляцію повітря та не нашкодити комфорту одне одного.

“Тож якщо вам неприємно сидіти біля відчиненого вікна – не змушуйте себе й пересядьте туди, де не дме. А за можливості, краще вийдіть на якийсь час на вулицю, поки приміщення провітрюється”, – підсумувала пані Уляна.

І додала, “якщо ж ви любите свіже повітря в кімнаті – провітрюйте на здоров’я та нічого не бійтеся. Проте і не зловживайте. Поважайте комфорт одне одного та насолоджуйтеся весною”.

“Я помітила, що багато українців вважають навпаки: ніби вода на шкірі може вплинути на реакцію організму, папула від ін’єкції збільшиться та результат проби хибно покаже, що людина інфікована. Це не так”, – запевнила очільниця МОЗу.

Вона наголосила, що вода на шкірі ніяк не може вплинути на пробу Манту, адже ін’єкція вводиться внутрішньошкірно, куди вода не проникає.

“Утім, Манту справді не варто терти чи дряпати. А ось мочити можна на здоров’я”, – запевнила Супрун.

Міф перший. Всім відомий. Солодка легенда про дві половинки одного цілого (фрукт підставляється в залежності від регіону). Правда ж радикально інша – насправді ані психологічно, ані духовно ніхто нікому не підходить. Щоб скластися, як дві половинки, потрібно добряче попрацювати на собою: відмовитися від свого егоїзму, від частини своїх звичок на користь частини звичок іншої людини, притертися, підлаштуватися, докласти зусиль… Що це означає? Що за бажання можна жити довго і щасливо практично будь із ким, при умові, що це бажання буде взаємним і перейде в площину практичної реалізації. А якщо це бажання підкріплене коханням, то проблем з реалізацією взагалі бути не повинно, бо є потужний стимул. Звісно, є люди, які сходяться легше за інших, які більш контактні та безконфліктні, які краще пристосовуються і легше приймають чужі «правила», але буває і навпаки. Але головне — бажання будувати єдність та подружню любов, бо цього за вас ніхто не зробить. Отже, не варто шукати міфічної «половинки» —творіть своє майбутнє з тим, хто поруч, і хоче того самого, що і ви.

Міф другий. Пожити разом, щоб переконатися у сексуальній сумісності. Суперечить, до речі, першому. Якщо ми знайшли свою половинку, то все має скластися без «репетиції». Хіба ні? Так багато про секс ще не говорили, як це роблять від середини минулого століття і до сьогодні. Якщо йдеться про подружжя, то секс є важливою частиною єднання чоловіка та дружини, але загалом його значення у буденному житті пересічної неодруженої людини дещо перебільшене. Але зараз не про це. Надто багато пар сильно переживають, що одружаться і виявляться несумісними у ліжку. ” У той час, коли психологічно ніхто не підходить нікому, то фізіологічно всі підходять усім Насправді ж, у той час, коли психологічно ніхто не підходить нікому, то фізіологічно всі підходять усім. Це лише питання терплячості та довіри один до одного. Оскільки сексуальність чоловіків та жінок суттєво відрізняється, тому потрібно трохи часу, щоб пара осягнула гармонію у сексуальних стосунках. Але це можливо лише тоді, коли пара це розуміє і орієнтується на єднання, а не виключно на заспокоєння фізіологічних потреб. І як би парадоксально це не звучало, але запорука вдалого сексу — не співжиття до одруження, а активне спілкування, вибудовування довіри, створення емоційної близькості. І все це не лише можна, але і треба робити до одруження і продовжувати в процесі сімейного життя. Чим краще ви можете порозумітися в одязі та серед білого дня, тим кращими будуть ваші інтимні взаємини, бо вони вийдуть за рамки предметного використання партнера з метою зняття напруги. А для того, щоб розмовляти, повноцінно спілкуватися і краще один одного пізнавати, необов’язково жити разом до одруження. Крім того, секс це така тонка сфера нашого мозку (так,саме мозку), яка тільки страждає від надмірної кількості статевих партнерів, бо вони замість досвіду створюють додаткове обтяження і прирікають наш мозок на створення порівняльних файлів, адже кожна людина інша і має відмінні реакції, різні інтимні особливості і до кожної треба пристосуватися. А мозок мусить постійно всю цю інформацію приймати, обробляти і класифікувати, накопичувати, сортувати і порівнювати, порівнювати, порівнювати… А міг би назбирувати у той час інформацію про постійного партнера і вдосконалювати відчуття від контакту саме з цією людиною. Якщо ви мало розмовляєте, постійно сваритеся і не довіряєте один одному, то навряд чи те, що відбувається у вашій спальні, можна назвати інтимними стосунками — це радше обмін послугами. ” Не хочете одружуватися — тоді не крадіть один в одного час. Можливо, десь поруч ходить людина, яка готова жити з вами справжнім життям у справжній сім’ї, а не грати в імітацію

