Польща від початку повномасштабної війни надала прихисток для півтора мільйона українців. Понад 80% знайшли роботу у сусідній країні. Уже у 2024 році вони отримуватимуть більші доходи.

Про це пише yavp.pl.

Зазначається, що навіть ті, хто отримує мінімальну оплату, матимуть більші доходи в 2024 році, бо підвищення ставок стосується їх нарівні з поляками.

Відтак, у 2024 році мінімальна зарплата у Польщі для тих, хто працює за умовами трудового договору, складе:

з 1 січня 2024 року – 4 242 злотих (36353 гривень брутто)
з 1 липня 2024 року – 4 300 злотих (36850 гривень брутто).
“Для людей, які працюють із погодинною оплатою праці, мінімальна погодинна ставка з початку наступного року складатиме 27,7 злотих, тобто 237 гривень брутто, а з 1 липня 2024 року – 28,1 злотих, – 240 гривень брутто”, – йдеться у повідомленні.

Попри це, працівники отримуватимуть менші суми після всіх відрахувань. Наприклад, зарплата нетто від 1 січня 2024 року складе близько 3 222 злотих, – 27611 гривень. Із 1 липня – близько 3 261 злот, – 27945 гривень.

За попередніми оцінками, підвищення мінімальної заробітної плати в Польщі, поширюватиметься на 3,6 мільйона працівників.

Про це розповів прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на брифінгу 14 вересня, передає Zn.ua.

За словами прем’єр-міністра, збільшення мінімальної зарплати у грудні відбудеться за планом – її піднімуть з 6,5 тисячі гривень до 6,7 тисячі гривень. Але у 2023 році поки що про підвищення мінімалки не йдеться.

“Наступного року ми плануємо виконувати всі наші соціальні зобов’язання. Мінімальна заробітна плата, як і планувалося, збільшиться у грудні до 6,7 тис. грн і буде такою стабільно протягом наступного року. Уряд поки не бачить можливості подальшого збільшення мінімальної зарплати”, – сказав Шмигаль.

Водночас він наголосив, що пенсії будуть проіндексовані, як і планувалося, 1 березня 2023 року.

Відповідно до проекту держбюджету на 2023 рік, з 1 січня мінімальна заробітна плата становитиме 6,7 тис. гривень, а прожитковий мінімум – 2,6 тис. гривень.

Передає – джерело.

Чи справдиться бажання тисяч українців?

Знизити комуналку, відправити Ляшка в Антарктиду, присвоїти покійному меру Харкова Генадію Кернесу посмертне звання Героя України – все це суть останніх офіційних звернень українців до президента Володимира Зеленського. Цього разу мова іде про підвищення мінімальної зарплати до 10 тис грн.

Збільшити мінімум на 4 тис грн

Рівень “мінімалки” в Україні з 1 січня цього року складає 6 тис грн, а з 1 грудня 2021 року зросте до 6,5 тис грн. Та, враховуючи помітне подорожчання продуктів, ліків та платіжок за житлово-комунальні послуги, ці суми, м’яко кажучи, не вражають.

Ініціатор петиції № 22/113030, що з’явилася на сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України 11 лютого, просить підняти мінімальну зарплату до 10 тис грн.

А впровадити її мають вже з вересня 2021 року. Саме такі строки зазначив автор.

“Підняти мінімальну зарплату до 10 000 грн в Україні з вересня 2021 року. Зараз люди виживають за ті гроші які отримують – чиновники отримують в 10, 20 або 50 разів більше отримують зарплату і плюс допомога від держави. Тому прошу підняти мінімальну зарплату”, – пише автор електронного звернення Руслан Любимов.

Про це сказала міністерка соціальної політики Марина Лазебна в інтерв’ю LB.

Вона зазначила, що при цьому середня зарплата може бути на рівні 12 тисяч гривень.

При цьому міністерка зауважила, що на шість- вісім тисяч гривень в Україні реально вижити. Вона переконує, що саме таку мінімальну зарплату повинні платити усі роботодавці некваліфікованим працівникам.

Мабуть, не на тих рівняється екс-майже-міністр.

Далі видання пояснює: Радник Арсена Авакова Зорян Шкіряк заявив в ефірі 112 Україна, що в минулому році заробив 350 тис. гривень

Наводиться пряма цитата: «Зараз я живу на зарплату радника міністра внутрішніх справ, я не вважаю її достатньою. За минулий рік це 350 тис. гривень.

В цьому році, можливо, буде трохи більше», – йдеться в заяві. При цьому Шкіряк зазначив, що з нерухомості має лише квартиру: «У мене є єдина нерухомість – це моя квартира. Не можу похвалитися метром землі у Козині або будиночком якимось. За свої 47 років я заробив на свою квартиру, яка є в простому будинку класу «комфорт». Ми не знаємо, що означає «простий будинок класу «комфорт», але треба визнати, що для Зоряна Шкіряка сума 30 тис. грн. може, дійсно, бути недостатньою в Києві, якщо він там обертається серед таких Борців із корупцією як Мустафа Найем та Сергій Лещенко

Борців, які декларують свої заробітки на рівні 300-500 тисяч гривень – щомісяця.

Тобто до 6 000 000 (шести мільйонів на рік). І це лише – офіційно – з податків, що їх платять українці

“Нареформатили” Виходить, що ці друзі Сороса в Україні на посадах в «Укрзалізниці» та «Нафтогазі», де вони взагалі незрозуміло що можуть робити, заробляють у 10-15 разів більше за Шкіряка та в 100 разів більше, ніж значна кількість українців.

Про це стало відомо завдяки прес-службі Міністерства соціальної політики України.

Крім того, очікуються підвищення виплат для осіб, які втратили працездатність унаслідок того, що прожитковий мінімум для таких людей дорівнює мінімальній пенсії.

На сьогодні мінімальна пенсія становить 1497 гривень, а з 1 липня її збільшать на 67 гривень. Тобто нова сума мінімальної пенсії складе 1564 гривні.

Підвищать прожитковий мінімум з 1 грудня 2019 року. Так, мінімальна пенсія зросте ще на 74 гривні і становитиме 1638 гривень.

