Мінімальна зарплата в Україні зросте на 14% у 2024 році. Замість нинішніх 6700 гривень українці отримуватимуть мінімально 7651 гривню.

Розрахунок оприлюднила Федерація профспілок, посилаючись на перше засідання спільної робочої комісії з підготовки пропозицій щодо встановлення розміру мінімалки:

розмір мінімальної заробітної плати — 7651 грн (зараз — 6700 грн);
розмір посадового окладу працівника І тарифного розряду єдиної тарифної сітки — 3443 грн (зараз — 2893 грн).

За інформацією Мінсоцполітики, фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у цінах квітня 2023 року склав 7782 грн, тобто мінімальна зарплата наступного року буде меншої від прожиткового мінімуму 2023 року.

Міністерство фінансів до 19 червня очікує від Міністерства економіки уточнений макропрогноз, щоб порахувати необхідні бюджетні видатки для забезпечення запропонованих розмірів мінімалки.

Доплати українським військовим у розмірі 30 тисяч гривень вдасться повернути тільки в разі підвищення податків.

Про це в інтерв’ю Forbes заявив міністр фінансів України Сергій Марченко, зазначивши при цьому, що іншого способу повернути виплати на даний момент не існує.

“Питання 30 000 грн – це не підтримка армії. Тому що систему мотивації має визначати військове керівництво. Коли йде популізм таких масштабів, які важко стримати, я не буду підбирати слова, кажучи, що, можливо, ми подумаємо й порахуємо. Неможливо це порахувати і неможливо це профінансувати. Це можливо зробити тільки в ніші зміни до закону про бюджет. Ціна питання на рік – 170 млрд грн”, – заявив міністр.

“Можна передбачити збільшення податків, в тому числі ПДВ на 4%, військовий збір – втричі. Тоді це можна профінансувати, інших варіантів не існує”, – сказав Марченко, зазначивши при цьому, що зарплати військових, на відміну від бюджетного сектора, не фінансуються за рахунок міжнародної допомоги.

“Тому, збільшуючи витрати на армію, треба розуміти наслідки таких кроків. Ніхто про це чомусь не думає, коли голосує”, – підсумував глава Мінфіну.

30 тисяч гривень для військових
Виплати в 100 тис. грн на місяць збережені захисникам, які воюють безпосередньо на передньому краї, а 30 тис. грн виплачується військовим, які виконують завдання в районах бойових дій, але не беруть безпосередньої участі в боях з противником пропорційно часу виконання, а також тим, хто перебуває на бойовому чергуванні і бере участь у відбитті повітряних нападів противника, незалежно від району виконання завдання.

У той же час, якщо військовослужбовці знаходяться поза зоною бойових дій, в тилу, то додаткові бойові виплати їм не нараховуються.

10 квітня Верховна Рада проголосувала за те, щоб повернути військовим доплати в розмірі 30 тисяч гривень. Йдеться про законопроект №8312.

Надбавку захисникам планують таким чином повернути за рахунок скорочення зарплат держслужбовцям і співробітникам державних підприємств.

11 квітня 2023 року до Верховної Ради внесли постанову, яка блокує повернення доплат у 30 тисяч гривень військовослужбовцям, поліцейським і посадовим особам служби цивільного захисту.

12 квітня 2023 року голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив про те, що поправка, проголосована у Верховній Раді щодо повернення надбавок військовим, не гарантує проведення виплат.

2 травня 2023 року силовики попросили Верховну Раду України до кінця травня розробити законопроект з оплати праці військових. Раду просять відкласти проект про повернення 30 тисяч військовим.

Про це повідомляє Reuters.

“У заяві, опублікованій пізно в п’ятницю (21 квітня — ред.), казначейство схвалило указ про заморожування активів, що належать Уссу в Італії, включаючи міноритарну частку в приватній компанії, його віллу в Базільйо та банківський рахунок, що містить понад 160 000 євро”, — йдеться у повідомленні.