Міф третій. Пожити разом, щоб переконатися, що ми порадимо собі у побуті. Ах ці славнозвісні шкарпетки! Якщо ви не дізнаєтеся до офіційного оформлення стосунків, де ваш коханий кидає шкарпетки – як жити далі? Це майже як плід із дерева Пізнання – манить і спокушає. Тільки от яка дивна річ – американці, яким не шкода грошей на всілякі дослідження, навіть найдурніші з точки зору доцільності, цю тему теж дослідили. І в результаті висновок був таким – пари, які почали жити разом лише після одруження, розлучаються набагато рідше, ніж ті, які жили разом до одруження. Чому так? Люди у неформальних зв’язках передчасно прирікають себе на неминучу рутину, яка настає у всіх пар, просто одружені схильні вирішувати проблеми і боротися за свої стосунки більше, ніж ті пари, які вважають свої відносини вільними. Ще якісь американські психологи (можливо, ті самі) провели опитування серед пар, які живуть разом, але не перебувають в офіційно зареєстрованих стосунках. Суть питання була така: ви одружені? Чоловіки відповідали «ні», а жінки «так». Звісно, бувало і навпаки, але суть у тому, що у такому зв’язку кожний обманює себе так, як хоче бути обманутим. У кожного своя ілюзія: жінки вважають, що заміжні, хоча так не є, а чоловіки вважають себе вільними, хоча це не зовсім правда. До чого це я? Хочете бути разом – одружуйтеся і разом вчіться бути разом, долати труднощі, вести побут, радіти успіхам, рости. Не хочете одружуватися? Тоді не крадіть один в одного час – можливо, десь поруч ходить людина, яка готова жити з вами справжнім життям у справжній сім’ї, а не грати в імітацію.

Міф четвертий. Ми одружуємося, щоби бути щасливими. Це не так. Хоча ми всім серцем у це віримо і звучить це дуже романтично. Але насправді щастя — це продукт здорового шлюбу, а не його мета. Сенс шлюбу не у тому, щоб знайти ту свою половинку, якої вам бракувало, а у тому, щоб допомогти один одному стати тим, ким задумав вас Господь. Якщо одружитися у гонитві за щастям, тоді розчарування буде неминучим. Створюйте свою родину з надією на дружбу, підтримку, секс, повну хату дітей та будуйте її на спільних інтересах, спільному світогляді. І коли ви зрозумієте, що все, що ви можете дати один одному, це дар, а не обов’язок, тоді одного дня ви отримаєте щастя, як результат вашої спільної турботи один про одного. Все, що ви сподіваєтеся знайти у подружжі, насправді є у вас самих – любов, доброта, романтика, турбота. І якщо ви не вкладете це у ваші стосунки, то нічого з того і не буде у вашій сім’ї. ” Гаснуть емоції, дохнуть метелики і закінчуються стосунки…