За його словами, можна швидше домогтися такого рівня “мінімалки”, але це загрожує зростанням цін.

“Можна штучно підняти зарплату за рахунок емісії гривні, але тоді ціни зростуть більше, ніж сама зарплата. Відбудеться девальвація і, якщо ви перерахуєте, то буде та ж сума”, – говорить Охріменко.

А ось без ризиків зростання зарплати можливе через роки. Для цього, наприклад, необхідно створити комфортні умови для європейських бізнесменів, які могли б заходити в Україну і відкривати підприємства.

“Можна поміняти роботу місцевих органів влади, щоб інвестори з ЄС, малий і середній бізнес, могли без проблем і затримок відкрити на території України цех, представництво, склад. В результаті зросте кількість робочих місць, зросте заробітна плата, буде попит на робочу силу. Зміцниться український бізнес, який буде співпрацювати з європейськими компаніями, створювати нові робочі місця і підвищувати зарплату”, – продовжує експерт.

Також цього можна домогтися, запустивши кредитування українського бізнесу.

“Можна зробити так, щоб бізнес міг отримувати нормальну кількість кредитів за нормальною ставкою. Тоді він буде розвиватися, що призведе до попиту на робочу силу і зростання зарплат”, – додає Охрименко.

«Середню зарплату прогнозуємо близько 10,5 тис. грн, але я переконаний, що цей показник буде вищим», – сказав Прем’єр-міністр.

Він зазначив, що в питанні оплати праці орієнтир єдиний – створити такі умови, при яких українці поверталися б додому і працювали в Україні. «Я за те, аби українці працювали в Україні і отримували достойну зарплату. І ми прийдемо до того, що зарплата українців буде високою», – сказав Володимир Гройсман.

За підсумками 11 місяців 2018 року середня зарплата в Україні перевищила 9 тис. грн, а у відсотковому вимірі її ріст склав понад 12%. При показнику споживчої інфляції в 9,8%, таке зростання означає, що ріст доходів українців перевищує ріст цін.

У Латвії мінімальна зарплата становить 430 євро, або близько 14 500 грн. З цієї суми латвійці віддають 83,84 євро податку на прибуток з населення і внески державного соціального страхування. Обов’язкові внески державного соцстрахування, які оплачує роботодавець становлять 103,59 євро. У результаті латвійці отримують 346 євро у місяць. Це трохи більше 11 400 грн.

У три рази меншу мінімальну зарплату отримують в Росії — 11 136 руб., або 4721 грн. Росіяни сплачують 1451 руб. на податок на доходи фізосіб. Роботодавець до Пенсійного фонду, Фонду соцстрахування та обов’язкового медичного страхування вносить 3348 руб. Після утримання цих виплат росіянин отримує 9685 руб., або 4106 грн.

Найменше мінімалка в Казахстані — 28 284 тенге. Це 2227 грн. 10% цієї суми йде на обов’язковий пенсійний внесок. Однак мінімальна зарплата індивідуальним податком на прибуток не обкладається. Роботодавець повинен заплатити 5% соціального податку і обов’язкове медичне страхування. У підсумку “на руки” працівник отримує 25 455 тенге, або 2004 грн.

Відтепер розмір пенсії становитиме не менше 1435 гривень, пише “24 канал“.

Це пов’язано зі зростанням соцстандартів, передбаченим законом про держбюджет на 2018 рік.

Дотепер розмір мінімальної пенсії становив 1373 гривні. З 1 липня він зросте до 1435 грн. З 1 грудня 2018 року очікується чергове підвищення – до 1497 гривень.

Зауважимо, розмір мінімальної пенсії дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Умовою для отримання мінімальної пенсії є наявність страхового стажу (25 років для чоловіків і 20 років для жінок).

Таку думку озвучив глава Комітету економістів України Андрій Новак, передає Корупція.Інфо

“Те, що такі ініціативи з’являються, – абсолютно логічно, тому що у нас, хоч і не де-юре, але де-факто почалася виборча кампанія. Тепер всі політики – як провладні, так і опозиційні – змагатимуться в соціально-економічному популізмі – хто чого більше наобіцяє, щоб краще виглядати в очах виборців”, – сказав експерт, додавши, що подібні ініціативи, на його думку, найближчим часом будуть декларуватися регулярно.

Він зазначив, що підвищувати соціальні стандарти в країні необхідно, однак розмір таких підвищень повинен бути пропорційний економічному зростанню країни.

“Якщо за підсумками минулого року у нас реальне економічне зростання – 2,5%, то при такому зростанні піднімати зарплати можна на 3-5%, максимум на 10%, а не на десятки відсотків”, – підкреслив Новак.

В іншому випадку країні не уникнути стрімкого зростання цін, вважає експерт.

У законі про держбюджет на 2018 року закладена можливість підвищення мінімалки на 13% (до 4200 грн). Але до бюджету надійшло лише 193,6 млрд гривень, тобто 96,9% від затвердженого показника на I квартал 2018 року.

Міністерство соціальної політики поки що не коментує цю тему. У відомстві заявили, що ще не завершили моніторинг виконання держбюджету. Але в неофіційних бесідах визнають, що не можна виключати підвищення з травня або червня.

Крім того, профільний міністр Андрій Рева ще в грудні 2018 роки перед прийняттям бюджету заявляв, що підвищення мінімальної зарплати можливо.

Правда, тоді мова йшла про 4100 грн. Проте врешті-решт зарплату підвищили лише на 100 гривень. Суми 4100 і в 4200 гривень виявилися нереальними.

За даними Світового банку, Україна дійсно не потягне підвищення. У його квітневому аналізі сказано, що країні буде важко виконати заплановані показники дефіциту держбюджету в 2018-2019 роках.

У бюджеті поточного року закладено вища зарплата в держсекторі і витрати на первинну медико-санітарну допомогу. Це збільшить частку витрат бюджету на оплату праці з 17,2% до 18,7% ВВП. І в цьому випадку досягти показників фіскального дефіциту на рівні 2,5% ВВП в 2018 році і 2,7% ВВП в 2019 році буде важко.