Як зазначає видання, Артем Усс перебував під домашнім арештом у своєму будинку в Базільйо на околиці Мілана, але втік за день після того, як міланський суд погодився передати його до США, щоб пред’явити йому звинувачення у транспортуванні нафти з Венесуели в обхід санкцій і в банківському шахрайстві.

“Його електронна мітка відстеження подала сигнал тривоги, коли він вийшов з дому, але він зник, коли поліція прибула на віллу”, — пише Reuters.

Втеча росіянина збентежила італійський уряд, а прем’єр-міністр Джорджія Мелоні розкритикувала початкове рішення надати Уссу домашній арешт. Окрім того, міністр юстиції Італії розпочав дисциплінарне стягнення проти трьох суддів, які ухвалили рішення про домашній арешт, повідомили журналістам раніше цього тижня два джерела, безпосередньо обізнані з цим питанням.

Раніше цього місяця Усс заявив російським ЗМІ, що висунуті проти нього звинувачення в США були “політично мотивованими”.

У жовтні 2022-го року Міністерство юстиції США звинуватило п’ятьох громадян Росії та двох трейдерів венесуельської державної нафтової компанії Petroleos de Venezuela у відмиванні коштів, контрабанді нафти та незаконному доступі до військових технологій. У списку обвинувачених — росіяни Юрій Орєхов, Артем Усс, Світлана Кузургашева, Тимофій Телегін, Сергій Туляков. Серед венесуельців — Хуан Карлос Сото та Хуан Фернандо Серрано Понсе.

Про це свідчать дані “Мінфін”.

Зокрема, у порівнянні із січнем 2022 року, домашнє сало зросло в ціні на 12,03 грн/кг. Тоді воно коштувало 152,97 грн/кг.

Наразі це найвищий ціновий показник:

серпень-2021 – 131,49 грн/кг;
вересень-2021 – 132,5 грн/кг;
жовтень-2021 – 135,29 грн/кг;
листопад-2021 – 137,29 грн/кг;
грудень-2021 – 148,36 грн/кг;
січень-2022 – 152,97 грн/кг;
лютий 2022 – 165 грн/кг.

Також зросло в ціні й сало солоне. У порівнянні з січнем, воно подорожчало на 2,07 грн – з 195,23 грн/кг до 197,3 грн/кг.

Додамо, що у салі досить багато некорисних насичених жирів. У 100 грамах – майже 40 грамів, подвійна денна норма для нашого організму.

З іншого боку, в салі все-таки більше жирів із ненасиченими жирними кислотами. Навіть більше, ніж у вершковому маслі. Такі жири добре впливають на стан судин.

Сало їсти варто, але не багато.

Якщо ви раптом з‘їли багато сала, то в цей день не варто їсти масло, інші тваринні жири, м’ясо, а також солодощі.

Передає – джерело.

Про це повідомив заступник Міністра фінансів Роман Єрмоличев в інтерв’ю газеті «Сучасна освіта України». «Рішення про цільову субвенцію молодим учителям, як на мене, не вирішувало питання комплексної підтримки цієї категорії педагогів.

Адже, відверто скажемо, одноразова виплата у 9-10 тисяч гривень не стане стимулом для молодої людини пов’язати життя зі школою. Надання цих коштів не вирішить проблему низької зарплати педагога-початківця. Отже, дискусії щодо зміни підходу до фінансування роботи учителя тривають», ‒ наголосив заступник Міністра фінансів. За його словами, Мінфін формує середньостроковий прогноз бюджету на наступні роки.

«Ми надіслали міністерствам запити. Кожне з них має напрацювати стратегії й цілі, як саме діяти упродовж наступних трьох років. І ми дискутуватимемо про можливе збільшення фінансування й ефективність використання наявних коштів. Але «першу скрипку» повинно грати профільне міністерство», ‒ впевнений Роман Єрмоличев. Він зауважив, що не треба думати, що держава просто заощаджує кошти.