Міф п’ятий. Кохання — це неймовірне почуття. Метелики в животі, трепет в серці, захоплення, піднесення, засліплення і ще багато слів, якими люди часто описують те, що вважають коханням. Але насправді все це опис емоцій. Любов — це не почуття, любов — це взяти на себе відповідальність. Подружня любов — це остаточне рішення взяти на себе відповідальність за іншу людину, за те, що ви будете разом ціле життя, за ваших спільних дітей, рішення про цілковиту відданість іншій людині аж до останнього подиху. Емоції можуть згаснути, змінитися, але прийняте свідомо рішення, особливо закорінене у вірі в Бога, триватиме вічно. Сучасний світ нам каже: «не заморочуйся, немає нічого вічного, знайдеш собі когось нового, якщо тут не складеться», — і ця формула приваблює багатьох. І багато хто так і робить – постійно міняє об’єкт своїх піднесених емоційних переживань. Гаснуть емоції, дохнуть метелики і закінчуються стосунки. Безперечно, симпатія та емоційна складова кохання є надзвичайно важливими, але це не може і не повинно бути підставою для одруження, бо цього недостатньо. Емоції надто мінливі. Дайте їм можливість перерости у щось більш тривале, дозріле і стабільне, збудоване на фундаменті тверезо прийнятого рішення. Любов не сліпа, любов не забирає у нас волю, вона не перетворює нас на рабів. Любов відкриває нам очі, звільняє нас і робить нас людьми, здатними на справжні вчинки. Любі закохані, не бійтеся пускати у ваші стосунки прагматизм та здоровий глузд, вчіться розмовляти та слухати, не бійтеся ставити питання і робити висновки з почутих відповідей, не замикайтеся на собі – будьте відкритими на товариські зустрічі з друзями, спільні поїздки та походи в гості, знайомтеся з родичами. Повірте, відверте спілкування послужить розвиткові ваших стосунків значно більше, ніж співжиття.

1. Потрібно в’їхати в США протягом перших 6 місяців після отримання візи, інакше вона стане недійсною

Це не правда. На кожній візі проставлений термін дії, і вона дійсна саме до цієї дати. Першу подорож по візі можна зробити в будь-який час в цьому проміжку. Віза може втратити дійсність, тільки якщо її відкличуть або скасують американські міграційні служби.

2. Існує обмеження по кількості віз, що видаються щороку

По туристичних неімміграційних візах такого обмеження не існує. Воно діє тільки на імміграційні візи.

3. Якщо всі діти знаходяться в США, батькам не дадуть візу

Цей фактор може вплинути на рішення консульства, але він не є єдиним критерієм для відмови у візі. Якщо всі умови виконані, ви отримаєте візу

4. Якщо в минулому у вас була відмова, то отримати візу допоможе лист від американського конгресмена чи сенатора

НІ. Сполучені Штати віддали відповідальність за видачу або відмову у візі консульським офісам в інших країнах. Саме за ними останнє слово в ухваленні рішення. Крім того, американські закони захищають процес прийняття рішень щодо віз від зовнішнього впливу. Заявник може вплинути на скасування попередньої відмови у візі тільки шляхом надання нових переконливих доказів міцних зв’язків.

5. Якщо хоча б один з дітей – громадянин США, батькам відмовлять в гостьовій візі

Це не правда. Якщо батьки зможуть довести, що мета їхньої поїздки – тимчасово побути з дітьми, а не залишатися в США назавжди, вони отримають американську візу.

6. Якщо ви попросите візу на 6 місяців, у вас менше шансів її отримати

Період, на який заявник просить візу, повинен логічно відповідати меті поїздки. Якщо ви працюєте і у вас є довідка, що робоче місце зберігається за вами на протязі 2 місяців, а ви просите візу на півроку – зрозуміло, що це викличе питання з приводу того, як ви збираєтеся поїхати на такий тривалий час.

7. Якщо в минулому вам відмовляли у візі, то шанси отримати нову дуже низькі

Існує багато критеріїв для видачі віз, які залежать від різних факторів, в тому числі минулих відмов. Проте, не всі відмови обов’язково мають негативний вплив на вашу наступну спробу. Якщо ви виконаєте всі умови для отримання візи, то ви її отримаєте.

Коли вам відмовляють у видачі візи, офіцери консульства повідомляють причину відмови. Якщо ви вважаєте, що обійшли або усунули ці обставини і тепер відповідаєте вимогам, то наступного разу вам видадуть візу.