Представники Світового банку виступили за те, щоб підвищення зарплат вчителям, лікарям та держслужбовцям супроводжувалося оптимізацією шкіл, лікарень і різного роду служб в залежності від фінансових можливостей держави. Тобто – звичайним скороченням.

Втім, в найближчі дні Рада НБУ схвалить перерахування Кабміну 44 млрд грн прибутку Нацбанку за 2017 рік. Тому примарна надія на зростання мінімалки може з’явитися в третьому кварталі.

Про це заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман, передає Корупція.Інфо.

“У бюджеті закладено підвищення мінімальної зарплати до 3723 грн… Якщо економіка буде нормально реагувати, то ми зможемо підвищити мінімальну заробітну плату ще більше”, – уточнив Гройсман.

Нагадаємо, раніше президент України Петро Порошенко заявив, що після аналізу виконання бюджету на 2017 рік в Україні необхідно підняти мінімальну заробітну плату в 2018 році до 4100 грн. При цьому прийнятий бюджет-2018 поки що передбачає одноразове підвищення “мінімалки” з 1 січня до 3723 грн і передбачає можливість зміни цього показника безпосередньо в 2017 році.

Кабмін в цілому погодився з пропозицією президента. Однак, як підкреслюють в уряді, це підвищення можливе не раніше, ніж будуть підбиті підсумки виконання бюджету-2018 за перші квартали наступного року. Міністр соціальної політики Андрій Рева підрахував, що підвищення “мінімалки” до 4100 грн може відбутися до третього кварталу 2018 року за наявності економічних ресурсів.

Як відомо, з 1 січня 2017 року мінімальна заробітна плата становить 3200 грн. Тоді вона зросла відразу вдвічі – з 1600 грн.

“4100 гривень – така повинна бути мінімальна заробітна плата в наступному році. Відповідне рішення має прийняти уряд після аналізу виконання бюджету на 2017 рік”, – зазначив президент.

Посошенко також подякував уряду та прем’єр-міністру за відповідну реакцію на президентське звернення в проекті державного бюджету.

Новий 2017 рік розпочався для українців із рішучої урядової реформи оплати праці, завдяки якій мінімальна зарплатня зросла вдвічі — до 3200 гривень. Такий стрімкий прогрес дав людям надію на те, що влада нарешті запустила локомотив змін у країн і невдовзі кожен відчує їх на собі. Щоб з’ясувати, чи відповідають плани політичної верхівки таким очікуванням народу, “Обозреватель” поспілкувався із віце-прем’єр міністром Павлом Розенком та дізнався відповіді на найгарячіші питання про зарплати, пенсії та субсидії.

Субсидії видаватимуть грішми, коли їх не потребуватиме 7, 5 млн громадян

– Коли українці зможуть отримувати субсидії на руки, і якого ефекту Ви очікуєте від монетизації?

– Перше, що хочу сказати: перед тим, як щось реформувати, треба розуміти, для чого ми це робимо і кому від цього буде краще. Коли ми говоримо про монетизацію субсидій, ми повинні чітко розуміти: перше — субсидія є державною соціальною допомогою, друге — це вид державної допомоги, який має виключно адресний характер. Це допомога на сплату житлово-комунальних послуг, газу, електроенергії тощо. Тобто вона має адресний характер. І ми повинні чітко розуміти, що людина, яка отримує цю допомогу, має використати її виключно на ці речі. Якщо для іншого, ну скажемо так, вирішення соціальних проблем, — є інші види соціальної допомоги. Тому це, в тому числі, питання ефективності використання бюджетних коштів.

На сьогоднішній день, при тій кількості людей, яка має субсидії (7, 5  млн), розмова про монетизацію або сама монетизація безпосередньо зробить систему субсидій абсолютно незручною для людей, принесе купу різних складнощів, починаючи від моменту відкриття рахунків до моменту неможливості розраховуватися за субсидією в селі, в поштовому відділенні за житлово-комунальні послуги.

Повірте, ми неодноразово обговорювали ідею монетизації субсидій. Більше того, з нами працювали дуже потужні міжнародні експертні компанії, які теж на сьогоднішній день Україні в нинішній ситуації не радять переходити на монетизовані субсидії. Знову-таки кажу, це, в першу чергу, пояснюється ефективністю використання коштів, а з іншого боку — сьогодні субсидію оформити доволі просто, монетизовану субсидію буде отримати надзвичайно важко.

Ми всі пам’ятаємо історію про так звані “Юлині тисячі”, коли люди масово кинулися оформлювати рахунки в “Ощадбанку”. Які це були натовпи, які це були скандали і які це були колосальні проблеми. Тому знову-таки кажу: міжнародні експерти нам не радять сьогодні при такій кількості субсидіантів говорити про монетизацію.

Разом з тим я повністю підтримую елемент монетизації субсидій з точки зору того, щоб пустити живі кошти в розрахунки між підприємствами. Ось там — так, монетизацію субсидій провести необхідно. І це перший крок до монетизації всіх форм субсидій, але можливо через декілька років, коли буде рівень життя в українців більший, коли більшість людей зможе самостійно платити за житлово-комунальні послуги, коли кількість субсидіантів буде відповідним чином зменшена. Тоді можна буде говорити про заміну субсидій на якийсь вид адресної державної соціальної допомоги. Зараз з точки зору людини це буде важко, це буде проблематично, а я не хочу робити те, що ускладнить людям життя ще більше.
Новости

Бізнес охоче погодився із підвищенням “мінімалки” до 3200 гривень

– Як багато скарг надійшло від громадян на їхніх роботодавців після створення гарячої лінії 15-45?

– Після введення гарячої лінії на сьогодні ми отримали понад 500 скарг громадян на роботодавців. В основному це скарги на приватний сектор економіки, але хочу сказати, що якщо зараз ми маємо від 15 до 16 млн людей, що працюють, то все-таки ця кількість не є критичною і великою.

Можу сказати, що в основному і в державному, і в приватному секторі економіки ініціатива уряду по збільшенню мінімальної заробітної плати вдвічі до 3200 грн виконується в повному обсязі.

Так, є скарги, так, є незадоволення певними діями роботодавців. Так, ми перевіряємо кожну зі скарг, так, ми будемо захищати права кожної людини, але ми не бачимо критичної маси негативних сигналів внаслідок підвищення мінімальної заробітної плати.