«Ми надаємо суттєві ресурси для підтримки шкіл. За останні роки спрямовано близько 10 млрд капітальних видатків. У держбюджеті на 2021 рік відповідні видатки навіть збільшено: виділили кошти і на програми «Спроможна школа для кращих результатів», і на Нову українську школу, й інші програми. Навіть в умовах пандемії держава розуміє, що освіта є базовою основою розвитку країни.

Однак мусимо ці кошти використовувати ефективно. Тому вкрай важливо здійснювати системний аналіз», ‒ переконаний заступник Міністра фінансів.

Про це повідомляє svidok.

Уряд пропонує з одного боку вдвічі підвищити суму відправки коштів для клієнта (з 150 тисяч гривень до 300 тисяч гривень). З іншого боку, розширяться і повноваження суб’єктів первинного фінмоніторингу і штрафи за «косяки» перевіряючих.

Законопроект опублікований на сайті Міністерства фінансів 25 липня 2018 року.

У Мінфіні пропонують на порядок збільшити штрафи за неякісні перевірки. За подачу недостовірної інформації або неподання її зовсім, непроведення належної перевірки клієнта (ідентифікація, верифікація, вивчення суті операції, вигідних власників і т.д.), не зазначення даних ініціатора і одержувача грошового переказу, уповноважена особа суб’єкта первинного фінмоніторингу може бути покарана штрафом на суму до 2000 неоподатковуваних мінімумів (34 тисяч гривень). Хоча перш за такі проступки максимальний штраф становив 3,4 тисячі гривень.

Відповідний законопроект до Податкового кодексу вже розроблений Мінфіном. Якщо зараз середня ціна пачки цигарок становить 28 гривень, то вже незабаром ця цифра перетвориться на 35. Тобто, тютюн подорожчає приблизно на 30%: саме така умова прописана в Угоді про асоціацію України з Євросоюзом.

Повністю вийти на оподаткування європейського рівня уряд планує до 2025 року, тоді за одну пачку доведеться викладати не менше 3-4 євро. Якщо розраховувати з нинішнього курсу, виходить не багато – не мало: 100 гривень. Множимо цю цифру на 30, якщо орієнтуємося на щоденне поповнення цигаркових запасів, і отримуємо мінімальну зарплату по Україні. Експерти вважають, що таким чином владі вдасться зменшити споживання сигарет в принципі, та й до того ж збільшить доходи в бюджет. Останнє явно є ключовою причиною подорожчання тютюнових виробів, втім, як і алкогольних напоїв.

https://youtu.be/YF1jnOSfve0

Про це заявив віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко, повідомляє Корупція Маркет

За словами Розенка, за два останніх роки Пенсійного фонду перевіряли два рази.

Крім того, як констатував глава Мінсоцполітики, перевірки показали, що у Пенсійному фонді не виявлені випадки подвійних виплат і виплат пенсій «мертвим душам».

«Перший аудит наша команда провела самостійно у 2015 році, другий — Міністерство фінансів в 2016 році. Так от, аудит Мінфіну підтвердив, що жодних зловживань у Пенсійному фонді немає. Немає ніяких подвійних або потрійних виплат, немає виплат мертвим душам, немає ніяких мільярдів переплат», — запевнив міністр.

Як повідомив Розенко, відомство передало Мінфіну інформацію про 160 млн транзакцій, з яких під сумнів було поставлено 50. З цих 50, на сьогоднішній день лише вісім випадків свідчать про те, що можливі подвійні виплати.

«Зараз йде остаточна перевірка цих даних. Тобто з 13 млн пенсіонерів лише за 8 особам існують сумніви», — уточнив Розенко.

При цьому міністр додав, що зараз налагоджена оперативна система обміну інформацією з Мін’юстом і з відділами реєстрації актів цивільного стану.

«Інформація про смерть людини відразу потрапляє в органи Пенсійного фонду. Зараз у нас є всі реєстри застрахованих осіб, є всі реєстри пенсіонерів і є централізована система пенсійного забезпечення», — наголосив Розенко.