8. Якщо ви вже були за кордоном, то вам видадуть американську візу

Неправда. Щоб отримати американську візу, потрібно виконати певні умови. Той факт, що у вас були або є візи в інші країни, ніяк не впливає позитивно на вашу заявку в американському консульстві.

9. Якщо у вас були американські візи, то наступного разу ви гарантовано отримаєте візу в США

Не обов’язково, адже умови і ситуації можуть змінюватися. Кожен раз, подаючись на візу в США, ви повинні відповідати вимогам. Якщо під час минулого приїзду в країну ви залишалися там надто довго, потрапили в реєстр судимостей або порушили інші правила або закони, або у вас не було з собою достатньо грошей і так далі, то це може негативно вплинути на ваше наступне прохання про візу.

10. Якщо ви подали прохання про продовження візи В1 / В2, в наступний раз вашу візу скасують

Не зовсім так. Для початку, спробуйте не затримуватися в США і їдьте, коли прийде час (дата закінчення дії форми І-94). Якщо ви «пересидили» дозволений вам термін, у вас можуть виникнути серйозні проблеми.

Якщо ви залишалися в США занадто довго:

• Це може мати негативний вплив на вашу наступну заявку на візу.
• Вам можуть задавати більше запитань в точці перетину кордону при наступному приїзді. Вам можуть заборонити в’їзд в США, якщо ви не сподобаєтеся офіцеру-прикордоннику.
• Ви зобов’язані зберігати всі документи і копії продовження, форми І-94 і так далі, якщо ви подавалися на продовження під час своєї попередньої поїздки в США.

Багато людей і досі намагається не їсти після шостої вечора. Вважається, ніби якщо лягти спати з повним шлунком, усе спожите перетвориться на зайві кілограми. Одначе це — лише міф. Тож дієтологи розповіли про найпоширеніші помилкові судження щодо їжі.
1. Не можна використовувати дерев’яні дошки для нарізання м’яса

Прийнято вважати, що при використанні ножа на дерев’яній дощечці з’являться мікроскопічні подряпини та заглиблення, у яких лишатимуться частки сирого м’яса та бактерії. Здавалося б, краще використовувати пластикові дошки. Але дослідження спростовують таку думку. Дін Клайвер (Dean O. Cliver) із Каліфорнійського університету виявив, що пластикові дошки не дають жодної антибактеріальної переваги.
Навіть якщо навмисне покласти на дерев’яну дошку бактерії, природні властивості дерева не дозволять їм розмножуватися. Усі бактерії, які опинилися у тріщинках, поступово вмирають,

Дін Клайвер
Клайвер протестував дошки з десяти видів деревини й чотирьох видів пластика. Результат був доволі неочікуваний. Якщо гострим ножем розрізати робочі поверхні пластикової та дерев’яної дошок, більше бактерій буде на першій.

Отже, яку б дошку для нарізання ви не використовували, просто ретельно доглядайте за нею та дезінфікуйте робочу поверхню. І не купуйте дошки нібито із бактеріальним покриттям — це лише маркетинговий хід.
2. Якщо до води додати сіль, вона швидше закипить

Про це й досі стверджують не лише домогосподарки, але й професійні кухарі. Проте будь-яка людина, яка знається на хімії, скаже вам, що кількість солі, яку додано під час варіння, зовсім не вплине на швидкість закипання води.

Так, загалом сіль змінює температуру кипіння води, однак усе залежить від її концентрації. Щоб помітно прискорити цей процес, доведеться додати й повністю розчинити стільки солі, що страва стане непридатною для вживання.

Та кількість солі, яку ми зазвичай додаємо при готуванні, змінює температуру кипіння води на кілька десятих градуса, — і це ще якщо пощастить.
3. Знежирені продукти корисніші

Достатня кількість правильних жирів лише допомагає втрачати вагу й знижує рівень холестерину. Звертайте увагу на склад продуктів у магазині й обдумуйте покупку, а не автоматично тягніться за знежиреним, бо десь почули, що так корисніше. Більшість із них містить мало “хороших” і багато “поганих” жирів, а також велику кількість добавок і замінників (наприклад, цукру і натрію).