Скажу лише одне: в Україні сьогодні не закрите жодне велике підприємство, жодне легальне і серйозне підприємство не оголосило про скорочення свого персоналу. На сьогоднішній день в центрах зайнятості стоїть на обліку приблизно на 60 тис. безробітних менше ніж в лютому 2016 року. Це означає, що всі ці критичні зауваження “як погано, що уряд підняв мінімальну заробітну плату” не справдилися. Тому я думаю, що крок по підвищенню мінімальної заробітної плати абсолютно спрацював, спрацював на користь людей, рівень життя українців буде зростати внаслідок цього кроку, і уряд не буде зупинятися на сумі 3200, а ми будемо поступово підвищувати мінімальну заробітну плату і далі.

Навесні стане відомо, чи можна підняти мінімальну зарплату до 5 000 гривень

– А в якій перспективі мінімальна заробітна плата може зрости до 5 000 гривень?

– Я не маю собі дозволяти емоції. Безумовно, я хотів би, щоб уже зараз або з липня, або з наступного півріччя мінімальна заробітна плата була 5 000 гривень. Більше того, скажу, що були розрахунки. І експерти, і керівник, зокрема, Державної фіскальної служби Роман Насіров, робили відповідні розрахунки, що можна було впроваджувати мінімальну заробітну плату в 5 000 грн вже зараз, з 1 січня робити мінімальну заробітну плату не 3200, а 5 000 гривень. Але ми вирішили все-таки перейти на поступовість цього процесу.

Я думаю, що остаточні підсумки такого впливу суттєвого зростання мінімальної заробітної плати на економіку ми будемо мати приблизно в квітні місяці. Десь от якраз квітень-травень стане тією датою, коли уряд зможе сказати, коли і якими темпами буде в подальшому збільшуватися розмір мінімальної заробітної плати.

На сьогоднішній день ми бачимо лише позитиви від підняття мінімальної заробітної плати. Зокрема, всі податкові надходження у нас різко зросли, можна сказати, і доходи Державного бюджету порівняно із аналогічним періодом минулого року зросли на 50%, доходи Пенсійного фонду зросли на понад 40% ніж за аналогічний період 2016 року. Місцеві бюджети у нас зросли на 70% ніж в минулому році. А це означає, що всі, і соціальна сфера, і Державний та місцеві бюджети, отримають додатковий ресурс, який може бути використаний, в тому числі, для посилення соціального захисту наших громадян.

Тому я думаю, що після підведення першого підсумку впливу підвищення мінімальної заробітної плати ми оголосимо про подальший план підвищення, але сьогодні я бачу тільки позитив. Жодних негативних прогнозів по запровадженню зарплати 3200 не виправдалося, і ми маємо лише позитивні цифри.

Пенсії зростуть, коли влада знайде додаткових 40 млрд гривень

– Чи є шанс на суттєве підвищення пенсій в 2017 році, і яка сума була б ідеальною в нинішніх умовах?

– Безумовно, я хочу зробити все і одразу. Я хочу, щоб зарплати зростали, я хочу, щоб пенсії зараз ми зробили. Але уряд — це не місце для популізму, і ми зафіксували вже свою позицію, що для збільшення соціальної допомоги, пенсій ми не будемо друкувати кошти, ми не будемо пускати в обіг додаткові фантики лише для того, щоб задекларувати формальні підвищення. Бо ці всі друкування грошей, на жаль, приводять потім до негативних факторів у вигляді розкручування інфляції.

Нас вже обманювали так свого часу, це був 2004 рік, точніше 2003-2004 рік, 2010-2011 роки за часів правління Януковича, коли людям роздавалися фантики. Але потім вони знецінювалися через інфляційні процеси, через те, що випускалася грошова маса, яка не підкріплена реальним станом економіки. І от ми цього робити не будемо.

Тому ми можемо сказати одне: пенсії ми будемо підвищувати, по-перше, планово. Як зафіксовано в Державному бюджеті України, це з 1 травня і з 1 грудня 2017 року. Буде підвищення по року приблизно на 10-11%. Все, що треба буде більше, ми будемо оцінювати з точки зору додаткових доходів Пенсійного фонду України.

Підвищення мінімальної заробітної плати по першому місяцю дало додаткове поповнення Пенсійного фонду на 18%, тобто ми на 18% зібрали більше, ніж було заплановано на січень місяць. Якщо ми збережемо дану динаміку, якщо ми побачимо, що бізнес зрозумів, що треба легалізуватись і платити податки, якщо будуть збільшені у нас реальні доходи Пенсійного фонду, і ми побачимо конкретну суму, безумовно, ми одразу приймемо рішення про додаткове збільшення пенсій або про проведення осучаснення пенсій.

Тому що кожне збільшення пенсій має свою ціну. І для того, щоб провести осучаснення пенсій і ліквідувати цю несправедливість, яка відбувається протягом чотирьох останніх років, нам треба додатково ще приблизно 30-40 млрд гривень. Як тільки ми цей ресурс побачимо, ми одразу його використаємо на підвищення пенсій в Україні. Я сподіваюся, що ми цей ресурс побачимо. Тому що, знову-таки кажу, у нас є всі підстави говорити про те, що підвищення мінімальної заробітної плати дасть потужний ефект з точки зору додаткового наповнення Пенсійного фонду України.

Про це в коментарі виданню Gazeta.ua розповів економіст Олександр Охріменко.

Нагадаємо, уряд, пропонує підвищити мінімальну заробітну плату до 3764 гривень після прийняття законопроекту про пенсійну реформу.

“Це штучне підвищення зарплати до інфляції додасть десь 5% зростання цін на продукти, всього вийде подорожчання на 13%”, – підрахував експерт.

“Всі розуміють, що в нас мінімальна зарплата низька. Це підняття буде позитивним для державного бюджету, бо збільшується сума податку. Але купівельна спроможність українців від цього не зростає. Як могли дозволити собі із зарплати певну кількість м’яса, таку саму і зможемо дозволити”, – розповів Охріменко.

Економіст також зазначив, що “суму підвищення вибирають умовно, на око”.