SONY DSC

“Після переходу цього банку в державну власність доля державних банків у банківському секторі є досить значною. У планах держави не є бути власником такої великої частки на банківському секторі”, – сказав він на прес-конференції.
“Тому після того, як банк стабілізується повністю, почне реалізовувати стратегічний план, держава планує цей банк продати. І це створить нормальні конкурентні умови на ринку. Продати за прозорими умовами”, – заявив міністр фінансів.
Міністр також повідомив, що “ліквідація дефіциту “Приватбанку” відбудеться в кілька етапів”, спершу Мінфін випустить облігації на суму 43 мільярди гривень.
“Важливо, щоб власники самі звернулися до уряду з проханням увійти до капіталу банку, а також взяли на себе зобов’язання щодо сприяння спокійній передачі банку у державну власність, а також зобов’язання стосовно реструктуризації портфелю уже після переходу банку в державну власність, що компенсує витрати державі, понесені під час переходу банку у державну власність”, – сказав він.
У свою чергу, голова Національного банку Валерія Гонтарева зазначила, що “тимчасова адміністрація вже працює в цьому банку”.
“Але це ніякого значення не має, тому що ми не призупиняємо операції банку”, – наголосила вона.
“Міністерство фінансів за 2 дні повинно визначитися з менеджментом, повинно переоформити та купити цей банк за 1 гривню. Після цього тимчасовий адміністратор повинен зробити конвертацію цих зобов’язань у капітал”, – заявила Гонтарева.
Як відомо, у неділю 18 грудня Національний банк відніс “Приватбанк” до неплатоспроможних, а Кабінет міністрів та РНБО підтримали ініціативу про перехід цього банку у 100%-ву держвласність.

За її словами, встановити даний факт вдалося лише після того, коли переселенців зі сходу України почали обдзвонювати оператори якогось колл-центру, які від імені Мінфіну просили їх уточнити певні персональні дані.

Зазначається, що після звернення кількох переселенців, активісти, що спеціалізуються на юридичній допомозі ВПЛ, встановили, що дзвінки надходять від колекторської фірми “Дельта М Юкрейн”, яка вісім років працює в Україні. Хоча центральний офіс компанії, за її власною інформацією, знаходиться у Києві, вона також має офіс у Москві та контакт-центр у Воронежі.

З’ясувалося, що за підсумками тендеру, саме цю компанію Мінфін обрав в якості підрядника для проведення верифікації.

“Після поста у Фейсбуці Олександра Клюжева з коротким описом ситуації у коментарях відгукнувся віце-прем’єр-міністр Павло Розенко. Крім обіцянки розібратися за наявності запитів з фактами, там було тільки одне посилання — на сайт держзакупівель, з якого й стало зрозуміло, що “Дельта М” — не тільки колектори з сумнівною репутацією, а й переможці цілком офіційного тендера, проведеного Мінфіном”, – зазначає Л.Литвинова.

За її словами, в договорі, укладеному між міністерством та компанією 11 листопада, присутні декілька пунктів, що викликають питання. Так, незважаючи на те, що в ньому прописана “необхідність захисту персональних даних в межах чинного законодавства”, виконавцю надається право залучати до виконання замовлення третіх осіб. Сторони звільняються від відповідальності за наявності “непереборних обставин”, серед яких значаться війна або військові дії. Ще більше запитань викликають технічні вимоги до верифікації. Так, пункт 1.1.1 договору, по суті, передбачає, що замовник надає виконавцю реєстр фізичних осіб-переселенців.

“Цим договором Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов’язання надавати Замовникові послуги з фізичної верифікації за кодом ДК 016:210 — 82.91.1 — послуги агентств зі збирання платежів і послуги бюро кредитних історій, за кодом CPV за ДК 021:2015 — 79940000-5 — послуги колекторських агентств, Згідно з реєстром фізичних осіб, наданим Замовником”, – цитує Л.Литвинова текст договору.