Намагайтеся додавати до свого раціону мононеначисені жири (авокадо, пекан, мигдаль, арахіс) та омега-3 жирні кислоти (насіння чіа, морські водорості, лосось).
Без жирів людський організм не здатен ввібрати більшу частину поживних речовин необхідних для виживання. До того ж, нестача жирів призводить до різноманітних збоїв нервової системи,

дієтолог Аланна Дібона
4. Молочні продукти — найкраще джерело кальцію

Багато людей вважає, що нема нічого кращого для здоров’я та зміцнення кісток за молочні продукти. Так, у них містяться вітамін D та кальцій, але вони також входять до складу темної листової зелені (листова капуста, шпинат).

Однак міцність кісток залежить не тільки від кальцію й вітаміну D. Не менш важливі вітамін К (у листовій зелені він міститься, а в молочних продуктах — ні) і магній (є в мигдалі, кеш’ю, вівсянці, картоплі, але відсутній у молоці).

Якщо ви турбуєтеся про свої кістки, не обмежуйтеся молочними продуктами. Збагачуйте раціон іншими джерелами кальцію.
5. Необхідно випивати 8 склянок води на день

Універсальної кількості води, яку повинен випивати кожен із нас щодня, не існує. Не обов’язково дотримуватися певних мірок, просто пийте, щойно відчуваєте, що спраглі. Харчування — справа індивідуальна. Інколи організму потрібно більше, інколи менше середньої норми води.

І пам’ятайте, що організм отримує воду з будь-яких рідин, фруктів та овочів. А ознака достатньої кількості води — світлий колір сечі.
Воду останнім часом розрекламували немов ліки від усіх хвороб. Певна річ, вона необхідна для нормальної роботи організму, але 8 склянок на день не захистять вас від усіх проблем,

дієтолог Аланна Дібона
6. Продукти з високим вмістом натрію солоні на смак, тому потрібно уникати солоного

Це особливо важливо для тих людей, які слідкують за кількістю вжитих солі і натрію через ризик діабету чи гіпертонії. Суперечність у тому, що не всі продукти з високим вмістом натрію солоні на смак. Його багато в соусах, випічці, напівфабрикатах та фастфуді.

Тому не забувайте дивитися на склад продуктів у магазині та дізнаватися, як саме готуються ваші улюблені страви в кафе та ресторанах (багато закладів розміщує цю інформацію на своїх сайтах).
7. Якщо їсти яйця, збільшиться рівень холестерину

На вміст холестерину в крові впливають насичені жири та трансжири. У яйцях їх міститься дуже мало (близько 1,5 г жиру в одному великому яйці, трансжири відсутні взагалі). На думку науковців, із тієї кількості холестерину, що є в жовтках, лише невелика частина потрапляє до крові.

Цілковита відмова від яєць через страх холестерину нічого доброго не принесе. Утримуючись від яєць, ви позбавляєте себе 13 вітамінів і мінеральних речовин, а також доволі смачного сніданку.
8. Алюмінієві фольга та посуд пов’язані з хворобою Альцгеймера

Цей міф набув особливого поширення в Америці в 80-х і 90-х роках, і навіть зараз деякі люди вірять цьому. Усе тому, що під час досліджень, які проводилися в 60-х-70-х роках, було виявлено підвищений рівень алюмінію в мозку пацієнта, який страждав на хворобу Альцгеймера. Після цього багато людей почало уникати алюмінієвого посуду і фольги.

Однак із того часу проводилася величезна кількість нових досліджень. Зараз учені переконані, що весь алюміній, який потрапляє до організму, переробляється нирками й виводиться з сечею, та ніяк не пов’язаний з хворобою Альцгеймера.
9. Шкірка на смаженому м’ясі допомагає зберегти його соковитість

У ХІХ ст. німецький хімік Юстус фон Лібіх один із перших висловив припущення, що якщо готувати м’ясо при дуже високій температурі, шкірочка не буде пропускати рідину всередину, і таким чином воно буде більш соковитим.