“Серйозних розрахунків не роблять. У нас люблять просто красиві числа”, – зазначив експерт.

Про це міністр соціальної політики Андрій Рева заявив в інтерв’ю виданню Realist.

Однак чиновник заявив, що мінімальна зарплата не буде заморожена на рівні 3200 грн.

“Якщо цього року ми підвищуємо мінімальну пенсію на 10%, ми мінімум на 15% повинні збільшити мінімальну зарплату. Що ми читаємо в проекті Меморандуму? Заморозити зарплату на три роки. Що це означає? Що мінімальна пенсія буде зростати, а внесок до ПФ буде падати. Ми знову будемо збільшувати дефіцит ПФ, за що нас лає МВФ. Хлопці, поясніть мені цей феномен, щоб я зрозумів. Але відповіді немає”, – заявив Рева.

За його словами, очікувати стрибкоподібне підвищення соціальних стандартів не варто, однак поступово вона буде рости.

“Я не думаю, що мінімальна зарплата буде рости стрибкоподібно так, як вона виросла зараз. Вона три роки не росла. У нас співвідношення між середньою і мінімальною зарплатою за три роки погіршився у 2 рази. Ми просто вирівняли співвідношення”, – сказав Рева.

Так, безліч спритних, але нечесних підприємців відразу почали придумувати, як піти від реалізації такої важливої ініціативи і всупереч наказам зверху заощадити на своїх підлеглих. Крім того, деякі “ділки” і зовсім почали придумувати схеми збагачення за рахунок звичайних громадян, прикриваючись новими зарплатами.

“Обозрєватєль” з’ясував, чи не доведеться українцям, які працюють на “мінімалку”, як і раніше виживати на 1600 грн, і що влада буде робити з роботодавцями-саботажниками.

Правило без виключень

Незважаючи на те, що бізнес намагається знайти всілякі лазівки, і залишити рішення про нову “мінімалку” лише на папері, уряд налаштований більш, ніж рішуче.

Так, прем’єр-міністр Володимир Гройсман пообіцяв, що буде боротися за те, щоб кожен працюючий громадянин країни отримував не менше 3200 гривень.
“Я звертаюся до всіх роботодавців: шановні дорогі друзі, будь ласка, цінуйте і поважайте своїх працівників”, — підкреслив він, зазначивши, що чесний приватний сектор готовий платити людям підвищену мінімальну зарплату, а в бюджетній сфері кошти на ці цілі заздалегідь закладені в повному обсязі.

Крім того, Гройсман підкреслив, що дана ініціатива спрямована не тільки на забезпечення громадян гідними зарплатами, але й на вирішення проблеми поповнення резервів Пенсійного фонду, який в майбутньому стане запорукою безбідної старості мільйонів працюючих українців зараз.

Прем’єр нагадав, що в Україні налічується 500 тис. пенсіонерів, які отримують мінімальну пенсію у 949 грн із-за того, що раніше їм виплачували зарплату “в конвертах”.

“Замість того, щоб роботодавець заплатив за працівника в Пенсійний фонд, можливо, він купив собі трохи кращий автомобіль. Вибачте, треба, щоб був баланс у тому, що в першу чергу треба забезпечити людей нормальною зарплатою. Я за те, щоб бізнес отримував доходи, заробляв гроші, але не за рахунок того, що роботодавці будуть тримати своїх працівників у зубожінні. Підвищення мінімальної заробітної плати в два рази — це виправдане рішення на користь людей України”, — переконаний Гройсман.

Подвійна “мінімалка” в Україні: експерти спрогнозували реакцію бізнесу
Він також додав, що приховування співробітників — не в інтересах працюючої людини, оскільки після виходу на пенсію за несплату внесків до Пенсійного фонду він буде кинуто ??на сваволю долі.

Свавільників покарають

Для того, щоб підприємці не почали вести свої підкилимні ігри і всіляко економити на зарплатах, в Кабміні відразу передбачили запровадження вельми відчутних санкцій проти порушників.

“Я не хочу нікого карати за це (невиплату “мінімалки”. — Ред.). Аналітично ми будемо бачити, хто, де повів себе неправильно. Мінфін і Мінсоцполітики це моніторять, і ми будемо боротися, щоб люди отримали свою зарплату”, — попередив Гройсман, розраховуючи на те, що через кілька місяців ситуація з оплатою праці в Україні повністю стабілізується.

Посприяти цьому повинні міжвідомчі робочі групи по забезпеченню підвищення мінімальної зарплати, які вже працюють у кожній області. До складу груп входять заступники голів облдержадміністрацій, представники місцевих департаментів освіти, охорони здоров’я, культури, соціальної сфери, територіальних підрозділів Пенсійного фонду, Державної фіскальної служби, Державної служби праці.
Зарплати українців виростуть ще більше — Гройсман
Головною метою даних контролюючих структур є миттєве реагування на будь-які скарги з приводу керівників підприємств, які не виконують рішення уряду щодо підвищення “мінімалки”. До речі, для того, щоб оформити таку скаргу, достатньо просто зателефонувати на спеціальну урядову “гарячу лінію” за номером 15-45, після чого до роботодавцю-порушнику нагрянуть з перевіркою.

За дорученням віце-прем’єр-міністра Павла Розенка, Державна служба праці найближчим часом завершить підготовку порядку проведення таких перевірок.

Чиновник підкреслив, що документ, крім усього, буде передбачати і механізми запобігання корупційних дій з боку інспекторів Державної служби праці при проведенні перевірок.

“Перевірки не можуть стати інструментом тиску на сумлінних керівників підприємств, а документ, який повинен бути представлений вже на найближчому засіданні уряду, повинен містити запобіжники від проявів корупції з боку самих інспекторів”, — розповів він.

Українцям ще навіть не встигли виплатити першу нову “мінімалку”, а міські маршрутки і міжміські автобуси вже рясніють оголошеннями “У зв’язку з новим зарплатами проїзд дорожчає “. Перевізники почали тиснути на жалість, прибедняясь, мовляв, грошей на ремонт автопарку немає, і на бензин зовсім не вистачає.