“Іншими словами, Міністерство фінансів передає колекторській фірмі з сумнівною репутацією та чітко простежуваними зв’язками з Росією реєстр переселенців, при цьому наділяючи її повноваженнями, що йдуть урозріз як із законодавством, так і з правами людини. Крім того, дозволяє цій компанії залучати до виконання робіт третіх осіб, а по суті — ділитися отриманою інформацією з будь-якою зацікавленою особою”, – резюмує автор.

За її словами, сьогодні людей і організацій, яких може зацікавити подібний реєстр, стає все більше.

“По суті, база переселенців з набором персональних даних — це і повна база інформації про житло, що пустує, на непідконтрольних територіях; і список адрес, за якими проживають “вороги молодої республіки”; і клондайк для фахівців з афер на ринку житла й землевідведення; і багато чого іншого”, – йдеться в статті.

Л.Литвинова вказує, що результатом пілотного проекту з верифікації ВПЛ стала втрата контролю над реєстром переселенців, результати якого сьогодні спрогнозувати неможливо. Наслідки події, при цьому, торкнуться не Мінфіну, а громадян, які довірили свої персональні дані державі.

У липні ЗМІ повідомляло, що Міністерство фінансів України в рамках верифікації одержувачів соціальних виплат за критерієм перетину кордонів перевірило тільки 155 тис. переселенців з 1 млн 700 тис.

Нагадаємо, Міністерство фінансів України так і не отримало доступу до всіх державних баз даних та реєстрів, необхідних відомству для верифікації одержувачів соціальних виплат. У числі недоотриманого — реєстр цивільних станів, реєстр транспортних засобів, реєстр виборців, реєстр перевірки власників паспортів.

Як повідомляє прес-служба Мінфіну, у поданих сьогодні доказах Київ висуває «впевнену та аргументовану відповідь» на намагання Росії переконати суд винести рішення щодо її позову, не надаючи Україні можливість представити усі свої доводи у повному судовому процесі.

«Такі докази охоплюють велику кількість фактичних обставин стосовно, з-поміж іншого, ролі Росії у спірній транзакції, та порядку, в якому угоду було нібито схвалено в контексті величезного тиску, який Росія на той час протиправно чинила на Україну, а також докази провідного експерта з питань українського права, що стосуються цієї угоди», – йдеться у повідомленні.

Україна очікує від Росії доказів у відповідь, які мають бути представлені 4 листопада, додають у Мінфіні.

У липні стало відомо, що компанія The Law Debenture Trust Corporation Plc, яка представляє інтереси Росії в справі щодо так званого «боргу Януковича», просить суд про розгляд заперечень України проти позову в порядку спрощеного провадження.

Упродовж осені минулого року Україна узгодила реструктуризацію своїх зобов’язань, включно зі списанням частини їх, із більшістю зі своїх приватних кредиторів – крім Росії.

У грудні 2013 року тодішній президент України Віктор Янукович домовилися з російським президентом Володимиром Путіним, що Росія надасть Україні кредит на 15 мільярдів доларів через розміщення українських цінних паперів. Невдовзі після цієї зустрічі облігації на суму 3 мільярди доларів були розміщені на Ірландській фондовій біржі, які згодом і викупила Росія.

Так, за словами головного фінансиста, в рамках підготовки пропозицій податкової реформи, його відомство пропонує встановити канікули для малого бізнесу – таким вважається підприємство, оборот якого не перевищує три мільйони гривень. Мінфін, при цьому, вважає, що нова норма не нестиме ризиків і не використовуватиметься для зловживань. Власне, основною метою нововведення Данилюк вважає надання стимулу розвитку малого бізнесу в умовах зростання ризиків і скорочення бюджетів. На його думку, в перспективі це дозволить створити нові робочі місця і підвищити рівень соціальних стандартів.

Нагадаємо, наразі в Україні розробляються проекти податкової реформи. До цього залучено як державні структури, так і широке коло представників громадськості. У рамках реформування планується змінити не лише ставки податків, а і процедуру їх нарахування та адміністрування.