Тільки під час свого експерименту Лібіх порівнював кількість рідини і поживних речовин у шматку м’яса, який повільно варився у воді, з іншим, який смажився на дуже гарячій поверхні. Певна річ, смажене виявилося більш соковитим, адже з першого шматка все виварилося.

Відомий автор Гарольд МакГі (Harold McGee) у своїй книзі «Про їжу і кулінарію» (On Food and Cooking) описав експеримент, у якому порівнював м’ясо зі шкіркою та без. Обидва шматки було приготовано однаковим способом. Як з’ясувалося, м’ясо, засмажене до скоринки, було менш соковите, ніж те, що без неї.
10. Заборонено їсти після 6 чи 7 вечора

Цей міф виник через неправильне розуміння роботи травної системи. Людям здається, що якщо заснути на повний шлунок, уповільнення процесів обміну призведе до того, що все, що з’їли, перетвориться на жирові накопичення. Таке твердження правильне, однак далеко не для всіх.

Хоча метаболізм під час сну справді сповільнюється, він не зовсім припиняється. Їжа у шлунку буде переварюватися. Певна річ, ви не схуднете, якщо погано харчуватиметеся, цілісінький день не відходитимете від столу й не займатиметеся спортом. У такому випадку взагалі неважливо, о котрій вечеряти — хоч о п’ятій, хоч о сьомій.

Якщо ви лягаєте спати дуже пізно, а вечеряєте о п’ятій чи шостій лише тому, що прагнете схуднути, це навряд чи допоможе. Ви просто пропускаєте один прийом їжі, а така поведінка може бути зовсім некорисною. Організм запустить режим голодування. І тоді під час наступної трапези станеться викид гормонів, що змусить з’їсти більше ніж зазвичай. Як результат, ви собі лише нашкодите.
Те, що ви їсте протягом дня, набагато важливіше. Їжа, вжита після шостої вечора, не перетвориться на жир магічним чином. Ця порада “допомагає” худнути лише тому, що зменшується загальна кількість калорій на добу,

дієтолог Енді Белатті
Тому прислухайтеся до здорового глузду: якщо якась із порад чи нова “чарівна” дієта надто хороша для правди, підходять усім без винятку, це, найімовірніше, черговий міф. До такої інформації краще поставитися скептично й перевірити її в надійних джерелах.

Міф 1. Спиртне в помірних дозах не шкодить

Реальність

У жіночому організмі не існує такого органу, який би не постраждав навіть після невеликих доз алкоголю. Проте найбільше руйнується мозок, адже зміни, які відбуваються в ньому під дією алкоголю, незворотні. Чим вища концентрація спирту в крові, тим більше клітин мозку гинуть. Безпечної дози не існує, є лише поняття «керованого вживання алкоголю». Згідно з цим, жінка може випити 120–150 мл алкоголю на тиждень, за умови, що упродовж двох днів із семи вона взагалі не вживає спиртне.
Однак є випадки, коли навіть одна доза алкоголю – це вже занадто. За кермом, під час вагітності, годування грудьми, прийому ліків та індивідуальної непереносимості.

Міф 2. Після чарки алкоголю мозок працює краще

Реальність

Навпаки, алкоголь гальмує мозок. Існують три стадії впливу алкоголю на наш мозок. При невеликій дозі випитого спиртного відключаються мозкові «гальма», тому ми стаємо веселими, розкутими, щасливими і насмілюємося говорити і робити те, чого б у тверезому стані не сказали і не зробили. Коли доза випитого спиртного збільшується, під його вплив потрапляє та ділянка мозку, яка відповідає за рухи м’язів. Координація порушується, і ми реагуємо на зовнішні подразники з певним запізненням. А також погіршується наша розумова і фізична діяльність. Якщо випити надто багато, алкоголь віднімає в мозку його контроль над життєво важливими функціями організму – диханням і кровообігом.