Однак за такі несподівані самовільні повороти Кабмін погрожує маршрутникам жорсткими заходами аж до позбавлення ліцензії.

“Дехто на підвищення мінімальної зарплати до 3200 грн вирішив наростити собі стан та під соусом підвищення мінімальної зарплати почав підвищувати ціни. Особливо гостро в цьому плані питання стосується підвищення вартості міських та міжміських пасажирських перевезень у маршрутних таксі. Я хочу підкреслити, що підвищення мінімальної заробітної плати жодним чином не є підставою для підвищення цін”, — заявив Розенко.
Розенко виступив проти підняття цін на проїзд у залізничному транспорті
У зв’язку зі сформованою ситуацією він доручив Мінінфраструктури та органів місцевої влади жорстко контролювати дії перевізників і припиняти неправомірне підвищення вартості проїзду в транспорті.

“Інакше як шахрайство і злочинні наміри ситуацію, коли деякі “ділки” хочуть нажитися на простих людях, я назвати не можу”, — резюмував Розенко.

Данилюк розповів, як зростання “мінімалки” в Україні вплине на бюджетників і приватників
Дуже сподіваємося, що бізнес перестане грати в кішки-мишки з владою і сприймати нові зарплати, як спосіб збагатитися за чужий рахунок або заощадити на податках. Адже добре жити хочуть не тільки підприємці, а й звичайні люди, завдяки яким вони і тримаються на плаву. Ну а тим, хто забув таку просту істину, дуже скоро про це нагадають.

Без конвертів?

Впроваджуючи це нововведення, його автори переслідували дві мети: підвищити добробут громадян і вивести бізнес з тіні. Обидві цілі вкрай важливі, але є обґрунтовані сумніви, що вони так і не будуть досягнуті. А результат буде зовсім протилежним.

На сьогоднішній день малий і середній бізнес часто використовують стандартну схему оплати праці: працівникам виплачують мінімальну зарплату, а решту суми видають у конвертах. Добре це чи погано – питання спірне. З одного боку, держава недоотримує значну частину податків, а працівники таких підприємств не можуть оформити кредит у банку і розраховувати на гідну пенсію. З іншого – при нинішніх процентних ставках бажаючих кредитуватися вкрай мало, а постійно зростаючий пенсійний вік ставить цю проблему на другий план. Зате люди тут і зараз отримують більш гідну зарплату.

“Яким чином підвищення мінімальної зарплати має змусити підприємців вийти з “тіні”, відповісти вкрай складно. За новими нормами роботодавець повинен платити мінімум 3200 гривень і відраховувати 22% від цієї суми у вигляді єдиного соціального внеску. Це ще 704 гривні. У підсумку на одного співробітника потрібно закласти мінімум 3904 гривні. На жаль, більшість малого і середнього бізнесу не зможе собі такого дозволити. У результаті вихід один – скорочення штату або переведення співробітників на цивільно-правові угоди, які не потребують відрахувань. В кращому випадку для працівників ситуація закінчиться фіктивним звільненням і виплатою всієї зарплати в конверті. Що ще сильніше вдарить по податкових відрахувань”, – пояснив Павло Погиба, віце-президент Асоціації платників податків України, голова Київського відділення Асоціації.

Немає розуміння

За словами експерта, проблема в тому, що в умовах повної або часткової “тіні” вітчизняний бізнес працює вже мінімум років десять. І корінь зла тут не в тому, що підприємці не хочуть платити податки, вони просто не довіряють державі, яка занадто часто і не завжди вдало змінює правила гри.

Підвищення “мінімалки” – один із прикладів. Адже ще в серпні влада обговорювала з роботодавцями і профспілками зростання зарплати не більше ніж на 10%. А до такого стрибка ніхто не був готовий. Результат більш ніж плачевний: перед новорічними святами і зараз спостерігався величезний сплеск бажаючих закрити ФОП. Тільки за три тижні в Україні стало менше на 128 тисяч підприємців, яких, нагадаємо, зобов’язали сплачувати щомісяця єдиний соціальний внесок 700 гривень, незалежно від наявності прибутку.

“Кількість закритих ФОП означає, що бюджет за майбутній рік не отримає від них більше 1 мільярда гривень ЄСВ. А ще мінімум 128 тисяч осіб вже позбулися роботи. Я багато спілкуюся з підприємцями і змушений констатувати, що вони в шоці від нововведення. Багато хто просто закривають свій бізнес. Зростання “мінімалки”, крім усього іншого, призведе до зростання цін на товари і послуги. За найскромнішими підрахунками, ціни зростуть мінімум в два рази. Це призведе до зниження попиту, прибутку і в результаті – до нової хвилі закриття ФОП. Що отримаємо в результаті? Середній клас буде знищений. Малий і середній бізнес, який в усіх розвинених країнах є основою економіки, у нас опиниться на межі вимирання. До речі, сьогодні його частка в Україні становить 25% проти 97% у Польщі”, – констатував експерт.

Країна безробітних і “заробітчан”

Багато аналітиків прогнозують, що вже після закінчення різдвяних канікул Україну чекає зростання безробіття. Багато роботодавці будуть змушені скорочувати штат співробітників мінімум на 30%.

Проблеми з оплатою праці з’являться не тільки у компаній з недержавного сектора. Зростання “мінімалки” відіб’ється і на бюджетній сфері. Адже на оплату праці потрібно передбачити суму в два рази більше звичайної. А резервів у держави немає. Тому вже сьогодні багатьом працівникам пропонують варіант працевлаштування на півставки.

У школах, лікарнях, інших держустановах скорочують кількість обслуговуючого персоналу. Деяких співробітників вже примусово відправили у неоплачувані відпустки. Комусь урізують години роботи. І все заради того, щоб скоротити податкові відрахування. Але бюджетники змушені терпіти, розуміючи, що будь-які акції протесту для них закінчаться банальним звільненням.