Міф 3. Алкоголь долає депресію

Реальність

Алкоголь – це сильний депресант, який сильно пригнічує головний та спинний мозок. Бадьорість від алкоголю відчувають лише ті, хто уже не може без нього жити. Нетривалий час під дією алкоголю людина може виконувати роботу швидше, але помилок допускатиме значно більше.

Міф 4. Алкоголіки – це вуличні волоцюги та слабохарактерні люди

Реальність

Переважно, алкозалежними стають люди соціально забезпечені, які мають сім’ю та роботу. І під впливом залежності людина може скотитися на узбіччя життя. Алкоголізм не залежить від характеру, залежність може розвинутися внаслідок певних подій та типу поведінки людини. Навіть людина із сильною волею може стати залежною, якщо вирішуватиме за допомогою алкоголю свої життєві проблеми. Тож ризик полягає в тому, з якою метою і скільки людина випиває спиртного.

Міф 5. Кава допомагає швидко протверезіти

Реальність

У каві міститься кофеїн, який знімає відчуття сонливості після алкоголю, але аж ніяк не його токсичну дію. Зменшити вплив спиртного на організм можна лише сорбентами, наприклад активованим вугіллям. Але для повного виведення алкоголю з організму необхідна активна робота печінки протягом 24 годин.

Міф 6. Коньяк найкраще зігріває у холод

Реальність

Спиртне лише на короткий час створює відчуття тепла, оскільки до розширених судин надходить більша порція крові. Розширені судини швидше виводять тепло назовні – воно виходить із внутрішніх органів на поверхню шкіри, створюючи ілюзію розігріву, і швидко втрачається. Тому алкоголь ще більше охолоджує організм.

Міф 7. Чарка горілки – найкращий засіб проти застуди

Реальність

Французькі вчені довели – на жодні віруси, що спричиняють застуду чи грип, алкоголь не діє. Тому спритне в жодному разі не можна використовувати як лікувальний засіб. Навпаки, алкоголь ослаблює організм, знижує імунітет і лише ускладнює одужання під час інфекційних хворіб.

Міф 8. Келих вина покращує апетит

Реальність

Алкоголь запалює та пошкоджує слизові оболонки стравоходу, ускладнює всмоктування їжі й перешкоджає нормальному травленню. Першим під удар алкоголю потрапляє шлунок. Залози, які виробляють шлунковий сік та ензими, необхідні для перетравлювання їжі, під дією алкоголю подразнюються і з часом руйнуються повністю. Алкоголь сповільнює обмінні процеси, тому з келихом вина людина може з’їсти більше, але з набагато меншою користю для себе. Ось чому вірні друзі алкоголю – це гастрит, панкреатит та гепатит.

Міф 9. Для досвідченого водія трохи пива – не проблема

Реальність

Навіть невелика концентрація алкоголю в крові призводить до порушення поведінки водія. Порушується орієнтація, знижується концентрація уваги та координація рухів. Людина стає надмірно самовпевненою чи навпаки нерішучою, при цьому у неї сповільнена адаптація при освітленні фарами зустрічного авто, порушена техніка поворотів та обмежене поле зору. Саме тому нетверезі водії часто перевищують швидкість, не дотримуються безпечних інтервалів у транспортному потоці, неправильно розраховують маневри. Жодної «допустимої» концентрації алкоголю в крові, яка ніби-то не впливає на керування транспортним засобом, не може бути. Причиною автомобільних аварій є не надмірне споживання алкоголю, а елементарне його вживання.

Міф 10. Алкоголь на мене не впливає, коли захочу, тоді зупинюся

Реальність

Найпідступнішого удару алкоголь завдає по наших психологічних установках. Переконання у тому, що з власною залежністю людина може впоратися самотужки, – це дуже поширений самообман. Якщо людина уже потрапила під владу алкоголю, він керуватиме її вольовими рішеннями. І тоді короткі перерви в алкогольному марафоні, це не досягнення залежної людини, а стан організму, коли він «уже більше не може пити».
Інша справа, коли людина вже сама хоче і ще може зупинитися. Тоді її щоденним правилом стане установка: «Постарайся сьогодні і завтра не пити. Завтра настало – це вже сьогодні. Постарайся і завтра не пити…»