“Відсутність нормальної роботи в Україні призведе до того, що армія заробітчан, які працюють в Росії і Європі, поповниться ще кількома мільйонами українців. Вже зараз за кордоном офіційно працюють 5 мільйонів наших співгромадян, а якщо вірити неофіційній статистиці, то ця цифра перевалила за 8 мільйонів чоловік. Це жахливо, адже країну залишають працездатні, талановиті та перспективні люди. В Україні залишаються пенсіонери, діти, інваліди. А також сотні тисяч чиновників, яких скоро не буде кому годувати. На заробітки люди їдуть не за власним бажанням, вони змушені шукати дохід для своїх сімей”, – зазначив Павло Погиба.

Відтік “мізків”

За словами віце-президента Асоціації платників податків України, найгірше в цій ситуації – відтік мізків з країни. Ми втрачаємо кращі кадри, які повинні працювати на розвиток економіки держави, а замість цього наші земляки працюють у Польщі, Італії, Фінляндії: збирають ягоди, працюють на фермах і будівництвах.

“За останні роки Україну залишили понад 20 тисяч практикуючих вчених, які виїхали в інші країни, отримавши там можливість займатися наукою і заробляти адекватні гроші. Зараз ми спостерігаємо відтік ІТ-спеціалістів, лікарів, інженерів. Величезна кількість молоді вже виїхало за кордон здобувати освіту, і велика частина з них не хочуть повертатися в Україну. Згідно з нещодавнім дослідженням, 30% українців хотіли б емігрувати за кордон, а 40% хочуть там працювати”, – розповів Павло Погиба.

На межі колапсу

Беручи до уваги всі ризики і небезпечні перспективи, підвищення мінімальної заробітної плати в два рази виглядає не дуже зваженим. Складається враження, що це більше піар-хід, а не виважене та обґрунтоване рішення.

“Його впровадження повинні були передувати пояснення про наявність у держави підстав і ресурсів, які підкріпили б економічно такий крок. Але цього не було. Тому сьогодні ми зіткнулися з величезними проблемами”, – пояснив Павло Погиба.

Намагаючись збільшити податкові надходження в бюджет, влада підвищила мінімальну зарплату. Вся ця навантаження лягає в основному на бізнес, який зараз на грані. У результаті багато підприємств не витримають і закриються. Є небезпека, що податки нікому буде платити. Або того гірше – бізнес ще більше піде в тінь. Ситуація тупикова.

Експерт зазначив, що зараз економіка країни на межі колапсу. Порівняно з 2013 роком ВВП України знизився з 183 млрд дол. до 38 млрд. Інфляція за три роки склала катастрофічні 97%. Національна валюта знецінилася більш ніж в три рази і продовжує падати.

“Ситуація вкрай складна, економіка практично не працює. Її необхідно реанімувати. Один з виходів – перезавантаження влади. Все чіткіше стає ясно, що країні потрібні перевибори, формування команди управлінців, які готові чути бізнес і розвивати економіку держави. Без цього ми і далі будемо скочуватися в кризу”, – пояснив Павло Погиба.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що падіння курсу гривні ніяк не пов’язане з підвищенням мінімальної зарплати вдвічі.

“Тим експертам або політиканам, які прив’язують це до мінімальної зарплати, я хотів би сказати: “Дурні, подивіться у дзеркало”. Ми ще не виплатили в січні мінімальну зарплату, вона буде в лютому. Тому вона не може впливати на курс”, – сказав прем’єр під час поїздки в Чернігівську область.
Гройсман заявив, що коливання курсу мають сезонний характер.
“Багато було виплат, тобто тиск на курс національної валюти було збільшено за цей час, в тому числі свята, ділова активність знижується. Це закономірність, з одного боку. З іншого боку, я вчора розмовляв з головою Нацбанку, і вона мене чітко запевнила , що Нацбанк зробить усе, щоб не привести до спекулятивних коливань, і ситуація заспокоїться. Валютних резервів країни достатньо. Коливання повинні припинитися”, – сказав Гройсман.
Нагадаємо, що офіційний курс гривні на 17 січня – 27,72 гривні за долар.
Мінімальну зарплату з 1 січня підвищено до 3200 грн. У грудні її розмір становив 1600 грн.

Про це з трибуни парламенту заявив лідер політсили Олег Ляшко.

“Уряд запропонував підняти до 3 200 мінімальну зарплату. Це лише часткове виконання наших вимог. Вважаємо, що мінімальна зарплата має бути 5 тисяч гривень на місяць, а мінімальна пенсія – 4 тисячі гривень”, – заявив Ляшко.

Ляшко закликав парламент подолати президентське вето на закон, який дозволяє жінкам у 55 років виходити на пенсію.

“Рік тому ми прийняли цей закон. Президент Порошенко наклав на нього вето. Як він міг це зробити, позбавити українських жінок можливості отримувати пенсію? Вимагаємо невідкладно розглянути цей закон”, – наголосив Ляшко.

Кабмін анонсував підвищення мінімальної заробітної плати удвічі – до 3 200 грн. Мінімальну зарплату офіційно отримують 3,7 млн українців.

І ось глава уряду Володимир Гройсман разом з президентом Петром Порошенком цього тижня анонсували зростання мінімальних зарплат до 3200 гривень з 1 січня 2017 року. Спочатку українці подумали, що це такий жарт від влади на фоні зростання тарифів. Однак, і Гройсман і Порошенко заявили, що дійсно хочуть підвищити мінімальну зарплату до 3200 гривень і що на це нібито є ресурси. Також вони стверджують, що бюджет-2017 року буде готуватися, виходячи з саме такого розміру мінімальної зарплати. Яка причина такого дивного і несподіваного кроку, який викликає масову недовіру у багатьох?

Єдине, з чим можна погодитися з владою, так це те, що нинішній рівень мінімальних соціальних стандартів українців є надто мізерним і не відповідає поточному стану цін. Тому логічно його піднімати. Бо людина на 1450 гривень чи 1600 гривень зарплати за сучасного рівня цін приречена на напівжебрацьке існування. Єдине, що вона може собі дозволити за такої зарплати – це не померти з голоду. Щоправда, значною мірою у зубожінні населення винна соціально-економічна політика урядів Яценюка і Гройсмана, але про це вони самі ніколи не скажуть. Далі починаються питання. Чи не є анонсоване підвищення зарплат у 2 рази звичайним піаром? Звідки такі ресурси в уряду, який нарікає на дефіцит бюджету? Чи не сприятиме таке масове зростання виплат розгону інфляції? Чи реально піднімати зарплату до 3200 гривень в умовах фактичної стагнації економіки? Чи втримається гривня від подальшого знецінення після збільшення мінімалки? Чи захочуть підприємці, які звикли платити гроші у конвертах, переводити своїх працівників на таку зарплату? Чітких відповідей на ці питання немає.

Звідки взагалі взялася ця цифра 3200 гривень? Андрій Рева, який є міністром соціальної політики, повідомив, що вона – наслідок розрахунку вартості нового споживчого кошику, який провів Кабмін. Вважається, що саме така зарплата і має забезпечити цей споживчий кошик у 2017 році. Можливо, це і схоже на правду. Проте міністр фінансів Олександр Данилюк був не такий багатослівний в питанні пошуку джерел для зростання зарплат. Він сказав, що це питання ще потрібно вивчити і пошукати ресурси. Де їх шукатимуть – не сказав.

Зараз близько 4 мільйонів українців отримує мінімальну зарплату. Якщо з наступного року її підвищать до 3200 гривень, то доведеться додатково виплатити їм 7 мільярдів гривень. Теоретично такі гроші віднайти можна. Треба врахувати той момент, що із офіційним зростанням зарплати зростуть відрахування у Пенсійний фонд, а також від податку на доходи фізичних осіб. А це дозволить зменшити дефіцит Пенсійного фонду і поповнити бюджети різних рівнів. Крім того, сьогодні близько 5,5 млн українських сімей отримує субсидії при оплаті комунальних послуг. Не секрет, що причина призначення субсидій полягає в тому, що офіційно чимало українців декларує мінімальну зарплату і завдяки цьому їм призначається субсидія. Хоча насправді багато хто може отримувати значно вищі доходи. Якщо мінімальну зарплату піднімуть до 3200 гривень, то кількість грошей, які потрібно уряду виділяти на субсидії, суттєво зменшиться. За проектом бюджету-2017 на виплату субсидій закладено 50 мільярдів гривень. Зрозуміло, що при рості офіційних доходів не субсидії будуть виділяти менше коштів з державного бюджету.

Однак, якщо ще можна припустити, що гроші на виплату мінімалки у 3200 гривень для працівників бюджетної сфери таки зможуть знайти, то невідомо як на таку ініціативу відреагує бізнес. Економічна ситуація в Україні далека від оптимальної. Велика кількість підприємців перебуває не в найкращому становищі через останні події в державі. Зрозуміло, що дрібний бізнес буде опиратися планам підвищення зарплати. Адже тоді єдиний соціальний внесок підвищиться до 704 гривень з кожного працівника, яка отримуватиме 3200 гривень. На жаль, недосконала державна політика і несприятливі умови для бізнесу в Україні негативно вплинули на свідомість підприємців. Багато з них просто звикли платити офіційно мінімальну зарплату і змусити їх змінити цю звичку навіть через зменшення розміру єдиного соціального внеску до 22% з 36,7% – 49,7% поки що не вдалося. Тому у випадку затвердження мінімальної зарплати на рівні 3200 гривень частина підприємців може і не почути прохання влади вийти з тіні. Натомість вона обере варіант переведення працівників на півставки. Або продовжити платити зарплату в конверті. З одного боку підприємців можна зрозуміти. Але з іншого боку велика кількість підприємців, які займаються банальним «купи-продай», нажили чималі статки неофіційно, купили собі нерухомість та нові авто, але своїм працівникам, які мерзнуть на ринках, звикли платити мізер. І з цим потрібно боротися.

Є й інші ризики у випадку втілення планів Гройсмана. Нова мінімальна зарплата може розігнати інфляцію та сприяти падінню курсу гривні. В цьому випадку зростання зарплат буде швидко нівельоване. Економіка не відроджуватиметься, а падатиме. Інфляція зашкалюватиме. Ніхто точно не знає, за яким сценарієм розвиватиметься Україна у випадку реалізації на практиці намірів збільшити мінімальну зарплату до 3200 гривень. Але досвід і попередній аналіз робити нинішньої влади змушує ставитися до її ініціатив дуже обережно та скептично.

“Прем’єр-міністр сказав, що уряд зобов’яже приватних підприємців платити зарплату не менш як 3200 гривень. Платити такі гроші бізнес не буде. Перейде на зарплату в конвертах. Або не оформлюватимуть, або братимуть на чверть, на половину ставки. Більшість бюджетників не отримають суттєвого підвищення. 3200 гривень – це мінімальна зарплата, але перший тариф установлять на рівні 1600 гривень. Це означає, що бюджетники з найнижчими зарплатами будуть отримувати 2 тисячі гривень замість 1,5 тисяч, які мають зараз. Тим, які отримують більше, не будуть перераховувати зарплату. Тобто зарплати бюджетників залишаться на тому ж рівні”, – сказав Охріменко.

За його словами, такий крок уряду може спровокувати стрімку девальвацію гривні.

“Якщо різко зросте зарплата, гривня так само стрімко знеціниться. Долар може за день підскочити вище за 30 гривень. Якби зарплату підвищували поступово, цього не відбувалося б”, – додав експерт.

Екс-міністр фінансів прокоментував заяви про мінімалку 3200 грн.

Про це він заявив відкриваючи засідання Кабміну.

“Праця українських громадян недооцінена. Хочу підкреслити, що сьогодні дуже важливо створити систему, за якої праця українських громадян розпочне отримувати належну заробітну плату. Ми сьогодні пропонуємо зробити перші кроки”, – зазначив Гройсман.

За його словами, уряд пропонує, щоб у 2017 році мінімальна заробітна плата дорівнювала 3 тисячі 200 гривень.

“Ми з вами забезпечимо в країні двократне збільшення мінімальної заробітноі плати”, – підкреслив глава уряду.

За його словами, раніше в проект держбюджету передбачалося внести мінімальну зарплату в розмірі 1,6 тис. грн, однак уряду вдалося знайти можливості збільшити її в два рази.

При цьому також до рівня 3,2 тис. грн в проекті держбюджету буде збільшено прожитковий мінімум, додав Гройсман.